13.3. Суб’єктна для суб’єкта взаємодія всіх учасників навчального процесу

Діяльність формує людину як суб’єкта, як особистість, що перетворює буття суб’єкта, усвідомлює, змінює себе й світ у процесі практичної та теоретичної діяльності. У цьому полягає принцип єдності свідомості й діяльності, що відображає зв’язок суб’єкта і його діяльності. У характеристиці специфіки суб’єктних стосунків у філософській літературі наголошується на активності суб’єкта і його орієнтації в діяльності та спілкуванні на іншу людину як партнера, а не об’єкта дій ‒ на рівноправну партнерську навчальну співпрацю між викладачем та магістрантами.

В освітній діяльності суб’єктний для суб’єкта характер міжособистісних стосунків забезпечує взаємодія суб’єктів, що здійснюють колективну діяльність, і, у свою чергу, опосередковується змістом і цілями цієї діяльності. Суб’єктна для суб’єкта взаємодія виникає в умовах діалогізації навчання і виявляється як співпраця, партнерство та довірливість за організаторської, координувальної, позитивно стимулювальної і підтримувальної позиції викладача. Саме суб’єктна для суб’єкта взаємодія володіє винятковими можливостями для забезпечення комфорту й успішності в освітній діяльності. В умовах рефлексивної діяльності особливість стосунків у процесі навчання передбачає, що викладач та магістрант виступають суб’єктами діяльності, коли їх загальна діяльність відбувається синхронно, доповнює і збагачує діяльність один одного, зберігає своєрідність дій. У процесі переходу суб’єкт-об’єктних стосунків в суб’єкт-суб’єктні й складаються механізми розвитку професійної рефлексії.

13.4. Супровід процесу навчання в освітньому просторі магістратури

Супровід процесу навчання в освітньому просторі магістратури − це педагогічна підтримка, яка розглядається як педагогічна діяльність, що забезпечує процеси індивідуалізації магістранта, якого б віку він не був, та сприяє розвитку того особливого, своєрідного, що закладене в індивідуумі від природи або що він придбав в індивідуальному досвіді.

Функції супроводу в магістратурі виконує викладач, але в той же час основний узагальнювальний супровід, на нашу думку, повинен виконувати керівник магістерської роботи, який крім цього, у більшості випадків є керівником магістерського стажування.

Викладач, який фактично виконує супровід, має такі інваріантні функції:

– методичну − створення необхідних засобів для організації навчального процесу (програм, спеціальних завдань, комплектів питань, набору конкретних ситуацій тощо); визначення послідовності дій відповідно до поставлених цілей і очікуваних результатів; розробки структури занять, їх проведення; розробки різних контрольно-діагностичних методик: переліку контрольних питань, анкет, опитувальних листів, інформаційних карт, тестових матеріалів тощо;

– діагностичну − вивчення вихідних даних магістрантів (вік, місце роботи, наявність педагогічного досвіду та управлінської роботи, якщо є рівень кваліфікації, наявність попереднього досвіду навчання тощо); визначення настанов магістрантів на навчання, їх потреб, мотивів, очікувань, побоювань і причин, що їх викликають; діагностики засвоєння магістрами змісту курсу, що вивчається; управлінську функцію: визначення мети діяльності магістрантів; спостереження за ходом діяльності магістрантів; коректування власної діяльності й діяльності магістрантів шляхом здійснення необхідних регулятивних дій; оцінки відповідності пізнавальної діяльності магістрантів визначеній меті; розробки рішень щодо корекції діяльності учасників магістерських програм; визначення найбільш типових проблем магістрантів під час навчання в магістратурі;

– мотиваційну − створення атмосфери зацікавленості, довіри й підтримки; стимулювання навчальної мотивації різними інтерактивними методами навчання; формування настанов на самостійну діяльність; організація й підтримка спілкування магістрантів протягом всього процесу навчання;

– комунікативну – початок і підтримка партнерських взаємин; формування й утримання сприятливого емоційного настрою, атмосфери взаємодопомоги, відчуття причетності до групи;

– функцію контролю − аналіз виконаних атестаційних і підсумкових завдань магістрантами; коментування якості виконаних завдань; облік термінів виконання завдань;

– рефлексивну − створення в діяльності магістрантів проблемних ситуацій; організації рефлексії з метою аналізу особистісної діяльності, розуміння проблем, причин, що викликали їх та шляхів вирішення, розуміння того, що необхідно знати й уміти.

Викладач, що здійснює супровід, відіграє значну роль в організації процесу навчання: “занурює” магістрантів у спеціально організовану навчальну діяльність, що забезпечує умови вибору навчального змісту та професійного самовизначення, побудови індивідуальної освітньої програми та успішного навчання в магістратурі.