7.2. Структура магістерського дослідження

Титульній аркуш магістерської роботи містить

– найменування міністерства та вищого навчального закладу, де виконано магістерську роботу;

– дозвіл на захист і номер протоколу засідання кафедри, затверджений завідуючим кафедри.

– прізвище, ім’я, по батькові автора;

– індекс УДК;

– назву магістерської роботи;

– шифр та найменування спеціальності;

– науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника;

– місто й рік (див. додаток).

Вступ. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі у вступі подають загальну характеристику магістерської роботи в такій послідовності:

– обґрунтування актуальності обраної теми;

– визначення об’єкта дослідження;

– визначення предмета дослідження;

– визначення мети дослідження;

– визначення гіпотези дослідження;

– визначення завдань магістерської роботи відповідно до мети й гіпотези дослідження;

– визначення теоретико-методологічної основи дослідження;

– визначення основних методів дослідження;

– визначення теоретичного значення дослідження;

– визначення практичної значущості дослідження;

– визначення структури магістерської роботи.

Актуальність обраної теми. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якої магістерської роботи, тому цілком зрозуміло, що вступ до неї починають із обґрунтування актуальності обраної теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи щодо розвитку відповідної галузі науки. Уміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує наукову зрілість і професійну підготовку автора магістерської.

Для обґрунтування актуальності достатньо 4–5 сторінок, на яких висвітлюють головне – сутність проблемної ситуації. Чітко й однозначно визначити наукову проблему і, таким чином, сформулювати її суть буде неважко, якщо магістрант зможе показати, де пролягла межа між знанням і незнанням предмета дослідження, вказати на існуючи суперечності щодо досліджуваної проблеми сьогодні. Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, на основі якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита, або розкрита лише частково, або не в тому аспекті, і тому вимагає подальшого розроблення. Якщо такий висновок не випливає логічно з огляду, то магістранту немає сенсу розробляти обрану тему. Оцінка актуальності обраної теми не може залежити від політичної ситуації в країні або світі. Справжня наука не терпить кон’юнктурних підходів. Політизація у недалекому минулому призводила часом до звуження спектру напрямів наукового пошуку, вилучення з нього таких, які не мали (з тих чи інших міркувань) підтримки правлячої партії, що ставало причиною необ’єктивності наукових розроблень.

Визначення об’єкта дослідження. Об’єктом дослідження може бути педагогічний процес, галузь педагогічної дійсності, педагогічні відносини, що містять протиріччя.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, обране для вивчення, що породжує проблемну ситуацію.

Об’єкт  це те, на що спрямований процес пізнання. Об’єкт дослідження визначається темою магістерської роботи, тісно переплітається з назвою і повинен чітко вказувати, на що саме спрямований процес пізнання.

Визначення предмета дослідження. Предмет дослідження  це частина, сторона, що міститься в межах об’єкта. Це ті найбільш важливі з практичної точки зору якості, сторони, особливості об’єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження дає уявлення про те, як саме розглядається об’єкт в конкретному дослідженні. Важливою вимогою є відповідність предмета об’єкту дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою, як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, що вказується на титульному аркуші як її назва.

Визначення мети дослідження. Мета дослідження відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію. Не слід формулювати мету, як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Визначення гіпотези дослідження. Гіпотеза дослідження передбачає визначення, як на основі наявних знань отримати інші, достовірність яких необхідно дослідити і підтвердити. Зміст гіпотези повинен бути конкретним, відповідати меті, об’єкту і предмету дослідження. За структурою гіпотеза може складатися з двох елементів – передбачення та припущення.

Визначення завдань дослідження. Завдання дослідження пов’язані з виявленням сутності, природи й структури об’єкту, що вивчається, розкриттям загальних способів його перетворення та розробкою конкретних методик, педагогічних дій і практичних рекомендацій. Спершу окреслюються найзагальніші завдання, кожне з яких деталізується в процесі дослідження.

Методологічні основи дослідження. Методологічні основи дослідження  це філософські основи дослідження, його світоглядна функція й загальнонаукові положення.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософсько-педагогічні та культурологічні підходи до аналізу інноваційних освітніх процесів, а саме: необхідність вивчення педагогічних явищ у їхньому розвитку; вивчення гуманістичних засад в управлінні інноваційними процесами як складової цілісного управлінського процесу; системного, соціокультурного, діяльнісного, синергетичного підходів, сукупність яких дозволяє розглянути управлінські процеси на внутрішньовузівському рівні.

Наукова новизна дослідження  це отримання нових знань у процесі дослідження та визначення їхньої цінності для науки й практики. У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

– розкриття виду результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання отримав дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей тощо, або методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, форм виховної роботи, які раніше не були відомі в педагогіці. Тобто слід розрізняти теоретичну та практичну новизну;

– визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставлені з ними нова інформація може виконувати різні функції – уточнювати, конкретизувати існуючі відомості, розширювати й доповнювати їх або суттєво перетворювати. У залежності від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизація, доповнення, перетворення.

– чіткий виклад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоретичні позиції та практичні висновки є новими.

Методи дослідження. Методи  система прийомів, що застосовуються для досягнення мети й завдань дослідження, і схема, якою керується дослідник у ході організації наукової роботи на її окремих етапах. Методи завжди є похідними від предмета й мети дослідження, детерміновані його змістом та умовами проведення, залежно від того, що вивчається.

Практичне значення одержаних результатів. У магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукові результати досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в магістерській роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо готовності та масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, у яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. Даючи оцінку практичній значущості обраної теми, слід знати, що ця значущість залежить від характеру конкретного наукового дослідження. Якщо магістерська робота має методологічний характер, то її практична значущість може полягати в публікації основних результатів дослідження на сторінках наукових видань та актів про впровадження у результатах дослідження на практиці; в апробації результатів дослідження на науково-практичних конференціях; у використанні наукових розробок у навчальному процесі в закладах освіти; у використанні результатів дослідження для підготовки нових методичних документів.