4. Операції комерційних банків за допомогою платіжних карток
Платіжні карти – це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карт клієнт міг оплатити покупку чи послугу необхідно бути учасником платіжної системи. Під платіжною системою розуміється комплекс правил і засобів, що дозволяють проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося в попередньому питанні, в системі є три категорії фінансових учасників:
емітенти (організації, що випустили картки);
еквайєри (банки, що обслуговують карткові угоди в підприємствах торгівлі/сервісу);
розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром і розрахунковим банком одночасно.
Обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операції, які виконані із застосуванням платіжних карток, банк здійснює уклавши договір з торгівельною організацією. Договір надає право останній приймати до сплати картки відповідної платіжної системи з дотриманням її правил і має включати:
види карток, які приймаються;
зобов'язання еквайєра щодо навчання персоналу торговця правилам обслуговування платіжних карток;
зобов'язання торговця інформувати клієнтів про можливість оплати товарів (послуг) за допомогою платіжної картки, не підвищуючи при цьому ціну за товар (послугу);
спосіб авторизації та авторизаційний ліміт;
порядок і строки одержання стоп – листів (списку платіжних карток, за якими заборонено операції);
строки відшкодування торговцю суми проведених операцій;
порядок повернення сум, опротестованих учасниками системи;
дотримання правил безпеки;
інше.
У момент купівлі товару або послуги власник картки пред'являє картку. Безготівкові операції держателів платіжних карток повинні виконуватись з оформленням документів на паперових носіях (сліп, квитанція платіжного термінала тощо) в трьох примірниках. Перший примірник одержує власник картки, другий залишається в продавця, третій відсилається банку-еквайру.
Сліп використовується у разі обладнання підприємств торгівлі та послуг імпринтерами (пристроями для перенесення рельєфних зображень платіжної картки на сліп); квитанція видається при обладнанні торговця платіжним терміналом. Сліп, квитанція платіжного термінала, повинні включати такі обов'язкові реквізити:
ідентифікатор торговця;
дату здійснення операції;
вид операції (купівля, повернення);
валюту та суму операції;
реквізити платіжної картки (згідно до правил платіжної системи);
код авторизації;
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи;
підпис держателя платіжної картки (у разі оформлення сліпа – обов'язково, а в разі оформлення квитанції платіжного термінала – згідно до правил платіжної системи).
Авторизація (голосова або через електронний термінал) повинна проводитись швидко, щоб не змушувати покупця чекати. Водночас, це дуже трудомістка процедура, що потребує часу й уваги. Робітник, що відповідає на запит, фіксує на клавіатурі свого терміналу наступні дані:
ідентифікаційний номер торгового підприємства (мінімум 16 знаків);
номер рахунку власника картки (16 знаків);
дату закінчення терміну картки (4-6 знаків);
суму операції (5-10 знаків);
Отже, перед тим, щоб дати відповідь на запит, необхідно набрати на екрані дисплея від 40 до 50 знаків. Для того, щоб контролювати швидкість і правильність роботи співробітників авторизаційного центру, банком встановлюються певні критерії:
середня швидкість відповіді робітника банку на авторизаційний запит (в секундах із моменту телефонного дзвонику до початку відповіді);
правильність відповіді (по запису на стрічці);
швидкість реакції, якщо картка значиться в «гарячому» списку, коли потрібно викликати службу безпеки, тощо.
Банк одержує від продавця (свого клієнта) щодня належно оформлені торгові рахунки. Ці рахунки розглядаються банком як еквівалент грошових сум, що підлягають негайному зарахуванню на рахунок продавця. Продавець може відразу ж використовувати ці гроші незалежно від того, чи відшкодує покупець в подальшому суму своєї купівлі банку емітенту. Виняток робиться лише в тих випадках, якщо купівля зроблена з порушенням встановлених правил при свідомій участі продавця.
Власник платіжної картки здійснює вибір товару в магазині.
Торговець зв'язується з процесінговою компанією для проведення авторизації (одержання дозволу на операцію) і отримує код авторизації.
Торговець виписує торговий рахунок, копія якого разом із товаром і карткою передається покупцю.
В кінці робочого дня через процесінгову компанію торгова організація передає звіт про проведенні операції і торгові рахунки по карткових покупках банку-еквайру.
Банк-еквайр зараховує кошти (за мінусом дисконту) на поточний на рахунок торгової організації (перерахування покриття).
Щомісячно власник картки отримує виписку з картрахунку (якщо власник картки – клієнт банку-еквайра ). Якщо ж власник картки –клієнт іншого банку, то для одержання авторизації торговець зв'язується з банком-емітентом через процесінговий центр (2, 2а). Після одержання дозволу ця інформація надходить до торговця, і угода завершується передачею товару і торгового рахунку (3).
Банк-еквайр через процесінгову компанію виставляє вимогу банку-емітенту щодо оплати за товар.
Банк-емітент через розрахунково-банківську систему (РБС) перераховує кошти банку-еквайру.
Банк-еквайр зараховує кошти (за мінусом дисконту) на поточний на рахунок торгової організації (перерахування покриття ).
10. Щомісячно власник картки отримує виписку з картрахунку. Безготівкові операції, що здійснюються на території України держателями карток платіжних систем України, виконуються тільки у національній валюті.
При виконанні операцій із застосуванням платіжних карток за дебетною схемою у разі відсутності (недостатності) коштів на картрахунку допускається виникнення овердрафту. Довірені особи клієнтів – юридичних осіб-підприємців можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів та послуг із застосуванням корпоративних платіжних карток у таких випадках:
розрахунків у валюті України за операціями, пов'язаними зі статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;
витратами на відрядження та витратами представницького характеру в іноземній валюті за межами України.
Кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи-підприємця вважаються виданими під звіт держателю картки. Їх використання має бути підтверджене відповідними платіжними документами.
Контроль за цільовим використання коштів з корпоративних картрахунків покладається на власників цих рахунків.
