• Інтенціональний досвід

4. Інтелектуальні здібності
конвергентні	креативні	навчальні	пізнавальні стилі
рівневі
властивості
інтелекту	кмітливість	імпліцитна (до інтеріоризації,	когнітивні стилі
комбінаторні	оригінальність	засвоєння, - авт.)
властивості			інтелекту
інтелекту	розуміння	експліцитна (до екстеріоризації,	альні стилі
процесуальні	метафорич	відтворення, - авт.)	епістемоло-
властивості	ність		Г1ЧН1 СТИЛІ
інтелекту

переваги

переконання

умонастрої

Схема /. Схематичне зображення психологічної моделі інтелекту як ментального досвіду суб'єкта (за М.О.Холодною)

Когнітивний досвід - це ментальні структури, які забезпечують збереження, упорядкування і трансформацію наявної ін-

формації та тієї, яка надходить, сприяючи тим самим відтворенню у психіці суб’єкта пізнання стійких, закономірних аспектів його оточення, їх основне призначення - оперативна переробка поточної інформації про актуальний дійовий вплив на різних рівнях пізнавального відображення.

Метакогнітивний досвід - це ментальні структури, які дозволяють здійснювати мимовільну регуляцію процесу переробки інформації і довільну, свідому організацію власної інтелектуальної активності, їх основне призначення - контроль стану індивідуальних інтелектуальних ресурсів, а також ходу інтелектуальної діяльності.

Інтенціональний досвід - це ментальні структури, які лежать в основі індивідуальних інтелектуальних нахилів, їх основне призначення полягає в тому, що вони визначають суб’єктивні критерії вибору відносно певної предметної галузі, напрямки пошуку розв’язання, певних джерел інформації, суб’єктивних засобів її представлення тощо.

У свою чергу, особливості когнітивного, метакогнітивного та інтенціонального досвіду визначають (4) властивості індивідуального інтелекту (тобто конкретні прояви інтелектуальної діяльності у вигляді тих чи тих інтелектуальних здібностей).

Деякі положення теорії М.О.Холодної, зокрема положення про систему показників інтелектуального розвитку особистості, так звану КІТСУ (абревіатура від компетентність, ініціатива, творчість, саморегуляція, унікальний склад розуму), знайшли свого подальшого змістовного розвитку в проектувально-технологічній парадигмі розвитку інтелекту М.Л.Смульсон [247]. Сутність цієї парадигми полягає в тому, що за допомогою експериментально- генетичного методу в умовах інтелектуального тренінгу можна розвинути інтелект в юнаків за спроектованими критеріями (інтелект інтегрований, структурно і функціонально повний, вторинно децентрований, передпрофесійний, семантизований, креативний, активний, стратегіальний, узагальнений, афектизований).

На думку В.Ф.Моргуна, здійснений з позицій особистіс- ного підходу аналіз ментального досвіду (менталітету особистос-

ті) є ще однією сходинкою у структурно-інтегрованій методології пізнання людського мислення. У запропонованій ним моделі цілісного (інтегрованого) менталітету в багатовимірна,і концепції особистості мислення розуміється як інтелект людини, а менталітет - як своєрідне, унікально-неповторне мислення особистості, що забезпечує цілісність його багатовимірності 1169].

Звернувшись до багатовимірної структури особистості згідно з її п’ятьма інваріантами, можна запропонувати такі інтегративні характеристики менталітету (стилю мислення) людини.

• На підставі просторово-часових орієнтацій має бути історичне, оперативне (кмітливість) і прогностичне мислення, яке інтегрується у гаку його властивість, як діапазон трансспективи мислення від “тупуватої розсудливості” (О.Герцен) обмеженої людини до “яснобачення” і “пророцтв” кращих представників людства у масштабах століть і тисячоліть.

• На підставі потребо-вольових переживань особистості можна говорити про вимушено-вольове, довільне і “захоплююче” (або післядовільне) мислення, яке дає інтегральну властивість - допитливість, потяг (інтенцію) мислення до пошуку істини, сенсу буття, екзистенції.

• Згідно зі змістовною спрямованістю діяльності людини виділяється: професійне (ділове); соціальне; схоластичне (процесуальне) і рефлексивне мислення. Ці характеристики інтегруються у загальні та спеціальні інтелектуальні здібності. Так, спеціалізація і спрямованість на проблеми охорони природи може кваліфікуватись як екологічне мислення, на проблеми виробництва - як економічне тощо.

• Рівні опанування діяльністю визначають такі властивості мислення, як “научуваність”, репродуктивність і продуктивність (творчість, евристичність, креативність тощо). Вони інтегруються в критичність мислення та інтелектуальну обдарованість людини, бо справжня критика вимагає власної творчої альтернативи, “інакомислія”.

• Форми реалізації діяльності дають нам практичний розум, образне, вербальне і теоретичне мислення, яке має інтегральну ха-

рактеристику - гнучкість форм мислення людини. Слід відмітити, що коли ми говоримо про мисленнєву (розумову) форму дії, то саме тут яскраво проявляються дві іпостасі людського мислення: як психічного процесу у певній формі його протікання і як виду людської діяльності (“зокрема, розумових професій”), в яку задія- на вся особистість і яка, таким чином, значно ширша, ніж тільки “психічний процес у розумовій чи іншій формі” (див. нижче рис. 1 1).

Рис. II. Схематичне зображення інтегрованої структури багатовимірного менталітету особистості (за В. Ф. Моргуном)

Таким чином, можна дати таке визначення цілісного й багатовимірного менталітету особистості - цс здатність люди-

ни орієнтуватися в проблемній ситуації, спираючись на унікальне динамічне співвідношення діапазону транссгіективи власного мислення, сили допитливості, структури загальних та спеціальних інтелектуальних здібностей, рівня обдарованості та форм мис- леннєвої дії. Цим співвідношенням визначаються: прийняття проблеми, перетворення її на завдання, хід і кількість спроб розв’язання, отримання результату, його оцінка і застосування.

Виходячи з такої цілісної (інтегрованої) багатовимірності менталітету особистості вводиться поняття “інтегроване мислення”, під яким В.Ф.Моргун розуміє межове узагальнення усього полюсу синтетичних (нижче, на рис. 12, вони згруповані у стовпчику праворуч) та синкретичних (нижче, на рис. 12, вони згруповані у стовпчику ліворуч) процесів і операцій мислення.

1 Аналітичне мислення						-	Синтетичне мислення
	2 Індуктивне					-	Дедуктивне
		3 Конкретне				-	Абстрактне
			4 Емпіричне (практичне) - Теоретичне (рефлексивне)
				5 Асоціативне (хаотичне, інтуїтивне)			Логічне (системне, дискурсивне)
					б Предметне		Структурне
						7 Образне (символічне) - мислення	Словесне (вербальне) мислення

Рис. 12. Характеристики мислення, які розташовані від максимальної диференціації (ліворуч) до максимальної інтеграції (праворуч)

Автором описані п’ять внутрішніх механізмів інтегрованого мислення: грансспективність мислення (інтеграція минулого і майбутнього в момент мислення), емотивність мислення (інтеграція позитивних і негативних емоцій та їх спрямування на успішне розв’язання ситуації), змістовність мислення (інтеграція предметного, комунікативного і рефлексивного досвіду людини), рівневість мислення (інтеграція розподіленого, репродуктивного і творчо-продуктивного мислення) і формореалізація мислення (інтеграція наочно-дійового, наочно-образного і словесно-логічного мислення людини).

Усі ці механізми об’єднуються в інтегроване мислення вищого рівня узагальнення відповідно до основних законів природи

• збереження, спрямованості та періодичності руху (див. також праці з інтеграції освіти В.Р.Ільченко, К.Ж.Гуза та ін.). Адже мислення - це завжди розв’язання рівняння між відомими і невідомими (збереження), саме це невідоме підтримує емоційну напругу, дає напрям інтелектуального пошуку (спрямованість), знайдене невідоме замикає цикл пошуку, робить його відомим і відкриває можливості для нового циклу функціонування мислення (періодичність) [168], [169].

Таким чином, здійснений огляд основних теоретичних підходів до тлумачення психологічної природи інтелекту дозволяє перейти до опису конкретних тестових методик.

Види тестів інтелекту. Тести інтелекту (лат. іпіеііесіш

• розуміння, пізнання) є сукупністю методик, утворених у межах об’єктивного психодіагностичного підходу та спрямованих на вимірювання рівня інтелектуального розвитку (загальних здібностей).

Для вивчення інтелекту використовуються вербальні та невербальні тестові завдання. У першому випадку стимульний матеріал представлений у мовленнєвій (вербальній) формі та оперування граматичними мовленнєвими формами (наприклад, субтести 1-4 Тесту структури інтелекту Р.Амтхауера). Вербальні тестові завдання переважно спрямовані на вивчення вербальних факторів інтелекту та тісно пов’язані із загальною культурою, освіченістю, академічною успішністю. У другому випадку досліджуваному пропонується виконати тестові завдання, представлені в наочній формі (зображення, графічний матеріал) або у предметній формі (кубики, предмети) (див. нижче табл. 11).

Таблиця 11

ІІевербальні тести інтелекту

Назва	Опис методики
Дошки форм Сегена[42]	Розроблена Е.Сегеном у 1866 році. Може бути використана для дослідження дітей віком від 2 років. Переважно застосовується у клінічній психодіагностиці з метою оцінювання рівня розумової відсталості дитини. Складається з 5 дошок із гніздами, в які потрібно вкласти фігури різної складності. Фіксується час, помилки, висловлювання під час виконання, особливості використання допомоги дорослою.
Прогресивці матриці [42], [285]	Перша редакція методики здійснена Л.Пенроузом та Дж.Равеном у 1936 році. Далі розробкою займався Дж.Равен. Ґрунтується на положеннях гештальтпсихології. Стандартні чорно-білі матриці (60 матриць, об’єднані у 5 серій: А, В, С, О, Е) призначені для досліджуваних 8-65 років; кольорові (36 матриць, об’єднані у 3 серії) - для досліджуваних 5-11 та 60- 89 років. Має Також розроблені матриці підвищеної складності (для індивідів з високим 10).
Інтелектуальний тесі, вільний від впливу культури [42], [197], [248]	Запропонований Р.Кеттеллом у 1958 році. Методика спрямована на вимірювання рівня інтелектуального розвитку, що не залежить від впливу факторів зовнішнього середовища (культури, освіти). Існує 3 варіанта тесту: 1) для 4-й років та розумово відсталих дорослих; 2) 8-13 років та дорослі без вищої освіти; 3) 10-16 років та дорослих з вищою осві тою. Тест складається з графічних завдань (“Серії”, “Класифікація”, “Матриці”, “Умови” тощо).
Тест малюван ни [42]	Тест інтелекту, вільний від впливу культури, розроблений Ф.Гудінаф (1926 рік). Остання редакція здійснена Д.Харрісом у 1963 році. Тест призначений для дітей 5-15 років. Виконання методики передбачає малювання чоловічої та жіночої фігур, які надалі порівнюються з еталоном.

Досить часто вербальні та невербальні завдання об’єднуються в тестові батареї - сукупність груп тестових завдань (субтестів), об’єднаних у одну психодіагностичну методику та спрямованих на вимірювання різних сторін інтелекту (див. табл. 12). При цьому комплекс завдань, уключених до тестової батареї, відображає елементний склад психологічного конструкту, на дослідження якого спрямована дана методика. За результатами виконання завдань тестів обчислюються кількісний показник рівня інтелектуального розвитку - коефіцієнт інтелекту (10)'. Часто для вирішення певних вузьких діагностичних завдань деякі субтести тестової батареї використовуються окремо, в зв’язку з чим вони забезпечуються власними частковими нормами та стандартами виконання [42].

Таблиця 12