- •1 СаидовА. X. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). - м.: Юристъ, 2000. - с. 19-20.
- •1 Марченко м. Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. -
- •2 Лисенко о. М. Порівняльне правознавство як наука та його місце в системі юридичних наук: Автореф. Дис.... Канд. Юрид. Наук: 12.00.01 / Київ. Нац. Ун-т. - к., 2001. - с. 6.
- •§ 2. Виникнення порівняльного правознавства
- •1 Сабо и. Теоретические проблемы сравнительного правоведения // Сравнительное правоведение: Сб. Статей. - м.: Прогресс, 1978. -
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Основные правовые системы современности: Пер. С франц. — м.: Междунар. Отношения, 1996. — с. 7.
- •2 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 22.
- •2 Там само. - с. 14.
- •§ 3. Предмет і метод порівняльного правознавства
- •1 Така періодизація запропонована о. М. Лисенко. Див.: Лисенко о. М. Вказ. Праця. — с. 6—7.
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 40.
- •1 Сырых в. М. Логические основания общей теории права: в 2 т. — м.: Юрид. Дом «Юстицинформ», 2000. —1.1: Элементный состав. -с. 408.
- •§ 4. Об'єкти порівняльного правознавства
- •1 Лисенко о. М. Вказ. Праця. — с. 15.
- •1 Осакве к. Сравнительное правоведение в схемах и определениях: Общая и Особенная части. — м.: Дело, 2000. - с. 13.
- •§ 5. Функції порівняльного правознавства
- •1 При викладенні цього питання за основу взятий перелік об'єктів, запропонований ю. О. Тихомировим. Див.: Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения. — м.: Норма, 1996. — с. 42—48.
- •§ 6. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
- •1 Тилле а. А. Социалистическое сравнительное правоведение. — м.: Юрид. Лит., 1975. - с. 12.
- •§ 7. Значення порівняльного правознавства
- •1 Цвайгерт к., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: Пер. С нем. - в 2 т. - м.: Междунар. Отношения, 2000. - т. 1: Основы. - с. 15.
- •2 Див., напр.: КохХ., Магнус у., Винклер фон Моренфельс п. Международное частное право и сравнительное правоведение: Пер. С нем.— м.: Междунар. Отношения, 2001.— 480 с.
- •§8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •§ 8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •1 При викладенні класифікацій ми візьмемо за основу підхід, запропонований професором Саідовим. Див.: СаидовА. X. Вказ. Праця. -с. 45-53.
- •£ 8. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •1 Ансель м. Методологические проблемы сравнительного права // Очерки сравнительного права. - м.: Прогресс, 1981. - с. 46.
- •Розділ 2
- •§ 1. Поняття і структура правової системи
- •1 Харитонова о. І., Харитонов є. О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції — X • Одіссей, 2002. - с. 24.
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 117.
- •§ 2. Поняття «правова сім'я»
- •1 Ансель м. Вказ. Праця. — с. 47.
- •2 Бержель ж.-л. Общая теория права: Пер. С франц. — m.: Nota Вепе, 2000. - с. 236.
- •§ 3. Критерії класифікації правових систем
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 119-120.
- •1 СаидовА. X. Вказ. Праця. — с. 121.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 254.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 260—262.
- •2 Кнапп в. Крупные системы права в современном мире // Сравнительное правоведение: Сб. Статей. — м.: Прогресе, 1978. — с. 212.
- •§ 4. Місце правової системи України серед правових систем світу
- •1 Осакве к. Вказ. Праця. — с. 32.
- •1 Синюков в. Н. Российская правовая система. Введение в общую теорию. — Саратов: Полиграфист, 1994. — с. 176.
- •1 Оборотов ю. М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти: Автореф. Дис.... Д-ра юрид. Наук: 12.00.01 / Одес. Нац. Юрид. Акад. — Одеса, 2003. — с. 23.
- •Загальна характеристика романо-германської правової сім'ї
- •§ 1. Особливості романо-германської правової сім'ї
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 29.
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім'ї
- •1 Берман г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования: Пер. С англ. - м.: Изд-во мгу: Инфра-м-Норма, 1998. - с. 79.
- •2 СебайнДж. Г., Торсон т. Л. Історія політичної думки: Пер. З англ. - к.: Основи, 1997. - с. 197.
- •1 Покровский и. А. Основные проблемы гражданского права. -м.: Статут, 1999. - с. 51—52.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 274.
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •1 Берман г.Дж. Вказ. Праця. - с. 124.
- •1 Уперше під цією назвою Звід Юстиніана був виданий у 1583 році французьким юристом д. Готофредом. Назва дана за аналогією зі Зводом канонічного права (Corpus Juris Canonici).
- •1 История политических и правовых учений. Средние века и Возрождение / Отв. Ред. В. С. Нерсесянц. - м.: Наука, 1986. - с. 55.
- •2 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 127.
- •1 Аннерс 3. Вказ. Праця. — с. 161—162.
- •§ 4. Зв'язок романо-германської правової сім'ї з римським правом
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 37—38.
- •2 Покровский и. А. Основные проблемы гражданского права. — с. 65.
- •1 Берман г.Дж. Вказ. Праця. — с. 161—163. З* 67
- •1 Покровский и. А. История римского права. - с. 265-272.
- •1 Энгельс ф. Введение к английскому изданию «Развитие социализма от утопии к науке» // Маркс к., Энгельс ф. Соч. - т. 22. - с. 312.
- •2 Зеккер ф. Ю. Общие основы частного права// Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии: Пер. С нем. - м : бек, 2001.-с. 15.
- •§ 5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •§ 6. Поділ романо-германського права на публічне і приватне право
- •1 Алексеев с. С. Вказ. Праця. - с. 163.
- •Джерела права романо-германської правової сім'ї
- •§ 1. Норми права в романо-германській сім'ї
- •1 БержельЖ.-д. Вказ. Праця. — с. 90.
- •2 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 70.
- •3 Жалинский а., Рерихт а. Введение в немецкое право. — м.: Спарк, 2001. - с. 23.
- •§ 2. Джерела права в романо-германській сім'ї, їх види
- •§ 3. Нормативно-правові акти в романо-германській сім'ї
- •1 БержельЖ.-д. Вказ. Праця. — с. 111.
- •2 Детальніше про особливості закону в сім'ї романо-германського права див. § 4 цього розділу.
- •3 Зіллер ж. Політико-адміністративні системи країн єс. Порівняльний аналіз: Пер. З франц. — к.: Основи, 1996. — с. 234.
- •§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім'ї
- •1 Малиновский а. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. — м.: Междунар. Отношения, 2002. — с. 24.
- •1 Хессе к. Основы конституционного права фрг: Пер. С нем. — м.: Юрид. Лит., 1981. - с. 28.
- •§ 5. Загальні принципи в романо-германській правовій сім'ї
- •1 БержельЖ.-л. Вказ. Праця. - с. 167.
- •2 Хартли т. К. Основы права Европейского сообщества: Пер. С англ. - м.: Закон и право, юнити, 1998. - с. 143, 145.
- •Владний характер, суворість і обов'язковість їх застосування.
- •1 Бержель ж.-л. Вказ. Праця. — с. 166.
- •4 Порівняльне правознавство 97
- •§ 6. Доктрина в романо-германській правовій сім'ї
- •§ 7. Звичай у системі джерел романо-германського права
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 93 - 94.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 322 — 323.
- •3 Виноградов п. Г. Вказ. Праця. - с. 94 - 95.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 327 - 328.
- •2 Эннекцерус л. Вказ. Праця. - с. 146.
- •§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім'ї
- •Загальна характеристика англо-американської правової сім'ї
- •§ 1. Особливості англо-американської правової сім'ї
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 344.
- •2 Хорольський р. Б. Судовий прецедент як джерело права Європейського Співтовариства // Проблеми законності. - X.: Нац. Юрид. Акад. України, 1999. - Вип. 39. - с. 204-209.
- •1 Богдановская и. Ю. Прецедентное право. — м.: Наука, 1993. — с. 18.
- •2 Харитонова о. І., Харитонов є. О. Порівняльне право Європи. — с. 484.
- •1 Романов а. К. Правовая система Англии. — м.:Дело, 2000.- с.79.
- •2 Харитонова о. І., Харитонов є. О. Порівняльне право Європи. — є. 486.
- •§ 2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •1 Бернхем в. Вступ до права та правової системи сша: Пер. З англ. - к.: Україна, 1999. - с. 85.
- •1 Дженкс э. Английское право: Пер. С англ. - м.: Юрид. Изд-во Мин-ва юстиции ссср, 1947.- с. 17.
- •2 Осакве к. Вказ. Праця. — с. 44.
- •3 Детальніше про виникнення загального права див. § 3 цього розділу.
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •1 Дженкс 9. Вказ. Праця. - с. 28.
- •2 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 413.
- •1 Дженкс э. Вказ. Праця. — с. 29.
- •2 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 70.
- •1 Цвайгерт к., Кетц X. Вказ. Праця. — с. 278.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 73.
- •2 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. - с. 279-280.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 64.
- •1 РомановА. К. Вказ. Праця. - с. 87-91.
- •§ 4. Загальне право: поняття та особливості
- •1 Осакве к. Вказ. Праця. — с. 36.
- •2 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 97.
- •1 Дженкс э. Вказ. Праця. - с. 33.
- •1 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 44. 5* 131
- •§ 5. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом
- •1 Загайнова с. К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. - м.: Норма, 2002. - с. 9.
- •§ 5. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом
- •1 Детальніше про максими права справедливості див.: Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 111—114.
- •§5. Право справедливості і його співвідношення з загальним
- •Розділ 6
- •Американської правової сім'ї
- •§ 1. Поняття та види джерел права в англо-американській сім'ї
- •§ 2. Прецедент як джерело права в англо-американській сім'ї
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. - с. 128-129.
- •2 Саидов а. X. Вказ. Праця. — с. 244.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 391-392.
- •1 Кросе р. Вказ. Праця. - с. 27.
- •2 Бернхем в. Вказ. Праця. - с. 69.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. — с. 169.
- •2 Шевчук с. Основи конституційної юриспруденції. — с. 171—172.
- •1 Шевчук с. Основи конституційної юриспруденції. — с. 172.
- •1 Романов а. К. Вказ. Праця. - с. 166.
- •2 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 72.
- •§ 3. Закон як джерело права в англо-американській сім'ї
- •1 Богдановская и. Ю. Прецедентное право. — с. 97. 2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 419.
- •1 Богдановская и. Ю. Закон в английском праве. — с. 70.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 412.
- •§ 4. Делеговане законодавство в англо-американській правовій сім'ї
- •1 Саидов а. X. Вказ. Праця. - с. 247.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. - с. 425—426.
- •1 Оуенз к. Право: Посібник для студентів бізнес-спеціальностей: Пер. З англ. - к.: т-во «Знання», 2002. - с. 136.
- •2 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 427.
- •1 Богдановская и. Ю. Закон в английском праве. — с. 130.
- •§ 5. Звичай в англо-американській правовій сім'ї
- •1 ЛлойдД. Вказ. Праця. - с. 283-284.
- •1 Кросе р. Вказ. Праця. - с. 165.
- •2 Уолкер р. Вказ. Праця. - с. 84-87.
- •1 ЛлойдД. Вказ. Праця. - с. 281-282.
- •2 Загайнова с. К. Вказ. Праця. — с. 49.
- •§ 6. Інші джерела англо-американського права
- •1 Уолкер р. Вказ. Праця. - с 192-196.
- •1 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 443.
- •2 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 264—265.
- •3 Марченко м. Н. Вказ. Праця. — с. 445.
- •Гозділ 7
- •§ 1. Формування правової системи сіла
- •Особливості американського права в колоніальний період
- •1 Ансель м. Вказ. Праця. — с. 61.
- •2 Фридмэн л. Введение в американское право: Пер. С англ. — м.: Издательская группа «Прогресс» «Универс», 1993. — с. 37.
- •3 Лафитский в. И. Основы конституционного строя сша. — м.: Норма, 1998. - с. 31.
- •§ 2. Сучасна правова система сіла
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 284.
- •1 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 57.
- •2 Там само. — с. 53.
- •1 Саидов а. X. Вказ. Праця. — с. 261—262.
- •Розділ 8
- •§ 1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 399; Цвайгерт к, Кетц X. Вказ. Праця. - с. 117.
- •1 Давид p., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с.25
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •2.1. Загальна характеристика мусульманського права
- •1 Коран: Пер. С араб. И. Ю. Крачковского. - м.: сп икпа, 1990. - с. 106.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. / Рук. Науч. Проекта г. Ю. Семигин.- м.: Мысль, 1999. - т. I.: Античный мир и восточные цивилизации. - с. 683-688.
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — м.: Горо-дец-издат, 2002. - с. 1081.
- •2 Коран. - с.59
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 455, 456.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 310, 311.
- •2.2. Джерела мусульманського права
- •1 Сюкияйнен л. Р. Вказ. Праця. — с. 69.
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с. 1030,
- •2.3. Право сучасних мусульманських держав
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с.1032,
- •2 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 327.
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. - с.253.
- •§ 3. Індуське право 3.1. Загальна характеристика індуського права
- •1 Кудрявцев м. К. Кастовая система в Индии. - м.: Наука, 1992. -
- •1 Цвайгерт к, КетцХ. Вказ. Праця. — с. 462, 463.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 335.
- •2 Цвайгерт к., Кетц X. Вказ. Праця. — с. 467, 468.
- •1 Цвайгерт к., Кетц X. Вказ. Праця. - с. 467, 468.
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 465.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 343.
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •1 Шишкін в. І. Судові системи країн світу: Навч. Посіб. — к.: Юрінком Інтер, 2001. - Кн. 1. - с. 263, 264.
- •1 Повторення Закону// Біблія, або Книги Святого письма Старого і Нового Заповіту: Пер. З давньоєвр. І грецьк. — Всеукраїнське євангельсько-баптистське братство, 1988. — с. 235.
- •1 Элон м. Еврейское право: Пер. С иврита / Под общ. Ред. И. Ю. Коз-лихина. - сПб.: Юридический центр пресс, 2002. - с.39.
- •2 Повторення Закону // Біблія. — с. 237.
- •4 Повторення Закону// Біблія. — с. 237.
- •1 Элон м. Вказ. Праця. — с. 20.
- •2 Цит. За: Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с. 911.
- •1 Старий Заповіт // Біблія. — с. 7—1182.
- •1 П'ятикнижжя Мойсееве // Біблія. — с. 7—275.
- •1 Элон м. Вказ. Праця. — с. 77.
- •4.3. Сучасне право Ізраїлю
- •1 Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — с. 947.
- •§ 5. Канонічне право
- •5.1. Загальна характеристика канонічного права
- •1 Павлов а. С. Курс церковного права. — сПб.: Лань, 2002. — с.11.
- •1 Аннерс э. Вказ. Праця. — с. 184
- •2 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 572.
- •1 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с.120.
- •2 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 2. — с. 236, 237.
- •1 Берман г. Дж. Вказ. Праця. — с. 118.
- •5.2. Джерела канонічного права
- •1 Аннерс э. Вказ. Праця. — с. 204.
- •1 Новий Заповіт// Біблія. - с. 1185-1523.
- •5.3. Застосування канонічного права в сучасному світі
- •Традиційні правові системи
- •§ 1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник.-с. 313.
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •2.1. Правова система Китаю
- •' Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 495.
- •9 Порівняльне правознавство 24 1
- •1 Инако ц. Право и политика современного Китая: Пер. С япон. — м.: Прогресс, 1978. - с. 25.
- •2 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справоч
- •2.2. Правова система Японії
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 359, 360.
- •2 Инако ц. Вказ. Праця. — с. 23.
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. — с. 321, 322.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 550—564.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 567-576.
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. — с. 437.
- •2 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 576—591.
- •1 Антология мировой правовой мысли: в 5 т. — т. 1. — с. 601—604.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 372, 373.
- •2 Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник: в 4 т. - т. 4. - с. 513.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. — с. 368, 369.
- •2 Инако ц. Современное право Японии. — с. 145.
- •1 Цвайгерт к., КетцХ. Вказ. Праця. - с. 443, 444.
- •§ 3. Правові системи держав Африки
- •2 Инако ц. Современное право Японии. — с. 151.
- •3 Шишкін в.І. Вказ. Праця. - с. 289-301.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 379.
- •2 Цит. За: СаидовА. X. Вказ. Праця. - с. 335.
- •1 Кашанина т. В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. — м.: Юристь, 1999. — с. 234, 235
- •1 Саидов а. X. Вказ. Праця. — с. 340.
- •1 Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. - с. 642.
- •1 Давид р., Жоффре-Спинози к. Вказ. Праця. - с. 394.
- •Розділ 8. Релігійні правові системи
- •Розділ 9. Традиційні правові системи
- •Порівняльне правознавство
Досить
суттєва особливість загального права
полягає в його теоретичній
повноті. Теоретично
воно заповнює всі прогалини в англійській
правовій системі. Так, суддя не може
відхилити заяву позивача на тій підставі,
що чинне (відоме) право не врегулювало
ці випадки. Він все одно зобов'язаний
вирішити спір. Інші правові системи
передбачають можливість прогалин
і зазвичай вказують суддям, як їм діяти
за таких обставин: наприклад, вирішувати
спір відповідно до загальних принципів
справедливості. Англійський суддя
не має таких повноважень: він повинен
застосовувати право в усіх випадках1.
Вихід
з цього становища полягає в тому, щоб
визнати: право надасть відповідь,
якщо його уважно вивчити. За допомогою
прийому аналогії або шляхом співставлен-ня
суддя звертається до рішень у справах,
що є найбільш близькими за своїми
обставинами до справи, яку він розглядає.
Після цього він робить висновок, яким
було б рішення його попередника, коли
б останній сам розглядав цю справу.
При такому методі особисті якості судді
не мають великого впливу — суддя хоч
і створює право, але ця правотворчість
певною мірою обмежена. Ця практика
дозволяє пристосувати чинне право до
нових умов і надає загальному праву
необхідну гнучкість.
Коли
говорять про те, що загальне право має
повноту, то це не означає, що воно
має характер винятковості, тобто що
його норми виключають дію всіх інших
джерел права. Слід зазначити, що загальне
право займає
найнижчий щабель у сучасній ієрархії
основних джерел права. У
минулому існувала думка, що в
конфліктній ситуації загальне право
має більшу силу, ніж законодавче право
(цей принцип випливає з відомої справи
доктора Бонхема 1610 року). Проте
врешті-врешт принцип переваги
законодавчої влади переміг. Унаслідок
цього законодавець має право шляхом
прийняття законів, що містять протилежні
за
змістом
норми, скасовувати чи змінювати загальне
право на свій розсуд1.
Співвідношення
загального права і законодавства.
Судді,
спираючись на загальне право, розглядають
законодавчий акт як такий, що містить
специфічні норми права, які можуть
застосовуватися тільки в чітко визначених
самим законом випадках. В усіх інших
випадках, не охоплених законодавчим
актом, судді на відміну від судців
ро-мано-германської правової сім'ї не
будуть виносити рішення за аналогією
з цим законом.
Це
пояснюється тим, що, на думку суддів,
якби законодавець збирався запровадити
певне правило, воно було б наведене в
тексті самого законодавчого акту. Тому
суд, застосовуючи закон за аналогією
в тих випадках, що прямо ним не
передбачені, буце втручатися в
повноваження законодавчої влаци. А це
є неприпустимим. Якщо ж законодавець
зробив юридичну помилку, він здатний
виправити її самостійно. Отже, якщо
певний законодавчий акт не зовсім
підходить для вирішення якоїсь справи,
можна звернутися до відповідних положень
загального права.
Такі
своєрідні відносини між загальним
правом та законодавчими актами обумовлені
не так логікою, як радше інстинктивною
реакцією на роль законодавчих актів в
історії розвитку системи загального
права. У період створення загального
права законодавства було обмаль. У
загальному праві містилися найбільш
широкі та зрозумілі принципи, тому не
було потреби включати в законодавчі
акти якісь постійні норми. Замість
цього законодавчі акти приймалися
на основі ad
hoc
— тобто
виходячи з вимог конкретної ситуації,
яка обумовлює необхідність приймати
рішення, не передбачене чинним правом.
Тому судці, спираючись на загальне
право, не зверталися за базовими нормами
до законодавчих актів,1 Дженкс э. Вказ. Праця. - с. 33.
1 Бернхем в. Вказ. Праця. — с. 44. 5* 131
та
й законодавці не вважали за потрібне
включати такі положення до законодавчих
актів, які вони приймали.
Мабуть,
саме тому застосування законодавчого
акта в системі загального права нагадує
В. Бернхему кинутий в посудину з водою
камінь: камінь тоне й вода оточує його
з усіх боків1.
П. Бромхед запропонував іншу асоціацію,
порівнявши статутне право з написами,
що держава залишає на каменях, з яких
суддями зведена стіна права. Ця стіна
побудована суддями, що закладали в неї
свої камені-прецеденти. На каменях-прецедентах
волею держави з'являються все нові і
нові написи. Ці написи і є закони, тобто
статутне право2.
Англійське
право справедливості (equity
law)
виникає
і розвивається, починаючи з XIV століття.
Нагадаємо,
що в XIII столітті правотворчість
королівських суддів починає поступово
втрачати свій натиск і темп. Судді не
виявляли великої схильності будь-що
змінювати у сформованій системі
загального права. Парламент у свою
чергу засідав нерегулярно і не мав
великого бажання втручатися в питання
права з політичних міркувань. Усе це
сприяло тому, що англійське право
фактично припиняє розвиватися не
тільки в змістовно-матеріальному, але
й у формально-процесуальному аспекті3.
Поява
самої ідеї права справедливості
пояснюється тим, що норми загального
права не дозволяли звертатися до
суду з деякими типами позовів, необхідність
у яких виникла в той період, коли
середньовічне загальне право вже
сформувалося. Розчаровані в загальному
праві люди
починають
звертатися до короля з численними
петиціями про вирішення питання по
справедливості і як виняток, бо суди
їм відмовляли у справедливості і
правосудді на основі права. Позивачі
просили заради Бога та з милосердя
призвати до себе особу, яка
звинувачувалася в заподіянні шкоди,
допитати її та милостиво знайти такий
спосіб для відшкодування шкоди, якого
не знає загальне право.
Як
правило, англійські королі доручали
розглядати такі петиції своїм
лорд-канцлерам. Це було викликано в
основному тим, що в ранній період
історії Англії лорд-канцлери призначалися
королем з числа служителів церкви. Тому
формально вони не були зв'язані вимогами
світського загального права і могли
приймати рішення «по справедливості,
а не по праву». Лорд-канцлери, яких
називали «хранителями
королівської
совісті», були схильні ігнорувати
приписи суду й орієнтувалися радше на
голос совісті.
Протягом
усього XV століття лорд-канцлер діяв на
підставі свого розсуду. Причому кожен
лорд-канцлер мав своє розуміння того,
яке рішення є чесним і справедливим
у конкретному випадку. Тому досить
поширеними на той час були жарти на
адресу лорд-канцлера на кшталт
«справедливість —
шахраювата
річ, оскільки вона змінюється як
довжина ноги лорд-канцлерів»1.
Згодом
з'являються особливі правила і норми,
які використовуються при розгляді
справ канцлером: зокрема, виробляються
особливі принципи, що були названі
максимами права справедливості.
Поступово ці правила оформлюються в
правові норми, і зрештою їх починають
дотримуватись так само, як і будь-яких
інших норм права. Лорд-канцлер починає
спиратися на свої попередні рішення.
Починаючи з 1529
року,
коли в Англії з'являється перший
світський лорд-канцлер (до речі, ним
став
Томас Мор),
розгляд справ на засадах права
справедливості все більше відповідає
зразку загального права. З розвит-
1 Бернхем
В. Вказ.
праця. —
С.
56.
2 Бромхед
П.
Эволюция
Британской Конституции: Пер.
с
англ. — М.: Юрид. лит., 1978. - С. 198.
3 Романов
А. К. Вказ.
праця. - С. 100.
1
Дженкс
Э.
Вказ.
праця. —
С.
41.§ 5. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом