Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Порывняльне правоз..doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

  • порівняльне дослідження правотворчої та право-застосовної діяльності, факторів, які впливають на їх ефективність;

  • порівняльний аналіз правосвідомості і правової куль­тури різних народів, їх взаємовпливу, тенденцій розвитку;

  • порівняльне дослідження юридичної термінології.

Методологія порівняльного правознавства є багато­рівневою. Порівняльне правознавство використовує прак­тично весь методологічний арсенал сучасної юридичної науки. Тому методологія компаративістики не може бути обмеженою використанням виключно порівняльно-пра­вового методу. Разом із тим останній є провідним, домі­нуючим у науці порівняльного правознавства. Отже, мож­на говорити про те, що порівняльне правознавство засно­ване на свідомому, теоретично і методично виваженому застосуванні порівняльного методу як основного науко­вого методу дослідження.

Порівняння — невід'ємна частина людського мислен­ня. Порівняльний метод активно використовується в су­спільних і природничих науках. У філософській літературі справедливо зазначається, що порівняння є одним з ос­новних логічних прийомів пізнання зовнішнього світу. Проте його, безумовно, не можна розглядати ізольовано від інших логічних прийомів пізнання (аналізу, синтезу, індукції, дедукції тощо). Окремо один від одного ці ком­поненти загальної системи пізнавальних засобів існують лише як уявна абстракція1.

Порівняння як метод є способом, за допомогою якого встановлюється схожість або розбіжність об'єктів (явищ, речей, процесів), що досліджуються. Такий ре­зультат досягається шляхом зіставлення, розрізнення об'єктів за будь-якою ознакою, властивістю. Тому по­рівняння має сенс лише тоді, коли об'єкти, що порівню­ються, мають якусь схожість (навпаки, не рекомендуєть-

ся порівнювати пуди з аршинами, а їжака із шевською щіткою)1.

Порівняння широко застосовується в правознавстві при виявленні загальних і специфічних рис таких явищ, як норми права, джерела права, правопорушення тощо. Ця процедура неминуче передує стадії формування пра­вових понять, категорій, законів. Перш ніж пізнати важ­ливе, суттєве, необхідне, те, що становить зміст поняття, закономірності, треба попередньо виявити, що ж є загаль­ним і сталим в об'єкті дослідження. Одержанню цих відо­мостей і сприяє порівняльний метод.

Порівняльний метод дозволяє констатувати спіль­ність правових систем, окремих правових галузей та ін­ститутів, норм права і виявити те, чим вони розрізняють­ся. Водночас причини повторюваності, сталості цієї спіль­ності в процесі порівняльного дослідження найчастіше залишаються нерозкритими. Отже, порівняльно-право­вий метод головним чином сприяє накопиченню емпі­ричних знань. Теоретичні ж знання здобуваються завдя­ки іншим науковим методам. Так, статистичний метод аналізує кількісний бік порівняння, далі застосовуються методи абстрагування тощо.

Для порівняльного правознавства характерним є ак­тивне використання загально філософських методів: прин­ципів, законів та категорій діалектики, системного підхо­ду тощо. Крім того, при проведенні порівняльних дослі­джень використовуються інші наукові методи. Це, зокре­ма, формально-юридичний, історичний, соціологічний методи, метод правового моделювання, математичні і кібернетичні методи.

Структуру порівняльного правознавства визначає його предмет і зміст. З урахуванням того, що предметом по­рівняння можуть бути правові системи або у процесі їх

1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 40.

1 Сырых в. М. Логические основания общей теории права: в 2 т. — м.: Юрид. Дом «Юстицинформ», 2000. —1.1: Элементный состав. -с. 408.