Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БО_КЛ 2013.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Документообіг при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями

1. Вимогу-доручення виписує постачальник, заповнюючи верхню частину, і разом з товарно-транспортними документами, які передбачено угодою, направляє покупцю (платнику). Перший примірник оформляється підписами постачальника і ставиться печатка. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

2. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і подає до банку, що його обслуговує.

Строк дії вимоги-довіреність протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем. Вимога-доручення подається платником в установу банку у двох примірникам.

3. Банк платника на основі першого примірника платіжної вимоги-доручення списує кошти з його рахунку. Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

4. Банк платника перераховує кошти в банк постачальника в день їх списання.

5. Банк постачальника проводить зарахування коштів на рахунок свого клієнта.

6. Виписка про зарахування коштів на поточний рахунок.

Банк приймає до оплати вимоги-доручення в сумі, яка може бути сплачена у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про мотиви відмови повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Банк платника на основі першого примірника платіжної вимоги-доручення списує кошти з його рахунку і перераховує їх у банк постачальника в день списання. Якщо порівняти облік розрахунків платіжними вимогами-дорученнями з обліком при розрахунках платіжними дорученнями, то правила аналогічні.

У разі виконання банком вимоги-доручення в обліку кредитується поточний рахунок одержувача і дебетується рахунок платника, якщо платник та одержувач обслуговуються однією установою банку. Якщо ж вони мають відкриті рахунки в різних банках, то, виконуючи умову платіжного доручення, банк списує кошти зі свого кореспондентського рахунку у кореспонденції з дебетом рахунка платника.

Поряд з розрахунками платіжними дорученнями використовуються розрахунки чеками, які можуть застосовуватися для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами, з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

У світовій практиці використовуються лімітовані і нелімітовані чекові книжки. Форма цих книжок однакова. Основна відмінність у тому, що джерелом лімітованих чекових книжок є кошти, депоновані клієнтом з розрахункового рахунку на окремий рахунок, який відкривається в цьому банку. Джерелом нелімітованих чекових книжок є позичкові рахунки клієнта.

Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Суб'єктами розрахункового процесу з використанням чеків є:

  • чекодавець – юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

  • чекодержатель – особа, яка є одержувачем коштів за чеком;

  • банк-емітент – банк, що видає розрахунковий чек (чекову книжку) підприємству або фізичній особі.

Розрахункові чеки виготовляються на замовлення Банкнотно-монетним двором Національного банку України на спеціальному папері за зразком, затвердженим НБУ і брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

Розрахункові чеки є бланками суворої звітності.

Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються у формі окремих бланків. Їх облік ведеться окремо від чекових книжок.

Строк дії чекової книжки – один рік, а розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку – три місяці. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. Не допускається виправлення в чеках та використання факсиміле замість підпису.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека не враховується). Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може бути виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником чека. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.

Обмін чека на готівку і отримання здачі готівкою з суми чека юридичними особами не дозволяється, а фізичним особам не більше ніж 20 відсотків від суми чека.

Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання.