Терміни для опрацювання

Податкова система, податкова політика, принципи побудови системи оподаткування, принципи податкової політики.

Питання для самоперевірки

1. Суть податкової системи країни.

2. Умови оподаткування, які характеризують податкову систему.

3. Наукові підходи щодо побудови податкової системи.

4. Вихідні принципи щодо побудови податкової системи.

5. Складові частини податкової системи України.

6. Суть та значення податкової політики.

7. Принципи податковоі політики.

8. Становлення та розвиток податкової системи України.

9. Напрями реформування податкової системи України.

Орієнтований тестовий контроль

1. Податкова система ― це:

а) сукупність встановлених в країні податків;

б) діяльність держави у сфері встановлення і справляння податків, зборів, обов'язкових платежів;

в) система податкових органів, які діють в сфері стягнення податків.

2. Податкова політика – це:

а) система податкових органів, які діють в сфері стягнення податків;

б) діяльність держави у сфері встановлення і справляння податків, зборів, обов'язкових платежів;

в) сукупність встановлених в країні податків.

3. Виділяють такі принципи побудови податкової системи:

а) наукові, загальні та особливі;

б) адміністративна простота, системність, справедливість,

достатність;

в) загальні та особливі.

4. Податкова система України характеризується такими рівнями, як-от:

а) загальнодержавний, місцевий;

б) загальнодержавний, республіканський, місцевий;

в) республіканський, місцевий.

5. До факторів, які негативно вплинули на розвиток податкової системи України, можна віднести:

а) збільшення доходів фізичних та юридичних осіб;

б) зменшення обсягів тінізації економіки;

в) низький рівень інфляції;

г) недосконалість податкового законодавства;

д) нестабільність національної валюти.

6. Податкова політика – це:

а) сукупність дій, рішень, напрямків діяльності держави у сфері оподаткування;

б) сукупність податків, зборів, обов’язкових платежів;

в) сукупність платників податків та об’єктів оподаткування.

7. Виділяють такі принципи податкової політики:

а) зручності, визначеності, адміністративної простоти, гнучкості, соціальної справедливості;

б) рівнонапруженості, адміністративної простоти, соціальної справедливості, економічної ефективності, стабільності;

в) рівнонапруженості, соціальної справедливості, гнучкості, економічної ефективності, стабільності.

3. Державна податкова служба україни

3.1. Становлення та розвиток дпс України

Державну податкову службу України було створено рішен­ням Ради Міністрів УРСР від 12.04.90 № 70. У грудні того ж року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон "Про державну податкову службу в Українській РСР". На підставі зазначених законодавчих актів основне місце в системі податкових органів відводилось державним податковим інспекціям, які були створені на базі відділів державних доходів фінансових органів, підпорядкованих Міністерству фінансів.

Новостворена державна податкова служба підпорядковува­лась на той час Міністерству фінансів України та складалась з Головної податкової інспекції України, державних податкових ін­спекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

У міру розвитку підприємництва в Україні (мається на увазі як збільшення чисельності приватних структур, так і обсягів їх фінансових операцій) податкові органи вдосконалювали свою структуру, методи контролю, а також збільшували чисельність.

У такому вигляді податкова служба в Україні проіснувала майже до кінця 1996 року, тобто до того часу, коли поверхневе, косметичне вдосконалення перестало давати відчутні результати У країні почав спостерігатися значний ріст заборгованості у час­тині платежів до бюджету, неконтрольований вивіз капіталу за кордон, розростання неофіційного сектора економіки. Виникла ситуація, коли податкова служба уже не мала змоги повною мірою виконувати функції, покладені на неї державою.

22 серпня 1996 року Президентом України видано Указ №760/96 "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податковий адміністрацій" та Указ від 30 жовтня № 1013/96 "Питання державних податкових адміністрацій", що були обумовлені об'єктивною необхідністю:

- не досягалась головна мета діяльності - забез­печення своєчасних надходжень до бюджету коштів, необхідних для фінансування державних видатків;

- податкова служба діяла переважно як фіскально-конфіскаційний орган, спрямовуючи свої зусилля на легальний бізнес;

- податкова служба використовувалась як інструмент для вирішення складних соціально-економічних проблем.

Податкова інспекція на той час майже вичерпала свої мож­ливості та вже не могла повною мірою виконувати поставлені перед нею завдання. Через кризовий стан в економіці, злиття її частини з кримінальним елементом, недосконале законодавство, застарілі методи роботи податкової інспекції виникли проблеми, вирішення яких вимагало принципово нових підходів. Це стосу­валось і підрозділів з боротьби з кримінальними приховуваннями прибутків від оподаткування, які діяли в системі МВС України.

Крім того, необхідність реформування податкової служби була обумовлена значним ростом кількості суб'єктів господарю­вання; залученням в економіку країни іноземних інвестицій та створенням підприємств іноземних держав, це вимагало перехо­ду до світових стандартів в оподаткуванні; збільшенням концент­рації оподатковуваних оборотів у фізичних осіб; необхідністю створення інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками в країні, а також високим рівнем тінізації економіки; умовами оплати праці працівників податкової служби, що призвели до відтоку висококваліфікованих кадрів.

Зазначеним Указом передбачалось, що ДПА України є цент­ральним органом виконавчої влади, а державні податкові адміні­страції в областях, районах, містах і районах У містах - самостій­ними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій. Одночасно ДПА України були підпорядковані підрозділи МВС з боротьби з кримінальними видами ухилень від оподаткування. Одночасно в серпні 1996 року, згідно зі згаданим Указом Президента України, у складі Державної податкової адміністрації України було створено податкову поліцію, що з лютого 1998 року почала називатися податковою міліцією. Основою податкової мі­ліції України стали штатні одиниці підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, які Міністерством внутрішніх справ України було передано Держав­ній податковій адміністрації. Крім того, до складу податкової мі­ліції увійшли працівники служби податкових розслідувань.

З метою забезпечення повноцінного функціонування ново-створеної служби за рахунок перерозподілу її штатної чисель­ності було утворено й інші структурні підрозділи податкової по­ліції, у тому числі: оперативні, фізичного захисту, штабні, слідчі тощо.

У сучасних умовах розвитку тіньової економіки, гілки якої володіють високою технологією приховування прибутків, мають сучасні види техніки й отримують послуги висококваліфікованих спеціалістів, необхідно створити належні умови для роботи по­даткової міліції, щоб вона на рівних могла протиставити цим ділкам свою майстерність у викритті злочинних дій. Однак на мо­мент створення податкова міліція фактично не мала матеріально-технічної бази, тому з самого початку постало завдання щодо її матеріально-технічного забезпечення.

Завдяки посиленій увазі керівництва ДПА України та облас­тей, за порівняно невеликий проміжок часу в основному вирі­шено питання забезпечення приміщеннями, обладнанням, форме­ним одягом, зброєю, засобами спеціальної та комп'ютерної техні­ки, зв'язку, автотранспортом, фінансування витрат на здійснення оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної та адміністра­тивної діяльності, підвищення професійної майстерності праців­ників, забезпечення медичного обслуговування тощо.

Суттєві організаційні та кадрові заходи щодо забезпечення розвитку податкової служби знайшли відображення в Указі Президента України "Питання державних податкових адміністра­цій" від 30.10.1996 р. № 1013/96, за яким Кабінету Міністрів України доручено встановити нові умови оплати праці та грошового забезпечення працівників податкових адміністрацій і податкової поліції, що передбачали вдвічі вищі посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання, та осіб начальницького складу подат­кової поліції. Вжиті заходи позитивно вплинули на формування професійного ядра податкової служби.

З початку створення податкова міліція працює в тісній взаємодії з підрозділами документальних перевірок, прямих і непрямих податків, валютного контролю, оподаткування фізич­них осіб, примусового стягнення податків та іншими струк­турними підрозділами Державної податкової адміністрації. Уже за період свого існування вона підтвердила не лише доцільність створення її у структурі Державної податкової адміністрації України, але і необхідність подальшого розвитку. Аналіз діяль­ності підрозділів податкової міліції свідчить не лише про поси­лення боротьби з економічною злочинністю у сфері оподаткування, але і суттєво сприяє формуванню дохідної частини бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.

У лютому 1998 року Верховна Рада України схвалила нову редакцію Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з утворенням податкової міліції". Після прийняття зазначених Законів державна податкова служба в Україні стала повністю легітимною.

Таким чином, була створена якісно нова державна податко­ва служба, відмінність якої, порівняно зі старою, полягала у нас­тупному.

1. Податкова служба вийшла з-під підпорядкування Мініс­терства фінансів і стала центральним органом виконавчої влади України.

2. До складу податкової служби були передані спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ з боротьби з кримі­нальним ухиленням від оподаткування. Вони і стали прообразом нині діючої податкової міліції.

3. Докорінно змінена структура податкової служби та були виділені додаткові джерела фінансування для створення та роз­витку матеріально-технічної бази служби.

4. Був створений відомчий вищий навчальний заклад для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для податкової служби.

Сьогодні податкові органи країни забезпечують надходжен­ня близько 80 % усіх доходів Державного та місцевих бюджетів. При цьому здійснюють контроль та супроводження податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Найбільш значимими джерелами доходів є податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, акцизні збори та збори за використання природних ресурсів, плата за землю.