12.5. Система освіти як сукупність освітніх закладів

Система освіти – це сукупність навчально-виховних та культурно-освітніх закладів, які відповідно до Конституції та інших законів України здійснюють освіту й виховання її громадян. У статті 53 Конституції України зазначено, що “держава забезпечує доступність і безкоштовність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання”.

Однією з основних системоутворюючих ознак системи вищої освіти в Україні є професійна кваліфікація як результат здобуття громадянами вищої освіти. Для структури та форми системи вищої освіти в просторі та часі здобуття академічних та професійних кваліфікацій ‒ професійна вища освіта.

Для будь-якого ступеня мають бути визначені професійна та академічна кваліфікації, які громадяни здобувають одночасно в процесі засвоєння відповідної освітньо-професійної програми певного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного до нього освітнього рівня.

Підготовка фахівців освітньо-професійного рівня бакалавра становить перший ступінь професійної вищої освіти, що має переважно академічну спрямованість. В Україні реалізовано 3‒4-річний цикл підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти, що дає їм право на отримання відповідного напряму підготовки професійної кваліфікації та заняття відповідних вакансій на ринку праці. Одночасно бакалаври здобувають освітній рівень базової вищої освіти, тобто освітню кваліфікацію.

Отримана освітня кваліфікація дає бакалаврам право на продовження навчання за будь-якою освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра з даного напрямку підготовки, по закінченню якого випускники вищого навчального закладу здобувають повну вищу освіту та професійну кваліфікацію відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Освітній рівень повної вищої освіти дає їм право на продовження навчання за програмами підготовки наукових та науково-педагогічних працівників. За бажаннями студенти мають можливість одночасно отримати другу професійну кваліфікацію за відповідним напрямом підготовки (бакалаврат).

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста або магістра є другим ступенем професійної вищої освіти й має переважно професійну спрямованість. Цикли підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста або магістра не перебільшує 1‒2 роки.

У зв’язку із входженням України в Болонський процес, як модель пропонується двоступенева система освітньо–кваліфікаційних рівнів за схемою бакалавр ‒ не менше трьох років та магістр ‒ два роки навчання.

Перший етап в академічному плані повинен повністю забезпечити доступ до другого етапу ‒ підготовки магістра. У свою чергу, освіта на магістерському рівні дає право продовжити післядипломну освіту й здобути ступінь доктора наук (доктора філософії), еквівалентом якого у нас є кандидат наук.

Важлива, але складна з погляду практичної реалізації вимога визнання кваліфікації бакалавра на ринку праці. Ця проблема раніше обговорювалася в Україні. Визнавалося, що навіть за умови чотирирічного терміну навчання бакалавра, що дає більші можливості для його профільної та практичної підготовки, це зробити нелегко. При трирічній навчальній програмі забезпечити одночасно високий рівень загальноосвітньої, фундаментальної та профільної освіти й достатньої для присвоєння кваліфікації компетентності ще складніше.

Структура системи освіти визначена Законом України “Про освіту”, Законом України, “Про загальну середню освіту”, Законом України “Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, іншими правовими актами.