5. Фітоценотичні заходи

Фітоценотичні заходи ґрунтуються на використанні більш висо­кої порівняно з бур’янами конкурентної здатності окремих сільсько­господарських культур та біологічній несумісності бур’янів і культу­рних рослин, внаслідок чого пригнічується ріст і розвиток бур’янів. В інтенсивному землеробстві культурні рослини мають досить висо­ку продуктивність і здатні досить успішно пригнічувати бур’яни або значно послаблювати їхню життєдіяльність. За здатність пригнічу­вати бур’яни культури можна умовно розподілити на три групи.

1. Висококонкурентоздатні — озимі жито, пшениця, ячмінь, рі­пак, а також коноплі, злаково-бобові сумішки на зелений корм або сіно, багаторічні трави.

2. Середньоконкурентоздатні — горох, гречка, кормова капуста, люпин, овес, соняшники, ячмінь.

3. Слабоконкурентоздатні — кукурудза, картопля, льон, овочеві культури, просо, сорго, цукрові буряки.

Умовність цього поділу полягає в тому, що здатність культури пригнічувати бур’яни визначається не тільки її біологічними особ­ливостями, а й умовами вирощування. Підбором найбільш конку­рентоздатних культур можна істотно знизити забур’яненість посівів. Це найкраще реалізується в сівозміні без повторних посівів культур, які є причиною забур’яненості полів, та при вирощуванні проміж­них культур, агротехніка яких сприяє очищенню полів від бур’янів.

2.3.2.6. Комплексні заходи

Виробничою практикою доведено, що жоден із зазначених захо­дів за індивідуального застосування не може забезпечити ефектив­ного очищення ґрунту від насіння та органів вегетативного розмно­ження, а посівів від бур’янів. Це пов’язано з тим, що дія окремих заходів надзвичайно короткочасна, швидко втрачає ефективність під впливом несприятливих погодних умов (дощ, зниження темпе­ратури повітря і ґрунту тощо) або захід не можна застосовувати у цей час. Тому для ефективнішої дії запобіжні і винищувальні захо­ди поєднують у різних комбінаціях, що й дістало назву комплекс­них заходів боротьби з бур’янами. Головними складовими компле­ксних заходів боротьби з бур’янами залишаються обробіток ґрунту та сівозміни, тобто механічне та фітоценотичне знищення бур’янів. У комплексі з ними застосовуються і всі інші заходи.

У практиці часто поєднують механічні і фітоценотичні за­ходи. За такого поєднання бур’яни активно знищуються або дуже послаблюються механічними заходами боротьби (оранкою, глибо­ким безполицевим розпушуванням чи поверхневим обробітком ґрун­ту), а створені таким чином належні умови для росту і розвитку да­ють змогу культурним рослинам успішно конкурувати з бур’янами, заглушуючи їх добре розвиненою надземною частиною. Наприклад, в сівозмінній ланці чистий пар — озима пшениця в паровому полі за допомогою ґрунтообробних знарядь виснажується один із дуже шкідливих бур’янів — осот рожевий, а в посіві він заглушується до­бре розвиненою надземною масою озимої пшениці. При вирощуван­ні на полі озимих на зелений корм гірчак повзучий, наприклад, пригнічується від затінення, а потім виснажується під час механіч­них обробітків поля.

Дуже часто поєднують механічні і хімічні заходи, які, допов­нюючи один одного, дають можливість вести ефективну боротьбу з багатьма видами бур’янів. Так, після збирання ярих зернових і ози­мих культур вегетуючі багаторічні бур’яни обробляють відповідни­ми гербіцидами системної дії. Ці препарати дуже послаблюють жит­тєздатність бур’янів, які легше знищуються наступними механіч­ними обробітками. У полі чистого пару для зменшення розпилення ґрунту частину механічних обробітків замінюють хімічними захода­ми боротьби з бур’янами.

Поєднання механічних, біологічних і фітоценотичних заходів сприяє не тільки більш повному знищенню бур’янів, а й дає можли­вість боротися з ними впродовж довшого періоду вегетації, що і ви­значає високу ефективність цього заходу.

Отже, заснована на раціональному використанні вже відомих заходів інтегрована система захисту посівів від бур’янів і очищення ґрунту від їх насіння та органів вегетативного розмноження є реаль­ним кроком до підвищення культури землеробства та ефективного використання орних земель.