Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Порывняльне правоз..doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

ва, кастове право й відлучення від релігії. Для застосуван­ня цього права були створені окремі суди панчаятів — суддів, які обираються населенням зі свого середовища й виконують обов'язки на громадських засадах. Суди пан­чаятів у всіх штатах є початковою інстанцією щодо ци­вільних справ. Однак їх компетенція значно обмежена — вони розглядають будь-які побутові суперечки між члена­ми общини, сусідами (пошкодження рослин, худоби, на­чиння, усунення перешкод у користуванні майном, ріллі), майнові спори на суму не більше 1 тис. рупій, порядок користування спільним або громадським майном та деякі інші юридично прості спори, застосовуючи при цьому здебільшого норми традиційного права1.

Мусульманська громада, що є другою за чисельністю релігійною спільнотою в Індії, використовує для регулю­вання внутрішньообщинних відносин мусульманське право, яким, зокрема, регулюються питання особистого статусу, спадкування й деякі інші. Існують лише два за­гальнонаціональних закони, що стосуються царини му­сульманського права, прийняті ще в колоніальний період: Закон про застосування мусульманського особистого пра­ва 1937 року і Закон про розірвання мусульманського шлюбу 1939 року.

§ 4. Іудейське (єврейське) право

4.1. Загальна характеристика іудейського права

Єврейське право є однією з найстаріших правових систем світу: його історія налічує понад три тисячоліття. Іудейському праву притаманний цілий ряд неповторних рис, які визначають його самобутність і які відрізняють його від інших релігійних систем.

Іудейське (єврейське) право — це релігійно-правова си­стема, що регулює суспільні відносини всередині єврейської громади, яка сповідує іудаїзм.

Характерні риси іудейського права

  1. Єврейське право є складовою частиною іудаїзму. Як і розглянуті вище правові системи, воно є нерозривною частиною цієї релігії — однієї з найстаріших релігій світу. Таке співвідношення права й релігії зумовлюється кіль­кома чинниками. По-перше, спільним походженням і збігом джерел права і джерел релігії. Відповідно до основ єврейської віри джерелом єврейського права й релігії є Божественне відкриття. Релігійні установки, що визнача­ють ставлення людини до Творця, дотримання суботи і свят, закони кошерності та інші, є одночасно і правови­ми нормами, і релігійними. По-друге, з єдності релігійних і правових норм випливає суворий обов'язок єврея до­тримуватися не тільки суто релігійних приписів, а й юри­дичних законів іудаїзму, оскільки їх порушення — не менш тяжкий гріх. У десятьох заповідях веління про до­тримання суботнього відпочинку і заборона вимовляти ім'я Боже всує розташовані поруч з такими, як «Не кра­ди» і «Не вбивай» (5; 6—21)'. Вони рівною мірою підтри­муються відповідальністю перед Богом. По-третє, право й релігія поєднані однією системою правозастосування всіх норм. Ті самі органи й особи, які вирішували питан­ня щодо релігійних відносин, вирішували й питання, по­в'язані з суто правовими відносинами — майновими су­перечками, трудовими відносинами, конфліктами щодо купівлі й продажу тощо.

  2. Мононаціональний характер правової системи. Йдеть­ся про те, що іудейське право поширюється виключно на одну націю — євреїв. Цим єврейське право відрізняється від усіх інших релігійно-правових систем, таких, наприклад, як

1 Шишкін в. І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. — к.: Юрінком Інтер, 2001. - Кн. 1. - с. 263, 264.

1 Повторення Закону// Біблія, або Книги Святого письма Ста­рого і Нового Заповіту: Пер. З давньоєвр. І грецьк. — Всеукраїнське євангельсько-баптистське братство, 1988. — с. 235.