Напівготівкові платежі

Наприклад: фізична особа сплачує готівку за розрахунковий чек, яким сплачує за товари фірмі; оплата комунальних послуг фізичними особами.

Особлива ознака безготівкового платіжного обігу полягає в тому, що для платежів використовуються тільки безготівкові гроші, а тому як платник, так і одержувач коштів повинні мати в банку рахунок.

Для безготівкового платіжного обігу використовуються різні типи рахунків, які називаються залежно від країни по-різному, наприклад, в Україні, Франції – поточні, Росії – розрахункові, Німеччині – жиро та контокорентні рахунки, США – чекові.

Схема здійснення безготівкових платежів

Структурними елементами, що визначають суть способу платежу, є платіжний засіб, присутня йому форма руху і суб'єкти платежу.

В безготівковому платіжному обороті функціонують 4 безготівкові засоби платежу:

• гроші на банківських рахунках.

• кредит, оформлений документально.

• акцептовані або видані платникам платіжні документи (вексель, акредитив).

• вільні кредитні ресурси банку.

Гроші безготівкового платіжного обороту відображаються на кореспондентських рахунках банків в НБУ.

В Україні переважна більшість безготівкових розрахунків здійснюється між юридичними установами, і незначна частка – за участю фізичних осіб (перерахування на вклади заробітну плату, пенсії, гонорару, оплата із поточного рахунку вкладника комунальних послуг, використання кредитних карток).

Таким чином, банківська система виступає вихідним пунктом кругообігу готівкових грошей і безготівкових платежів, а створення платіжних засобів є її важливою функцією.

2. Організація обороту касової готівки в банках України

Для здійснення розрахунків готівкою необхідні банкноти і монети. Випуск грошей в обіг називається емісією.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» емісією грошей займається тільки Національний банк України.

Емісійні операції НБУ – форма реалізації його монопольного права на випуск грошей в обіг. Ці операції держави Національний банк України проводить через свої територіальні управління і Центральне сховище.

Резервні фонди відіграють важливу роль у грошовій системі країни. їх використовують як для оновлення готівкової маси в обігу, так і для його забезпечення банкнотами і монетами.

Національний банк України створює резервні фонди банкнот і монет у Центральному сховищі та запаси готівки у сховищах Кримського республіканського та територіальних управлінь НБУ. Резервні фонди перебувають у віданні НБУ і можуть використовуватись лише на підставі його письмових вказівок про випуск грошей в обіг. Територіальні управління НБУ мають право на проведення операцій з перерахування готівки, що зберігається в їх сховищах, до оборотних кас і навпаки.

Касове обслуговування установ банків здійснюють операційні відділи ТУ НБУ на підставі укладених між ними угод.

Для оприбуткування усієї готівки, яка надходить у банк, і виконання видаткових касових операцій у кожній установі банку є операційна каса. Уся грошова готівка, яка надійшла до закінчення операційного часу, повинна бути оприбуткована в операційну касу і зарахована на відповідні особові рахунки власників.

У тому разі, коли поточні надходження готівки недостатні для покриття видатків, установи банків звертаються до територіальних управлінь НБУ й одержують підкріплення операційних кас за грошовими чеками або через інкасаторів НБУ. Списання коштів одночасно відображається на кореспондентських рахунках банків.

Установи банків за погодженням з ТУ НБУ визначають граничний залишок готівки операційних кас банків.

Ті установи банків, які мають надлишок готівки, а також зношені гроші, здають їх до оборотної каси операційних відділів територіальних управлінь НБУ на підставі оголошень про внесення готівки або через інкасаторів НБУ із зарахуванням цих сум на кореспондентські рахунки установ банків. Крім цього, надлишок готівки може продаватись іншим банкам, які мають потребу в підкріпленні, але за погодженням з територіальними управліннями НБУ.

Продаж готівки здійснюється після списання відповідної суми з кореспондентського рахунку установи банку — одержувача грошей і зарахування її на кореспондентський рахунок установи банку, що продає гроші.

Підприємства можуть мати у своїх касах готівку в межах лімітів, які встановлені банком, за узгодженням з встановлення керівниками підприємств, які мають чи не мають постійний грошовий виторг. Фізичним особам-суб`єктам підприємницької діяльності, фермерам не встановлюється. Усі грошові кошти, які перевищують установлений ліміт залишку готівки в касі, підприємства зобов'язані здавати в банк за правилами і в строки, узгоджені з банком, який обслуговує дане підприємство.

Для встановлення лімітів залишків готівки в касі і строків здачі виторгу в банк підприємства подають у банки спеціальну заявку-розрахунок. Готівка здається в при-хідні денні і вечірні каси банків, Інкасаторам і в об'єднані каси при підприємствах з наступною здачею в банк, а також підприємствам зв'язку для перерахування на рахунки банків на підставі укладених угод.

Із видаткової операційної каси банку здійснюється видача готівки клієнтам. Кожен банк повинен організувати раціональний грошовий оборот: задовольнити потреби з видачі готівки клієнтам за рахунок власних надходжень, не звертаючись до НБУ за підкріпленням.

Система регулювання грошового обігу складається з двох основних організаційних рівнів:

• регламентація касових операцій банків;

• регламентація касових операцій суб'єктів господарювання.

Регламентація касових операцій суб'єктів господарювання передбачає, що для підприємств, об'єднань, організацій і установ установлений єдиний порядок прийняття грошей у каси, їх зберігання і видача, оформлення касових документів, ведення касової книги, проведення ревізій кас і контролю за дотриманням касової дисципліни.

Відповідно до чинних положень підприємства й організації, незалежно від організаційно-правової форми і сфери діяльності, повинні зберігати вільні грошові кошти на рахунках, які вони відкривають в установах банків, а підприємства і організації, які одержують готівково-грошовий виторг, зобов'язані здавати його в банк. Банки приймають від своїх клієнтів готівкові гроші і зараховують їх на відкриті в них рахунки, видають готівкові гроші на вимогу клієнтів, забезпечують охорону довірених їм коштів.

1 – з каси банку (наприклад, при виплаті вкладів) готівка надходить до населення;

2 – готівка може надходити до населення через каси підприємств, організацій, установ при виплаті зарплати або платежів, що прирівняні до неї, розрахунках за закуплену сільгосппродукцію тощо;

3 – після оплати населенням за товари, роботи, послуги готівка надходить у каси торговельних, побутових та інших підприємств і організацій;

4 – підприємства й організації здають понадлімітні залишки в каси банків;

5 – населення може здавати готівку в банк (наприклад, при поповненні вкладів, купівлі цінних паперів та ін.).