§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.

Основні причини пожеж, які виникають на промислових підприємствах.

На промислових підприємствах виникнення пожеж в більшості випадків пов'язано з несправністю електроустановок, технологічного обладнання, контрольно – вимірювальних приладів.

Пожежі можуть виникати також від розрядів статичної електрики, необережного поводження обслуговуючого персоналу при використанні від-критого вогню і проведенні електрозварювальних чи інших вогневих робіт.

Небезпека виникнення пожеж при експлуатації несправних електроустановок пояснюється наявністю горючої ізоляції електромереж, машин, апаратів і джерел запалення, а також кисню, який знаходиться в повітрі (чи іншого окисника). Джерелом запалення можуть бути: коротке замикання електропроводів в машинах і апаратах, перевантаження провідників, електричні дуги, великі перехідні опори, вихрові струми і т.ін.

Короткі замикання виникають в результаті порушення ізоляції в електричних проводах, кабелях, машинах і апаратах. Небезпека полягає в тому, що струм при короткому замиканні досягає десятків і сотень ампер При цьому виділяється велика кількість тепла і загоряється ізоляція, плавиться метал з викиданням в навколишнє середовище іскр, які спроможні викликати пожежу. При перенавантаженнях проходить швидке теплове старіння ізоляції, що також приводить до пожежі. Перехідні опори виникають при поганих контактах в місцях з'єднання. Іскріння спостерігається при розмиканні електричного кола під навантаженням, пробою ізоляції між провідниками, наявності поганих контактів у місцях з'єднання проводів і кабелів.

Завислий і осівший горючий пил може знаходитись в середині виробничої апаратури чи в виробничому приміщенні. Завислий в повітрі гоючий пил, при певних концентраціях, утворює вибухонебезпечні суміші.

Межі вибуху пилоповітряної суміші і температура запалення її залежить головним чином від хімічного складу і ступеня подрібнення пилу. Практичну небезпеку вибухонебезпечних концентрацій в виробничих приміщеннях утворює пил з величиною нижньої межі вибуху до 65 г/м3. Пил, який має нижню межу вибуху, вище 65 г/м3 - вважається пожежонебезпечним. Горючий пил в осілому стані може тліти і при наявності кисню в повітрі менше 5-14%. Це обумовлюється тим, що на поверхні частинок пилу абсорбується кисень повітря. Основний пил, який знаходиться довгий час в нерухомому стані, здатний самозапалюватись.

Рідини в умовах виробництва знаходяться в певних ємкостях: резервуарах, апаратах, трубопроводах і т.п.

Ці ємкості можуть бути відкритими і закритими, хоча горять не самі рідини, а їх пари. Горюча рідина, яка має низьку температуру пароутворення - є більш небезпечною.

Горюча концентрація парів може утворюватись як всередині апаратів з рідиною, так і в виробничому приміщенні.

При виході із апаратів великої кількості пару, всередину виробничого приміщення, можуть утворюватись вибухонебезпечні концентрації. Частішою причиною виходу парів і рідини із апаратів назовні є неудосконаленість операції завантаження і розвантаження, а також виникнення пошкоджень апарату.

Джерела запалення, які зустрічаються у виробничих умовах різні як за природою свого утворення, так і за запасом енергії. В деяких випадках причиною запалення горючих речовин можуть бути джерела тепла, необхідні для проведення технологічного процесу: печі, прилади опалення, розжарені поверхні, полум'я електро і газозварювальних апаратів і т.п. Визначити наявність таких джерел запалення неважко. Значно складніше виявити раптову появу джерела запалення, наявність якого не викликана нормальною роботою виробництва. Поява більшості із них пов'язана з порушенням протипожежного режиму, пошкодженнями виробничої апаратури, допоміжних пристроїв, електрообладнання з недостатнім знанням пожежонебезпечних властивостей, речовин і матеріалів що обробляються.

Поняття про протипожежний режим та його основні напрямки.

Під протипожежним режимом слід розуміти сукупність певних заходів і вимог пожежної безпеки, раніше встановлених для об'єкта чи окремого приміщення і які підлягають обов'язковому виконанню всіма працівниками даного об'єкту.

Протипожежний режим встановлюється правилами, інструкціями, наказами і розпорядженнями керівника об'єкта (склади, цехи, лабораторії, відділи, майстерні).

Основна його мета:

1. недопущення пожеж від паління ;

2. недопущення пожеж від необережного поводження з вогнем;

3. недопущення пожеж від необережного проведення вогневих робіт, несправних нагрівальних приладів та інших аналогічних причин.

Крім того, протипожежний режим охоплює такі профілактичні заходи:

- утримання проходів і шляхів евакуації;

- якісне прибирання приміщень і робочих місць;

- встановлення норм забезпечення в цехах, складах і інших приміщеннях для зберігання матеріалів, сировини та готової продукції;

- огляд і закриття приміщень після закінчення роботи.

Для території промислових підприємств і складів режим і заходи повинні визначати також порядок зберігання матеріалів: на відкритих майданчиках, місцях стоянки автотранспорту, зберігання в дієздатному стані вододжерел, доріг, проїздів і під'їздів до будівель і споруд, а також недопущення зберігання і складування горючих матеріалів в протипожежних розривах.

Заходи протипожежного режиму, як правило, не вимагають значних матеріальних затрат, їх виконання залежить в основному від адміністрації підприємства.

Такі режимно-профілактичні заходи як:

- обладнання місць для паління;

- встановлення металевих ящиків для зберігання промаслених ганчірок і горючих відходів;

- встановлення загальних рубильників (вимикачів) для обезструмлення елек­троустаткування;

- щоденне прибирання приміщень від пилу і горючих відходів;

- дотримання заходів безпеки при користуванні нагрівальними приладами;

- ретельне обстеження приміщення, після закінчення роботи

можуть бути самостійно виконані адміністрацією і обслуговуючим персоналом будь-якого цеху, майстерні, лабораторії чи складу.

Працівники державного пожежного нагляду повинні в першу чергу вимагати від керівників об'єктів встановлення і дотримання суворого протипожежного режиму, а саме:

• розробки і вивченню зі всіма працюючими правил і інструкцій по пожежній безпеці;

• видання наказів і розпоряджень по протипожежному режиму і контролю за їх виконанням робочими і службовцями;

• недопущення паління і застосування відкритого вогню в місцях небезпечних в протипожежному відношенні, включаючи утримання території.

На кожному об'єкті необхідно забезпечити діючий контроль за виконанням режимних заходів. Його повинні впроваджувати адміністрація об'єкта чи цеху, а також члени ДПД.

Робітник державного пожежного нагляду повинен добиватись усунення режимних порушень під час проведення пожежно-технічного обстеження.