12.5 Збори на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи. Необхідність їх створення та функціонування зумовлена потребою в наданні певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годуваль-ника, роботи, настання стихійного лиха та інших непередбачуваних подій. В економічному аспекті — це створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення економічних і соціальних потреб держави, підприємницьких структур та окремих громадян.

В Україні до числа вказаних фондів належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою праце-здатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Нарахування внесків на соціальне страхування безпосередньо залежить від суми нарахованої заробітної плати, незалежно від виду здійснюваного платежу. На заробітну плату нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір на обов'язкове соціальне страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, збір до Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві.

Специфіка розрахунку і сплати платежів по обов'язковому державному страхуванню полягає в тому, що до спеціальних фондів, створених за видами зобов'язань, здійснюється нарахування на заробітну плату (базою нарахування виступає фонд оплати праці роботодавця) та безпосереднє утримання належної суми за шкалою із нарахованої заробітної плати кожного працівника, який працює на умовах трудового договору або окремо.

При розрахунку належної до сплати суми платежів по соціальному страхуванню перш за все керуються нормами чинного законодавства, яке визначає платників зборів, методику розрахунку, базу оподаткування та розмір застосовуваних ставок. Так, нові соціальні закони не лише запровадили нові ставки, а й змінили базу для обчислення цих зборів. Хоча нововведення і не вирізняються суттєвими відмінностями від раніше діючого порядку, на їх характеристиці варто зупинитися більш детально.

Базою для нарахування зборів є основна і додаткова заробітна плата разом із компенсаційними та заохочувальними виплатами.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Коло осіб, які можуть бути застрахованими за загально-обов'язковим державним соціальним страхуванням, визначається Основами законо-давства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими законами, прийнятими відповідно до них.

Страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціаль-ним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Платників збору на соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності можна виділити в групи: роботодавці; наймані працівники; особи, застраховані на добровільних засадах.

Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпе-чення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Ставки зборiв до фондiв соцiального страхування в 2008 роцi, зверніть увагу, такі:

внески, що сплачуються із заробітку (доходу) застрахованих осіб складають:

до Фонду страхування на випадок безробіття - 0,5%;

до Фонду страхування на випадок втрати працездатності - 0,5% від суми доходу, що не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи та 1% від доходу, якщо дохід перевищує вказану суму;

до Пенсійного фонду – 2%;

для роботодавців розмір внесків від бази оподаткування складає:

до Фонду державного страхування на випадок безробіття - 1,3%;

до Фонду страхування на випадок втрати працездатності – 1,5%;

до Пенсійного фонду – 33,2%;

ставка внеску до Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві залежить від класу ризику професійної діяльності.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують страхові внески до Пенсійного фонду за найманих працівників за ставкою 19,92 відсотка від об’єкта оподаткування та за ставкою 33,2 відсотка за осіб, які виконують роботи за угодами цивільно-правового характеру. Кошти для компенсації Пенсійному фонду України суми втрат від застосування спеціальної ставки платниками фіксованого сільськогосподарського податку розраховуються, як різниця між коштами, сплаченими за спеціальною ставкою, та коштами, які були б сплачені при застосуванні ставки у розмірі 33,2 відсотка.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі спла-чують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 вищезгаданого Закону.

Днем сплати страхових внесків вважається:

• у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду;

• у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працю-ють на умовах трудового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень та інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків з дня реєстрації. Особам, які підлягають страхуванню, видається свідоцтво, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають :

• працюючі пенсіонери та особи, в яких виникло право на пенсію;

• іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Страхові внески нараховуються на фактичні виплати, що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходи фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду.

Обчислення страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб здійснюється щомісяця.

Страхові внески сплачують один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань запроваджене з метою соціального захисту, охорони життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Платниками внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку в обов'язковому порядку є робото-давці.

Працівники ніяких витрат на ЗДСС від нещасного випадку не несуть.

Порядок і строки сплати страхових внесків визначаються страховиком і сплачуються:

- юридичними особами щомісяця, у день одержан­ня коштів на оплату праці в установах банків, а при прове­денні оплати праці з готівкової виручки або натуроплати платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат по­дати до установи банку платі­жне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду;

- фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, фізичними особа­ми, які використовують пра­цю найманих працівників, щомісяця не пізніше 10-го числа, наступного за міся­цем, за який виплачена заро­бітна плата.

При настанні страхового випадку застрахованим особам проводяться страхові виплати. При цьому всі види соціальних послуг і виплат надаються застрахованій особі або особам, що перебувають на її утриманні, незалежно від того, зареєстроване чи ні підприємство, де стався страховий випадок, у Фонді.