3. Комплексне застосування заходів регулювання родючості ґрунту

Як зазначалось вище, є ціла низка показників родючості ґрунту, що характеризують певні його властивості, для регулювання яких у землеробстві застосовують різноманітні заходи впливу на ґрунтове середовище. Дія цих заходів майже завжди неоднозначна. Поліп­шуючи одні властивості ґрунту вони можуть погіршувати інші, або ж поліпшення певного показника відбувається на короткий термін, а далі настає його погіршення. При цьому в міру інтенсифікації зе­млеробства негативні впливи антропогенного фактора на ґрунт по­силюються.

Так, чим більша розораність земель, тим більше вони піддаються ерозії, чим інтенсивніше обробляється ґрунт при вирощуванні сіль­ськогосподарських культур, особливо просапних, тим швидше і зна­чніше відбувається його дегуміфікація, а зі зменшенням вмісту ор­ганічних речовин у ґрунті, зокрема гумусу, погіршується його струк­тура, а також фізичні й агрохімічні властивості, послаблюється його біологічна активність.

Систематичне застосування хімічних засобів (мінеральних доб­рив, пестицидів) для поповнення ґрунту елементами живлення та боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками сільськогосподар­ських культур призводить до забруднення ґрунтового середовища різними біотоксичними речовинами, які пригнічують як самі куль­турні рослини, так і мікробіологічні процеси в ґрунті (гуміфікацію, амоніфікацію, нітрифікацію, взагалі мінералізацію і синтез органі­чних речовин), послаблюють активність ферментів і погіршують якість вирощуваного урожаю. Фізіологічно кислі добрива надмірно підкислюють ґрунтовий розчин, сприяють збагаченню ґрунтового вбирного комплексу на рухомий алюміній і збідненню на кальцій, що негативно впливає на фізико-хімічні властивості ґрунту і жив­лення рослин.

При широкому застосуванні зрошення в посушливих умовах, особливо з недостатнім урахуванням особливостей ґрунтових умов та біології й потреб рослин, часто відбувається вторинне засолення і заболочення земель, втрата ними добрих фізичних властивостей.

Для усунення або зменшення зазначених негативних наслідків впливу на ґрунт заходів інтенсивних технологій у землеробстві їх по­трібно застосовувати в комплексі, щоб при погіршенні певних влас­тивостей ґрунту внаслідок застосування одних заходів вони поліпшу­вались іншими. Наприклад, зниження рівня гумусованості ґрунту внаслідок інтенсивного обробітку потрібно зрівноважувати внесен­ням органічних добрив, вирощуванням багаторічних трав тощо.

Таке комплексне застосування різних заходів забезпечує відтво­рення родючості ґрунту, яка втрачається чи знижується в процесі його сільськогосподарського використання. Відтворення родючості обґрунтовується законом повернення, і залежно від того, до якого рівня відновлюються всі показники родючості, воно буває просте і розширене. За простого відтворення усуваються ті негативні нас­лідки, які виникли в ґрунтовому середовищі при вирощуванні куль­турних рослин внаслідок застосування заходів догляду за ними та інших факторів, і властивості ґрунту відновлюються до попередньо­го (початкового) стану. Розширене відтворення — це створення ви­щого від вихідного рівня родючості. Воно здійснюється при окульту­ренні ґрунтів, особливо з низькою природною родючістю, наприклад дерново-підзолистих. Для цього залежно від конкретних ґрунтових і кліматичних умов та завдань з виробництва потрібної кількості ро­слинницької продукції розробляються комплекси заходів, які є ос­новою науково обґрунтованих зональних систем землеробства, що засновані на застосуванні інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.