- •1 СаидовА. X. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). - м.: Юристъ, 2000. - с. 19-20.
- •1 Марченко м. Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. -
- •2 Лисенко о. М. Порівняльне правознавство як наука та його місце в системі юридичних наук: Автореф. Дис.... Канд. Юрид. Наук: 12.00.01 / Київ. Нац. Ун-т. - к., 2001. - с. 6.
- •§ 2. Виникнення порівняльного правознавства
- •1 Сабо и. Теоретические проблемы сравнительного правоведения // Сравнительное правоведение: Сб. Статей. - м.: Прогресс, 1978. -
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Основные правовые системы современности: Пер. С франц. — м.: Междунар. Отношения, 1996. — с. 7.
- •2 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 22.
- •2 Там само. - с. 14.
- •§ 3. Предмет і метод порівняльного правознавства
- •1 Така періодизація запропонована о. М. Лисенко. Див.: Лисенко о. М. Вказ. Праця. — с. 6—7.
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 40.
- •1 Сырых в. М. Логические основания общей теории права: в 2 т. — м.: Юрид. Дом «Юстицинформ», 2000. —1.1: Элементный состав. -с. 408.
- •§ 4. Об'єкти порівняльного правознавства
- •1 Лисенко о. М. Вказ. Праця. — с. 15.
- •1 Осакве к. Сравнительное правоведение в схемах и определениях: Общая и Особенная части. — м.: Дело, 2000. - с. 13.
- •§ 5. Функції порівняльного правознавства
- •1 При викладенні цього питання за основу взятий перелік об'єктів, запропонований ю. О. Тихомировим. Див.: Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения. — м.: Норма, 1996. — с. 42—48.
- •§ 6. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
- •1 Тилле а. А. Социалистическое сравнительное правоведение. — м.: Юрид. Лит., 1975. - с. 12.
- •§ 7. Значення порівняльного правознавства
- •1 Цвайгерт к., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: Пер. С нем. - в 2 т. - м.: Междунар. Отношения, 2000. - т. 1: Основы. - с. 15.
- •2 Див., напр.: КохХ., Магнус у., Винклер фон Моренфельс п. Международное частное право и сравнительное правоведение: Пер. С нем.— м.: Междунар. Отношения, 2001.— 480 с.
- •§8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •§ 8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •1 При викладенні класифікацій ми візьмемо за основу підхід, запропонований професором Саідовим. Див.: СаидовА. X. Вказ. Праця. -с. 45-53.
- •£ 8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •1 Ансель м. Методологические проблемы сравнительного права // Очерки сравнительного права. - м.: Прогресс, 1981. - с. 46.
- •Розділ 2
- •§ 1. Поняття і структура правової системи
- •1 Харитонова о. І., Харитонов є. О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції — X • Одіссей, 2002. - с. 24.
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 117.
- •§ 2. Поняття «правова сім'я»
- •1 Ансель м. Вказ. Праця. — с. 47.
- •2 Бержель ж.-л. Общая теория права: Пер. С франц. — m.: Nota Вепе, 2000. - с. 236.
- •§ 3. Критерії класифікації правових систем
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 119-120.
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. — с. 121.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 254.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 260—262.
- •2 Кнапп в. Крупные системы права в современном мире // Сравнительное правоведение: Сб. Статей. — м.: Прогресе, 1978. — с. 212.
- •§ 4. Місце правової системи України серед правових систем світу
- •1 Осакве к. Вказ. Праця. — с. 32.
- •1 Синюков в. Н. Российская правовая система. Введение в общую теорию. — Саратов: Полиграфист, 1994. — с. 176.
- •1 Оборотов ю. М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти: Автореф. Дис.... Д-ра юрид. Наук: 12.00.01 / Одес. Нац. Юрид. Акад. — Одеса, 2003. — с. 23.
- •Загальна характеристика романо-германської правової сім'ї
- •§ 1. Особливості романо-германської правової сім'ї
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 29.
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім'ї
- •1 Берман г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования: Пер. С англ. - м.: Изд-во мгу: Инфра-м-Норма, 1998. - с. 79.
- •2 СебайнДж. Г., Торсон т. Л. Історія політичної думки: Пер. З англ. - к.: Основи, 1997. - с. 197.
- •1 Покровский и. А. Основные проблемы гражданского права. -м.: Статут, 1999. - с. 51—52.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 274.
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •1 Берман г.Дж. Вказ. Праця. - с. 124.
- •1 Уперше під цією назвою Звід Юстиніана був виданий у 1583 році французьким юристом д. Готофредом. Назва дана за аналогією зі Зводом канонічного права (Corpus Juris Canonici).
- •1 История политических и правовых учений. Средние века и Возрождение / Отв. Ред. В. С. Нерсесянц. - м.: Наука, 1986. - с. 55.
- •2 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 127.
- •1 Аннерс 3. Вказ. Праця. — с. 161—162.
- •§ 4. Зв'язок романо-германської правової сім'ї з римським правом
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 37—38.
- •2 Покровский и. А. Основные проблемы гражданского права. — с. 65.
- •1 Берман г.Дж. Вказ. Праця. — с. 161—163. З* 67
- •1 Покровский и. А. История римского права. - с. 265-272.
- •1 Энгельс ф. Введение к английскому изданию «Развитие социализма от утопии к науке» // Маркс к., Энгельс ф. Соч. - т. 22. - с. 312.
- •2 Зеккер ф. Ю. Общие основы частного права// Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии: Пер. С нем. - м : бек, 2001.-с. 15.
- •§ 5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •§ 6. Поділ романо-германського права на публічне і приватне право
- •1 Алексеев с. С. Вказ. Праця. - с. 163.
- •Джерела права романо-германської правової сім'ї
- •§ 1. Норми права в романо-германській сім'ї
- •1 БержельЖ.-д. Вказ. Праця. — с. 90.
- •2 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 70.
- •3 Жалинский а., Рерихт а. Введение в немецкое право. — м.: Спарк, 2001. - с. 23.
- •§ 2. Джерела права в романо-германській сім'ї, їх види
- •§ 3. Нормативно-правові акти в романо-германській сім'ї
- •1 БержельЖ.-д. Вказ. Праця. — с. 111.
- •2 Детальніше про особливості закону в сім'ї романо-германського права див. § 4 цього розділу.
- •3 Зіллер ж. Політико-адміністративні системи країн єс. Порівняльний аналіз: Пер. З франц. — к.: Основи, 1996. — с. 234.
- •§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім'ї
- •1 Малиновский а. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. — м.: Междунар. Отношения, 2002. — с. 24.
- •1 Хессе к. Основы конституционного права фрг: Пер. С нем. — м.: Юрид. Лит., 1981. - с. 28.
- •§ 5. Загальні принципи в романо-германській правовій сім'ї
- •1 БержельЖ.-л. Вказ. Праця. - с. 167.
- •2 Хартли т. К. Основы права Европейского сообщества: Пер. С англ. - м.: Закон и право, юнити, 1998. - с. 143, 145.
- •Владний характер, суворість і обов'язковість їх застосування.
- •1 Бержель ж.-л. Вказ. Праця. — с. 166.
- •4 Порівняльне правознавство 97
- •§ 6. Доктрина в романо-германській правовій сім'ї
- •§ 7. Звичай у системі джерел романо-германського права
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 93 - 94.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 322 — 323.
- •3 Виноградов п. Г. Вказ. Праця. - с. 94 - 95.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 327 - 328.
- •2 Эннекцерус л. Вказ. Праця. - с. 146.
- •§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім'ї
- •Загальна характеристика англо-американської правової сім'ї
- •§ 1. Особливості англо-американської правової сім'ї
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 344.
- •2 Хорольський р. Б. Судовий прецедент як джерело права Європейського Співтовариства // Проблеми законності. - X.: Нац. Юрид. Акад. України, 1999. - Вип. 39. - с. 204-209.
- •1 Богдановская и. Ю. Прецедентное право. — м.: Наука, 1993. — с. 18.
- •2 Харитонова о. І., Харитонов є. О. Порівняльне право Європи. — с. 484.
- •1 Романов а. К. Правовая система Англии. — м.:Дело, 2000.- с.79.
- •2 Харитонова о. І., Харитонов є. О. Порівняльне право Європи. — є. 486.
- •§ 2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •1 Бернхем в. Вступ до права та правової системи сша: Пер. З англ. - к.: Україна, 1999. - с. 85.
- •1 Дженкс э. Английское право: Пер. С англ. - м.: Юрид. Изд-во Мин-ва юстиции ссср, 1947.- с. 17.
- •2 Осакве к. Вказ. Праця. — с. 44.
- •3 Детальніше про виникнення загального права див. § 3 цього розділу.
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •1 Дженкс 9. Вказ. Праця. - с. 28.
- •2 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 413.
- •1 Дженкс э. Вказ. Праця. — с. 29.
- •2 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 70.
- •1 Цвайгерт к., Кетц X. Вказ. Праця. — с. 278.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 73.
- •2 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. - с. 279-280.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 64.
- •1 РомановА. К. Вказ. Праця. - с. 87-91.
- •§ 4. Загальне право: поняття та особливості
- •1 Осакве к. Вказ. Праця. — с. 36.
- •2 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 97.
- •1 Дженкс э. Вказ. Праця. - с. 33.
- •1 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 44. 5* 131
- •§ 5. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом
- •1 Загайнова с. К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. - м.: Норма, 2002. - с. 9.
- •§ 5. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом
- •1 Детальніше про максими права справедливості див.: Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 111—114.
- •§5. Право справедливості і його співвідношення з загальним
- •Розділ 6
- •Американської правової сім'ї
- •§ 1. Поняття та види джерел права в англо-американській сім'ї
- •§ 2. Прецедент як джерело права в англо-американській сім'ї
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. - с. 128-129.
- •2 Саидов а. X. Вказ. Праця. — с. 244.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 391-392.
- •1 Кросе р. Вказ. Праця. - с. 27.
- •2 Бернхем в. Вказ. Праця. - с. 69.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 169.
- •2 Шевчук с. Основи конституційної юриспруденції. — с. 171—172.
- •1 Шевчук с. Основи конституційної юриспруденції. — с. 172.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. - с. 166.
- •2 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 72.
- •§ 3. Закон як джерело права в англо-американській сім'ї
- •1 Богдановская и. Ю. Прецедентное право. — с. 97. 2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 419.
- •1 Богдановская и. Ю. Закон в английском праве. — с. 70.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 412.
- •§ 4. Делеговане законодавство в англо-американській правовій сім'ї
- •1 Саидов а. X. Вказ. Праця. - с. 247.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 425—426.
- •1 Оуенз к. Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей: Пер. З англ. - к.: т-во «Знання», 2002. - с. 136.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 427.
- •1 Богдановская и. Ю. Закон в английском праве. — с. 130.
- •§ 5. Звичай в англо-американській правовій сім'ї
- •1 ЛлойдД. Вказ. Праця. - с. 283-284.
- •1 Кросе р. Вказ. Праця. - с. 165.
- •2 Уолкер р. Вказ. Праця. - с. 84-87.
- •1 ЛлойдД. Вказ. Праця. - с. 281-282.
- •2 Загайнова с. К. Вказ. Праця. — с. 49.
- •§ 6. Інші джерела англо-американського права
- •1 Уолкер р. Вказ. Праця. - с 192-196.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 443.
- •2 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 264—265.
- •3 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 445.
- •Гозділ 7
- •§ 1. Формування правової системи сіла
- •Особливості американського права в колоніальний період
- •1 Ансель м. Вказ. Праця. — с. 61.
- •2 Фридмэн л. Введение в американское право: Пер. С англ. — м.: Издательская группа «Прогресс» «Универс», 1993. — с. 37.
- •3 Лафитский в. И. Основы конституционного строя сша. — м.: Норма, 1998. - с. 31.
- •§ 2. Сучасна правова система сіла
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 284.
- •1 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 57.
- •2 Там само. — с. 53.
- •1 Саидов а. X. Вказ. Праця. — с. 261—262.
- •Розділ 8
- •§ 1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 399; Цвайгерт к, Кетц X. Вказ. Праця. - с. 117.
- •1 Давид p., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с.25
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •2.1. Загальна характеристика мусульманського права
- •1 Коран: Пер. С араб. И. Ю. Крачковского. - м.: сп икпа, 1990. - с. 106.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / Рук. Науч. Проекта г. Ю. Семигин.- м.: Мысль, 1999. - т. I.: Античный мир и восточные цивилизации. - с. 683-688.
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — м.: Горо-дец-издат, 2002. - с. 1081.
- •2 Коран. - с.59
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 455, 456.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 310, 311.
- •2.2. Джерела мусульманського права
- •1 Сюкияйнен л. Р. Вказ. Праця. — с. 69.
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с. 1030,
- •2.3. Право сучасних мусульманських держав
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с.1032,
- •2 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 327.
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. - с.253.
- •§ 3. Індуське право 3.1. Загальна характеристика індуського права
- •1 Кудрявцев м. К. Кастовая система в Индии. - м.: Наука, 1992. -
- •1 Цвайгерт к, КетцХ. Вказ. Праця. — с. 462, 463.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 335.
- •2 Цвайгерт к., Кетц X. Вказ. Праця. — с. 467, 468.
- •1 Цвайгерт к., Кетц X. Вказ. Праця. - с. 467, 468.
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 465.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 343.
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •1 Шишкін в. І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. — к.: Юрінком Інтер, 2001. - Кн. 1. - с. 263, 264.
- •1 Повторення Закону// Біблія, або Книги Святого письма Старого і Нового Заповіту: Пер. З давньоєвр. І грецьк. — Всеукраїнське євангельсько-баптистське братство, 1988. — с. 235.
- •1 Элон м. Еврейское право: Пер. С иврита / Под общ. Ред. И. Ю. Коз-лихина. - сПб.: Юридический центр пресс, 2002. - с.39.
- •2 Повторення Закону // Біблія. — с. 237.
- •4 Повторення Закону// Біблія. — с. 237.
- •1 Элон м. Вказ. Праця. — с. 20.
- •2 Цит. За: Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с. 911.
- •1 Старий Заповіт // Біблія. — с. 7—1182.
- •1 П'ятикнижжя Мойсееве // Біблія. — с. 7—275.
- •1 Элон м. Вказ. Праця. — с. 77.
- •4.3. Сучасне право Ізраїлю
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с. 947.
- •§ 5. Канонічне право
- •5.1. Загальна характеристика канонічного права
- •1 Павлов а. С. Курс церковного права. — сПб.: Лань, 2002. — с.11.
- •1 Аннерс э. Вказ. Праця. — с. 184
- •2 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 572.
- •1 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с.120.
- •2 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 2. — с. 236, 237.
- •1 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 118.
- •5.2. Джерела канонічного права
- •1 Аннерс э. Вказ. Праця. — с. 204.
- •1 Новий Заповіт// Біблія. - с. 1185-1523.
- •5.3. Застосування канонічного права в сучасному світі
- •Традиційні правові системи
- •§ 1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник.-с. 313.
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •2.1. Правова система Китаю
- •' Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 495.
- •9 Порівняльне правознавство 24 1
- •1 Инако ц. Право и политика современного Китая: Пер. С япон. — м.: Прогресс, 1978. - с. 25.
- •2 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справоч
- •2.2. Правова система Японії
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 359, 360.
- •2 Инако ц. Вказ. Праця. — с. 23.
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. — с. 321, 322.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 550—564.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 567-576.
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 437.
- •2 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 576—591.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 601—604.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 372, 373.
- •2 Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник: в 4 т. - т. 4. - с. 513.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 368, 369.
- •2 Инако ц. Современное право Японии. — с. 145.
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. - с. 443, 444.
- •§ 3. Правові системи держав Африки
- •2 Инако ц. Современное право Японии. — с. 151.
- •3 Шишкін в.І. Вказ. Праця. - с. 289-301.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 379.
- •2 Цит. За: СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 335.
- •1 Кашанина т. В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. — м.: Юристь, 1999. — с. 234, 235
- •1 Саидов а. X. Вказ. Праця. — с. 340.
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. - с. 642.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 394.
- •Розділ 8. Релігійні правові системи
- •Розділ 9. Традиційні правові системи
- •Порівняльне правознавство
для
суспільства явищем. Негативне ставлення
населення до законодавчого права, що
сформувалося упродовж багатьох
століть, спричинило надалі відчутні
наслідки. У XX столітті після широкої
рецепції західного права, значного
поштовху в розвитку законодавства й
кодификації склалася ситуація, коли
досить велика частина населення стала
ігнорувати ці норми права, а реальні
суспільні відносини, як і раніше,
регулювалися на підставі традиційних
норм.
Ігнорування
державних структур в процесі реалізації
норм права. Визнання
звичаєвого права й ігнорування
законодавчого спричинило особливості
і в процесі реалізації норм права,
зокрема при розгляді правових спорів.
Протягом століть ці норми забезпечувалися
здебільшого за допомогою не державних
структур, у тому числі судів, а
самокерованих суспільних структур і
соціального тиску на правопорушників.
Люди уникали звертатися до судів за
захистом своїх прав. Переважна більшість
суперечок вирішувалася у процесі
примирливих процедур за посередництвом
шанованих членів суспільства на основі
норм звичаєвого права.
Слабкий
розвиток юридичної інфраструктури.
Століттями
ці країни не знали юридичних професій
—
судців,
прокурорів, адвокатів, нотаріусів та
ін., бо не існувало ні навчальних
закладів для їх підготовки, ні правової
науки, ні юридичних шкіл, ні видатних
учених —
носіїв
правових знань.
Правова
система Китаю —
одна
з найстаріших у світі. Держава і право
виникли в Китаї у II тисячолітті до н.
е. і протягом значного періоду розвивалися
під сильним впливом філософських вчень
даосизму, конфуціанства й легізму.
Оскільки повага до спадщини предків,
їх традицій
розглядається
як одна з вищих соціальних цінностей,
без врахування впливу цих філософських
вчень неможливо зрозуміти правову
систему, що сформувалася в Китаї.
Засновником
даосизму вважається давньокитайський
філософ Лао-цзи
(VI
ст.
до
н. е.).
Його
погляди, викладені в роботі «Канон про
дао і де», вплинули на розвиток
політичної і правової думки Китаю.
Центральним поняттям його роботи було
«дао», що означало закони розвитку
людини і природи. Людина не повинна
прагнути до активності, до зміни
навколишнього світу, у тому числі й у
державно-правовій сфері, бо це порушує
гармонію «дао»: «Коли ростуть закони
й накази —
збільшується
число злодіїв і розбійників»1.
Лао-цзи проповідував ідею рівності
всіх людей перед «дао» поза залежністю
від соціального стану й багатства.
Ще
більш істотний вплив на розвиток Китаю
зробило вчення Конфуція (551—479
рр.
до н. е.).
У
його працях «Розмови та судження»,
«Записки про обряди» та інших пропонується
відмінна від даосизму концепція
суспільства і права. Конфуцій наполягав,
що гуманність — «жень» найбільш ціннісна
якість особистості. На основі цього
почуття люди повинні будувати свої
відносини і дотримуватися правил
«лі». Але на відміну від даосизму
конфуціанство проголошує природним
станом соціальну нерівність —
поділ
суспільства на певні групи. Кожна така
група має свій комплекс правил «лі»,
за якими і повинна йти. Покарання за
злочин так само залежить від соціального
статусу особи. З недовірою Конфуцій
ставився до ідеї регулювання суспільних
відносин за допомогою законів: «Якщо
керувати народом за допомогою законів
і підтримувати порядок за допомогою
покарань, народ прагнутиме ухилятися
і не відчуватиме сорому. Якщо ж керувати
народом за допомогою чесноти і
підтримувати порядок за допомогою
ритуалу, народ знатиме сором і він
виправить-
§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
2.1. Правова система Китаю
' Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 495.
ся»1.
Не вітало конфуціанство й судового
захисту суб'єктивних прав громадян.
Відповідно до етичних уявлень вважалося,
що коли будь-який інтерес людини й було
порушено, то це, однак, не дає їй морального
права відразу звертатися до суду.
Добропорядний громадянин повинен
самостійно спробувати врегулювати
конфлікт шляхом досягнення компромісу
й часткового відмовлення від своїх
вимог. Той, хто звертався до суду або
привселюдно обвинувачував іншого,
вважався невихованою людиною, позбавленою
скромності й готовності піти на злагоду
заради громадського спокою.
Конфуціанство стало панівним вченням
у II столітті і відігравало роль офіційної
ідеології Китаю аж до початку XX
століття.
Ще
одна філософська течія —
легісти
—
виникла
в Китаї в III столітті до н. е.
У
своєму ставленні до права їх концепція
була прямо протилежною конфуціанству.
Так, якщо Конфуцій виступав за
саморегулювання суспільства за
допомогою неписаних норм «лі», то
легісти наполягали на упорядкуванні
суспільних відносин за допомогою
законодавчої діяльності держави:
«Порядок і сила створюються законом»2.
Закони, на їх думку, повинні застосовуватися
до всіх незалежно від соціального
статусу й багатства: «Якщо правити
державою на підставі закону, то
застосовувати його до всіх»3.
Якщо громадяни не дотримуються законів,
до них необхідно вживати жорсткі, але
справедливі санкції. Однак погляди
легістів були далекими для більшості
людей, тому їх вчення й не стало панівним
у Китаї.
Під
впливом цих концепцій сформувалася
правова система Китаю, багато рис якої
відрізняють її від інших, насамперед
систем західних держав. Протягом століть
у Китаї, за визначенням Р. Давида,
існувало «суспільство без права»,
засноване більше на традиціях, аніж на
законі.
Однак
цей висновок вимагає уточнення. Не
зовсім точно вести мову про те, що права
в Китаї не було, оскільки будь-яке
високорозвинене суспільство, яке
досягло державності, не може без
нього існувати. Але в якій формі воно
існувало? На відміну від правових систем
країн Заходу, що визнали провідну
роль держави у створенні норм права
(шляхом законодавчої чи судової
діяльності), у Китаї цю роль виконувало
суспільство. Саме звичаєве
право, засноване
на традиціях і морально-етичних нормах
китайської громади, становило підґрунтя
правового регулювання в Китаї.
Забезпечувалися ці норми теж здебільшого
не за допомогою державних структур, у
тому числі судів, а за допомогою
суспільних структур і соціального
тиску
на правопорушників.
Фактичне
відсторонення державних структур
від
правової
регламентації суспільних відносин
мало свої наслідки. Китай протягом
століть жив, не знаючи організованих
юридичних професій. Судовий процес
здійснювали адміністратори, які складали
для заняття посад іспити, що мали
літературний нахил. Вони не знали права
й керувалися порадами своїх чиновників,
які належали до спадкової касти.
Людей, обізнаних на законі, особливо
не брали до уваги, а якщо й радилися з
ними, то таємно. Не існувало юридичної
доктрини, і в довгій історії Китаю немає
жодного знаного юриста, який залишив
би в ній слід.1
Однак
держава не відмовилася цілком від
правового регулювання суспільних
відносин. Ще до об'єднання Китаю в єдину
імперію була створена низка законодавчих
актів, зокрема кодексів. Найдавніший
кодекс, що зберігся з тих часів, був
складений у 652 році, пізніше — ще ряд
законодавчих актів2.
Що стосується специфіки цих кодексів,
то вони містили переважно норми
кримінального
1 Антология
мировой правовой мысли: В 5 т.
—
Т.
1. —С. 487.
2 Там
само. — С. 505.
3 Там
само. — С. 503.
1 Давид
Р., Жоффре-Спинози
К. Вказ.
праця. —
С.358.
2 Антология
мировой правовой мысли: В 5 т.
—
Т.
1. — С. 525—542.
