Тема 12: операції банків з іноземною валютою

Лекція 20 – «Економічні та організаційні основи здійснення валютних операцій»

Обсяг – 2 години

План:

1. Валютні цінності та валютний ринок.

2. Класифікація валютних операцій.

1. Валютні цінності та валютний ринок

Валютними цінностями називаються такі цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів.

Відповідно до Декрету КМУ від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 до валютних цінностей відносять:

• валюту України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

• іноземну валюту – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

• банківські метали – золото, срібло, платина та метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Головне місце серед валютних цінностей посідає валюта (від італійської valuta – цінність, вартість) – грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи, цінні папери , виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Відповідно до Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління НБУ від 4 лютого 1998 року № 34 найбільш відомі іноземні валюти розділені на три групи:

• 1 група – вільно конвертовані валюти , які широко використовуються для здійснення платежів в міжнародних операціях і продаються на головних валютних ринках світу.

• 2 група – вільно конвертовані валюти, які не використовуються широко для здійснення платежів в міжнародних операціях і не продаються на головних валютних ринках світу.

• 3 група – неконвертовані валюти.

Валютний ринок як економічна категорія відображає певну сукупність відносин щодо здійснення операцій з валютними цінностями та руху іноземних капіталів.

З практичної точки зору під валютним ринком розуміються офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій.

З функціональної точки зору валютні ринки забезпечують своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів.

З інституціональної точки зору валютні ринки являють собою сукупність уповноважених банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських контор, іноземних банків, які здійснюють валютні операції.

З організаційно – технічної точки зору валютний ринок являє собою сукупність телеграфних, телефонних, телексних, електронних і інших комунікаційних систем, які зв'язують між собою банки різних країн, які здійснюють міжнародні розрахунки і інші валютні операції.

Головними функціями валютного ринку є:

• реалізація валютної політики держави, спрямованої на забезпечення регулювання національної економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків;

• сприяння поглибленню міжнародного розподілу праці та міжнародної торгівлі;

• визначення і формування попиту та пропозиції на іноземні валюти;

• своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

• регулювання валютних курсів;

• хеджування валютних ризиків;

• диверсифікація валютних резервів;

• одержання прибутку від операцій з валютними цінностями.

За територіальною ознакою розрізняють такі валютні ринки: