2. Облік забур'яненості посівів і засміченості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур'янів

Організація успішного захисту посівів сільськогосподарських культур від бур’янів неможлива без надійної інформації про ступінь забур’яненості посівів і видовий склад бур’янів, про запаси насіння та вегетативних органів їх розмноження в ґрунті.

1. Методи обліку забур'яненості посівів

Для обліку забур’яненості посівів використовують в основному чотири методи: окомірний, кількісний, ваговий і кількісно-ваговий.

Окомірний (оперативний) метод обліку бур’янів за А. Мальцевим полягає в тому, що поле проходять по діагоналі і через рівні проміжки реєструють бур’яни всіх видів. Дані спостережень оцінюють за чотирибальною шкалою:

0. бал — бур’яни в посіві поодинокі;

1. бали — бур’яни вже непоодинокі, але їх в посіві ще мало;

2. бали — бур’янів багато, але менше, ніж культурних рослин;

3. бали — бур’янів більше, ніж культурних рослин і вони їх за­глушують.

Середнє з оцінок забур’яненості декількох ділянок становить бал засміченості посіву. Зважаючи на різні строки вегетаційного періоду бур’янів, окомірне оцінювання забур’яненості слід проводити кілька разів — на початку, всередині та наприкінці вегетації. У таблицю обліку вносять бали засміченості поля бур’янами трьох-чотирьох біологічних груп, що найчастіше трапляються, а найчисельнішу біологічну групу бур’янів називають.

Окомірний метод визначення забур’яненості поля через свою спрощеність і недосконалість застосовують лише під час оператив­ного обстеження, яке проводять на початку вегетації рослин. Ре­зультати цього обстеження є обґрунтуванням необхідності прове­дення поточних заходів для боротьби з бур’янами (боронування, внесення гербіцидів тощо) з моменту появи сходів культури і під час дальшого догляду за її посівами.

Більш об’єктивними слід вважати кількісний, ваговий і кількіс­но-ваговий методи обліку забур’яненості, що застосовуються під час обстеження полів.

За кількісним методом обліку забур’яненості по діагоналі по­ля розміром до 100 га в 10 місцях, розміром до 100 — 150 га — в 20, а розміром понад 150 га — в 30 місцях через рівні проміжки накла­дають рамки і в них підраховують всі бур’яни кожного виду (чи біо­логічної групи). Для обліку багаторічних бур’янів користуються об­ліковими рамками площею 2 — 3 м², а за переважної кількості мало- річних бур’янів — 0,25 — 1,0 м² залежно від ступеня забур’яненості посіву. На вузькорядних посівах застосовуються квадратні, а на по­сівах просапних культур — прямокутні рамки, один бік яких за розміром кратний ширині міжрядь.

Залежно від мети спостережень підраховують загальну кількість бур’янів, зазначивши, скільки з них є багаторічними і малорічними, односім’ядольними і двосім’ядольними. Дані підрахунків заносять до робочої таблиці 4 за такою формою.

Таблиця 4. Таблиця для обліку забур’яненості посівів Но­ мер поля		Куль­ тура		Номер майдан­ чика		Кількість бур’янів у пробі, шт.
						Малорічних		Багаторічних
						Односім’я­ дольних		Двосім’я­ дольних	Односім’я­ дольних	Двосім’я­ дольних

Після визначення середньої кількості бур’янів на 1 м² оцінюван­ня забур’яненості посівів проводять, співставляючи середні дані табл. 4 з наведеними у табл. 5.

Таблиця 5. Шкала для оцінки забур’яненості посівів сільськогосподарських культур Кількість бур’янів, шт./м2		Бал за­бур’яненості		Ступінь забур’яненості
Малорічних	Багаторічних
Менше 10	Менше 1		1		Слабкий
10 — 50	1 — 5		2		Середній
Понад 50	Понад 5		3		Сильний

Іноді у посівах росте багато бур’янів, але вони невеликі і не за­вдають їм серйозної шкоди. Проте окремі бур’яни (особливо з групи багаторічних), хоч і трапляються рідше, проте мають велику масу і значно знижують урожайність сільськогосподарських культур. Тому для обліку краще використовувати ваговий метод, за якого всі бур’яни з облікового майданчика зважують у сирому, а потім — в повітряно сухому стані. При обліку кореневищних і коренепарост­кових бур’янів враховують лише їх надземну частину.

З метою отримання найповнішої інформації про фактичну за­бур’яненість посівів, найкраще користуватись кількісно-ваговим методом обліку бур’янів, за якого на вибраному майданчику під­раховують кількість бур’янів і визначають їх масу. Знаючи при цьо­му масу врожаю і кількість культурних рослин на обліковій площі, такий метод обліку дає можливість розрахувати відсоток засмічено­сті посіву за масою і кількістю бур’янів. Поєднання кількісного і ва­гового методу робить його універсальним, що дозволяє скористатись ним за різкої невідповідності кількості бур’янів їх масі (за незначної кількості бур’янів маса їх може бути значною і навпаки).