право зазвичай належать до публічно-правовихгалузей. Вод­ночас цивільне, комерційне, цивільне процесуальне, трудо­ве, сільськогосподарське, лісове, транспортне, повітряне і міжнародне приватне право, право промислової та інтелек­туальної власності, право соціального забезпечення, право, що регулює відносини у вугільній промисловості, розгляда­ються як приватно-правові галузі. Цікаво, що за французь­кою класифікацією кримінальне право є приватним, оскіль­ки містить безліч положень, спрямованих на захист приват­ноправових інтересів і відносин¹.

У правовій системі Німеччини до категорії публічно-правових належать не тільки конституційне, адміністратив­не, фінансове (податкове) і міжнародне публічне право, але й кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільно-про­цесуальне право, право, що опосередковує процедуру банкрутства, церковне право і так зване єднальне право. Приватно-правовими є цивільне, комерційне, торговель­не, патентне і міжнародне приватне право, право ком­паній, право «переговорного інструментарію», право інте­лектуальної власності. Деякі галузі (наприклад, трудове право) можуть розглядатися в одних відносинах як при­ватно-правові, а в інших — як публічно-правові.

Історичною особливістю романо-германської сім'ї є принцип первинності приватного права. Останнє вва­жається визначальним у системі романо-германського праві; воно є більш розвиненим і досконалим, ніж публіч­не право. Саме на приватному праві традиційно робить­ся наголос у юридичних дослідженнях². Проте сьогодні в романо-германській сім'ї спостерігається загальна тен­денція посилення ролі публічного права за рахунок ослаб­лення приватного права, а також тенденція до «публіци-зацїї» приватного права³.

Розділ 4

Джерела права романо-германської правової сім'ї

§ 1. Норми права в романо-германській сім'ї

У всіх країнах романо-германської сім'ї норму права розуміють, оцінюють і аналізують однаково. На думку Р. Давида, цей аспект є одним з найважливіших елементів єдності романо-германської правової сім'ї при всій її гео­графічній довжині¹.

Особливості правових норм у романо-германському праві 1. Загальний характер. Вважається, що норма права в універсальній формі встановлює для невизначеної кількості випадків, які правові наслідки настають за тих чи інших фак­тичних обставин, що описуються абстрактно². Прагнення до створення абстрактних правових норм нарівні з бажанням охопити всі сфери права якісно структурованою норматив­ною системою є однією з особливостей правового стилю романського та германського права³.

Роль норми права як загального керівництва у вирі­шенні конкретних справ відповідає романо-германській традиції, згідно з якою право розглядається як модель со-

¹ Марченко М. Н. Вказ. праця. — С. 292—293.

² Хаишатулла Бехруз. Введение в сравнительное правоведение. — Одесса: Юрид. літ., 2002. - С. 81.

³ Марченко М. Н. Вказ. праця. — С. 293.

¹ Давид Р., Жоффре-Спинози К. Вказ. праця. - С. 69.

² Справочник по нормотворческой технике: Пер. с нем. — 2-е изд., перераб. - М.: БЕК, 2002. - С. 9.

³ Цвайгерт К., КетцХ. Вказ. праця. — С. 110.