Зл.2.3. Психодіагностика когнітивних стилів

Назва

КОГНІї І1ВН0Г0

стилю

Психологічна характеристика когнітивного стилю

Методики діагностики когнітивних стилів

Полезалежність / поленезалеж- ність

Полезалежність: опора на зовнішнє феноменологічне поле, складність у подоланні його впливу, труднощі в знаходженні деталі в складному зображенні. Поленезалежність: схильність контролювати вплив зорових уражень за рахунок опори на певні внутрішні критерії (наприклад, власний гіропріоцептивний досвід), легкість у доланні впливу феноменологічного поля, швидкість у знаходженні деталі в складному об’єкті.

Методика “Стрижень і рамка” (Г.Уіткін, С.Аш, 1948). Досліджуваний має розташувати стрижень, який знаходиться у відхиленій від вертикалі рамці, у вертикальному положенні відносно землі.

Методика “Регулювання положення тіла ” (Г.Уіткін, 1949). Досліджуваний має розташувати перпендикулярно поверхні землі стілець у кімнаті, стіни якої нахилені під певним кутом.

Методика “Включені фігури ” (Г.Уіткін, Ф.Олтмен та ін., 1971). Досліджуваний має знайти просту фігуру всередині складної геометричної фігури.

Вузький /

Вузький діапазон

Методика "Вільне

широкий

еквівалентності', висока

сортування об’єктів"

діапазон

понятійна

(Р.Гарднер, П.Хольцман

еквівалентності

диференціація

та ін., 1959).

призводить до

Досліджуваному

деталізованої

пропонується

категоризації об’єктів

розподілити на власний

(виділення під час

розсуд 75 реальних

класифікації багатьох

предметів на групи.

груп з невеликою

Методика

кількістю об’єктів).

"Константність

Широкий діапазон

розміру ” (Р.Гарднер,

еквівалентності: низька

П.Хольцман та ін.,

понятійна

1959). Досліджуваному

диференціація пов’язана

пред’являється об’єкт-

з менш деталізованою

еталон - коло діаметром

категоризацією об’єктів

39,7 см, - з яким

(виділення під час

потрібно порівняти 23

класифікації малої

додаткові кола

кількості груп, які

діаметром від 29,7 до

мають великий обсяг).

39,7 см, пред’явлені з меншої відстані.

Вузькість /

Широкі категоризатори

Методика "Оцінка

широта

схильні підводити під

точечних наборів ”

категорії

одну категорію велику

(Дж.Ьрунер, Г.Таджфел,

кількість прикладів

1961). Досліджуваний

(наприклад, різні

має за короткий час

варіації категорії

послідовної експозиції 9

“великий”). Вузькі

точечних наборів

категоризатори

(кожний містить від 20

обмежують область

до 28 випадково

використання категорії.

розташованих точок) ідентифікувати їх зі стандартними наборами з 20, 21 та 22 точок.

Методика "Підбір синонімів” (Е.Боттенберг, 1970). Досліджуваний має

вибрати з наданих рядів слів синоніми до основних 24 слів (іменники, дієслова, прикметники). Методика “Середні судження ” (Т.Петтігрю, 1958). Досліджуваному пред’являється 20 завдань такого гигіу: спочатку йому повідомляється середня величина певного об’єкта або явища, а потім пропонується вибрати мінімально або максимально можливу величину цього об’єкта або явища з 4-х запропонованих варіантів.

Ригідний пізнавальний контроль свідчить про труднощі під час переходу від вербальних функцій до сенсорно- перцептивних через низький ступінь їхньої автоматизації.

Гнучкий пізнавальний контроль свідчить про відносну легкість переходу від вербальних функцій до сенсорно- перцептивних через високий ступінь їхньої автоматизації.

Методика словесно- кольорової інтерференції (Дж.Струп, 1935). Досліджуваному послідовно пред’являються три карти: 1) 100 слів, які позначають назви чотирьох основних кольорів (інструкція: якомога швидше прочитати слова); 2) 100 різнокольорових зірочок тих самих основних кольорів (інструкція: якомога швидше назвати колір зірочки);

3) 100 назв кольорів, які не відповідають кольору чорнил, котрими написано дане слово (інструкція: якомога швидше назвати колір, яким написане кожне слово).

Методика вільних асоціацій (Р.Гарднер, П.Хольцман та ін.,

1959). Протягом трьох хвилин досліджуваний називає будь-які слова, котрі, на його думку, пов’язані зі словом- стимулом. Відповіді класифікуються в 7 категорій залежно від величини дистанції кожного названого слова відносно слова- стимулу.

Толерантність / нетолерантнісгь до нереалістичного досвіду

Толерантність до нереалістичного досвіду проявляється в ситуаціях невизначеності, багатозначності та передбачає формулювання пізнавального досвіду в термінах “звичайного”, “очікуваного”, “незвичайного”. Нетолерантні до нереалістичного досвіду досліджувані чинять опір пізнавальному

Методика “Гаданий рух ” (Дж.Кляйн та ін., 1962). Створюється конфлікт між заданим у інструкції знанням (сприйняття руху є ілюзією) та об’єктивними характеристиками наявної ситуації (спостерігається рух). Чим швидше досліджуваний може абстрагуватись від заданого в інструкції знання та допустити до

досвіду, в якому вихідні дані суперечать їх наявному знанню, суб’єктивній позиції, установці.

своєї свідомості . наявний ефект руху, тим більшою є толерантність до нереалістичного досвіду. І навпаки, чим більше досліджуваний дотримується заданого інструкцією знання та повільніше

погоджується з фактом руху, тим меншою є гака толерантність. Методика використання анізейконічних лінз. Фіксується час, через який досліджуваний, на очі якого одягнуті спеціальні лінзи, констатує факт викривлення просторових відношень.

Скануючий /

фіксуючий

контроль

Скануючий (широкий) контроль характеризує здатність оперативно розподіляти увагу на багато аспектів ситуації, виокремлюючи при цьому її релевантні об’єктивні деталі (ознаки).

Фіксуючий (вузький) контроль проявляється у поверхневості та фрагментарності уваги з фіксацією явних характеристик ситуації.

Методика оцінювання розмірів кола в умовах відволікання (Р.Гарднер, Ф.Хольцман та ін.,

1959). Досліджуваний має дати якомога точнішу оцінку розміру кожного послідовно пред’явленого кола відносно заданого кола- стандарту, ігноруючи при цьому кольорові малюнки на колах, які відволікають увагу. Методика сортування емоціогенного та

нейтрального матеріалу (Р.Гарднер, Ф.Хольцман та ін., 1959). Досліджуваному пропонується розсортувати на групи малюнки сексуального, агресивного та нейтрального змісту. Оцінюється кількість відкладених у групу індиферентних малюнків.

Згладжування / загострення

При згладжуванні зберігання матеріалу в пам’яті супроводжується його спрощенням, утратою деталей, випадінням певних фрагментів. Загострення супроводжується виокремленням, підкресленням специфічних деталей матеріалу, що запам’ятовується.

Методика схематизації (Ф.Хольцман, Р.Гарднер, 1960). Як еталони- взірці досліджуваному демонструються найменший (зі стороною 1 см) та найбільший (зі стороною 18 см) квадрати. Потім йому послідовно пред’являється 150 квадратів (кожний експонується 3 с 3 інтервалом 8 с), які поступово збільшуються. Досліджуваний має оцінити їхню величину. Методика "Послідовність малюнків ” (С.Сантостефано, 1986). Досліджуваному послідовно пред’являються 60 картинок га фіксується час, за який він помічає зникнення деталей на малюнках.

Конкретна/ абстрактна концептуаліза- ція

Конкретна концепту алізація характеризується незначною диференціалі- зацією й недостатньою інтеграцією понять та проявляється в “чорно- білому” мисленні, конформізмі, стереотипності рішень, низькій толерантності до ситуацій невизначеності. Абстрактна концепту алізація передбачає високу диференціацію й інтеграцію понять та пов’язана з незалежністю та гнучкістю мислення, креативністю, орієнтацію на власний досвід.

Методика “Закінчення речень ” (Г.Шредер,

М.Драйвер та ін., 1970). Досліджуваному пропонується набір фраз, у кожній з яких задана певна значуща соціальна ситуація з елементами конфлікту. Кожну фразу слід закінчити з використання 1-2 речень. Методика "Я вірю, що... ” (О.Харві, 1966; 1970). Досліджуваному пропонується проінтерпретувати той чи той аспект власної поведінки або ситуації (Наприклад, “Я вірю, що моя мати...”).

Когнітивна простота/ складність

Когнітивно простий індивід здійснює розуміння, інтерпретацію, оцінку та прогнозування дійсності за допомогою слабкодиферен- ційованої системи особистісних конструктів.

Когнітивно складний індивід конструює соціальне оточення на основі багатьох незалежних когнітивних структур.

Методика репертуарних решіток (Дж.Келлі)⁴⁵.