Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Порывняльне правоз..doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

дальної роздробленості і формуванням централізованої держави. Майже протягом усього цього періоду країна пе­ребувала під владою сьогунів сім'ї Токугава (1603—1867). Тоді вона вперше вийшла зі стану постійних конфліктів між крупними феодалами й почала розвивати державно-пра­вові інститути. Державна система трималася на жорсткій владі верховного правителя — сьогуна з одночасним ви­знанням певних прав на самоврядування заможних фео­далів. Особливістю відносин з іншими державами був крайній ізоляціонізм: японці не могли залишати країну, а іноземці в'їжджати на її територію. Ця заборона не сто­сувалася тільки китайців і частково голландців.

Соціальна структура, як і раніше, мала феодально-становий характер. На найнижчій сходинці соціальної ієрархії стояли купці й ремісники, вище їх — селяни, які орендували землю у феодалів під великі відсотки, ще вище — священики, які походили головним чином зі ста­ну самураїв, лікарі, вчені, чиновники і солдати феодаль­них правителів і сьогун як верховний головнокоманду­вач. Найбільш придатною соціальною філософією для японського суспільства з подібною ієрархічною структу­рою було конфуціанство, один з варіантів якого відпо­відав умовам розвитку Японії й набув особливого поши­рення в період правління Токугави1.

Поступово в країні сформувалася загальна судова си­стема. Суди розглядали головним чином публічно-правові суперечки. Цивільні конфлікти, як і в Китаї, вирішували­ся переважно за допомогою позасудових примирливих процедур на основі звичаєвого права. У цей час інтенсив­но розвивається і правова думка Японії, яку ілюструють два документи, що значно вплинули на становлення на­ціональної правової ідеології — «Стостатейні установлен­ня Токугава» (1616) й «Кодекс зі ста статей» (1742)2.

3 1867 року розпочинається новий період розвитку Японії. Загальне невдоволення правлінням сьогунів, зок­рема, підписанням нерівноправних договорів із західними країнами, викликало до життя відновлення реальної вла­ди імператора. Цей процес дістав назву «Реставрація Мей-дзи». У 1889 році була прийнята перша Конституція Японії, що поєднала ідеї японського імператорського ладу з принципами західноєвропейського конституціоналізму1. Держава вступила у фазу глибокого перетворення правової системи на основі рецепції романо-германского права. Французький професор Буассонад розробив для Японії кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси, що набрали чинності в 1882 році. У1890 році набрали чинності Закон про судоустрій, Цивільний процесуальний кодекс, складені під впливом німецького права, а в 1898 році — Цивільний кодекс, заснований на німецькому і французь­кому законодавстві. Тільки в сімейне і спадкове право була включена велика кількість інститутів японського права. У 1899 році почав функціонувати Торговельний кодекс, також заснований на німецьких зразках. Отже, вся система права Японії до Другої світової війни грунтувала­ся на романо-германському праві.

Після поразки у цій війні Японія опинилася під вла­дою американської військової адміністрації, що призвело до значного впливу американського права на формування нового законодавства країни. Цей процес дістав назву «ве-стернізації» японського права. У 1947 році набрала чин­ності Конституція Японії, що закріплювала нові принци­пи державного й суспільного ладу: принцип суверенітету народу (при формальному збереженні монархії), верховен­ство парламенту в системі органів державної влади, гарантії основних прав людини, відмовлення від війни та ін.

На підставі нової Конституції відбулися зміни в по­точному законодавстві. Було прийнято низку законів про

1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 437.

2 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 576—591.

1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 601—604.