Дисципліна і правила ведення зв'язку

Дисципліна зв'язку - це точне і чітке дотримання особовим складом підрозділів ДСНС України встановленого порядку ведення обміну повідомленнями в мережах проводового і радіозв'язку.

Дисципліна зв'язку досягається:

- високими моральними якостями особового складу;

- знанням і чітким виконанням особовим складом правил установлення зв'язку, веденням реєстрації переговорів;

- точним виконанням вимог, викладених у документах, що регламентують експлуатацію засобів зв'язку;

- установленням діючого контролю за використанням засобів зв'язку за прямим призначенням.

Порушеннями дисципліни ведення зв'язку є:

- передача повідомлень, що не підлягають оголошенню;

- переговори приватного характеру;

- виклик абонента більше трьох разів протягом 1-2 хвилин;

- переговори з абонентами, що не називають своїх позивних;

- розголошення позивних і частот робочих каналів.

При виявленні порушень дисципліни ведення зв'язку відповідні посадові особи зобов'язані негайно провести розслідування, виявити причини порушень, покласти край виявленим порушенням дисципліни ведення зв`язку та вжити заходів до попередження їх повторення у майбутньому.

Обмін повідомленнями передбачає передачу і прийом телефонограм, радіограм, телеграм, графічних документів, сигналів, команд тощо.

Передача повідомлень повинна проводитися повільно, чітко, розбірливо. Говорити необхідно повним голосом, але не кричати, тому що при цьому порушується чіткість і ясність передачі.

Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини

§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.

Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об’єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням рекомендацій, викладених у додатку № 3 цих Правил.

За відсутності норм належності вид та необхідну кількість засобів пожежогасіння допускається визначати за додатком № 3 “Правил пожежної безпеки в Україні”.

Для зазначення місця знаходження первинних засобів пожежогасіння слід встановлювати вказівні знаки згідно з чинними державними стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом. (Червоний сигнальний колір необхідно застосовувати для:

а) засобів загальнотехнічного призначення, використовуваних з метою забезпечення пожежної безпеки (відра і лопати в складі пожежних щитів і стендів і т.п.);

б) окантовки щитів білого кольору для кріплення пожежного інструмента і вогнегасників. Ширина окантовки повинна складати від 30 до 100 мм.)

На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальної служби.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".

Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

- навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- встановлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.

Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися у відповідності з паспортами заводів-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування.

Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:

- облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;

- пломби на пристроях ручного пуску;

- бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

Зарядження й перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації.

Використані вогнегасники, а також вогнегасники з зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.

На перезарядження (технічне обслуговування) з об’єкта дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна уміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть власники цих об’єктів (або орендарі згідно з договором оренди).