- •Основи психологічної діагностики
- •Передмова
- •Програма курсу “психодіагностика”
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологічні аспекти психодіагностичної діяльності
- •Тема 1. Історія становлення психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-тірактична дисципліна
- •1.3. Тема 3. Структура психодіагностики. Професійно-етичні а спекти психодіагпостичноі діяльності
- •Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики
- •Тема 6. Класифікації психодіагностичних методик
- •Модуль 3. Загальна характеристика психодіагностичного методу
- •Тема 7. Об’єктивнийтіідхщ у психодіагнос тиці. Загальна характеристика
- •Тема 8. Суб’єктивний підхід
- •Тема 9. Проективний підхід у психоділіііостиці.
- •Модуль 4. Застосування математико-статисгичних методів у психодіагностиці
- •Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •Тема 10. Математико-статистичііа обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •Тема 11. Методи багатовимірного аналізу ста тистичних даних
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комгі ’ютерних програм 5р85 для обробки даних психодіагностичного обстеження
- •Основна літера тура до курсу
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологгчні аспекти психодіагностичної діяльності
- •1.1. Тема 1. Історія становлений психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-практична дисципліна
- •Тема 3. Структура психологічної діагностики. Професійно-етичні аспекти іісиходіагностичної діяльності
- •Суб’єкт і об’єкт психодіагностики
- •ІІсиходіагностична ситуація
- •Психодіагностичне завдання
- •Засоби психодіагностики
- •Психодіагностичний процес
- •1.4. Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики 1.4.1. Проблема вимірювання у психодіагностиці
- •1.4.2.4. Стандартизованість діагностичної методики
- •2.1. Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •2.1.1. Поняття “метод”. Багатовимірні типології психодіагностичних методів
- •4. Рінні онаич ііаннн їіи. Іьнісі кі:
- •Тема 6. Класифікація исиходіагностичних методик
- •Переваги та недоліки тестування
- •3.1.2. Поняття про здібності. Тести здібностей
- •Тести інтелекту
- •Інтенціональний досвід
- •Батареї тестів інтелекту
- •Зл.2.3. Психодіагностика когнітивних стилів
- •3.1.2.4. Тести креативності (творчих здібностей)
- •Тести креативності
- •3.1.2.5. Тести спеціальних здібностей
- •Тссги професіоналізованих здібностей
- •3.1.3. Тести досягнень
- •Особливості тестів досягнень із різною спрямованістю (за м.К.Акімовою та к.М.І’уревичем 12231)
- •3.2. Тема 8. Суб'єктивний підхід у
- •Опитувалбників, методик суб'єктивного шкалування та самооцінювання
- •Особистісні опитувальники
- •Опитувальники рис особистості
- •Особистісні опитувальники рис
- •Типологічні опитувальники
- •Типологічні особистісні опитувальники
- •Опитувальники мотивів
- •Опитувальники соціальної мотивації
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники настанов (атитюдів)
- •Онитувальникн станів
- •Опитувальники станів
- •Опитувальники міжособистісних відносин
- •Поняття про проекцію
- •Видл проекції та їхня класифікація за двома вимірами (за д.Холмсом)
- •Класифікація проективних методик
- •Модуль 4. Застосування ма гематико-статистичних методів у психодіагностиці
- •Тема 10. Математико-статистичнл обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •4.1.3. Групування, табулювання та ранжування даних
- •Правила ранжування
- •Приклад рангового впорядкування значень ознаки
- •Дескриптивна статистика
- •Нормальний розподіл
- •Статистичні гіпотези та статистичні критерії
- •Обчисленим рангово-бісеріальної кореляції г,.Ь при зіставленні результатів тесту у дівчаток (1) га хлопчиків (0)
- •Тема 11. Методи багатовимірного ста тистичного аналізу даних
- •Дисперсійний аналіз
- •Кількість відтворених слів (за [243])
- •Кластерний аналіз
- •Факторний аналіз
- •Інтеркорелнційна матриця
- •Тема 12. Використання пакету статистичних коми 40 тер них програм 5р88 для обробки да них психодіагіюстичного обстеження
- •Запуск програми та її інтерфейс
- •Попередній перелік змінних у дослідженні старшокласників
- •Описові статистики
- •Аде оТ Резропсіепі а)
- •Послідовність побудови таблиці зв’язаності
- •Кореляційний аналіз даних у 8р85
- •Вікно виводу коефіцієнту
- •Вікно виводу значення (-критерій Ст’юдента для двох незалежних вибірок
- •Алгоритм обчислення т-критерію Вілкоксона
- •Алгоритм обчислення 11-кригерію Манна-Уітні
- •Вікно виводу результатів однофакторною дисперсійного аналізу
- •Алгоритм проведення кластерного аналізу
- •Алгоритм проведення факторного аналізу
- •Основна література
- •Бланк методики
- •Аналіз та інтерпретація результатів
- •Тема 10. Математико-статистична обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика 289
- •Тема 11. Методи багатовимірного статистичного аналізу
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комп’ютерних програм 8р88 для обробки даних психодіагностичного
- •Тема 9. Проективний підхід у психодіагностиці.
- •105 Нульові зсуви виключаються з розгляду.
Зл.2.3. Психодіагностика когнітивних стилів
Загальнопсихологічні закономірності функціонування ін,- телекту та відмінності результативності пізнавальної діяльності пов’язані з індивідуально-своєрідними способами переробки інформації про оточення у вигляді індивідуальних відмінностей у сприйнятті, аналізі, структуру ванні, категоризації, оцінюванні того, що відбувається, - когнітивними стилями [274]. Психологічна характеристика основних когнітивних стилів та опис методик їхньої діагностики подано нижче в табл. 13.
Таблиця 13
Когнітивні стилі та методики їхньої діаг ност ики (за М.О.Холодною)
Назва КОГНІї І1ВН0Г0 стилю |
Психологічна характеристика когнітивного стилю |
Методики діагностики когнітивних стилів |
Полезалежність / поленезалеж- ність |
Полезалежність: опора на зовнішнє феноменологічне поле, складність у подоланні його впливу, труднощі в знаходженні деталі в складному зображенні. Поленезалежність: схильність контролювати вплив зорових уражень за рахунок опори на певні внутрішні критерії (наприклад, власний гіропріоцептивний досвід), легкість у доланні впливу феноменологічного поля, швидкість у знаходженні деталі в складному об’єкті. |
Методика “Стрижень і рамка” (Г.Уіткін, С.Аш, 1948). Досліджуваний має розташувати стрижень, який знаходиться у відхиленій від вертикалі рамці, у вертикальному положенні відносно землі. Методика “Регулювання положення тіла ” (Г.Уіткін, 1949). Досліджуваний має розташувати перпендикулярно поверхні землі стілець у кімнаті, стіни якої нахилені під певним кутом. Методика “Включені фігури ” (Г.Уіткін, Ф.Олтмен та ін., 1971). Досліджуваний має знайти просту фігуру всередині складної геометричної фігури. |
Вузький / |
Вузький діапазон |
Методика "Вільне |
широкий |
еквівалентності', висока |
сортування об’єктів" |
діапазон |
понятійна |
(Р.Гарднер, П.Хольцман |
еквівалентності |
диференціація |
та ін., 1959). |
|
призводить до |
Досліджуваному |
|
деталізованої |
пропонується |
|
категоризації об’єктів |
розподілити на власний |
|
(виділення під час |
розсуд 75 реальних |
|
класифікації багатьох |
предметів на групи. |
|
груп з невеликою |
Методика |
|
кількістю об’єктів). |
"Константність |
|
Широкий діапазон |
розміру ” (Р.Гарднер, |
|
еквівалентності: низька |
П.Хольцман та ін., |
|
понятійна |
1959). Досліджуваному |
|
диференціація пов’язана |
пред’являється об’єкт- |
|
з менш деталізованою |
еталон - коло діаметром |
|
категоризацією об’єктів |
39,7 см, - з яким |
|
(виділення під час |
потрібно порівняти 23 |
|
класифікації малої |
додаткові кола |
|
кількості груп, які |
діаметром від 29,7 до |
|
мають великий обсяг). |
39,7 см, пред’явлені з меншої відстані. |
Вузькість / |
Широкі категоризатори |
Методика "Оцінка |
широта |
схильні підводити під |
точечних наборів ” |
категорії |
одну категорію велику |
(Дж.Ьрунер, Г.Таджфел, |
|
кількість прикладів |
1961). Досліджуваний |
|
(наприклад, різні |
має за короткий час |
|
варіації категорії |
послідовної експозиції 9 |
|
“великий”). Вузькі |
точечних наборів |
|
категоризатори |
(кожний містить від 20 |
|
обмежують область |
до 28 випадково |
|
використання категорії. |
розташованих точок) ідентифікувати їх зі стандартними наборами з 20, 21 та 22 точок. |
|
|
Методика "Підбір синонімів” (Е.Боттенберг, 1970). Досліджуваний має |
|
вибрати з наданих рядів слів синоніми до основних 24 слів (іменники, дієслова, прикметники). Методика “Середні судження ” (Т.Петтігрю, 1958). Досліджуваному пред’являється 20 завдань такого гигіу: спочатку йому повідомляється середня величина певного об’єкта або явища, а потім пропонується вибрати мінімально або максимально можливу величину цього об’єкта або явища з 4-х запропонованих варіантів. |
Ригідний пізнавальний контроль свідчить про труднощі під час переходу від вербальних функцій до сенсорно- перцептивних через низький ступінь їхньої автоматизації. Гнучкий пізнавальний контроль свідчить про відносну легкість переходу від вербальних функцій до сенсорно- перцептивних через високий ступінь їхньої автоматизації. |
Методика словесно- кольорової інтерференції (Дж.Струп, 1935). Досліджуваному послідовно пред’являються три карти: 1) 100 слів, які позначають назви чотирьох основних кольорів (інструкція: якомога швидше прочитати слова); 2) 100 різнокольорових зірочок тих самих основних кольорів (інструкція: якомога швидше назвати колір зірочки); |
|
|
3) 100 назв кольорів, які не відповідають кольору чорнил, котрими написано дане слово (інструкція: якомога швидше назвати колір, яким написане кожне слово). Методика вільних асоціацій (Р.Гарднер, П.Хольцман та ін., 1959). Протягом трьох хвилин досліджуваний називає будь-які слова, котрі, на його думку, пов’язані зі словом- стимулом. Відповіді класифікуються в 7 категорій залежно від величини дистанції кожного названого слова відносно слова- стимулу. |
Толерантність / нетолерантнісгь до нереалістичного досвіду |
Толерантність до нереалістичного досвіду проявляється в ситуаціях невизначеності, багатозначності та передбачає формулювання пізнавального досвіду в термінах “звичайного”, “очікуваного”, “незвичайного”. Нетолерантні до нереалістичного досвіду досліджувані чинять опір пізнавальному |
Методика “Гаданий рух ” (Дж.Кляйн та ін., 1962). Створюється конфлікт між заданим у інструкції знанням (сприйняття руху є ілюзією) та об’єктивними характеристиками наявної ситуації (спостерігається рух). Чим швидше досліджуваний може абстрагуватись від заданого в інструкції знання та допустити до |
|
досвіду, в якому вихідні дані суперечать їх наявному знанню, суб’єктивній позиції, установці. |
своєї свідомості . наявний ефект руху, тим більшою є толерантність до нереалістичного досвіду. І навпаки, чим більше досліджуваний дотримується заданого інструкцією знання та повільніше погоджується з фактом руху, тим меншою є гака толерантність. Методика використання анізейконічних лінз. Фіксується час, через який досліджуваний, на очі якого одягнуті спеціальні лінзи, констатує факт викривлення просторових відношень. |
Скануючий / фіксуючий контроль |
Скануючий (широкий) контроль характеризує здатність оперативно розподіляти увагу на багато аспектів ситуації, виокремлюючи при цьому її релевантні об’єктивні деталі (ознаки). Фіксуючий (вузький) контроль проявляється у поверхневості та фрагментарності уваги з фіксацією явних характеристик ситуації. |
Методика оцінювання розмірів кола в умовах відволікання (Р.Гарднер, Ф.Хольцман та ін., 1959). Досліджуваний має дати якомога точнішу оцінку розміру кожного послідовно пред’явленого кола відносно заданого кола- стандарту, ігноруючи при цьому кольорові малюнки на колах, які відволікають увагу. Методика сортування емоціогенного та |
|
|
нейтрального матеріалу (Р.Гарднер, Ф.Хольцман та ін., 1959). Досліджуваному пропонується розсортувати на групи малюнки сексуального, агресивного та нейтрального змісту. Оцінюється кількість відкладених у групу індиферентних малюнків. |
Згладжування / загострення |
При згладжуванні зберігання матеріалу в пам’яті супроводжується його спрощенням, утратою деталей, випадінням певних фрагментів. Загострення супроводжується виокремленням, підкресленням специфічних деталей матеріалу, що запам’ятовується. |
Методика схематизації (Ф.Хольцман, Р.Гарднер, 1960). Як еталони- взірці досліджуваному демонструються найменший (зі стороною 1 см) та найбільший (зі стороною 18 см) квадрати. Потім йому послідовно пред’являється 150 квадратів (кожний експонується 3 с 3 інтервалом 8 с), які поступово збільшуються. Досліджуваний має оцінити їхню величину. Методика "Послідовність малюнків ” (С.Сантостефано, 1986). Досліджуваному послідовно пред’являються 60 картинок га фіксується час, за який він помічає зникнення деталей на малюнках. |
Імпульсивність / рефлективність
Імпульсивні досліджувані схильні швидко реагувати в ситуаціях
багатоальтернативного вибору,висуваючи гіпотези без їхнього ретельного аналізу. Для рефлексивних досліджуваних характерним є уповільнений темп реакції в подібних ситуаціях, що пов’язано з багаторазовою перевіркою та уточненням гіпотез.
Методика “Порівняння подібних малюнків’’
(Дж.Каган, 1966). Досліджуваному пропонується 2 тренувальні, а потім 12 основних листків, на кожному з яких зверху знаходиться зображення фігури-еталону, а знизу
розталовані в два ряди 8 майже схожих на фігуру-еталон зображень. Серед цих 8 фігур лише одна є повністю ідентичною фігурі-еталону. Саме її і має знайти досліджуваний.
Методика дотикового та зорового порівняння об ’ектів (Дж.Каган, 1966). Досліджуваний отримує в руку - без зорового контакту - дерев’яну фігуру, котру він без обмеження часу вивчає, обмацуючи її пальцями. Потім йому візуально пред’являється дошка з 5 подібними фігурами, серед яких лише одна є ідентичною тій, з якою він ознайомився.
Саме цю фігуру досліджуваний має знайти серед взірців.
Конкретна/ абстрактна концептуаліза- ція |
Конкретна концепту алізація характеризується незначною диференціалі- зацією й недостатньою інтеграцією понять та проявляється в “чорно- білому” мисленні, конформізмі, стереотипності рішень, низькій толерантності до ситуацій невизначеності. Абстрактна концепту алізація передбачає високу диференціацію й інтеграцію понять та пов’язана з незалежністю та гнучкістю мислення, креативністю, орієнтацію на власний досвід. |
Методика “Закінчення речень ” (Г.Шредер, М.Драйвер та ін., 1970). Досліджуваному пропонується набір фраз, у кожній з яких задана певна значуща соціальна ситуація з елементами конфлікту. Кожну фразу слід закінчити з використання 1-2 речень. Методика "Я вірю, що... ” (О.Харві, 1966; 1970). Досліджуваному пропонується проінтерпретувати той чи той аспект власної поведінки або ситуації (Наприклад, “Я вірю, що моя мати...”). |
Когнітивна простота/ складність |
Когнітивно простий індивід здійснює розуміння, інтерпретацію, оцінку та прогнозування дійсності за допомогою слабкодиферен- ційованої системи особистісних конструктів. Когнітивно складний індивід конструює соціальне оточення на основі багатьох незалежних когнітивних структур. |
Методика репертуарних решіток (Дж.Келлі)45. |
45 Див. опис методики нижче п. (3.2.3).
