- •4Вступ Землеробство як сільськогосподарська галузь і наука
- •Історія розвитку землеробства як науки
- •Фактори життя рослин і закони землеробства
- •Фактори життя рослин
- •Основні закони землеробства
- •Родючість ґрунту і створення оптимальних умов життя рослин
- •Поняття про родючість та окультурення ґрунту
- •Показники родючості ґрунту і заходи їх регулювання
- •Комплексне застосування заходів регулювання родючості ґрунту
- •Водний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Стан і форми води в ґрунті та їх доступність для рослин
- •Переміщення води в ґрунті
- •Водний режим ґрунту і його типи в різних природних умовах
- •Регулювання водного режиму
- •Повітряний режим і заходи його регулювання
- •Тепловий режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Поживний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Бур'яни та боротьба з ними
- •Біологічні особливості і класифікація бур'янів
- •Поняття про бур'яни та шкода від них
- •Біологічні особливості бур'янів
- •Класифікація бур'янів та характеристика найбільш шкідливих і поширених представників окремих біологічних груп
- •Облік забур'яненості посівів і засміченості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Методи обліку забур'яненості посівів
- •Методи визначення засміченості ґрунту насінням і органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Картування забур'яненості полів
- •Боротьба з бур'янами
- •Запобіжні заходи
- •2.3.2. Винищувальні заходи
- •Фізичні заходи
- •Механічні заходи
- •Хімічні заходи
- •Класифікація гербіцидів
- •Техніка та умови ефективного застосування гербіцидів
- •Використання гербіцидів на посівах різних сільськогосподарських культур
- •Біологічні заходи
- •Фітоценотичні заходи
- •2.3.2.6. Комплексні заходи
- •Особливості боротьби з бур'янами в умовах зрошення
- •Сівозміни
- •Наукові основи сівозмін
- •Основні поняття і визначення
- •Відношення окремих культур до беззмінного чи повторного їх вирощування на полі
- •Основні причини необхідності чергування культур
- •Розміщення польових культур і чистого пару в сівозміні
- •Розміщення озимих культур
- •Розміщення ярих культур
- •Розміщення багаторічних трав
- •Розміщення чистого пару
- •Роль і місце проміжних культур у сівозміні
- •Термін повернення культур на попереднє місце їх вирощування
- •Класифікація сівозмін, їх орієнтовні схеми
- •Зональність і спеціалізація польових сівозмін
- •Особливості сівозмін на осушених, зрошуваних і еродованих землях
- •Сівозміни на осушених землях
- •Сівозміни за умов зрошення
- •Сівозміни на еродованих землях
- •Проектування і освоєння сівозмін
- •Механічний обробіток ґрунту
- •Наукові основи обробітку ґрунту
- •Історія розвитку і завдання обробітку ґрунту на сучасному етапі
- •Фізико-механічні й технологічні властивості ґрунту та їх вплив на якість обробітку
- •Технологічні операції під час механічного обробітку ґрунту
- •Класифікація механічного обробітку ґрунту
- •Поняття про заходи, способи і системи обробітку ґрунту
- •Класифікація заходів, способів і систем обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту загального призначення
- •Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •Заходи і способи поглиблення орного шару
- •Значення глибини орного шару
- •Способи поглиблення орного шару
- •Створення глибокого орного шару на різних типах ґрунтів
- •Системи обробітку ґрунту
- •Системи обробітку ґрунту під ярі культури
- •Система зяблевого обробітку ґрунту
- •Зяблевий обробіток після однорічних культур суцільної сівби
- •Зяблевий обробіток після просапних культур
- •Зяблевий обробіток після багаторічних трав
- •Особливості весняного обробітку ґрунту на полях без основного обробітку з осені
- •Система допосівного весняного обробітку ґрунту під ярі культури
- •Ранньовесняне вирівнювання і розпушування ґрунту (закриття вологи)
- •4.4.1.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під культури різних строків сівби
- •Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •Основний обробіток ґрунту під чисті пари
- •Основний обробіток після парозаймаючих культур і непарових попередників різного строку збирання
- •4.4.2.З. Весняно-літній обробіток чистих парів
- •Допосівний обробіток ґрунту після парозаймаючих культур і непарових попередників
- •Система обробітку ґрунту під проміжні посіви
- •Сівба, садіння та система післяпосівного обробітку ґрунту
- •Сівба і садіння сільськогосподарських культур
- •Післяпосівний обробіток ґрунту
- •Особливості обробітку ґрунту на меліорованих і новоосвоюваних землях
- •Обробіток ґрунту в умовах зрошення
- •Обробіток ґрунту на осушених землях
- •Обробіток новоосвоєних земель
- •Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контроль якості обробітку ґрунту
- •Поняття про ерозію ґрунту і шкода від неї. Види ерозії та особливості їх прояву
- •Ерозія ґрунту та заходи захисту сільськогосподарських угідь від неї
- •Фактори розвитку ерозійних процесів
- •Протиерозійні заходи і засоби
- •Особливості агротехніки в умовах дії водної ерозії
- •Особливості агротехніки у районах поширення вітрової ерозії
- •Захист ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації території
- •Системи землеробства 6.1. Наукові основи систем землеробства
- •Поняття про системи землеробства
- •Історія розвитку і класифікація систем землеробства
- •Загальні принципи розробки і освоєння інтенсивних систем землеробства
- •Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Агроекологічне обґрунтування зональності систем землеробства
- •Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •Лісостеп
- •6.2.1.3. Степ
- •Структура посівних площ і система сівозмін з урахуванням зональності систем землеробства
- •Особливість використання окремих ланок системи землеробства в різних зонах України
- •Основи наукових досліджень в агрономії
- •Основні поняття і терміни
- •Методи наукових досліджень
- •Загальнонаукові методи
- •Спеціальні методи досліджень
- •Види польових дослідів і їх використання
- •Класифікація польових дослідів
- •Використання різних польових дослідів
- •Вимоги до планування і проведення дослідів
- •Планування схем дослідів
- •Вибір і підготовка земельної площі для дослідів
- •Розмір і форма дослідних ділянок
- •Повторність і повторення у дослідах
- •Розміщення варіантів у дослідах
- •Особливості виконання польових робіт у досліді
- •Планування спостережень і обліків у досліді
- •Методика основних обліків і спостережень у досліді
- •Документація при проведенні досліджень та статистична обробка їх результатів
- •Документація при проведенні досліджень
- •Обробка результатів досліджень методами математичної статистики
- •Список рекомендованої літератури
Система обробітку ґрунту під озимі культури
Озимі культури в структурі посівних площ становлять значну частку і в основному формують продовольчий фонд зерна. Водночас врожайність їх залежить від багатьох чинників, вирішальним із них є система обробітку ґрунту, яка має свої особливості і відрізняється від системи обробітку під ярі. Оскільки сівба озимих проводиться на початку осені вслід за періодом високих літніх температур, то для отримання добрих сходів важливо накопичити і зберегти в орному шарі ґрунту 20 - 30 мм доступної вологи. Це і є основним завданням обробітку ґрунту під озимі культури.
З метою створення сприятливих умов для подальшого розвитку рослин і отримання високих урожаїв зерна озимих культур допосівним обробітком ґрунту потрібно максимально очистити поле від бур’янів, збудників хвороб і шкідників, створити достатні запаси поживних речовин, а також виключити або ослабити вплив негативних умов під час вегетації культур. Не менш важливим завданням обробітку під озимі є доведення ґрунту до дрібногрудочкуватого стану, створення рівного, ущільненого і разом з тим вологого ложа для насіння.
Нестабільне випадання опадів у літньо-осінній період, а також сівба після різних попередників потребують творчого застосування системи обробітку під озимі культури. Для зручності систему обробітку ґрунту розглядатимемо у такій послідовності: основний обробіток ґрунту під чисті пари; основний обробіток ґрунту після парозаймаю- чих культур і непарових попередників різних строків збирання; до- посівний обробіток ґрунту після різних попередників. Найкращі умови для появи сходів і подальшого росту рослин створюються в системі парового обробітку ґрунту.
Основний обробіток ґрунту під чисті пари
По чистих парах озимі вирощують в Степу і на невеликих площах у східних і південно-східних районах Лісостепу. Іноді чисті пари запроваджують на окремих площах і в більш зволожених районах у господарствах з низькою культурою землеробства, де бур’яни гальмують отримання високих врожаїв. Залежно від строку виконання основного обробітку ґрунту під чистий пар розрізняють чорний і весняний пар.
Основний обробіток під чорний пар залежить від строків збирання попередника. Якщо поле під пар звільняється доволі рано (після ярих колосових тощо), то літньо-осінній обробіток ґрунту проводиться за одним із варіантів поліпшеного зяблевого обробітку, а якщо культури збираються пізно (соняшник, кукурудза, сорго, суданська трава), то на полі застосовують звичайний зяб. Для подрібнення решток і кращого їх загортання у ґрунт поле обробляють дисковими лущильниками чи важкими дисковими боронами в двох напрямках, вносять добрива і проводять оранку. На чорноземах і каштанових ґрунтах орють на глибину 23 — 24 см, а на сильно засмічених кореневищними бур’янами — на 28 — 30 см, на еродованих ґрунтах — на глибину окультуреного шару, а на солонцюватих ґрунтах — на всю глибину орного шару з одночасним його поглибленням.
Для захисту парових полів від вітрової ерозії, яка часто має місце на ґрунтах легкого і середнього гранулометричного складу в південних районах, застосовують плоскорізний обробіток із залишенням стерні та інших післяжнивних решток на поверхні ґрунту. При цьому після стерньових попередників, засмічених вівсюгом та іншими однорічними бур’янами, проводять післязбиральний обробіток ґрунту голчастою бороною, а за наявності вегетуючих бур’янів, як однорічних, так і багаторічних, ґрунт розпушують на 10 — 12 см культиваторами-плоскорізами в міру появи багаторічних та інших бур’янів і закінчують осінній обробіток ґрунту розпушуванням плос- корізом-глибокорозпушувачем на глибину від 20 до 28 см. При пізньому звільненні поля від попередника обмежуються лише глибоким плоскорізним розпушуванням ґрунту. За відсутності плоскоріз- них знарядь для попередження вітрової ерозії застосовують через- смугову оранку. Для цього поле розбивають на смуги 50 — 60 м завширшки упоперек напрямку пануючих вітрів. Непарні смуги орють восени, а парні обробляють як весняний пар, залишаючи під зиму на поверхні післязбиральні рештки соняшнику чи кукурудзи. Найбільш надійним заходом затримання води і запобігання вітровій і водній ерозії на пару є чизельний обробіток, за якого зберігається до 60 % стерні. Розрізняють два його різновиди: суцільний безполицевий і вузькосмуговий або консервувальний. За останнього ґрунт розпушується весь на глибину до 8 см, а глибше — мікросму- гою — від 20 до 45 см з недорізом скиби по ширині захвату. Для такого обробітку використовують як чизель-культиватори КЧП-4,3, обладнані прямими дисками і напівгвинтовими наральниками- чизелями на С-подібних пружинних стояках, розміщених у три ряди, так і чизельні плуги загального призначення. Чизелі для консервувального обробітку можна використовувати на більш зволоженому ґрунті. Завдяки «рваному дну» борозен, ускладненому по рельєфу за внутрішньоґрунтової і поверхневої гребенястості і зберіганню при цьому на поверхні значної кількості стерні досягається краще затримання води і захист ґрунту від руйнівної дії вітрової ерозії.
Весняний пар, на відміну від чорного, орють навесні. Якщо з осені було проведено лущення стерні, то перед оранкою рівномірно розкидають гній, вивезений взимку, і виконують полицеву оранку на глибину 20 — 22 см якнайраніше, поки ще ґрунт не висох і добре кришиться. У виробничих умовах це здійснюють здебільшого відразу після сівби ранніх ярих. Для цього плуг агрегатують з важкою зубовою бороною для поліпшення кришення скиби і вирівнювання ріллі. За посушливої весни кращий ефект дає агрегатування плуга з кільчасто-шпоровим котком чи подрібнювачами грудок ПВР-2,3 або ПВР-3,5.
Якщо частину парів з організаційних чи інших причин доводиться орати пізніше як через 2 тижні після початку весняних польових робіт, то перед оранкою обов’язкове попереднє лущення поля дисковими знаряддями. З перехресного обробітку поля важкими дисковими боронами починають підняття весняних парів і в разі засмічення поля пирієм чи іншими кореневищними бур’янами. І лише після того як на поверхні поля масово з’являться молоді пагони кореневищних бур’янів у вигляді шилець, проводять оранку з передплужником на глибину 25 — 27 см. Обробляють весняний пар до сівби озимих так само, як чорний пар, тобто культиваторами чи культива- торами-плоскорізами, а в разі утворення кірки — боронами.
