Тема 7: Кредитні операції

Лекція 12 – «Кредитний ризик та способи захисту від кредитного ризику»

Обсяг – 2 години

План:

1. Кредитний ризик. Класифікація методів управління.

2. Методи управління кредитним ризиком кредитного портфеля банку.

3. Методи розрахунку величини кредитного ризику.

1. Кредитний ризик. Класифікація методів управління

Кредитний ризик може бути визначений як невпевненість кредитора в тому, що боржник буде спроможний і збереже наміри виконати свої зобов'язання у відповідності зі строками та умовами кредитної угоди. Цей стан може бути викликаний, по-перше, нездатністю боржника створити адекватний майбутній грошовий потік у зв'язку з непередбачуваними несприятливими змінами в діловому, економічному та/ або політичному оточенні, в якому оперує позичальник; по-друге, невпевненістю в майбутній вартості та якості (ліквідності та можливості продажу на ринку) застави під кредит; по-третє падінням ділової репутації позичальника.

Кредитний ризик – це ймовірність негативної зміни вартості активів (портфеля кредитів) у результаті нездатності контрагентів (позичальників) виконувати свої зобов'язання, зокрема, по виплаті відсотків і основної суми позики у відповідності з термінами й умовами кредитного договору (до кредитного ризику відносять також і ризик оголошення позичальником дефолту).

Кредитний ризик – це:

• ризик несплати позичальником основного боргу й відсотків по ньому;

• ризик утрати активу або втрати активом первісної якості (вартості) через невиконання зобов'язань позичальниками (поручителями);

• можливість того, що в деякий момент у майбутньому вартість кредитної частини банківського портфеля активів зменшиться у зв'язку з неповерненням або з ланцюжковим поверненням кредитів, виданих банком.

Рівні кредитного ризику:

• кредитний ризик по окремій угоді – ймовірність збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди,

• кредитний ризик всього портфелю – величина ризиків за всіма угодами кредитного портфелю.

Основні причини кредитного ризику на рівні окремої позики:

• нездатність позичальника до створення адекватного грошового потоку;

• ризик ліквідності застави;

• моральні та етичні характеристики позичальника.

Основні причини кредитного ризику на рівні кредитного портфеля:

• надмірна концентрація – зосередження кредитів в одному із секторів економіки;

• надмірна диверсифікація, за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки;

• валютний ризик кредитного портфеля;

• структура портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку;

• рівень кваліфікації персоналу банку.

Методи управління ризиком на рівні окремої позики:

• аналіз кредитоспроможності позичальника;

• аналіз та оцінка кредиту;

• структурування позики;

• документування кредитних операцій;

• контроль за наданим кредитом та станом застави.

Особливістю перелічених методів є необхідність їх послідовного застосування, оскільки одночасно вони являють собою етапи процесу кредитування. Якщо на кожному етапі перед кредитним співробітником поставлено завдання мінімізації кредитного ризику, то правомірно розглядати етапи кредитування як методи управління ризиком окремої позики.

Методи управління ризиком кредитного портфеля банку:

• диверсифікація;

• лімітування;

• створення резервів за кредитними операціями комерційних банків.

Величина кредитного ризику – сума, яка може бути втрачена при несплаті або прострочці виплати заборгованості. Максимальний потенційний збиток – це повна сума заборгованості у випадку її несплати клієнтом. Прострочені платежі не призводять до прямих збитків, а виникають непрямі збитки, які становлять собою витрати за процентами (через необхідність фінансувати дебіторів протягом більш довгого часу, ніж необхідно) або втрату процентів, які можна було б отримати, якби гроші були повернені раніше та розміщені на депозит.

Схильність до кредитного ризику існує протягом всього періоду кредитування. При наданні кредиту ризик виникає з моменту продажу та залишається до моменту отримання платежу. З кількісної точки зору, кредитний ризик уявляє собою функцію параметрів позички та позичальника. Ступінь ризику, пов'язаного з певним позичальником та видом кредиту, базуються на оцінці різних видів ризику, які виникають для банку при наданні кредиту. Більш того, визначивши на етапі надання кредиту ступінь його ризику не можна забувати про те, що вона часто змінюється з часом.

Складовими ризиків (кредитної операції) визнаються:

• очікувані втрати (середні втрати);

• неочікувані втрати (відхилення втрат від середнього, при чому негативне).

З огляду на вищенаведене банки під час менеджменту ризиків використовують принцип покриття втрат, основні постулати якого наступні:

• резерви покривають очікувані втрати;

• кожна операція потребує частини резервів;

• капітал покриває неочікувані втрати за мінусом резерву.