Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0107866_3C79E_eshenko_v_o_red_zagalne_zemlerobs...rtf
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆
  1. Поживний режим ґрунту і заходи його регулювання

Рослини забезпечуються мінеральними поживними речовинами переважно з ґрунту, тому ступінь цього забезпечення залежить від поживного режиму ґрунту протягом вегетаційного періоду.

Потреби різних культурних рослин у поживних елементах неод­накові. Якщо з урожаєм зерна 50 ц/га озима пшениця виносить з ґру­нту 160 кг азоту, 55 кг фосфору і 80 кг калію, то цукрові буряки з урожаєм коренеплодів 450 ц/га — відповідно 225, 59 і 225 кг, а куку­рудза з урожаєм зерна 70 ц/га — відповідно 159, 77 і 124 кг. Тому по­ряд з внесенням добрив як основним заходом регулювання поживно­го режиму ґрунту важливе значення має правильне чергування культур у сівозміні для кращого і рівномірнішого забезпечення їх елементами живлення з ґрунтового середовища. Важливо також чер­гувати культури з різноглибинною кореневою системою, тоді рів­номірніше використовуватимуться поживні речовини з усієї ґрунтової товщі за профілем і з більшого об’єму ґрунту. Крім того, введення в сівозміну окремих культур сприяє поліпшенню забезпечення певни­ми мінеральними елементами як їх самих, так і наступних за ними культур. Наприклад, бобові рослини збагачують ґрунт азотом завдя­ки фіксації його з повітря бульбочковими бактеріями, що живуть в симбіозі на їх корінні, а люпин, гречка, гірчиця сприяють збільшен­ню забезпечення рослин доступним фосфором завдяки розчиненню своїми кореневими виділеннями важкорозчинних фосфатів ґрунту.

У сівозміну також важливо вводити проміжні культури, які, ве- гетуючи в осінній період, споживають розчинні форми елементів живлення, і внаслідок цієї іммобілізації захищають їх від непродук­тивних втрат з ґрунту шляхом вимивання. Це особливо стосується нітратної форми азоту.

Поряд з основними макроелементами (азотом, фосфором і калі­єм) рослини з ґрунту споживають ще кальцій, магній, сірку, залізо, а також бор, марганець, мідь, молібден, цинк та інші макро- і мік­роелементи, багатьох з яких також часто не вистачає без застосу­вання різних заходів їх поповнення і мобілізації в доступні сполуки. Для цього, поряд з внесенням добрив, потрібно загортати у ґрунт післязбиральні рослинні рештки, в яких, як і в органічних добри­вах, знаходяться всі потрібні елементи живлення.

Збагаченню ґрунту доступними для рослин мінеральними фор­мами поживних речовин сприяє правильна система обробітку, яка, оптимізуючи водно-повітряний і тепловий режими, зумовлює акти­візацію життєдіяльності мікроорганізмів, що мінералізують органі­чні речовини і збагачують ґрунт мінеральними сполуками азоту (амонієм і нітратами), а також фосфору, сірки, калію, кальцію та інших елементів. Для підвищення біологічної активності ґрунтових мікроорганізмів потрібно створювати нейтральну реакцію ґрунтово­го середовища вапнуванням кислих та гіпсуванням засолених ґрун­тів, а також оптимізувати водно-повітряний і тепловий режими зрошенням сухих та осушенням перезволожених.

Важливими заходами запобігання непродуктивним втратам по­живних речовин з ґрунту є захист його від ерозії і боротьба з бур’янами, які забирають з нього значну кількість елементів жив­лення.

■ Запитання для контролю знань

1. Поняття про фактори життя та їх класифікація. 2. Основні закони землеробства. 3. Форми ґрунтової води та її доступність рослинам. 4. Агротехнічні заходи регулюван­ня водного режиму в різних зонах України. _5. Заходи регулювання повітряного режиму в ґрунті. 6. Заходи регулювання температурного режиму в ґрунтовому середовищі. 7. Агротехнічні заходи поліпшення поживного режиму для рослин

.— 2 —