Тема 12: Операції банків з іноземною валютою
Лекція 21 – «Торговельні операції з іноземною валютою»
Обсяг – 2 години
План:
1. Поточні торгівельні операції з іноземною валютою.
1. Поточні торговельні операції з іноземною валютою
Торгівля іноземною валютою резидентами та нерезидентами для здійснення своєї статутної діяльності відбувається на міжбанківському валютному ринку України і регулюється Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою.
Клієнти банків не мають права безпосередньо купувати іноземну валюту на цьому ринку. Відповідно до Положення такі операції мають право робити тільки суб'єкти ринку, а саме:
Національний банк України.
Уповноважені банки України (комерційні банки, що отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями).
Уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію НБУ).
Суб'єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів з метою її подальшого перерахування за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України і нормативно-правовим актам НБУ. Іноземна валюта, яка придбана у встановленому порядку на міжбанківському валютному ринку України повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, вказані в заявці на купівлю іноземної валюти.
У відповідності до статті 7 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту повинна використовуватися як засіб платежу тільки іноземна валюта. Це правило не розповсюджується на розрахунки з резидентами держав зони функціонування рубля, які можуть здійснюватися і в гривнях, якщо це передбачено контрактами (Лист НБУ «Відносно порядку розрахунків із країнами зони функціонування рубля» від 26 квітня 1993 року №19029/730).
Платежі у іноземній валюті що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, не підлягають індивідуальному ліцензуванню.
В зв'язку з тим, що значна частина торговельних валютних операцій в іноземній валюті пов'язана з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності резидентів, зокрема з розрахунками за експорт-імпорт товарів (робіт, послуг) існують суттєві вимоги до суб'єктів зовнішньоторгових розрахунків, які містяться в Законі України від 23 вересня 1994 року 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Зокрема:
виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України;
імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселю на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України;
порушення резидентами термінів, зазначених вище, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не отриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості;
резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів. У разі порушення цих термінів, придбана валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України.
З метою створення резидентами України умов для оперативного одержання іноземних кредитів і здійснення проектів за їх рахунок Національний банк України положенням «Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», затвердженим постановою Правління НБУ 17 червня 2004 р. № 270, встановив порядок реєстрації одержання та надання юридичним особам-резидентам реєстраційних свідоцтв на одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів. Резиденти-позичальники (крім уповноважених банків України) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором (підрозділи банків) (далі - обслуговуючі банки). Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на час її перебування за кордоном).
Уповноважений банк у межах отриманої ним ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями може залучати кредитні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на строк до 1 року з урахуванням можливої пролонгації кредиту (при цьому загальний строк користування кредитом не може перевищувати 1 рік) без одержання реєстраційного свідоцтва. Для залучення кредитних ресурсів на строк понад 1 рік уповноважений банк має одержати таке свідоцтво.
Торгівля іноземною валютою на території України юридичними особами-резидентами і нерезидентами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України на ці операції, виключно на міжбанківському валютному ринку.
Усі поточні валютні операції з валютами першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні здійснюються уповноваженими банками лише на наступних умовах проведення поточних торговельних операцій: «тод» – (поставка валюти відбувається сьогодні); «том» – (поставка валюти відбувається наступного робочого дня); «спот» – (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди).
Валютні операції «спот» становлять 60% від загального обсягу міжбанківського ринку, а тому мають найбільш важливе значення на валютному ринку. Основна мета їх здійснення – забезпечення потреб клієнтів банку в іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах цих валют. Банки можуть використовувати поточні операції «спот» для підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках «ностро» для зменшення залишків у одній валюті та покриття потреб у іншій. У такий спосіб банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках.
Купівля-продаж валют на умовах «спот» означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її поставка здійснюється на другий робочий день (без урахування дня продажу). Різниця в часі між підписанням валютної угоди і виплатою по ній визначена міжнародною практикою і пов’язана з необхідністю документального оформлення угоди. Угоди «спот» можуть укладатися за телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими переказами електронною поштою. В міжнародній практиці використовують електронну систему «SWIFT».
Поточні операції використовуються переважно для обслуговування зовнішньоторговельних розрахунків, а також з метою одержання додаткового прибутку в разі коливань валютних курсів
Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками проводиться виключно у визначений проміжок часу – «Торговельна сесія». НБУ має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це уповноважені банки не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.
Підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют інших груп Класифікатора за гривні між уповноваженими банками проводиться не пізніше дня укладення угоди виключно засобами «Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України».До початку Торговельної сесії уповноважений банк як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів, що йому належать, виконує заявки та дорученням своїх клієнтів, а також задовольняє власні потреби на купівлю-продаж іноземних валют першої групи Класифікатора. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу цих іноземних валют уповноважений банк включає до зведеної заявки на участь у Торговельній сесії. Заявка на участь у Торговельній сесії має подаватися Національному банку України в день проведення Торговельної сесії до її початку. Уповноваженому банку забороняється брати участь у Торговельній сесії без отримання підтвердження Національного банку України про прийняття Заявки.
У Заявці уповноважений банк за кожною іноземною валютою першої групи Класифікатора визначає обсяг її купівлі або продажу. Необхідно відмітити, що уповноваженому банку забороняється брати участь у Торговельній сесії одночасно як продавець і як покупець тієї ж самої іноземної валюти, а також перевищувати зазначений у Заявці обсяг купівлі іноземних валют.
За результатами торгів учасники валютного ринку укладають угоди, підтвердженою вважається угода, за якою обидва її учасники під час Торговельної сесії отримали взаємні підтвердження засобами «Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України».
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:
договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України;
вантажна митна декларація, якщо товар ввезений на територію України;
акт здавання-приймання, акт виконаних робіт або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;
документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);
довідка державної податкової адміністрації, в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті, у разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора.
Якщо уповноважений банк купує іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, то зазначена довідка не потрібна.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків та фінансових установ за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, інформаційній агенції REUTERS за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти або рахунок-фактура. У разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора небанківськими установами для оплати послуг REUTERS вони надають уповноваженому банку довідку державної податкової адміністрації (інспекції).
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків є заявка банку (з розрахунком).
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, а також їх окремі підрозділи, які мають кореспондентський рахунок у гривнях у територіальному управлінні Національного банку України, мають право купувати в клієнтів протягом робочого дня іноземну валюту за власні кошти в загальному обсязі, що не перевищує 10000 доларів США або еквівалент в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют на день здійснення операції, в межах нормативів відкритої валютної позиції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Ці кошти мають бути продані уповноваженим банком та уповноваженою фінансовою установою на міжбанківському валютному ринку України або використані для закриття власної відкритої валютної позиції.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за капітальними операціями та інших зобов'язань резидентів в іноземній валюті є такі документи:
оригінал кредитного договору, який свідчить про необхідність виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті;
копія кредитного договору, засвідчена банком-агентом Кабінету Міністрів України, що свідчить про необхідність виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті, залученими державою або під державні гарантії;
оригінал реєстраційного свідоцтва, індивідуальної ліцензії НБУ на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті від іноземного кредитора;
договір про інвестиційну діяльність;
виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти (із копією S.W.I.F.T. – повідомлення тощо) та підтвердження конвертації її у гривні;
депозитний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджують необхідність виконання уповноваженим банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту;
усі види договорів про забезпечення виконання зобов'язань в іноземній валюті та договори, що видані для забезпечення виконання останніх.
Куплена іноземна валюта першої групи Класифікатора може перераховуватися резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті.
У разі порушення резидентами передбачених строків використання іноземної валюти, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента згідно з чинним законодавством України, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок. В подальшому уповноважений банк на протязі 5 банківських днів повинен без доручення клієнта продати на міжбанківському валютному ринку іноземну валюту, що надійшла на користь клієнта та підлягає обов'язковому продажу. Клієнт має право подати уповноваженому банку письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з чинним законодавством України підлягає продажу на міжбанківському валютному ринку України. Уповноважений банк зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення.
Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожною операцією без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди.
У тих випадках, коли події на міжнародних валютних ринках чи інші можуть негативно впливати на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі за операціями купівлі-продажу іноземної валюти та відхилення курсів за цими операціями від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встановлюються Національним банком України.
Порядок підготовки та контролю за документами, на підставі яких здійснюються на міжбанківському валютному ринку України операцій купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями.
Юридична особа-резидент подає в банк всі документи, необхідні для здійснення операцій купівлі, а саме (зовнішньоекономічний договір, ВМД, довідку ДПІ).
Уповноважений банк формує реєстр в двох екземплярах в якому зазначається:
назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;
орган державної влади, який зареєстрував резидента;
податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та номер реєстрації;
прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром фізичних осіб;
номери та дати договорів або інших документів, що є підставою для придбання іноземної валюти.
Зазначений реєстр щоденно, на паперових (усі примірники) та магнітних носіях з копіями відповідних документів, що є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, не пізніше 14-ї години поточного робочого дня подається на розгляд до податкового органу, де уповноважений банк взятий на облік;
Податковий орган до 14-ї години наступного робочого дня засобами електронного зв'язку надсилає реєстр відповідному регіональному управлінню Національного банку України.
Регіональне
управління Національного банку України
при отриманні реєстру від податкового
органу до 17-ї години цього самого дня
надсилає отриману інформацію до
відповідного уповноваженого банку.
Отриманий засобами електронного зв'язку від регіонального управління Національного банку України реєстр є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Строк дії реєстру не може перевищувати 90 днів.
Література:
Банківські операції [Текст] : підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна [та ін.]. – 4-те вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2009. – 608 с. – С. 399-421, 445-470.
Міщенко В. І. Банківські операції [Текст] : підручник / В. І. Міщенко, Н. Г. Слав’янська, О. Г. Коренєва. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К. : Знання, 2007. – 800 с. – С. 466-473.
Сковира Л. А. Банківські операції [Текст] : навчальний посібник / Л. А. Сковира. – К. : Аграрна освіта, 2010. – 371 с. – С. 248-256, 282.
Про систему валютного регулювання та валютного контролю [Електронний ресурс] : Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=15-93.
Про валютний контроль [Електронний ресурс] : Положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49 // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0209-00/print1325674069183342.
Класифікатор іноземних валют [Електронний ресурс] : Постанова Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 р. № 34 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0521500-98&p=1326554465498603.
Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті [Електронний ресурс] : закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185/94-%D0%B2%D1%80/print1325674069183342.
Правила випуску та обігу валютних деривативів [Електронний ресурс] : Постанова Правління Національного банку України від 7 липня 1997 року № 216 // База даних «Законодавство України» офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0393-97&p=1326721779835720.
Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою [Електронний ресурс] : Постанова НБУ від 10 серпня 2005р. № 281 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0950-05&p=1326576281050011.