8.1. Мета та завдання науково-виробничого стажування

Формування змісту підготовки педагогічних кадрів шляхом навчання в магістратурі повинне відповідати вимогам до керівника освітнього закладу. Загальні вимоги визначаються завданнями, що стоять перед освітою, зміною парадигми, коли натомість ідеологізованого мислення виникає необхідність розвивати гуманістичне мислення. При цьому професійно-освітня програма магістерського рівня підготовки визначає мету – сформувати майбутнього фахівця, підготувати для перевірки себе як викладача, створити умови для набуття власного досвіду для вироблення відповідного професійного мислення й світогляду. Під час навчання магістранти опановують теорію й практику педагогічної діяльності, технології здійснення таких функцій, як педагогічний аналіз усіх параметрів навчально-виховного процесу (аналіз підсумків навчального року (півріччя), аналіз якості викладання, аналіз ресурсного забезпечення освітнього процесу тощо); планування, організація й контроль освітньої діяльності засобами сучасних інноваційних технологій в галузі навчання й виховання. Ураховуючи все це необхідним і обов’язковим етапом підготовки магістрів є науково-виробниче стажування.

Мета науково-виробничого стажування: забезпечити відповідну науково-теоретичну підготовку висококваліфікованих, компетентних спеціалістів у галузі управління в системі безперервної освіти України, а саме: науково-практичне, творче осмислення мети й завдань функціонування та управління навчально-виховними закладами; формування стилю наукової організації праці. Придбання магістрантами навичок педагога-дослідника, який володіє сучасним інструментарієм науки щодо пошуку та обробки інформаційного матеріалу з метою його використання у педагогічній діяльності.

Оволодіння магістрантами сучасними методиками управління, формами організації та знаряддями праці у галузі їх майбутньої професії; формування в них на базі одержаних у навчально-виховному процесі умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи у реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Завдання науково-виробничого стажування:

1. Поглиблення, розширення, інтеграція знань з науки управління, педагогіки, педмайстерності, навчально-виховних технологій.

2. Формування в магістранта уявлення про зміст, документальне забезпечення навчального процесу в освітніх закладах.

3. Удосконалення аналітичної та рефлексійної діяльності магістрантів як менеджерів.

4. Формування умінь та навичок проведення й аналізу навчальних занять.

5. Формування адекватної самооцінки та відповідальності за результати своєї праці.

Для виконання програми науково-виробничого стажування магістрант повинен володіти знаннями з управління навчальним закладом, педагогіки, психології навчання, виховання, управління, технологіями професійного навчання.

Стажування озброює магістрантів необхідним досвідом професійно-педагогічної діяльності й надає можливість оволодіти наступними професійно-педагогічними вміннями:

– орієнтуватися в організаційній структурі й нормативно-правовій документації освітньої установи;

– орієнтуватися в теоретичних основах різних навчальних предметів;

– дидактично перетворювати результати сучасних наукових досліджень з метою їх використання в навчальному процесі;

– самостійно проектувати, реалізовувати, оцінювати й корегувати управлінський процес;

– використовувати інновації в процесі професійного навчання;

– володіти методами самоорганізації, самонавчання, саморозвитку, вдосконалення себе як викладача, що спеціалізується у сфері управління;

– будувати взаємини з колегами, знаходити, приймати й реалізовувати управлінські рішення під час науково-виробничого стажування;

– володіти культурою мови спілкування.