- •Педагогіка вищої школи Підручник
- •Частина і Педагогіка вищої школи – наукА та мистецтво
- •Розділ 1 загальні Основи педагогіки вищої школи
- •1.1. Предмет педагогіки вищої школи
- •1.2. Основні завдання та функції педагогіки вищої школи
- •1.3. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •1.3.1. Методологічні категорії педагогіки вищої школи
- •1.3.2. Синергетика як загальнонаукова методологія педагогічної освіти
- •2.1. Закони, закономірності та принципи дидактики вищої школи
- •Розділ 2 основи дидактики вищої школи
- •2.2. Зміст освіти у вищій школі
- •2.3. Моделі освіти
- •2.4. Педагогічні технології
- •Розділ 3 Викладач як суб’єкт педагогічного процесу у вищому навчальному закладі
- •3.1. Вимоги до викладача вищої школи
- •3.2. Функції викладача вищої школи
- •3.3. Професійна культура викладача вищого навчального закладу
- •3.4. Основні вимоги до професіоналізму та функцій викладача вищої школи в умовах становлення синергетичної парадигми освіти
- •Розділ 4. Суб’єктна позиція магістранта в навчально-виховному процесі
- •4.1. Навчально-професійна діяльність магістранта
- •4.2. Рівні суб’єктних позицій магістрантів
- •4.3. Індивідуальний освітній маршрут магістранта
- •Розділ 5 Форми та медоди навчання у вищій школі
- •5.1. Лекція: поняття, функції, принципи, види
- •Види лекцій
- •5.2. Семінарські заняття: традиційні та рефлексивні
- •5.3. Методи активізації творчого мислення магістрантів
- •5.3.1. Синектика
- •5.3.2. Дискусії
- •5.3.3. Рольова гра
- •5.3.4. Метод проектів
- •5.3.5. Кейс-метод
- •Розділ 6 Самостійна робота магістранта
- •6.1. Різновиди самостійної роботи магістранта
- •6.2. Основні функції самостійної роботи магістрантів
- •6.3. Етапи та умови організації самостійної роботи магістранта
- •Розділ 7 Науково-дослідницька діяльність магістранта
- •7.1. Магістерська як самостійна випускна науково-дослідницька, кваліфікаційна робота
- •7.2. Структура магістерського дослідження
- •Основна частина магістерської роботи
- •Правила оформлення додатків
- •7.3. Основні вимоги до оформлення магістерської роботи
- •Оформлення списку використаних джерел
- •7.4. Організація захисту
- •7.5. Оцінювання магістерської роботи
- •Розділ 8 Науково-виробниче стажування магістрантів
- •8.1. Мета та завдання науково-виробничого стажування
- •8.2. База науково-виробничого стажування
- •8.3. Організація та керівництво стажуванням
- •8.4. Зміст науково-виробничого стажування
- •8.5. Підведення підсумків стажування
- •8.6. Вимоги до складання й оформлення звіту
- •8.7. Порядок захисту результатів науково-виробничого стажування
- •Розділ 9 Контроль та оцінка знань, умінь та навичок магістрантів
- •9.1. Види та форми перевірки знань магістрантів
- •9.2. Критерії оцінки і норми оцінки
- •9.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів
- •Розділ 10 Організація та управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі
- •10.1. Соціальне управління
- •10.2. Наукові засади управління вищим навчальним закладом
- •10.3. Структура управління вищим навчальним закладом
- •10.4. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •10.5. Студентське самоврядування
- •10.6. Організація управління виховним процесом у вищих закладах освіти
- •10.7. Управління навчальним процесом
- •Частина іі аналіз сучасного стану вищої освіти та перспективи її розвитку
- •Розділ 11 сучасна вища освіта
- •11.1. Державна політика в галузі освіти
- •11.2. Особливості формування освітньої політики як мультидисциплінарної сфери досліджень
- •11.3. Аналіз чинників впливу на формування та здійснення освітньої політики
- •11.4. Сутність глобалізації та її вплив на розвиток освіти
- •Розділ 12 система освіти україни
- •12.1. Суспільний характер освіти
- •12.2. Безперервна освіта як філософсько-педагогічна концепція
- •12.3. Неперервна освіта як феномен практики та педагогічна концепція
- •12.4. Наступність освіти як зв’язок між різними етапами розвитку особистості
- •12.5. Система освіти як сукупність освітніх закладів
- •12.6. Структура освіти в Україні
- •Розділ 13 Магістратура як освітній простір
- •13.1. Сутність магістерської підготовки
- •13.2. Концептуальні основи процесу створення освітнього простору магістратури
- •13.3. Суб’єктна для суб’єкта взаємодія всіх учасників навчального процесу
- •13.4. Супровід процесу навчання в освітньому просторі магістратури
- •13.5. Продуктивний характер навчальної діяльності в магістратурі
- •Розділ 14 Болонський процес та перспективи розвитку вищої освіти
- •14.1. Генеза розвитку вищої освіти в Україні
- •14.2. Основні етапи розвитку вищої освіти в Україні
- •14.3. Передумови й необхідність створення Болонського процесу
- •14.4. Принципи європейського освітнього простору
- •14.5. Зміст Болонської декларації як основи створення єдиного Європейського освітнього простору
- •14.6. Структура вищої освіти і ступенів за Болонською системою
- •14.7. Європейська система перезарахування кредитів – ects
- •14.8. Шкала оцінювання ects
- •14.9. Навчання впродовж життя
- •14.10. Входження України в європейський простір вищої освіти
- •14.11. Правова документація України щодо Болонського процесу
- •Словник
- •Література
- •I. Загальні відомості про урок
- •II. Тип і структура уроку
- •III. Зміст уроку
- •IV. Методи й прийоми навчання на уроці
- •V. Поведінка учнів на уроці
- •VI. Поведінка вчителя на уроці
- •Орієнтовна схема аналізу уроку
- •VII. Висновки й пропозиції
- •Нотограма уроку
- •Конструктор тестІв для перевірки знань магістрантів з дисципліни
10.4. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу. Порядок їх скликання та роботи визначається Статутом вищого навчального закладу. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі групи працівників. Не менше ніж 75 відсотків загальної кількості делегатів мають становити педагогічні або науково-педагогічні працівники. Скликаються загальні збори не рідше одного разу на рік.
Вищий колегіальний орган громадського самоврядування за поданням вченої ради вищого навчального закладу приймає Статут вищого навчального закладу, а також вносить зміни до нього.
До його компетенції належить:
– обрання претендента на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування й подання своїх пропозицій власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі);
– щорічне заслуховування звіту керівника вищого навчального закладу та оцінювання його діяльності; обрання комісії з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України;
– розгляд питань про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу за мотивованим поданням наглядової або вченої ради вищого навчального закладу;
– затвердження правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, положень про органи студентського самоврядування тощо.
Органом громадського самоврядування факультету у вищому навчальному закладі третього або четвертого рівня акредитації є збори (конференція) трудового колективу факультету. Порядок їх скликання та роботи визначається Статутом вищого навчального закладу.
В органі громадського самоврядування факультету повинні бути представлені всі групи працівників факультету. Не менш як 76 відсотків загальної кількості делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники факультету. Збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Орган громадського самоврядування факультету
– оцінює діяльність керівника факультету;
– затверджує річний звіт про діяльність факультету;
– вносить пропозиції керівнику вищого навчального закладу щодо відкликання з посади керівника факультету;
– обирає
виборних представників
до
вченої ради факультету;
– обирає кандидатури до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу;
– обирає кандидатури до вченої ради вищого навчального закладу.
Самоврядування закладів освіти передбачає їх право на:
– самостійне планування роботи, розв’язання питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної й фінансово-господарської діяльності; участь у формуванні планів щодо прийому студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян;
– визначення змісту компонента освіти, що надається закладом освіти понад визначений державою обсяг;
– прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами;
– самостійне використання всіх видів асигнувань, затвердження структури й штатного розкладу в межах встановленого фонду заробітної плати;
– здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров’я та праці в закладах освіти.
