Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БО_КЛ 2013.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Документообіг при розрахунках чеками

  1. Платник разом із заявою на видачу чекової книжки подає в свій банк платіжне доручення на депонування коштів.

  2. Банк депонує кошти на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками».

  3. Банк-емітент видає чекову книжку тільки своєму клієнту, який має поточний рахунок і кошти на ньому.

  4. Платник видає постачальнику чек, в якому вказує: найменування постачальника, дату і місце заповнення чека, суму.

Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту. Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця (крім фізичних осіб).

Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

  • відповідність чека встановленому зразку;

  • правильність заповнення чека;

  • відсутність виправлень;

  • відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

  • строк дії чека;

  • наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи – дані його паспорта або документа, що його заманює).

Після цього чекодержатель переконується в особі пред'явника чека за паспортом або документом, що його замінює. Зробивши вказану перевірку, чекодержатель, приймаючи чек із чекової книжки до оплати, відділяє його від корінця, проставляє на звороті розрахункового чека та корінці календарний штемпель і підписує чек, а також робить відмітку у відомості про дані паспорта чекодавця або іншого документа, що його замінює.

5. Постачальник відвантажує покупцеві товар одразу або після зарахування коштів на рахунок.

6. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстрів – якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в одній установі банку, і в чотирьох примірниках – якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків.(додаток ).

Перший примірник реєстру чеків має завірятися підписами та відбитком печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів. Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів чеків та своєчасність пред'явлення його до оплати.

7. Після перевірки правильності даних та реквізитів чека, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, сума чека зараховується на рахунок постачальника. У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків розрахунковими чеками банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з першим та другим примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Умови інкасування розрахункових чеків зазначаються в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

  1. Чеки з першим і другим примірниками реєстру інкасуються спецзв'язком у банк-емітент.

  2. Банк-емітент, отримавши розрахунковий чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє: належність чека до цього банку; відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця заявленим банку в картці зі зразками підписів та відбитка печатки; чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки; належність номера чека до номерів чеків виданої чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки; відповідність оформлення чека вимогам цього розділу. Зробивши перевірку, банк-емітент списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки чеками».

Банк-емітент може відмовитись від оплати чека у таких випадках:

  • чек заповнений з порушенням або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

  • реєстр чеків заповнений з порушенням або має виправлення і підчистки, факсиміле замість підпису;

  • чек виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж задепонована на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками».

У разі відмови банку-емітента сплатити чек чекодержатель має право пред'явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення – позов. У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користування цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

10. Банк-емітент перераховує суму чека банку постачальника в той же день через електронну систему платежів. Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено».

11. Банк чекодержателя зараховує кошти на поточний рахунок постачальника і списується сума реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку «Документи і цінності, відіслані на інкасо» на підставі видаткового позабалансового ордера.

12. Банк чекодержателя надає постачальнику виписку про зарахування коштів на його поточний рахунок.

Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання вповноваженими ним особами розрахункових чеків і відповідність оплачених чеків документам постачальників, на сплату яких вони видавалися.

У разі втрати чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних чеків. Кошти в сумі невикористаного ліміту чекової книжки повертаються клієнту на підставі його платіжного доручення.

Відповідальність за неправильне використання розрахункових чеків, за збитки у разі передавання чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати та зловживання осіб, уповноважених на підписання розрахункових чеків, несе чекодавець, якому видано чекову книжку.

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків чеками банк може позбавити його права користуватися цією формою розрахунків, якщо це передбачено умовами договору на розрахунково-касове обслуговування.

Акредитив (від лат. accredo – довіряю) — форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти визначених документів зобов'язаний:

  • виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги;

  • надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

При здійсненні операцій по акредитиву приймають участь:

  • заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;

  • банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;

  • бенефіціар – особа, на користь якої відкритий акредитив;

  • виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

В операціях з акредитивами всі учасники мають справу з документами, а не з товарами або послугами, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися і всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи. Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між юридичною особою, на користь якої виставлено акредитив (бенефіціаром), і платником, який звернувся в банк, що його обслуговує, для відкриття акредитива (заявником акредитива).

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

Покритий – акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

Непокритий – акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним і це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива, усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива надаються тільки через банк-емітент.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про зміну або анулювання акредитива. У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання ним повідомлення про зміну або ануляцію акредитива, проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний надати відшкодування виконуючому банку, уповноваженому на здійснення платежу.

Безвідкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента.

Безвідкличний акредитив – це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та строки, визначені умовами акредитива, якщо документи передані до банку, зазначеному в акредитиві та дотримані строки та умови акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Відносини між банком-емітентом та виконуючим банком регулюються договорами, в яких передбачається розмір комісійних, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, відповідальність сторін щодо оплати документів згідно з умовами акредитива тощо.