12.2. Податок на промисел

Регулюється Декретом КМУ «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 року N 24-93.

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства /надалі - громадяни/ як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів /надалі - товари/.

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району /місту/ за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, - за місцем продажу товарів.

Не декларується та не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці /як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки/, продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року.

Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10 відсотків указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати.

Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі вказаної платником сумарної вартості товарів і ставки податку.

Сума податку за невикористаним патентом поверненню не підлягає.

Мінімальний термін дії одноразового патенту - три, максимальний - сім календарних днів. Форма патенту встановлюється ДПА України.

Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.

12.3. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Порядок нарахування та сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства регулюється Законом України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 9 квітня 1999 року N 587-XIV. 

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.

Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. Тридцять відсотків нарахованих сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Державного казначейства України в АР Крим та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства; розпорядником цих коштів є органи виконавчої влади АР Крим та органи виконавчої влади в областях, які здійснюють державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Сімдесят відсотків нарахованих сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розпоряд-ником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства.

Суми збору, які надходять на спеціальний рахунок Державного казначейства України, розподіляються та використовуються таким чином: сімдесят відсотків - на розвиток виноградарства, тридцять відсотків - на розвиток садівництва та хмелярства.

Забороняється нецільове використання зазначених коштів.

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.