- •Основи психологічної діагностики
- •Передмова
- •Програма курсу “психодіагностика”
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологічні аспекти психодіагностичної діяльності
- •Тема 1. Історія становлення психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-тірактична дисципліна
- •1.3. Тема 3. Структура психодіагностики. Професійно-етичні а спекти психодіагпостичноі діяльності
- •Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики
- •Тема 6. Класифікації психодіагностичних методик
- •Модуль 3. Загальна характеристика психодіагностичного методу
- •Тема 7. Об’єктивнийтіідхщ у психодіагнос тиці. Загальна характеристика
- •Тема 8. Суб’єктивний підхід
- •Тема 9. Проективний підхід у психоділіііостиці.
- •Модуль 4. Застосування математико-статисгичних методів у психодіагностиці
- •Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •Тема 10. Математико-статистичііа обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •Тема 11. Методи багатовимірного аналізу ста тистичних даних
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комгі ’ютерних програм 5р85 для обробки даних психодіагностичного обстеження
- •Основна літера тура до курсу
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологгчні аспекти психодіагностичної діяльності
- •1.1. Тема 1. Історія становлений психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-практична дисципліна
- •Тема 3. Структура психологічної діагностики. Професійно-етичні аспекти іісиходіагностичної діяльності
- •Суб’єкт і об’єкт психодіагностики
- •ІІсиходіагностична ситуація
- •Психодіагностичне завдання
- •Засоби психодіагностики
- •Психодіагностичний процес
- •1.4. Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики 1.4.1. Проблема вимірювання у психодіагностиці
- •1.4.2.4. Стандартизованість діагностичної методики
- •2.1. Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •2.1.1. Поняття “метод”. Багатовимірні типології психодіагностичних методів
- •4. Рінні онаич ііаннн їіи. Іьнісі кі:
- •Тема 6. Класифікація исиходіагностичних методик
- •Переваги та недоліки тестування
- •3.1.2. Поняття про здібності. Тести здібностей
- •Тести інтелекту
- •Інтенціональний досвід
- •Батареї тестів інтелекту
- •Зл.2.3. Психодіагностика когнітивних стилів
- •3.1.2.4. Тести креативності (творчих здібностей)
- •Тести креативності
- •3.1.2.5. Тести спеціальних здібностей
- •Тссги професіоналізованих здібностей
- •3.1.3. Тести досягнень
- •Особливості тестів досягнень із різною спрямованістю (за м.К.Акімовою та к.М.І’уревичем 12231)
- •3.2. Тема 8. Суб'єктивний підхід у
- •Опитувалбників, методик суб'єктивного шкалування та самооцінювання
- •Особистісні опитувальники
- •Опитувальники рис особистості
- •Особистісні опитувальники рис
- •Типологічні опитувальники
- •Типологічні особистісні опитувальники
- •Опитувальники мотивів
- •Опитувальники соціальної мотивації
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники настанов (атитюдів)
- •Онитувальникн станів
- •Опитувальники станів
- •Опитувальники міжособистісних відносин
- •Поняття про проекцію
- •Видл проекції та їхня класифікація за двома вимірами (за д.Холмсом)
- •Класифікація проективних методик
- •Модуль 4. Застосування ма гематико-статистичних методів у психодіагностиці
- •Тема 10. Математико-статистичнл обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •4.1.3. Групування, табулювання та ранжування даних
- •Правила ранжування
- •Приклад рангового впорядкування значень ознаки
- •Дескриптивна статистика
- •Нормальний розподіл
- •Статистичні гіпотези та статистичні критерії
- •Обчисленим рангово-бісеріальної кореляції г,.Ь при зіставленні результатів тесту у дівчаток (1) га хлопчиків (0)
- •Тема 11. Методи багатовимірного ста тистичного аналізу даних
- •Дисперсійний аналіз
- •Кількість відтворених слів (за [243])
- •Кластерний аналіз
- •Факторний аналіз
- •Інтеркорелнційна матриця
- •Тема 12. Використання пакету статистичних коми 40 тер них програм 5р88 для обробки да них психодіагіюстичного обстеження
- •Запуск програми та її інтерфейс
- •Попередній перелік змінних у дослідженні старшокласників
- •Описові статистики
- •Аде оТ Резропсіепі а)
- •Послідовність побудови таблиці зв’язаності
- •Кореляційний аналіз даних у 8р85
- •Вікно виводу коефіцієнту
- •Вікно виводу значення (-критерій Ст’юдента для двох незалежних вибірок
- •Алгоритм обчислення т-критерію Вілкоксона
- •Алгоритм обчислення 11-кригерію Манна-Уітні
- •Вікно виводу результатів однофакторною дисперсійного аналізу
- •Алгоритм проведення кластерного аналізу
- •Алгоритм проведення факторного аналізу
- •Основна література
- •Бланк методики
- •Аналіз та інтерпретація результатів
- •Тема 10. Математико-статистична обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика 289
- •Тема 11. Методи багатовимірного статистичного аналізу
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комп’ютерних програм 8р88 для обробки даних психодіагностичного
- •Тема 9. Проективний підхід у психодіагностиці.
- •105 Нульові зсуви виключаються з розгляду.
Особистісні опитувальники рис
Назва |
Опис методики |
Опитувальник “Шістнадцять особистісних факторів” (8іх1ееп Регчопаїііу Касіог* ОиехГіоппаіге - 16 І*Р) [42], [59], [77], [212], [214] |
Запропонований Р.Б.Кеттеллом у 1950 році. Опитувальник призначений для вимірювання 16 особистісних факторів у осіб віком 16 років і старше. У практиці психодіагностики використовуються адаптації опитувальника Р.Кеттелла для дітей віком 8-12 років (Сііікігеп Регзопаїііу Оиезііошіаіге - СР<3) та для старшокласників (Ні§Ь 8с1юо1 Регзопаїііу Оиезїіоппаіге - Н8Р0), здійснені Е.М.Александровою та |
4 Велика п’ятірка (від англ. Ві§ Ріує, або скорочено В5) - система з п’яти факторів, які стійко виявляються в різних національних таксономічних дослідженнях лексики особистісних рис, а також у факторно-аналітичних дослідженнях структури багатовимірних особистісних опитувальників [287].
<,н Іноді може бути застосований конфірматорний факторний аналіз, який спрямований на підтвердження теоретично виокремлених особистісних факторів [287].
|
І.Н.Гільяшевою [212]. У 1990 році В.М.Руса- ловим та О.В.Гусєвою запропонований скорочений варіант огштувальника під назвою 8 РР, який складається з 70 питань. Опитувальник містиь 187 пунктів, на кожний з яких досліджуваний має дати одну з трьох варіантів відповідей - “так”, “ні”, “не знаю”. За допомогою опитувальника можна оцінити досліджуваного за кожним із 16 факторів, які позначені латинь- кими літерами. Зміст кожного фактору надається у біполяр-ній формі та супроводжується списком найбільше значущих поведінкових реакцій: А (відкритість у спілкуванні), В (розвиток ло-гічного мислення), С (емоційна стійкість), Е (схильність до лідерства), Р (життєва- діс-ність), О (сила супер-Его), Н (сміливість), / (сенситивність), і (довірливість), М (мрійливість), N (тактовність), 0 (впевненість у собі), 0, (консервативність), (): (самодостатність), ()< (самоконтроль), ()., (напруженість). Розроблені 2 основні еквівалентні форми А і В, а також форми С і Б (105 завдань для осіб з низьким рівнем освіченості) та Е (для неписемних людей). |
НЕО особистісний опитувальник (ІМЕО Рег80па1і(у Іпуепіогу, ^'ЕО РІ) [42] |
Розроблений П.Костою, Р.Мак-Креєм у 1992 році. Призначений для діагностики 5 глобальних факторів особистості у здорових осіб віком від 20 до 80 років. Існує 3 варіанта опитувальника: форма для самооцінювання (8), форма для оцінювання спостерігачем ( К) та скорочена форма (ИЕО Ріуе-Расіогз Іпуепіогу). Адаптація опитувальника для діагностики 5 факторів особистості була здійснена у 2000 році Л.Ф.Бурлачуком та Д.К.Корольовим [40]. Опитувальник складається з 240 тверджень та 3 контрольних завдань, які спрямовані на вимірювання 5 факторів та 6 параметрів, які лежать в основі кожного з них. |
Фрайбурзький особистісний |
Автори-розробники - И.Фаренберг, Х.Зелг, Р.Гампел (1970, 1973, 1978 роки). Існує 4 |
опитувальник (КгеіЬиг}> Регкопаїііу іпуєпіогу, КРІ) 142], [213] |
форми опитувальника А, В, С, К. Загальна форма С містить 212 питань, які діагностують такі фактори особистості: нервозність, спонтанна агресивність, збудливість, товариськість, поміркованість, реактивна агресивність, стриманість, відвертість, ексграверсія-інтроверсія, емоційна стабільність-лабільність, маскулінність- фемінність. Для повторного обстеження, групової діагностики використовують форми А і В (114 пунктів у кожній). Форма К є скороченою (76 стверджень). |
“Темпераментии й огляд” Гілфорда- Циммермана (СиіІІоггі- /лпппегпіаіі Тетрегашепі 8игуеу) [42] |
Запропонований Дж.Гілфордом та В.Цим- мерманом у 1949 році. Складається з 300 тверджень, які утворюють 10 біполярних шкал: загальна активність, урівноваженість, домінування, товариськість, емоційна стійкість, об’єктивність, дружелюбність, рефлексивність, ставлення до людей, мужність. |
При роботі над такими опитувальниками психодіагност стикається зі специфічною організацією емпіричних даних, яка виявляється в так званій об’єктній структурі даних (див. нижче рис. 14).
X! Х2 Хп
V, |
Ап |
А,2 |
|
Аіп |
у2 |
а2, |
а22 |
|
а2п |
|
|
|
|
|
V™ |
Аті |
Ат2 |
|
Атп |
Рис. 14. Об’єктна структура даних:
У[ - рядок даних, отриманих від і-го індивіда по п характеристиках, X, - стовпчик даних, отриманих по )-й характеристиці від т індивідів
Як видно на рисунку 14 схематична ілюстрація “об’єктної” структури даних має вигляд двовимірної матриці, в рядках якої розташовані об’єкти-досліджувані, а у стовпчиках - характеристики (властивості, риси), у клітинах - бали, що вказують на ступінь вираженості даної характеристики у даного об’єкта. Обробка таких даних здійснюється шляхом об'єднання (групування) стовпчиків, тобто особистісних ознак. Найчастіше для групування ознак використовують методи факторного аналізу - систему моделей і методів для перетворення вихідного набору ознак у більш просту та змістовну форму з метою виявлення невеликої кількості прихованих (латентних) характеристик, за допомогою яких може бути пояснена поведінка досліджуваного [152]. Ця модель є характерною для природничих наук та більшості тестоло- гічних (психометричних) і диференціально-психологічних досліджень: людина тут описується як об’єкт з властивостями, ступінь вираженості яких візуалізується у вигляді профілю (див. нижче рис. 15) 139], [287].
х, Х2 Х3 ... х„
Рис. 15. Абстрактна модель індивідуального діагностичного профілю, котрий відповідає об ’єктній структурі психометричних даних.
На осі абсцис відкладено виміряні властивості; на осі ординат - рівень її вираженості.
Пунктирна лінія - середній рівень вираженості виміряної властивості (для досліджуваної вибірки стандартизації). Підвищення цього рівня, наприклад, по X/, означає, що перша властивість у даного індивіда виражено сильніше, ніжу популяції. За другим показником Х2 властивість виражена слабкіше, ніж у середньому і т.д.
До групи опитувальників особистісних рис можуть бути віднесені також деякі опитувальники темпераменту, оскільки вони, по-перше, грунтуються на описаному вище “об’єктно-зо- рієнтованому підході” в психодіагностиці особистості, а по-друге,
дозволяють описати ті приховані від безпосереднього спостереження конституціональні особливості нервової системи, вроджені та найзагальніші властивості темпераменту, котрі, зумовлюючи варіативність поведінкових рис і відповідно специфіку нормально- динамічних аспектів (стилю) індивідуальної діяльності, являють собою найзагальніші фактори міжіндивідуальних відмінностей.
Як відомо, існують різні теоретичні підходи до проблеми темпераменту в психології та диференціальній психофізіології, серед яких найвідомішими є гуморальна теорія Гіппократа-Галена, конституціональні теорії Е.Кречмера та У.Шелдона, теорія типів ВИД І.П.Павлова га ін. Проте, в контексті розгляду теоретичних основ психодіагностики темпераментних рис особистості найбільший інтерес являють праці Б.М.Теплова, В.Д.Небиліцина, В.М.Ру- салова, Я.Стреляу, Б.И.Цуканова.
Розробка у школі Теплова-Небиліцина проблеми властивостей нервових процесів (сили, врівноваженості, рухливості нервових процесів збудження та гальмування) привела до виокремлення таких нових властивостей, як лабільність (швидкість виникнення та зникнення нервових процесів), динамічність (легкість та швидкість генерування нервовою системою процесів збудження та гальмування під час виробки умовних реакцій), сконцентрованість (пороги диференціальної чутливості) та дозволила обгрунтувати два основні параметри темпераменту - активність (що пов’язана з енергетичним потенціалом людини, характеризуючи динаміку її діяльності у різних ситуаціях) та емоційність (особливості виникнення, перебігу та припинення почуттів, афектів та настроїв). Ці ідеї, своєю чергою, значно вплинули на становлення спеціальної теорії індивідуальності (В.М.Руса- лов), в якій темперамент описується за допомогою чотирьох основних показників: темпу (швидкості), пластичності (варіацій- ності), ергічності (ступеня напруженості взаємодії організму із середовищем) та емоційності (порогу чутливості до розбіжності реального та очікуваного результатів). Кожний із зазначених параметрів темпераменту оцінюється як з предметної (об’єктно- орієнтованої), так і з соціальної (суб’єктно-орієнтованої) сторін за допомогою розробленого В.М.Русаловим “Опитувальника структури темпераменту” (див. нижче табл. 21).
У регуляторній теорії темпераменту Я.Стреляу виокремлюються 6 базисних рис темпераменту. До часових (темпораль- них) характеристик поведінки належать такі риси, як жвавість (динамічність реакції на стимули) та наполегливість (тенденція продовжувати й повторювати дії після завершення ситуації, що їх викликала), а до енергетичних - сенсорна чутливість (здатність реагувати на слабкі стимули), витривалість (опір утомі та стійкість до перешкод), емоційна реактивність (особливості реагування на емоціогенні стимули) та активність (тенденція здійснювати дії високої стимулюючої сили). Ступінь вираженості цих рис у конкретної людини виявляється за допомогою “Опитувальника темпераменту - Формальні характеристики поведінки” [238].
Нижче у таблиці 21 подано опис основних діагностичних методик, які використовуються для дослідження рис темпераменту. Детальний огляд інших закордонних опитувальників темпераменту зроблений у [42], [242].
Онитувальннки темпераменту
Назва |
Опис методики |
Опитувальник структури темпераменту (ОСТ) [112], [233] |
Запропонований В.М.Русаловим у 1990 році. Призначений для виявлення структури темпераменту у школярів та дорослих. Складається зі 105 питань, які утворюють 9 шкал (8 діагностичних та контрольна шкала - шкала соціальної бажаності відповідей): предметна та соціальна ергічність; пластичність та соціальна пластичність; темп та соціальний темп; емоційність та соціальна емоційність. |
Опитувальник формально- динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) [238] |
Автор-розробник В.М.Русалов (1988 рік). Спрямований на діагностику ступеня вираженості пов’язаних із темпераментом властивостей індивідуальності (психомоторні, інтелектуальні та комунікативні). Опитувальник складається зі 150 питань, які утворюють 13 шкал: психомоторна, інтелектуальна та комунікативна ергічність; психомоторна, інтелектуальна та комунікативна пластичність; психомоторна, інтелектуальна та комунікативна швидкість; психомоторна, інтелектуальна та комунікативна емоційність; контрольна шкала. За результатами діагностики обчислюються 6 індексів: психомоторної, інтелектуальної та комунікативної активності, загальної активності, емоційності та адаптивності. |
Павловський опитувальник темпераменту(РТ8 - Рауіоуіап Тешре- гатепі 8игуеу) [42], [77], [238] |
Розроблений Я.Стреляу 1990 році. Спрямований на виявлення властивостей темпераменту у дорослих. Складається зі 134 питань, які діагностують силу за збудженням та гальмуванням, урівноваженість за силою та рухливість. |
Опитувальник |
Запропонований Я.Сгреляу та Б.Завадським |
темпераменту - |
у 1992 році. Діагностує риси темпераменту у |
Формальні |
дорослих. Містить 120 питань, які |
характеристики |
дозволяють діагностувати досліджуваних за |
поведінки (КСВ-ТІ |
6 шкалами: жвавість (динамічність); |
- ЕогшаІ |
наполегливість; сенсорна чутливість; |
СЬагас(егіі>Ііс8 оГ |
емоційна реактивність, витривалість, |
ВеЬауІог - |
активність. |
Тетрегатепі |
|
Іпуеп(огу) [256] |
|
