2. Ринок цінних паперів: первинний і вторинний. Фондова біржа

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Первинний ринок цінних паперів – сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів – сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів.

З точки зору суб'єктів фондового ринку виділяють продавців (емітентів цінних паперів), покупців (інвесторів) та професійних учасників (брокерів та дилерів).

Емітент – юридична особа, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери – фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб.

Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку – неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів).

Модель обігу цінних паперів складається з наступних систем (структур):
емітенти	система обігу цінних паперів (комплекс законодавчих, нормативних актів та правил обігу цінних паперів)	організована система купівлі-продажу цінних паперів (біржа)
учасники ринку цінних паперів	система державного регулювання	позабіржові організації (неорганізований ринок)

Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі.

Місце комерційних банків на ринку цінних паперів

Банки на ринку цінних паперів можуть виступати в якості емітентів цінних паперів, інвесторів, купуючи цінні папери за власні кошти, в ролі посередників при операціях з цінними паперами, а також в якості депозитарію, тобто можуть здійснювати облік цінних паперів та вести реєстр акціонерів.

До основних цілей діяльності банків на ринку цінних паперів можна віднести наступні:

•  залучення додаткових грошових ресурсів для традиційної кредитної і розрахункової діяльності на основі емісії цінних паперів;

• одержання прибутку від власних інвестицій у цінні папери за рахунок виплачуваних банкові відсотків і дивідендів, а також росту курсової вартості цінних паперів;

• одержання прибутку від надання клієнтам послуг по операціях з цінними паперами;

• розширення сфери впливу банку і залучення нової клієнтури за рахунок участі в капіталах підприємств і організацій (через участь у портфелях їх цінних паперів), установи підконтрольних фінансових структур;

• доступ до дефіцитних ресурсів через ті цінні папери, що дають таке право і власником яких стає банк;

• підтримка необхідного запасу ліквідності.

Функції банків в умовах централізованого ринку цінних паперів:

1. Гармонійне поєднання інтересів вкладників та інвесторів.

2. Формування власного вторинного резерву.

3. Управління портфелями паперів своїх клієнтів в рамках так званої трастової діяльності.

4. Функції зберігача майна і активне управління цією власністю.

5. 5. Неможливість обміну інформацією між тими підрозділами, що працюють з клієнтами, і тими, що здійснюють операції з цінними паперами.