- •Основи психологічної діагностики
- •Передмова
- •Програма курсу “психодіагностика”
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологічні аспекти психодіагностичної діяльності
- •Тема 1. Історія становлення психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-тірактична дисципліна
- •1.3. Тема 3. Структура психодіагностики. Професійно-етичні а спекти психодіагпостичноі діяльності
- •Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики
- •Тема 6. Класифікації психодіагностичних методик
- •Модуль 3. Загальна характеристика психодіагностичного методу
- •Тема 7. Об’єктивнийтіідхщ у психодіагнос тиці. Загальна характеристика
- •Тема 8. Суб’єктивний підхід
- •Тема 9. Проективний підхід у психоділіііостиці.
- •Модуль 4. Застосування математико-статисгичних методів у психодіагностиці
- •Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •Тема 10. Математико-статистичііа обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •Тема 11. Методи багатовимірного аналізу ста тистичних даних
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комгі ’ютерних програм 5р85 для обробки даних психодіагностичного обстеження
- •Основна літера тура до курсу
- •Модуль 1. Вступ до психодіагностики. Теоретико-методологгчні аспекти психодіагностичної діяльності
- •1.1. Тема 1. Історія становлений психодіагностики, її сучасний стан та перспективи розвитку
- •Тема 2. Психодіагностика як теоретико-практична дисципліна
- •Тема 3. Структура психологічної діагностики. Професійно-етичні аспекти іісиходіагностичної діяльності
- •Суб’єкт і об’єкт психодіагностики
- •ІІсиходіагностична ситуація
- •Психодіагностичне завдання
- •Засоби психодіагностики
- •Психодіагностичний процес
- •1.4. Тема 4. Психометричні основи психологічної діагностики 1.4.1. Проблема вимірювання у психодіагностиці
- •1.4.2.4. Стандартизованість діагностичної методики
- •2.1. Тема 5. Загальна характеристика експериментальних та неекспериментальних діагностичних методів
- •2.1.1. Поняття “метод”. Багатовимірні типології психодіагностичних методів
- •4. Рінні онаич ііаннн їіи. Іьнісі кі:
- •Тема 6. Класифікація исиходіагностичних методик
- •Переваги та недоліки тестування
- •3.1.2. Поняття про здібності. Тести здібностей
- •Тести інтелекту
- •Інтенціональний досвід
- •Батареї тестів інтелекту
- •Зл.2.3. Психодіагностика когнітивних стилів
- •3.1.2.4. Тести креативності (творчих здібностей)
- •Тести креативності
- •3.1.2.5. Тести спеціальних здібностей
- •Тссги професіоналізованих здібностей
- •3.1.3. Тести досягнень
- •Особливості тестів досягнень із різною спрямованістю (за м.К.Акімовою та к.М.І’уревичем 12231)
- •3.2. Тема 8. Суб'єктивний підхід у
- •Опитувалбників, методик суб'єктивного шкалування та самооцінювання
- •Особистісні опитувальники
- •Опитувальники рис особистості
- •Особистісні опитувальники рис
- •Типологічні опитувальники
- •Типологічні особистісні опитувальники
- •Опитувальники мотивів
- •Опитувальники соціальної мотивації
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники інтересів
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники цінностей
- •Опитувальники настанов (атитюдів)
- •Онитувальникн станів
- •Опитувальники станів
- •Опитувальники міжособистісних відносин
- •Поняття про проекцію
- •Видл проекції та їхня класифікація за двома вимірами (за д.Холмсом)
- •Класифікація проективних методик
- •Модуль 4. Застосування ма гематико-статистичних методів у психодіагностиці
- •Тема 10. Математико-статистичнл обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика
- •4.1.3. Групування, табулювання та ранжування даних
- •Правила ранжування
- •Приклад рангового впорядкування значень ознаки
- •Дескриптивна статистика
- •Нормальний розподіл
- •Статистичні гіпотези та статистичні критерії
- •Обчисленим рангово-бісеріальної кореляції г,.Ь при зіставленні результатів тесту у дівчаток (1) га хлопчиків (0)
- •Тема 11. Методи багатовимірного ста тистичного аналізу даних
- •Дисперсійний аналіз
- •Кількість відтворених слів (за [243])
- •Кластерний аналіз
- •Факторний аналіз
- •Інтеркорелнційна матриця
- •Тема 12. Використання пакету статистичних коми 40 тер них програм 5р88 для обробки да них психодіагіюстичного обстеження
- •Запуск програми та її інтерфейс
- •Попередній перелік змінних у дослідженні старшокласників
- •Описові статистики
- •Аде оТ Резропсіепі а)
- •Послідовність побудови таблиці зв’язаності
- •Кореляційний аналіз даних у 8р85
- •Вікно виводу коефіцієнту
- •Вікно виводу значення (-критерій Ст’юдента для двох незалежних вибірок
- •Алгоритм обчислення т-критерію Вілкоксона
- •Алгоритм обчислення 11-кригерію Манна-Уітні
- •Вікно виводу результатів однофакторною дисперсійного аналізу
- •Алгоритм проведення кластерного аналізу
- •Алгоритм проведення факторного аналізу
- •Основна література
- •Бланк методики
- •Аналіз та інтерпретація результатів
- •Тема 10. Математико-статистична обробка даних психодіагностики. Дескриптивна та індуктивна статистика 289
- •Тема 11. Методи багатовимірного статистичного аналізу
- •Тема 12. Використання пакету статистичних комп’ютерних програм 8р88 для обробки даних психодіагностичного
- •Тема 9. Проективний підхід у психодіагностиці.
- •105 Нульові зсуви виключаються з розгляду.
Нормальний розподіл
Для визначення стратегії подальшого статистичного аналізу даних велике значення має встановлення відповідності (чи невідповідності) емпіричного розподілу нормальному розподілу.
О.В.Сидоренко [244] пропонує перевіряти нормальність розподілу ознаки шляхом обчислення показників асиметрії та ексцесу з наступним їх зіставленням з критичними значеннями за формулами М.О.ГІлохинського та Є.І.Пустильніка.
Асиметрія
- це кількісна міра “скошеності”
симетричного розподілу від середніх
значень праворуч (позитивна асиметрія)
або ліворуч (негативна асиметрія) (див.
нижче рис. 38).
Показник асиметрії (А) обчислюється за формулою:
£(Хі -х)3
А = ^ — (7)
пхо
В якості міри опуклості симетричного розподілу використовується ексцес (Е). Для ексцесивних кривих характерним є надмірне накопичення (позитивний ексцес) або навпаки зниження (негативний ексцес) частот у центральних класах варіаційного ряду (див. рис. 39).
Показник ексцесу (Е) обчислюється за формулою:
І(х, -х)4
Е = ^ 3 (8)
пха
Рис. 39. Ексцес: а) позитивніш; б) негативний
При симетричних розподілах коефіцієнти асиметрії та ексцесу дорівнюють нулю.
Визначимо показники асиметрії та ексцесу для прикладу, наведеного в таблиці 35 за формулами М.О.Плохинського та Є.І.Пустильніка і зіставимо з ними емпіричні значення.
Таблиця 35
Розрахунок показників асиметрії та ексцесу
Номер дос ліджу ваного |
Резуль тат тесту (•*,■) |
хі - X |
0, -х)2 |
(*, - *)3 |
(*,. -х)4 |
1 |
14 |
-7,3 |
53,3 |
-389 |
2839,82 |
2 |
30 |
8,7 |
75,7 |
658,5 |
5728,98 |
3 |
16 |
-5,3 |
28,1 |
-148,9 |
789,048 |
4 |
18 |
-3,3 |
10,9 |
-35.9 |
1 18,592 |
5 |
25 |
3,7 |
13,7 |
50,66 |
187,416 |
6 |
17 |
-4,3 |
18,5 |
-79,5 |
341,88 |
7 |
21 |
-0,3 |
0,1 |
-0,03 |
0,0081 |
8 |
29 |
7,7 |
59,3 |
456,5 |
3515,3 |
9 |
24 |
2,7 |
7,3 |
19,7 |
53,1441 |
10 |
19 |
-2,3 |
5,3 |
-12,2 |
27,9841 |
п = 10 |
X = 21,3 |
£(*,. -х) = 0 |
X (*,-*)2 = 272,2 |
Х(*.- -*) = 519,8 |
-*)4 = 13602,2 |
У таблиці 34 ми визначили середнє арифметичне (х), котре дорівнює 21,3. Результат обчислення середнього квадратичного відхилення (о) поданий у формулі (5) і дорівнює ±5,5. Показники асиметрії та ексцесу обчислюємо за формулами (7) і (8).
Помилки репрезентативності для показників асиметрії (тА) та ексцесу (/и/;) визначаються за допомогою формул:
тА‘Ії (9)
де п - кількість досліджуваних.
У тому випадку, якщо показники асиметрії та ексцесу перевищують за абсолютною величиною власну помилку репрезентативності у 3 і більше разів, то це свідчить про достовірні відмінності емпіричних розподілів від нормального:
(П)
(12)
У даному випадку:
Оскільки обидва показники не перевищують у три рази власну помилку репрезентативності, то можна зробити висновок про нормальний розподіл даної ознаки за формулами М.О.Пло- хинського [207|.
Здійснимо перевірку за формулами Є.І.Пустильніка [228]. Якщо емпіричні значення показників асиметрії і ексцесу будуть нижчими за критичні, то можна казати про нормальний розподіл ознаки.
Обчислимо критичні значення для показників Л і Е.
(14)
Таким
чином, обидва варіанти перевірки, за
М.О.Плохинсь- ким та Є.І.Пустильніком,
привели до однакового результату:
розподіл результативної ознаки у даному
прикладі є нормальним.
Очевидно, що наведені вище обчислення є достатньо громіздкими навіть для невеликої за обсягом вибірки, тому на практиці психологи досить часто працюють із “сирими” балами, не перевіряючи ступінь збігу отриманого емпіричного розподілу з нормальним. З математичної точки зору це, звичайно, припустимо, але разом з тим необхідно підкреслити, що при подальшій статистичній обробці таких даних дослідник має користуватися виключно непараметричними критеріями. І лише у випадку доведення нормальності розподілу можливе застосування параметричних статистичних критеріїв.
