Тема 8: Операції з надання і погашення кредитів

Лекція 15 – «Форми забезпечення повернення банківських кредитів»

Обсяг – 2 години

План:

1. Поняття та загальна характеристика форм забезпечення банківських кредитів.

2. Застава як вид забезпечення.

3. Порука та гарантія.

4. Неустойка. Пеня. Штраф.

5. Страхування.

1. Поняття та загальна характеристика форм забезпечення банківських кредитів

Одна із найбільших серйозних проблем для комерційних банків – ризик неповернення кредиту (кредитний ризик). Банк може зменшити ризик неплатежу застосовуючи різні форми забезпечення кредиту.

Разом з тим, слід зазначити, що забезпечення кредиту – остання лінія оборони банку. В основі угоди повинна лежати комерційна операція яку фінансує банк. Забезпечення – це лише додаткові гарантії, а не плата за кредит. Тому світовий досвід діяльності банків виробив механізм організації повернення кредиту, який включає:

• порядок погашення конкретної позики за рахунок виручки (доходу);

• юридичне закріплення порядку її погашення в кредитному договорі;

• використання різноманітних форм забезпечення повноти і своєчасності повернення кредиту.

Таким чином, під формою забезпечення повернення кредиту слід розуміти конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю і прийнятністю даного джерела. В свою чергу, забезпечення кредиту передбачає встановлення конкретного способу страхування банком від ризику неповернення клієнтом кредиту. Якщо механізм погашення кредиту за рахунок виручки (доходу) та його закріплення в кредитних договорах є основною передумовою повернення кредиту, то визначення форм забезпечення повернення представляє собою гарантію цього повернення.

Таким чином, в банківській практиці джерела погашення кредиту поділяються на первинні та вторинні. Первинними є виручка від реалізації продукції, наданих послуг, виконаних робіт або дохід, що отримує фізична особа. Вторинними є використання існуючих форм кредитного забезпечення, а процес цей є тривалим і трудомістким.

Забезпечення кредиту можна також розділити на: персональне та матеріальне забезпечення.

Персональне забезпечення є вимогою до особи, що надає гарантію або виступає поручителем. Таким, як правило, є третя особа яка несе відповідальність своїм майном і фінансовими ресурсами та бере на себе гарантію виконання кредитних зобов'язань позичальником.

Персональне забезпечення може надавати і сам позичальник. При цьому орієнтується, перш за все, на первинне джерело погашення кредиту. Тому в процесі вивчення кредитної заявки основна увага приділяється аналізу грошових потоків позичальника, перспективам розвитку галузі і бізнесу даного позичальника, стану відносин позичальника з поставниками і покупцями.

Реальною гарантією повернення кредиту є виручка (доход) у фінансово стійких позичальників.

Матеріальне забезпечення – це майнове право як заставне право, повна уступка прав або вимог (цесія), передача кредиторові заставленого рухомого майна з метою забезпечення боргу.

В цьому випадку предмет забезпечення може бути наданий самим позичальником або третьою особою. У випадку невиконання договірних зобов'язань за банком залишається право на розпорядження ним.

В залежності від вимог забезпечення кредитних зобов'язань поділяють на:

• акцесорне (від лат. Accessories – прихідний, додатковий, другорядний), що залежить від конкретних вимог банку до позичальника (наприклад, порука, застане право, іпотека та ін.). У правовому відношенні акцесорне забезпечення дійсне лише при умові дії кредитного договору.

• абстрактне забезпечення, не залежить від наявності вимоги та може бути використане і без її існування. Абстрактне (не акцесорне) забезпечення називають також довірчим (фідуціарним) забезпеченням.

В практиці вітчизняних комерційних банків виділяють наступні форми забезпечення зобов'язань позичальника:

• застава;

• гарантія;

• поручительство;

• стягнення неустойки, пені та штрафів на користь банку;

• страхування.

Застава є матеріальним забезпеченням. А гарантія, поручительство, неустойка та страхування є формами персонального забезпечення.

В залежності від прийнятих до використання в банківській практиці форм забезпечення виконання зобов'язань позичальником перед банком можна виділити (навести) наступну класифікацію кредитів.

Ефективність існуючих форм забезпечення повернення залежить від правового механізму, правової та економічної компетентності банківських працівників, дотримання норм ділової етики гарантів платіжних зобов'язань.