Аналіз та інтерпретація результатів

Ефективність навчальної діяльності визначається за

допомогою наступної таблиці:

Значення коефі цієнту	від +3 до +1,9	від +1,8 до +0,6	від +0,5 до -0,5	від -0,6 до -1,8	від -1,9 до -3
Рівень ефектив ності	дуже висока	висока	середня	низька	дуже низька

Рівень ефективності навчальної діяльності визначається за отриманими після підрахування коефіцієнтів балами. Аналізу підлягают ь усі підсистеми навчальної діяльності студентів, а саме:

• Мотиваційна підсистема, яка відображає рівень активності та спрямованість навчальної діяльності студента. В численних дослідженнях виявлений достовірний зв’язок мотиваційних орієнтацій з успішністю студента. Так, найбільш позитивний вплив здійснює орієнтація студента на процес і результат (мотивація досягнення), менш продуктивною є орієнтація на оцінку викладача і уникнення неприємностей. У ефективно організованій навчальній діяльності студенти проявляють активність, зацікавленість, захопленість, добровільність, ініціативність, старанність. Та навпаки, у неефективно організованої діяльності переважають пасивність, відсутність зацікавленості, учіння під тиском, з обов’язку.

• Операційна підсистема, яка показує: а) сформованісгь орієнтаційної основи навчальних дій - розуміння студентами, що та яким чином робити на лекціях, семінарах, під час самостійної

роботи, уміння оцінити свої навчальні дії, знання та набуті навички; б) сформованісгь навичок та умінь здійснювати навчальну діяльність, легкість, швидкість, якість виконання навчальних дій та операцій; в) типи дій, які виконують студенти під час навчання

• творчі, репродуктивні тощо.

• Інформаційна підсистема, яка відбиває: а) кількісні та якісні характеристики інформаційного забезпечення навчальної діяльності, її професійну спрямованість, сисгематизованість, доступність для засвоєння; б) обсяг інформації, що залишається у довготривалій пам’яті студента, використання отриманої навчальної інформації у практичній діяльності, наявність міжгіредметних зв’язків; в) психофізичні характеристики інформації - якість, швидкість мовлення, чіткість записів на дошці, рівень шуму в аудиторії тощо.

• Регуляторна підсистема, яка характеризує функціональний стан студента - напруженість, настрій, задоволеність, втомленість; наявність та характер зовнішнього контролю з боку викладача, кафедри, деканату; розвиненість самоконтролю, саморегуляції діяльності; ефективність зворотного зв’язку між викладачем та студентом; стимулюючий, нейтральний або перешкоджаючий вплив студентської групи, стилю педагогічного спілкування.

Зміст

ПЕРЕДМОВА З

Програма курсу “Психодіагностика” 5

Модуль 1. Вступ до психодіагностики.

Теорегико-методологічні аспекти психодіагносі ичної

діяльності 14

• Гема 1. Історія становлення психодіагностики, її сучасний

стан та перспективи розвитку 14

• Основні історичні етапи становлення психологічної діагностики 14

• Актуальні проблеми та перспективи розвитку психодіагностики 23

• Тема 2. Психодіагностика як теоретико-практична

дисципліна 31

• Поняття про психодіагностику та її предмет ЗІ

• Особливості психодіагностики як теоретичної

дисципліни та практичної діяльності 33

• Тема 3. Структура психологічної діагностики.

Професійно-етичні аспекти психодіагностичної діяльності 36

• Суб’єкт і об’єкт психодіагностики 36

• Психодіагностична ситуація 38

• Психодіагностичне завдання 39

• Засоби психодіагностики 45

• Психодіагностичний процес 46

• Професійно-етичні аспекти психологічної

діагностики 54

• Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики 58

• Проблема вимірювання

у психодіагностиці 58

• Психометричні вимоги до вимірювального

інструментарію 61

• Валідність діагностичної методики 61

• Надійність діагностичної методики 65

• Вірогідність (достовірність) діагностичної методики 68

• Стандартизованість діагностичної

методики 69

Модуль 2. Типології діагностичних методів та методик 77

• Тема 5. Загальна характеристика експериментальних

та неекспериментальних діагностичних методів 77

• Поняття “метод”. Багатовимірні типології

психодіагностичних методів 77

• Типологія методів

за С.Л.Рубінштейном 77

• Типологія методів

за Б.Г.Ананьєвим 78

• Типологія методів

за В.М.Дружиніним 78

• Типологія методів

за В.Ф.Моргуном 80

• Загальна характеристика основних методів

психодіап юстики 85

• Тема 6. Класифікація психодіагностичних методик 117

• Поняття “методика”. Класифікації діагностичних

методик 117

Модуль 3. Загальна характеристика психодіагностичного

методу 124

• Тема 7. Об’єктивний підхід у психодіагностиці.

Загальна характеристика тестових методик 124

• Поняття “тест”. Переваги та недоліки тестів 124

• Поняття про здібності.

Тести здібностей 127

• Тести інтелекту 133

• Діагностика пізнавальних здібностей

як складових інтелекту 147

• Психодіагностика когнітивних стилів 160

• Тести креативності (творчих здібностей) 169

• Тести спеціальних здібностей 176 3.1.3. Тести досягнень 185

• Тема 8. Суб’єктивний підхід у психодіагностиці.

Загальна характеристика опитувальників, методик суб’єктивного шкалування та самооцінювання 194

• Особистісні опитувальники 195

• Опитувальники рис особистості 196

• Типологічні опитувальники 204

• Опитувальники мотивів 210

• Опитувальники інтересів 218

• Опитувальники цінностей 221

• Опитувальники настанов

(атитюдів) 226

• Опитувальники станів 232

• Особистісні опитувальники в діагностиці Міжособистісних відносин 240

• Проблеми достовірності та надійності даних особистісних опитувальників 250

• Методики суб’єктивного шкалування

та самооцінювання 253