13.4. Інші місцеві збори

Ринковий збір

До прийняття Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» порядок обчислення ринкового збору визначався тільки ст. 4 Декрету № 56-93, відповідно до якої ринковий збір — це плата за торгові місця на ринках i в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб i громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари.

Граничний розмір ринкового збору не повинен був перевищувати 20% мінімальної заробітної плати для громадян (23 грн. 60 коп.) i трьох мінімальних заробітних плат (354 грн.) для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

З дати прийняття Указу № 761/99 внесено корективи до порядку обчислення та граничних розмірів ринкового збору. Так, ст. 1 цього Указу встановлено, що ринковий збір — це плата за право зайняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Указом № 761/99 визначено, що платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Ставки ринкового збору встановлюються у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатко-вуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб (від 85 коп. до 2 грн. 55 коп.) i від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 грн. 40 коп. до 34 грн.) для юридичних осіб за кожне місце.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

За об’єкти торгівлі, громадського харчування, побутового обслуго-вування, розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, та за власні торговельно-закупівельні підрозділи ринку незалежно від зайнятого місця ринковий збір не справляється.

Збір не справляється також за торгівлю за межами ринку, проте при цьому необхідно одержати дозвіл на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, сплативши збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

Статтею 4 Декрету № 56-93 не проведено розмежування ринків за формами власності, проте відповідно до ст. 18 Закону України від 20.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній i податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування. Отже, ринковий збір має справлятися на всіх ринках незалежно від форм власності, якщо органом місцевого самоврядування не встановлено порядку справляння ринкового збору.

На громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані без створення юридичної особи i здійснюють торгівлю у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, не поширюється дія Указу № 761/99 про звільнення від сплати ринкового збору, оскільки відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 27.03.1991 р. № 887-XII «Про підприємства в Україні» підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку i комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Під час торгівлі на ринках товарами, виданими у рахунок оплати праці, поширюється порядок сплати ринкового збору, визначений органом місцевого самоврядування. При цьому органи місцевого самоврядування мають право вводити пільгові ставки або звільняти від цього збору певні категорії платників (ст. 18 Декрету № 56-93).

Згідно з п. 16 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України, Держстандарту України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105, продавець повинен мати при собі документи про сплату ринкового збору та оплату послуг ринку. У разі використання торгового місця на умовах оренди продавець повинен мати копію угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди — копію такої угоди із суб’єктом підприємницької діяльності (орендодавцем). Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб’єктів підприємницької діяльності продавці повинні надати вищезазначені документи.

Таким чином, приватні підприємці повинні сплачувати ринковий збір на загальних підставах з усіх зайнятих місць для торгівлі на ринках незалежно від способу зайняття такого торгового місця (включаючи орендовані), якщо інше не передбачено рішенням органу місцевого самоврядування.

Пунктом 13 Правил торгівлі на ринках визначено, що торговельне місце — це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначено у Правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Ринковий збір, внесений за рахунок коштів юридичних осіб, відноситься до собівартості продукції (робіт, послуг).

Подання розрахунку ринкового збору до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 627.

Відповідальність за правильність обчислення, повноту стягнення, своєчасність перерахування ринкового збору до місцевого бюджету несе адміністрація ринку згідно з чинним законодавством України.

Збір за видачу ордера на квартиру

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов’язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири.

Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру (тобто 5 грн. 10 коп.).

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера i перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.

Облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру здійснюють органи з обліку та розподілу житла.

Джерело сплати — особисті кошти отримувача ордера.

Збір з власників собак

Платниками збору з власників собак є громадяни — власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного i громадського житлового фонду та приватизованих квартирах. Особи, які проживають у приватних будинках, цей збір не сплачують.

Збір з власників собак справляється кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10% неоподаткову-ваного мінімуму доходів громадян на час нарахування збору (1 грн. 70 коп.).

Збір з власників собак стягують органи житлово-комунального госпо-дарства.

Подання розрахунку збору з власників собак до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.01.2003 р. № 630.

Курортний збір

Платниками курортного збору є громадяни, які прибувають у курортну місцевість.

Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1 грн. 70 коп.).

Від сплати курортного збору звільняються: діти віком до 16 років; інваліди та особи, які їх супроводжують; учасники Великої Вітчизняної війни; воїни-інтернаціоналісти; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули в курортну місцевість у службове відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів; особи, які прибули за плановими туристич-ними маршрутами туристично-екскурсійних установ i організацій, а також які здійснюють подорож за маршрутними книжками; чоловіки віком 60 років i більше, жінки віком 55 років i більше.

Згідно зі ст. 7 Декрету № 56-93 від сплати курортного збору також звільняються особи, які прибули за путівками та курсівками до санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, включаючи містечка та бази відпочинку. Тобто санаторії не мають права включати до собівартості путівки курортний збір.

Справляння курортного збору з осіб, які не користуються пільгами щодо сплати збору, визначається порядком, затвердженим органом місцевого самоврядування, що встановив цей збір.

Курортний збір справляється з платників за місцем їх тимчасового проживання.

При зміні платником місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не справляється.

З осіб, які прибули в курортну місцевість, збір справляється не пізніше ніж у триденний термін від дня прибуття.

Курортний збір справляється: адміністрацією готелю та іншими установами готельного типу під час реєстрації прибулих; квартирно-посередницькими організаціями при направленні осіб (крім прибулих за путівками туристично-екскурсійних установ i організацій) на поселення в будинки (квартири), що належать громадянам на праві власності.

З осіб, які поселяються в будинках (квартирах) громадян без направлення квартирно-посередницьких організацій, а також з осіб (крім тих, які здійснюють подорож за маршрутними книжками), які проживають у наметах, автомашинах тощо, курортний збір справляється у порядку, визначеному радами народних депутатів, що встановлюють цей збір.

Перелік населених пунктів, віднесених до курортних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 р. № 1391 «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних» (зі змінами та доповненнями), до яких належать, зокрема, Південне, Південно-Східне та Західне узбережжя Автономної Республіки Крим, Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, узбережжя Азовського моря, гірські та передгірні райони Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Відповідальність за правильність обчислення i своєчасність перерахування до бюджету засобів курортного збору покладено на адміністрацію готелів, установи готельного типу, квартирно-посередни-цькі організації та установи, що відповідають за дотримання правил паспортної системи згідно з чинним законодавством України.

Подання розрахунку курортного збору до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 628.

Збір за участь у бігах на іподромі

Збір за участь у бігах на іподромі справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру.

Граничний розмір збору за участь у бігах на іподромі за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн.).

Збір за участь у бігах на іподромі справляється адміністрацією іподромів до початку змагань.

Подання розрахунку збору за участь у бігах на іподромі до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 626.

Збір за виграш на бігах

Збір за виграш на бігах справляється адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6% від суми виграшу.

Подання розрахунку збору за виграш на бігах на іподромі до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 621.

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі.

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5% від суми цієї надбавки. Сума збору справляється адміністрацією іподромів з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі.

Подання розрахунку збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 623.

Збір за право на використання місцевої символіки

Збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб i громадян, які використовують цю символіку з комер-ційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам’яток) видають відповідні органи місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб — 0,1% від вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з вико-ристанням місцевої символіки; з громадян, які займаються підпри-ємницькою діяльністю, — п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Подання розрахунку збору за право використання місцевої символіки до органів державної податкової служби здійснюється платниками за базовий податковий (звітний) період календарний місяць — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; за базовий податковий (звітний) період календарний квартал — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу; за базовий податковий (звітний) період рік — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Сплата здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного терміну подання податкового розрахунку.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 622.

Збір за право на проведення кіно- i телезйомок

Збір за право на проведення кіно- i телезйомок сплачують комерційні кіно- i телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потре-бують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо).

Граничний розмір збору за право на проведення кіно- i телезйомок не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу i лотерей.

Платниками збору за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу i лотерей є юридичні особи i громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу i лотерей.

Об’єктом збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу i лотерей є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея.

Граничний розмір збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу i лотерей не повинен перевищувати 0,1% від вартості заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів або від суми, на яку випускається лотерея.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів i конкурсного розпродажу справляється за три дні до їх проведення.

Збір за право на проведення лотерей справляється під час одержання дозволу на випуск лотереї.

Граничний розмір збору за право на проведення лотерей з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір за припаркування автотранспорту

Платниками збору за припаркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Ставка збору за припаркування автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях i 1% — у відведених місцях.

Збір за припаркування автотранспорту сплачують водії на місці паркування.

Збір за припаркування автотранспорту, сплачений за рахунок коштів юридичних осіб, відноситься до собівартості продукції (робіт, послуг).

Відповідальність за повноту стягнення збору за припаркування автотранспорту i своєчасність перерахування його до бюджету несуть власники автостоянок i відведених місць.

Розрахунок затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 629.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб i громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях (340 грн.), i одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день — за одноразову торгівлю.

Ставки ринкового збору в м. Немирові затверджені на 7сесії 4 скликання Немирівської міської ради рішенням від 31.01.2003 року, таблиця 2.9.

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право.

Чинним законодавством не передбачено терміну дії дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, тому органи місцевого самоврядування відповідно до ст. 18 Декрету № 56-93 самостійно встановлюють i визначають порядок сплати місцевих податків i зборів згідно з переліком i в межах установлених граничних розмірів ставок шляхом затвердження положення про зазначений збір, у якому зазначається термін дії цього дозволу, що в більшості регіонів України встановлюється в межах одного року.

Крім того, ст. 17 Декрету № 56-93 не визначено, видається дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі юридичній особі один на всі торгові точки чи на кожну окремо, тому відповідно до ст. 18 цього Декрету органи місцевого самоврядування самостійно визначають це в рішеннях про встановлення зазначеного збору.

Статтею 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99, за текстом — Указ № 727/98) платники єдиного податку не є платниками збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

Згідно чинного законодавства місцеві податки i збори перерахо-вуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, якими вони встановлюються.

Якщо органами місцевого самоврядування на виконання Декрету № 56-93 прийнято рішення про запровадження місцевих податків i зборів, то їх кошти відповідно до ст. 19 цього Декрету повинні надходити тільки до місцевого бюджету.

Кошти, отримані ринком від сплати ринкового збору, щомісяця до 20 числа перераховуються до відповідного місцевого бюджету (ст. 6 Указу № 761/99). Відповідно до ст. 19 Декрету № 56-93 місцеві податки i збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами, якими вони встановлюються, тому встановлення терміну сплати ринкового збору згідно з чинним законодавством надано органам місцевого самоврядування.

Надміру сплачені платниками суми місцевих податків i зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм відповідно до чинного законодавства.

Такі податки як, комунальний податок, збір за участь у бігах на іподромі, збір за право проведення кіно- i телезйомок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу i лотерей, збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг сплачуються юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні, але не більше 10% оподатковуваного доходу (прибутку).

Збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за право використання місцевої символіки, сплачені за рахунок коштів юридичних осіб, відносяться до собівартості продукції (робіт, послуг).

Використання коштів місцевих податків i зборів належить виключно до компетенції органів місцевого самоврядування, тобто у разі необхідності ці кошти можуть частково або повністю спрямовуватися на утримання органів, які справляють місцеві податки i збори.