Тести креативності

Назва	Опис методики
ІІівденнокаліфорнійські тести дивергентної продуктивності [223]	Запропонований Дж.Гілфордом у 1967 році. Спрямований на діагностику дивергентного мислення старшокласників та дорослих. Складається з 14 тестів: 10 вербальних і 4 невербальних. Діагностуються такі параметри креативності, як продуктивність, гнучкість, оригінальність, розробленість, допитливість, фантастичність.
Тести творчого мислення ЕЛІ. Торренса [74]	Автор - Е.П.Торренс (1966 рік). Діагностує дивергентне мислення дітей, починаючи з 5 років, та дорослих. Містить 12 тестів, які утворюють вербальну, фігурну та словесно-звукову батареї. Виявляються такі параметри креативності: продуктивність, гнучкість, оригінальність, розробленість.
Набір креативних тестів Ф.Вільямса (Сгеаііуііу Л$$е55іпепі Раскеї - САР) [267]	Розроблений Ф.Вільямсом у 1980 році. Тести оцінюють когнітивні та особистісні характеристики креативності дітей га підлітків від 5 до 17 років. Складається з трьох частин: 1) графічного тесту дивергентного мислення (діагностується продуктивність, гнучкість, оригінальність, розробленість мислення); 2) тесту особис-тісних творчих характеристик (оцінюється

	здатність ризикувати, допитливість, уява, чутливість до проблем); .3) оціночної шкали для вчителів та батьків.
Тест віддалених асоціацій С.Медніка (КАТ) [74]	Запропонований С.Медніком у 1969 році. Діагностує вербальну креативність. Досліджуваному пропонується 40 словесних тріад, елементи яких репрезентують асоціативно віддалені області. Він має встановити між словами тріад асоціативний зв’язок шляхом знаходження четвертого слова, яке б об'єднувало елементи. Обчислюються індекси: продуктивності, оригінальності, унікальності, селективності (вибірковості).
Методика “Креативне поле” [28]	Автор - Д.Б.Богоявленська (1969 рік). Діагностує рівень розвитку інтелектуальної ініціативи у дітей і дорослих. Методика є комплексом задач (“Циліндричні шахи”, “Система координат” та ін.), спрямованих на діагностування стимульно-репродуктив- ного, евристичного га креативного рівнів інтелектуальної активності.

3.1.2.5. Тести спеціальних здібностей

Спеціальні здібності визначаються за допомогою тестів спеціальних здібностей - групи методик, призначених для вимірювання рівня розвитку окремих аспектів інтелекту, сенсорних, моторних (психомоторних, сенсомоторних) функцій, технічних та професіоналізованих (математичні, музичні, лінгвістичні, педагогічні, артистичні тощо) здібностей, які забезпечують ефективність у конкретних, досить вузьких областях діяльності.

Використовуються ці тести переважно в межах професійної психодіагностики з метою визначення професійно важливих якостей і професійної придатності людини до певного виду трудової діяльності. Розробка та використання тестів спеціальних здібностей ґрунтується на професіографії (опису та аналізу змісту професії) та створенні психограми - переліку професійно важливих якостей (насамперед, фізіологічних та індивідуально-психологічних), необхідних для здійснення певного виду трудової діяльності.

У практиці дослідження професійної придатності людини використовуються бланкові та маніпуляційні тести спеціальних здібностей.

Бланкові тести (методики типу “олівець-папір”) є набором завдань, зафіксованих у вигляді літер, слів, цифр, креслень, рисунків тощо. Досліджуваний має виконати завдання, зробивши олівцем (ручкою) необхідні помітки або записавши відповіді на спеціальному бланку. Маніпуляційними тестами є порівняно нескладні прилади для виконання рухових завдань. До них можна віднести й апаратурні тести, які потребують використання спеціального обладнання для проведення дослідження або реєстрації отриманих даних та застосовуються для вивчення психофізіологічних характеристик людини (психомоторні реакції, властивості нервової системи, функціональні стани тощо). Прикладами апаратурних тестів є прилади для вимірювання часу реакції (реак- тометри, рефлексометри, нейрохронометри), прилади для діагностики типологічних особливостей нервової системи (електроенце- фалографічні методики), динамометри та ін.

Тести спеціальних здібностей в основному класифікуються за видами психічних функцій - тести сенсорних і моторних здібностей - та за видами діяльності - тести технічних і професіоналізованих здібностей. Розглянемо їх детальніше.

Тести сенсорних здібностей переважно використовуються в промисловості та військовому відомстві з метою відбору персоналу, раціонального розміщення кадрів на робочих місцях, дослідження впливу їхньої сенсорики на продуктивність професійної діяльності. Стандартизовані тести, що вимірюють індивідуальні відмінності в рівні розвитку сенсорних здібностей, розроблені переважно для двох важливих модальноетей-зорової(візуальної) та слухової(аудіальної).

Тести візуальних здібностей диференціюються залежно від того, які характеристики зорового сприймання вони вимірюють (тести гостроти зору, тести на сприймання глибин, тести м’язового балансу очей, тести на кольорове розрізнення тощо). Прикладами таких методик є Шкала Снеллена; тест Мак-Корміка; Тест Орто-Рейтера; Таблиці Штиллінга тощо [189], [223].

Тести слухових здібностей вимірюють такі особливості слухового сприймання: гостроту слуху, адекватність реакції на звуки підвищеної гучності, виокремлення звукових сигналів із шумового фону, розрізнення гучності, тембру, висоти звуку.

Тести моторних здібностей спрямовані на діагностику сили, точності, координації (в тому числі й візуально-моторної), швидкості рухів, здатності знаходити правильну рухову відповідь на різні стимули в умовах їхнього швидкого пред’явлення, просторової організації рухів, спритності пальців та рук під час виконання рухових завдань тощо [123], [236]. Оскільки багато таких тестів може бути виконано лише під зоровим контролем та за умов просторового уявлення, то їх часто називають психомоторними (сенсомоторними) тестами. Найбільш відомими психомоторними тестами є: Тест спритності пальців О’Коннора, тест спритності Стромо ерга; Міннесотський тест спритності мані- пулювання\ Тест спритності маніпулювання дрібними предметами Крауфорда; Дошка Пурд ’є [189], [223].

Коротка характеристика тестів моторних здібностей, які використовуються у практиці вітчизняної психодіагностики, подана ниже в таблиці 15.

Тести технічних здібностей призначені для діагностики елементарних технічних знань (наприклад, розуміння принципів роботи механізмів) та переважно використовуються для профвідбору механіків, інженерів тощо. Найпоширенішими тестами цієї групи є: Тест технічного розуміння Беннета; Міннесотськии технічний тест', Тест технічного розуміння ІІурд ’є; Міннесотсь- кий бланковий тест 'Дошка форм” [8], [189], [223].

Назва	Опис методики
Шкала оцінювання моторики Озерецького[42]	Розроблена М.І.Озерецьким у 1923 році. У 1955 році створена модифікація тесту - Шкала моторного розвитку Лінкольна- Озерецького. Є тестовою батареєю, спрямованою на дослідження рівня розвитку рухових умінь, окремих компонентів моторики у дітей. Містить 5 груп тестів, які діагностують статичну координацію, динамічну координацію та відповідність дій, швидкість рухів, силу рухів, синкинезію.
ІМІОКІНЄТИЧІІИН психодіагноз Міра-і-Лопеца [221]	Автор - Е.Міра-і-Лопец (1940 рік). Досліджує особливості психомоторики в її зв’язку з нейродинамікою та характерологічними особливостями особистості. Переважно застосовується як проективна методика дослідження особистості. Складається з 7 субтестів: “лінеограми”, “паралелі”, “ланцюги”, “верхівка замку”, “кола”, “зигзаги”, “драбина”. Досліджуваний має декілька разів обвести лінії олівцем, а потім продовжувати роботу всліпу (в умовах блокування зорового аналізатора екраном). Кількісна оцінка варіює від завдання до завдання (фіксується довжина ліній, зміщення ліній, коефіцієнт когерентності тощо).
Бендер візуально- моторний гсштальт-гест [42]	Запропонований Л.Бендер у 1938 році. Методика діагностує сенсомоторну координацію. Стимульний матеріал представлений 9 стандартними карточками із зображеними на них геометричними фігурами. Досліджуваний

має відтворити кожне зображення за взірцем та по пам’яті.

Теппінг-тест 1881

Запропонований Є.П.Ільїним у 1972 році. Спрямований на вивчення особливостей проявів властивостей ЦНС на основі фіксації максимального темпу рухів п’ястку. Існують апаратурна та бланкова форми методики. В останньому випадку досліджуваний має у кожному з 6 намальованих квадратів поставити олівцем (ручкою) якомога більше крапочок за обмежений час. За результатами тестування будуються криві, які можуть мати різну конфігурацію: опуклий тип (сильний тип нервової системи); рівний тип (середня сила нервової системи); нисхідний та вогнутий тип (слабкий тип нервової системи).

Остання група здібностей представлена гак званими професіоналізованими здібностями, діагностика яких передбачає вивчення певних якостей, необхідних для певної професійної діяльності - художньої, музичної, канцелярської тощо (див. нижче табл. 16).

Таблиця 16