Документообіг при розрахунках акредитивами. (покритий акредитив з депонуванням коштів у банку бенефіціара (виконуючому банку)

1. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву (як правило у 4-х примірниках), де має вказати: назву заявника та бенефіціара; номери їх банківських рахунків та ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; назву банку-емітента та банку, який виконує акредитив; їх місцезнаходження та коди; вид акредитива; строк дії акредитива; суму акредитива; дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива; перелік документів, при яких має бути здійснений платіж; умови акредитива. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком 9802 «Акредитиви до сплати», призначеному для обліку акредитивів, виставлених банку для оплати, другий (з потрібною позначкою банку про дату надходження) – разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертій, як правило, використовується для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива. Разом із заявою подається платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку.

2. Банк-емітент перераховує кошти виконуючому банку на аналітичний рахунок «Розрахунками акредитивами» та повідомляє його про умови акредитива. Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива бенефіціару. Дата виконання платіжних доручень і дата повідомлення мають збігатися.

3. Банк бенефіціара відкриває акредитив і зараховує кошти (бронює) на аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами».

4. Постачальник товарів і послуг повідомляється про відкриття акредитива і умови його дії.

5. Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючого банку. Реєстр документів за акредитивом подається в банк в 4-х примірниках. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи.

6. Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку (на підставі нього здійснюється списання коштів з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами»), другий (з необхідними відмітками банку про дату одержання та виконання) – видається бенефіціару (6а).

7. У банк-емітент надсилають спецзв'язком третій та четвертий примірники реєстру разом з документами, передбаченими умовами акредитиву.

8. На підставі третього примірника списується сума заяви за акредитивом з позабалансового рахунку 9802, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Документообіг при розрахунках акредитивами. (покритий акредитив з депонуванням коштів у банку-емітенті)

1. Платник подає заяву (4 примірники) на відкриття акредитива та перераховує кошти платіжним дорученням зі свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами» в банку-емітенті.

2. Банк-емітент відкриває акредитив і зараховує кошти на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами»

3. Банк-емітент видає другий примірник заяви (з необхідними відмітками банку про дату одержання) заявнику як розписку банку про відкриття акредитива.

4. Пересилає третій та четвертий примірники заяви для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

5. Врахування банком бенефіціара суми заяви на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати».

6. Повідомлення бенефіціара про відкриття акредитива і про умови його дії (протягом 10 днів).

7. Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з чотирма примірниками реєстру документів.

8. Четвертий – виконуючий банк видає бенефіціару з необхідними відмітками банку про дату одержання. Третій – використовується для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунку (після надходження коштів від банку-емітента). Перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами за акредитивом надсилаються спецзв'язком до банку-емітента.

9. Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» та перераховує на рахунок бенефіціара.

10. Перший примірник реєстру документів підшивається в документи дня банку-емітента, а другий, разом з іншими документами за акредитивом банк-емітент видає заявнику акредитива.

11. Банк бенефіціара після отримання коштів від банка-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку «Розрахунки акредитивами» і зараховує кошти на поточний рахунок бенефіціара.

Якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

• паспорт або інший документ, що його замінює;

• зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку;

• доручення, видані заявником, який відкрив акредитив, щодо його повноважень.

Банки повинні здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі акредитиви повинні передбачати дату закінчення строків і місце представлення документів для платежу. Дата, зазначена в заяві на акредитив, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива.

Примусове списання (стягнення) коштів з банківських рахунків підприємств допускається лише у випадках, встановлених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій.

Примусове списання (стягнення) коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги (ПВ), що подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується, не менше ніж у трьох примірниках.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання коштів з усіх рахунків підприємств (у тому числі поточних, депозитних, відкритих за рахунок цього підприємства для здійснення розрахунків за акредитивами) та платіжні вимоги на примусове списання коштів з вкладних (поточних і депозитних) рахунків фізичних осіб.

Платіжна вимога має бути складена таким чином, щоб із її змісту платнику було зрозуміло за що і на підставі яких документів здійснюється списання (стягнення) коштів. Відповідальність за обґрунтованість примусового списання коштів і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу несе стягувач.

Залежно від конкретного випадку примусового списання (стягнення) коштів, у рядку «Призначення платежу» платіжної вимоги стягувач має зазначити:

• якщо підставою є виконавчий документ, то зазначається його назва, номер і дата (виконавчий документ до банку не подається);

• якщо підставою є рішення податкового органу, то зазначається назва, номер і дата цього рішення, а також назву та статтю закону, що передбачає примусове списання коштів (рішення, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, у банк не подається);

• якщо примусове списання коштів здійснюється згідно зі статтею 8 Арбітражного кодексу України, то зазначається назва, номер і дата листа-відповіді платника про визнання претензії та суму визнаної претензії. ( платіжна вимога до банку подається разом з оригіналом листа-відповіді платника про визнання претензії ).

Якщо зі змісту закону випливає необхідність посилання на інші документи (договір, митну декларацію, вексель тощо), то в платіжній вимозі мають вказуватися реквізити відповідного документа (назва, дата, номер).

Сума платіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає платіжну вимогу до виконання, якщо її сума перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до наданого разом з нею листа-відповіді про визнання претензії, на підставі якої її оформлено.

Платіжні вимоги стягувачів на примусове списання коштів виконуються банком в межах наявного залишку коштів платника, а в невиконаній сумі повертаються разом із супровідними документами, що надавалися разом з ними.