Розділ 4. Суб’єктна позиція магістранта в навчально-виховному процесі

Головною метою професійного зростання майбутнього педагога в процесі його підготовки на рівні магістратури є не тільки поглиблене оволодіння певною сукупністю знань, навичок, умінь, що передбачені кваліфікаційною характеристикою фахівця такого рівня, а й його особистісне професійне самовизначення, активна життєва позиція щодо професійного самовдосконалення, готовність до творчої самореалізації в багатоаспектній педагогічній діяльності

У четвертому розділі розглядаються такі проблеми: суб’єктність у навчально-професійній діяльності, суб’єктна позиція магістранта, рівні суб’єктних позицій, індивідуальний освітній маршрут.

Цю проблему досліджували Є. Бондаревська, О. Гребенюк, О. Корнєєва, О. Кучерявий, В. Лабунська, Г. Микитюк, О. Самборська, В. Татенко, Р. Цокур, І. Якиманська.

4.1. Навчально-професійна діяльність магістранта

Суб’єктний підхід, котрий розвивається в рамках гуманітарної парадигми освіти, акцентує увагу не стільки на категорії діяльності, скільки на аналізі стійкості особистості, тих її смислових утворень, які забезпечують суб’єктну позицію людини у світі.

Суб’єктна позиція магістранта – це інтегративна характеристика особистості, що виражає систему його емоційно-ціннісних ставлень, визначає рефлексивно-особистісний спосіб його активності в освітньому середовищі вищої школи. Вона є не лише умовою, але й показником суб’єктної залученості магістранта в навчально-професійну діяльність, робить його співавтором освітнього процесу.

Суб’єктність є якістю особистості, яка демонструє здатність перетворювати принципи особистісного буття на певні умови життєдіяльності, позитивні або такі, що перешкоджають внутрішнім механізмам розвитку особистості у світі.

Виокремлюють чотири види суб’єктності: суб’єктність як інтернальність; суб’єктність як продуктивність щодо власних переживань; суб’єктність як незалежність у соціальних та міжособистісних стосунках; суб’єктність як здатність самовизначення.

Суб’єктна позиція магістранта може визначатись у таких характеристиках особистості, як позитивне самоставлення, інтернальність, внутрішня мотивація навчально-професійної діяльності, рефлексивність, відносна автономність, спрямованість на саморозвиток та самоактуалізацію.

Позитивне самоставлення магістранта полягає в здатності свідомо та впевнено будувати свої життєві плани, розуміючи й сприймаючи як свої можливості, так і обмеження.

Інтернальність особистості визначається такою позицією, за якої відповідальність за всі події власного життя вона приймає на себе, пояснює їх власною поведінкою, волею, прагненнями, можливостями та адекватно оціненими здібностями. Наявність внутрішньої мотивації навчально-професійної діяльності є необхідним чинником побудови гармонійної внутрішньої предметної структури професійної діяльності, яка оптимальним чином організовує весь процес самоактуалізації.

Суб’єктність у навчально-професійній діяльності виявляється в залежності магістрантів від внутрішнього контролю через цілеспрямованість, розвинений самоконтроль, нахил до самостійного виконання роботи.

Навчально-професійна діяльність – це діяльність, яка обертає магістранта на самого себе, вимагає постійної рефлексії, оцінки власних дій та якостей. У процесі професійної освіти особливої інтенсивності набуває процес рефлексивного аналізу уявлень про своє Я у взаємозв’язку із засвоєнням позиції професіонала. Процес саморозвитку та самоактуалізації магістранта тісно пов’язаний із самопізнанням, тобто з рефлексією, що виступає його когнітивною основою.

При цьому основним інтегративним критерієм суб’єктної позиції магістранта вважається самоактуалізація ‒ сукупність поглядів, установок, потреб, цілей, цінностей особистості, що спонукають її до досягнення в майбутній професії максимуму того, чого особистість здатна досягти в кожній освітній ситуації.

Визначають наступні критерії розвитку суб’єктної позиції магістранта: внутрішня навчально-професійна мотивація, інтернальний локус контролю, рефлективність, самоповага, відносна автономність, реалізація потреби в загальній та ситуативній самоактуалізації.