Модуль 4. Застосування ма гематико-статистичних методів у психодіагностиці

• Тема 10. Математико-статистичнл обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика

Як зазначалося вище, вимога об’єктивності прикладних психологічних досліджень зумовила широке впровадження процедур вимірювання психологічних змінних, встановлення за допомогою математично-статистичних методів кількісних зв’язків між ними та формулювання на цій основі психологічних закономірностей. На цьому шляху без математичного формалізму, що втілюється в методології та логіці статистичного висновку, психологічна теорія стала б відірваною від свого емпіричного базису та перетворилася б у споглядально-спекулятивну науку. Тому поряд із розумінням природи досліджуваного психічного явища необхідно, щоб психолог професійно володів необхідним набором вимірювальних діагностичних процедур та міг обрати, а в разі необхідності й модифікувати вимірювальну процедуру відповідно до завдань конкретного дослідження. При цьому психодіагност має усвідомлювати, що здійснивши такий вибір, він відразу ж потрапляє у жорсткі рамки математичних вимог та обмежень, без знання яких подальша робота, в тому числі й інтерпретаційна, втрачає будь-який сенс. Водночас, отримані математико-статистичні дані та залежності потребують якісного аналізу (зокрема і мовою зрозумілою для клієнта) в контексті теоретичної моделі, якої дотримується дослідник.

• Особливості використання математичних методів у психодіагностичних дослідженнях

Загальна логіка використання математичних методів під час проведення конкретних психологічних досліджень полягає у послідовному створенні та наступному зіставленні дослідником нормативних (прескриптивних) та дескриптивних (описових) моделей⁹¹.

Так, спочатку на основі теоретичного аналізу наявних даних формулюється гіпотеза. Відповідно до неї будується ідеальна нормативна (прескригітивна) модель — модель, яка відображає “не те, що відбувається насправді, коли розгортається певний процес, а те, що мало б відбутися за умов прийняття певних вихідних гіпотетичних положень” [137, с. 56-57]. При цьому виробляється система понять, які описують поведінку або діяльність “ідеального досліджуваного” у спроектованих умовах дослідження, та критеріїв, за допомогою яких встановлюється відповідність діяльності досліджуваного гіпотезі, що перевіряється.

Далі в ході емпіричної перевірки гіпотези та побудованої на її основі нормативної моделі встановлюються особливості реального перебігу процесу, що вивчається, тобто здійснюється дескриптивне моделювання. Така дескриптивна модель описує реальну динаміку всіх характеристик діяльності, які входять до критеріїв оцінки правильності гіпотези, що перевіряється, тобто є суттєвими для досягнення мети дослідження. Дескриптивна модель будується в системі понять, вироблених на етапі побудови нормативної моделі, а її параметри обираються відповідно вимог збігання характеристик діяльності досліджуваного та функціонування моделі. При цьому характер збігу визначається обраним раніше критерієм відповідності [117].

Якщо гіпотеза, що перевіряється під час дослідження, не підтверджується (нормативна і дескриптивна моделі не співпадають), то відбувається або модифікація вихідної гіпотези, або уточнення відповідності діяльності досліджуваного вимогам експериментальної ситуації. Усе це перетворює реальне психологічне дослідження у багатокроковий процес побудови серії нормативних і дескриптивних моделей, які послідовно уточнюють гіпотезу експериментатора про досліджуване явище.

Ключовою ознакою вказаних моделей є їхня кількісно- якісна’³ визначеність. Остання, конкретизуючись у системі показників, які, по-перше, можуть бути по-різному виміряні, по-друге, перебувати між собою у лінійній або багатозначній причинній залежності, по-третє, мати різну якість, достовірність та значущість, стає необхідною умовою для перевірки та обгрунтування теорії. У зв’язку з цим особливого значення набуває математична формалізація даних психологічного вимірювання, зокрема впровадження математико-статистичних критеріїв, які б забезпечили впорядкування емпіричної інформації та уможливили кількісний аналіз даних вимірювання.

Аналіз даних вимірювання полягає:

• у групуванні даних та графічному поданні розподілу частот (застосування дескриптивної статистики);

• у видобуванні з даних за допомогою кореляційних процедур і методів багатовимірної статистики (факторного, кластер- ного, дисперсійного, регресійного та інших аналізів) усієї закладеної у них інформації;

• в оцінюванні якості, значущості та достовірності самих цих даних (застосування індуктивної статистики).

Важливу роль під час аналізу даних відіграє застосування комп’ютеризованих систем обробки інформації, які не лише значно прискорюють цей процес, але й підвищують надійність результатів.

• Поняття про психодіагностнчні дані. Види даних

У психологічній діагностиці емпіричні дані - зафіксовані кількісні параметри досліджуваного об'єкта [278] - за методом та джерелом їхнього отримання можуть бути розподілені на такі групи [152]:

• Ь-дані (ІлГе гесогсі сіаіа) - інформація, отримана шляхом реєстрації реальної поведінки людини у повсякденному житті (наприклад, за допомогою спостереження або експертного оцінювання)⁴ ;

• (^)-дані ((^иекііоппаїге сіаіа) - дані, котрі отримують за допомогою опитувальників та інших методів самооцінювання (самозвіт, самооцінкові шкали тощо);

• Т-дані (ОЬ]єс1:іує Іезі сіаїа) - відомості про особистість, що отримуються за допомогою об’єктивних тестів, проективних методик, фізіологічного вимірювання тощо в умовах жорстко контрольованої експериментальної ситуації.

Здійснивши процедуру збору емпіричних даних на представниках вибіркової сукупності, психолог-дослідник одержує сукупність значень змінної, що вимірюється — варіанту. Надалі виникає проблема первинного статистичного аналізу отриманих кількісних емпіричних даних, що пов’язана, по-перше, з їх групуванням і табулюванням, а, по-друге, з їхнім графічним відображенням у формі полігона або гістограми.