4.2. Рівні суб’єктних позицій магістрантів

Відповідно до зазначених вище критеріїв виокремлюються п’ять рівнів розвитку суб’єктних позицій магістрантів у процесі освіти: пасивно-репродуктивна (”Я як магістрант”), активно-репродуктивна (”Я – магістрант”), активно-рефлексивна (”Я як майбутній фахівець”), креативно-смислова (”Я – майбутній фахівець”), професійно-екзистенційна (”Я – творець”).

Пасивно-репродуктивна позиція магістранта виявляється в зовнішній мотивації навчання, екстернальній локалізації контролю, нездатності проаналізувати свою діяльність й адекватно оцінити себе, байдужому та відчуженому ставленні до того, що відбувається.

Для магістрантів характерне реактивне емоційне переживання як відповідь на соціальний стимул (об’єктивну цінність). На заняттях такі магістранти малоактивні, не беруть участі в дискусіях, викладача сприймають як формального керівника, поверхово засвоюють знання. Переважають цінності безпеки (безпека сім’ї, близьких, країни, фізичне та психічне здоров’я, дружба), а також цінності насолоди, стимуляції та самовизначення (свобода, незалежність).

Характерні явища професійної маргінальності, відсутнє прагнення до особистісного й професійного зростання. Така суб’єктна позиція пов’язана з тим, що магістрант фактично існує в нерозривній єдності з іншими, які відгукуються на його потреби, не володіє самосвідомістю й тому є відносним суб’єктом життєдіяльності. Він виступає в ролі об’єкта впливу. Такі магістранти перебувають у позиції ”Я як магістрант”.

Активно-репродуктивна позиція магістранта виявляється переважно в зовнішній мотивації навчально-професійної діяльності. Магістранти, які займають цю позицію, у навчанні орієнтуються перш за все на високі оцінки, похвалу та заохочення, рейтинг серед однокурсників тощо. Вони часто виявляють вибіркове емоційне ставлення до окремих дисциплін або тем, безсистемне засвоєння знань. Основним регулятором навчальної діяльності стає зовнішній контроль, завдяки якому магістранти можуть досягти певних успіхів. Вони орієнтується перш за все на консервативні цінності (конформізму, підтримки традицій та безпеки) та цінності досягнення. Сумніви у власній спроможності й можливості побудувати освітню траєкторію саморозвитку не можуть привести до успішної професійної ідентифікації особистості. Орієнтуючись лише на навчальні досягнення, вони перебувають у позиції ”Я – магістрант”.

Активно-рефлексивна позиція магістранта відображає внутрішню навчально-професійну мотивацію. Усвідомлюючи відповідальність за успішність свого навчання, такі студенти все ж не готові до того, щоб зайняти активну позицію в освітньому середовищі вишу. Засвоєння знань відзначається глибиною, системністю та узагальненістю, проте не завжди на рівні особистісного досвіду. Водночас вони не впевнені в тому, що їхні навчальні успіхи можуть реально змінити ситуацію відповідно до професійних намірів. Переважають цінності самовизначення, соціальної культури та соціальної влади. Характерна риса – нездатність вільно приймати рішення та втілювати їх у життя. Відтак професійні перспективи недостатньо осмислені, що характеризується невизначеною професійною ідентичністю. Приміряючи до себе професійну роль, вони перебувають у позиції ”Я як майбутній фахівець”.

Креативно-смислова позиція магістранта пов’язана зі стійкою професійною мотивацією. Студенти вважають, що успішність навчально-професійної діяльності залежить перш за все від власних зусиль, і вони самі можуть управляти процесом свого професійного зростання. При цьому відзначаються високим рівнем відповідальності, вимогливістю до себе, мотивацією на досягнення та активністю. На заняттях переважає активна особистісно-зацікавлена позиція. На практиці магістранти виявляють самостійність у використанні теоретичних знань, інтерес до аналізу власної професійної компетентності. Такі магістранти орієнтовані на цінності самовизначення (творчість, незалежність, самостійність, допитливість), зрілості (мудрість, самоповага, внутрішня гармонія) та цінності стимуляції (цікаве та різноманітне життя). Процес професійної ідентифікації відбувається достатньо успішно, що виявляється в позиції ”Я – майбутній фахівець”.

Професійно-екзистенційна позиція властива магістрантам, які мають глибоке переконання в правильності професійного вибору, що відповідає їхньому життєвому покликанню. Кожна освітня ситуація для них наповнена смислом. Магістранти прагнуть максимально виявити активність і реалізувати свої здібності. Вони поводяться невимушено й природно, здатні самі контролювати своє життя, вільно приймати рішення та втілювати їх у життя. Найбільш значущими для них є цінності самотрансценденції (духовне життя, внутрішня гармонія, творчість, єднання з природою, сенс життя). Майбутні фахівці відкриті новому досвіду, творчо ставляться до пізнання, упевнені в собі й орієнтовані на власні принципи та переконання, перебуваючи в позиції ”Я – майбутній фахівець”.

Освіта повинна сприяти розкриттю суб’єктного потенціалу магістрантів, бути сферою самоактуалізації для більшості майбутніх фахівців.