Тема 7: Кредитні операції

Лекція 11 – «Організація здійснення кредитних операцій»

Обсяг – 2 години

План:

1. Форми та види банківського кредиту.

2. Організація кредитної роботи у банку.

3. Кредитний потенціал банку.

1. Форми та види банківського кредиту

У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту, їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту.

Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов'язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти три основні форми кредиту.

• товарну, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відтермінуванням платежу (комерційний кредит);

• грошову, що найбільш характерна в банківській практиці;

• гарантійну (зобов'язання банку гарантувати платіж клієнтові в разі коли той не зможе оплатити свої рахунки – акцептний, авальний кредити).

Банки у своїй діяльності використовують другу і третю форму, що стосується товарної форми кредиту, то банк може обслуговувати або проводити операції з інструментом комерційного кредиту – векселем, де банк не являється прямим учасником кредиту у товарній формі, а також може бути учасником лізингу. Найбільш розповсюджена форма кредиту на Україні – грошова, при організації міжнародних операції та розрахунків – гарантії.

Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Основними з них є комерційний, банківський, державний, міжнародний, виробничий, споживчий.

Позика до запитання (онкольний кредит) не має фіксованого терміну, але банк має право вимагати її погашення в будь-який час. Якщо ж банк не вимагає повернення, то позика сплачується на розсуд клієнта. При наданні позики до запитання передбачається, що клієнт-позичальник порівняно платоспроможній, а його активи, в які вкладені кредитні ресурси банку, можуть бути в найкоротший термін трансформовані в грошові кошти (високоліквідні активи).

Відкрита кредитна лінія – поновлюваний (револьверний) кредит, при якому кредит надається позичальнику протягом визначеного періоду, як правило, не більше року, у межах погодженого ліміту. Кожна видача кредиту проводиться в міру необхідності, поетапно, у терміни й у розмірі, погодженому сторонами. Цей метод кредитування також заощаджує банку час на аналіз кредитоспроможності клієнта.

Вексельний кредит – видається фінансово-стійким підприємствам шляхом оформлення простого або переказного векселів. Підприємству це дозволяє використовувати його як засіб платежу при розрахунках. Банку це вигідно тим, що не потрібно залучати додаткових грошових ресурсів, тому процентна ставка по вексельному кредиту набагато нижче, ніж при класичному кредитуванні. Вексельний кредит надається на термін до першої дати пред'явлення векселя в банк до оплати.

Гарантійні кредитні операції – це операції комерційного банку, при яких банк не надає позичальнику грошової позики, а тільки обіцяє здійснити платежі, якщо позичальник не зможе оплатити свої зобов'язання. До цих операцій відносяться акцептні та авальні кредити. При акцептних операціях банк сплачує по зобов'язаннях клієнта. При авальній операції банк здійснює платіж лише у випадку банкрутства боржника.

Крім традиційних форм кредитування в банківській практиці отримали широке поширення кредитні операції, що із правової точки зору по загальній ознаці не є договорами кредиту. Серед них можна виділити:

• облік векселів;

• лізинг;

• факторинг;

• форфейтинг.

В остаточному підсумку, вибір тієї чи іншої форми кредитування кожний банк здійснює в залежності від своїх фінансових можливостей, здійснюваної ним кредитної політики і контингенту клієнтів, що обслуговуються.