- •Основи психологічної діагностики
- •Передмова
- •Програма курсу “психодіагностика”
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологічні аспекти психодіагностичної діяльності
- •Тема 1. Історія становлення психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-тірактична дисципліна
- •1.3. Тема 3. Структура психодіагностики. Професійно-етичні а спекти психодіагпостичноі діяльності
- •Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики
- •Тема 6. Класифікації психодіагностичних методик
- •Модуль 3. Загальна характеристика психодіагностичного методу
- •Тема 7. Об’єктивнийтіідхщ у психодіагнос тиці. Загальна характеристика
- •Тема 8. Суб’єктивний підхід
- •Тема 9. Проективний підхід у психоділіііостиці.
- •Модуль 4. Застосування математико-статисгичних методів у психодіагностиці
- •Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •Тема 10. Математико-статистичііа обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •Тема 11. Методи багатовимірного аналізу ста тистичних даних
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комгі ’ютерних програм 5р85 для обробки даних психодіагностичного обстеження
- •Основна літера тура до курсу
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологгчні аспекти психодіагностичної діяльності
- •1.1. Тема 1. Історія становлений психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-практична дисципліна
- •Тема 3. Структура психологічної діагностики. Професійно-етичні аспекти іісиходіагностичної діяльності
- •Суб’єкт і об’єкт психодіагностики
- •ІІсиходіагностична ситуація
- •Психодіагностичне завдання
- •Засоби психодіагностики
- •Психодіагностичний процес
- •1.4. Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики 1.4.1. Проблема вимірювання у психодіагностиці
- •1.4.2.4. Стандартизованість діагностичної методики
- •2.1. Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •2.1.1. Поняття “метод”. Багатовимірні типології психодіагностичних методів
- •4. Рінні онаич ііаннн їіи. Іьнісі кі:
- •Тема 6. Класифікація исиходіагностичних методик
- •Переваги та недоліки тестування
- •3.1.2. Поняття про здібності. Тести здібностей
- •Тести інтелекту
- •Інтенціональний досвід
- •Батареї тестів інтелекту
- •Зл.2.3. Психодіагностика когнітивних стилів
- •3.1.2.4. Тести креативності (творчих здібностей)
- •Тести креативності
- •3.1.2.5. Тести спеціальних здібностей
- •Тссги професіоналізованих здібностей
- •3.1.3. Тести досягнень
- •Особливості тестів досягнень із різною спрямованістю (за м.К.Акімовою та к.М.І’уревичем 12231)
- •3.2. Тема 8. Суб'єктивний підхід у
- •Опитувалбників, методик суб'єктивного шкалування та самооцінювання
- •Особистісні опитувальники
- •Опитувальники рис особистості
- •Особистісні опитувальники рис
- •Типологічні опитувальники
- •Типологічні особистісні опитувальники
- •Опитувальники мотивів
- •Опитувальники соціальної мотивації
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники настанов (атитюдів)
- •Онитувальникн станів
- •Опитувальники станів
- •Опитувальники міжособистісних відносин
- •Поняття про проекцію
- •Видл проекції та їхня класифікація за двома вимірами (за д.Холмсом)
- •Класифікація проективних методик
- •Модуль 4. Застосування ма гематико-статистичних методів у психодіагностиці
- •Тема 10. Математико-статистичнл обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •4.1.3. Групування, табулювання та ранжування даних
- •Правила ранжування
- •Приклад рангового впорядкування значень ознаки
- •Дескриптивна статистика
- •Нормальний розподіл
- •Статистичні гіпотези та статистичні критерії
- •Обчисленим рангово-бісеріальної кореляції г,.Ь при зіставленні результатів тесту у дівчаток (1) га хлопчиків (0)
- •Тема 11. Методи багатовимірного ста тистичного аналізу даних
- •Дисперсійний аналіз
- •Кількість відтворених слів (за [243])
- •Кластерний аналіз
- •Факторний аналіз
- •Інтеркорелнційна матриця
- •Тема 12. Використання пакету статистичних коми 40 тер них програм 5р88 для обробки да них психодіагіюстичного обстеження
- •Запуск програми та її інтерфейс
- •Попередній перелік змінних у дослідженні старшокласників
- •Описові статистики
- •Аде оТ Резропсіепі а)
- •Послідовність побудови таблиці зв’язаності
- •Кореляційний аналіз даних у 8р85
- •Вікно виводу коефіцієнту
- •Вікно виводу значення (-критерій Ст’юдента для двох незалежних вибірок
- •Алгоритм обчислення т-критерію Вілкоксона
- •Алгоритм обчислення 11-кригерію Манна-Уітні
- •Вікно виводу результатів однофакторною дисперсійного аналізу
- •Алгоритм проведення кластерного аналізу
- •Алгоритм проведення факторного аналізу
- •Основна література
- •Бланк методики
- •Аналіз та інтерпретація результатів
- •Тема 10. Математико-статистична обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика 289
- •Тема 11. Методи багатовимірного статистичного аналізу
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комп’ютерних програм 8р88 для обробки даних психодіагностичного
- •Тема 9. Проективний підхід у психодіагностиці.
- •105 Нульові зсуви виключаються з розгляду.
Типологічні опитувальники
Розробка типологічних особистісних опитувальників грунтується на типологічному підході в теорії особистості, згідно якого тип особистості розглядається як цілісне утворення, що не зводиться до набору певних особистісних рис-факторів, а є комбінацією змістовних характеристик особистості, між якими існують закономірні та необхідні зв’язки (Г.Мюррей), “узгоджені патерни” (С.Мадді) [141], [290]. Тут тип особистості не лише визначає структурно-змістовні особливості опитувальника, але й виступає способом узагальнення діагностичних даних (групування досліджуваних за ступенем подібності, близькості особистісних ознак6’). І Іри використанні цього виду опитувальників діагноз ставиться на основі зіставлення індивідуальних результатів із відповідними (усередненими) типами особистості та визначенні ступеня їх подібності.
Таким чином, типологічний підхід пов’язаний із групуванням досліджуваних, що з операціональної точки зору полягає в узагальненні (об’єднанні) рядків характеристичної таблиці (див. вище рис. 13). Для вирішення цього завдання використовують кластерний аналіз - метод класифікації, що дозволяє отримати скорочений опис розподілу досліджуваних шляхом виокремлення їхніх скупчень (типів) у просторі досліджуваних ознак. Інакше кажучи, внаслідок кластеризації матриця даних розбивається по рядках на підматриці, кожна з яких відповідає групі схожих між собою досліджуваних. Це дозволяє “стиснути” інформацію, подану у вихідній матриці даних з великою кількістю рядків та побудувати нову матрицю з меншою кількістю рядків, рівну числу виокрем-лених типів досліджуваних [152].
Опис найбільш уживаних типологічних опитувальників особистості подано нижче у таблиці 22.
Спроба зблизити теорії “типів” та “рис” була здійснена В.М.Мельниковим та Л.Т.Ямпольським [152] шляхом одночасної факторизації та кластеризації опитувальників 16РР Р.Кеттелла та ММРІ, на основі чого був сконструйований психодіагностичний тест (ПДТ). Він складається зі 174 питань, які утворюють 10 шкал нижчого (нейротизм, психотизм, депресія, сумлінність, роз- гальмованість, загальна активність, сором’язливість товариськість, естетична вразливість, жіночість) та 4 шкал вищого (психічна неврівноваженість, асоціальність, інтроверсія, сенситивність) рівнів.
Таблиця 22
Типологічні особистісні опитувальники
Назва |
Опис методики |
Міннесотський багатопрофільніїй особіїстісннГі опитувальник (Міппезоіа МиІІірЬаєіс Регзопаїііу Іпуепіогу — ММРІ) [42] |
Розроблений С.Хатуеєм та Дж.Мак-Кінлі у 1941 році. Спочатку розглядався як клінічна методика для виявлення деяких психіатричних захворювань, а з 60-х років XX ст. вважається інструментом, який вимірює ступінь подібності досліджуваного характерним особистісним властивостям тих груп осіб, на яких валідизувалася кожна шкала. Існують дитячий (ММРІ-А) та дорослий (ММРІ-2) варіанти методики, а також скорочений |
|
варіант методики - Міні-Мульт [197]. Адаптація методики (1971 рік) здійснена Л.М.Собчик, яка у 1976 році розробила модифіковану версію методики - СМИЛ (566 запитань, чоловічий, жіночий та підлітковий варіанти) [251]. У 1976 році Ф.Б.Березін, М.П.Мирошніков та Р.В.Ро- жанець запропонували російськомовний варіант методики - ММИЛ (384 питання) [21]. На його основі була створена методика “Риси характеру та темпераменту” (РХТ) [148]. Складається з 550 стверджувальних речень, на які досліджуваний дає відповідь “правильно”, “неправильно” або “не можу відповісти”. Містить 13 шкал: 3 контрольні та 10 клінічних (базисних). Контрольні шкали: шкала неправди (Ь), шкала достовірності (Р), шкала корекції (К). Клінічні шкали: іпохондрії (Нз), депресії (Б), істерії (Ну), психопатії (Реї), маскулінносгі- фемінінності (МІ), паранояльності (Ра), психастенії (Рі), шизоїдності (8с), гіпоманії (Ма), соціальної інтроверсії (Зі). |
Опитувальник Х.Шмішека (8сЬтіе$сЬек Рга£еЬо§еп) [42), [77], [212] |
Запропонований Х.Шмішеком у 1970 році. Призначений для діагностики акцентуаційних типів особистості (ґрунтується на концепції “акцентуаційних особистостей” К.Леонгарда). Складається з 88 запитань, на які досліджуваний має відповісти “так” чи “ні”. Не містить шкали неправди. Дозволяє віднести досліджуваного до одного з 10 типів акцентуаційних особистостей: демонстративного, педантичного, застрягаючого, збудливого, гіпертимного, дистимічного, тривожного, циклотимічного, екзальтованого, емотивного типу. |
Патохарактерологіч- ний діаі носі и чи ції опитувальник (ІІДО) [42], [201] |
Автори - А.Є.Лічко, М.Я.Іванов (1981 рік). Призначений для діагностики типу конституціональної психопатії та акцентуації у підлітків та юнаків (14-18 років). Опитувальник містить фрази, згруповані у 25 тем (самопочуття, настрій, сон, прокидання від сну, ставлення до їжі, ставлення до спиртних напоїв, сексуальні проблеми, ставлення до одягу, до грошей, до батьків, до друзів, до оточуючих, до незнайомих осіб, до самотності, до майбутнього, до нового, до невдач, до пригод і ризику, до лідерства, до критики, ставлення до опіки, до правил і законів, оцінка себе у дитинстві, ставлення до школи, оцінка себе у даний момент). За результатами обстеження виявляється 11 типів психопатій та акцентуацій підліткового віку: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астено- невротичний,сенситивний, психастенічний, шизоїдний, епілептоїдний, істероїдний, нестійкий, конформний типи. Також можливе отримання додаткових діагностичних показників: дисимуляція, індекс В (можливість змін характеру в зв’язку з резидуальним органічним ураженням головного мозку), реакція емансипації, психологічна схильність до алкоголізації, психологічна схильність до делінквентності, маскулінність-фемінність. |
Опитувальник ЕРІ (Еухепск Регїопаїйу Іпуепіогу) [42], [77], [226] |
Розроблений Г.Айзенком у 1963 році. Спря-мований на діагностику екстра- інтроверсії та нейротизму. Існує скорочений варіант методики, який складається з 12 питань. Адаптація |
|
опитувальника була здійснена В.М.Русаловим у 1992 році. Складається із 57 питань, 24 з яких спрямовані на діагностику екстраінтро-версії, 24 - на виявлення нейротизму. інші 9 питань складають “шкалу неправди”. Опитувальник має 2 паралельні форми А і В.* |
ОпитувальникЕРУ (Еузепск Регяопаїііу Уиехііоппаіге) [42], [77] |
Автори-розробники - Г.Айзенк, С.Айзенк (1975 рік). Спрямований на діагностику екстра-інтроверсії, нейротизму та психотизму. Існує 2 форми даного опитувальника: дитяча - від 7 до 15 років та доросла - від 16 до 70 років. Адаптація опитувальника здійснена у 1992 році В.М.Русаловим. Складається з 90 питань (по шкалі нейротизму - 23, по шкалі екстра-інтроверсії -21, по шкалі психотизму - 25, по “шкалі неправди” - 21). Зазвичай використовують варіант, який містить 101 питання (серед них 11 - “буферні”, відповіді на які не враховуються). |
Індикатор типу Майєрс-Бріггс (Муег*- Вгшез Туре Іпсіісаіог. МВТІ) [42] |
Запропонований І.Майєрс та К.Бріггс у 1962 році. Існує скорочена версія опитувальника - МВТІ - опитувальник Д.Кейрсі (70 питань) [77], [112], [190]. Складається зі 160 питань (52 питання - асоціативні, грунтуються на виборі з пари слів; 108 - передбачають оцінювання досліджуваним власних індивідуальних схильностей). Діагностує 4 особистісні типи за типологією К.Г'.Юнга: екстраверт- інтроверт; сенсорний-інтуїтивний; мисленнєво-емоційний; раціональний- ірраціональний. |
Опитувальник рівня суб’єктивного |
Розроблений Дж.Роттером на основі шкали локусу контролю. Адаптований |
контролю 115], [212], [214] |
Є.Ф.Бажиним (1984 рік). Діагностує інтернальність-ексгернальність (інтернальний або екстернальний локус контролю). Складається із 44 тверджень, за допомогою яких здійснюється вимірювання інтернальності- екстернальності за такими шкалами: шкала загальної інтернальності; шкала інтернальності в області досягнень; шкала інтернальності в області невдач; шкала інтернальності в сімейних відносинах; шкала інтернальності в області виробничих відносин; шкала інтернальності в області міжособистісних відносин; шкала інтернальності у ставленні до здоров’я та хвороби. |
Індивідуально- типологічний опитувальник (ИТО) [251] |
Запропонований Л.М.Собчик у 1996 році. Ґрунтується на авторській теорії провідних тенденцій та оригінальній типології індивідуально-особистісних властивостей. Містить 91 пункт, 17 з яких утворюють контрольну шкалу. Діагностує нормативність, акцентуаційність та дезадагітованість особистості за параметрами екстраверсії, спонтанності, агресивності, ригідності, інтроверсії, сенситивності, тривожності та лабільності, а також пов’язані з ними соціально-психологічні особливості (схильність до компромісу, комунікабельність, лідерство, конфліктність, нонконформізм, індивідуалізм, залежність), тип ВИД (сильний, слабкий, змішаний) та провідний когнітивний стиль. |
