- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
Осередком інфекційних захворювань називається територія, заражена хвороботворними збудниками і яка є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань: іноді її просто називають осередком епідемічного зараження.
В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються за рішенням старшого начальника. Роботами щодо ліквідації бактеріологічного осередку керує начальник ЦЗ адміністративно-територіальної одиниці (об'єкта), а організацією та проведенням медичних заходів — начальник медичної служби.
В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються та проводяться:
– бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;
– карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого начальника; , .
– санітарна експертиза;
– контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;
– протиепідемічні; санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота. .
При організації робіт щодо ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження враховуються:
– здатність бактеріальних засобів спричиняти інфекційні захворювання серед людей і тварин;
– здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися у зовнішньому середовищі;
– наявність та тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;
– складність лабораторного виявлення застосованого збудника та тривалість визначення його виду;
– небезпечність зараження особового складу аварійно-рятувальних підрозділів та необхідність застосування засобів індивідуального захисту.
У випадку виявлення ознак бактеріального ураження у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних, встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається обсяг та послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження.
У всіх випадках в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження одним із першочергових заходів є проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Для цього застосовуються антибіотики широкого спектру дії та інші препарати, що забезпечують профілактичний і лікувальний ефект.
Після того, як буде визначено вид збудника, проводиться екстрена профілактика — застосування специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотиків, сироваток та ін., своєчасне застосування яких зменшить кількість жертв і буде сприяти прискореній ліквідації осередку ураження.
Для проведення заходів з ліквідації осередку бактеріологічного ураження залучаються в першу чергу, сили і засоби, які опинилися на території осередку, в тому числі санітарно-епідемічні станції (СЕС), ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні установи та формування. Якщо цих сил і засобів недостатньо, то залучаються сили і засоби медичної та інших служб ЦЗ, які знаходяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження проводяться заходи щодо забезпечення захисту особового складу підрозділів від інфекційних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих та підозрілих на захворювання та їх ізоляцію, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезінфекції одягу.
Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку ураження, або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекціями евакуюють спеціальними групами.
Особливістю інфекційних хвороб є перш за все їх заразність, тобто можливість передачі хвороби від хворої людини або тварини до здорової.
Захворювання настає не одразу, а після прихованого (інкубаційного) періоду, який може тривати протягом декількох днів, тижнів, а іноді і місяців, в залежності від збудника інфекційних захворювань. Збудника інфекційних захворювань можна визначити лише за допомогою спеціальних лабораторних методів дослідження і за допомогою аналізу відібраних проб, що, зрозуміло, ускладнює своєчасне вжиття заходів. Але, якщо підтвердився факт появи інфекційного збудника, то негайно оголошується карантин.
Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обмежувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідемічних, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичних осередків і наступну їх ліквідацію.
Мета карантину - повна ізоляція осередку ураження і ліквідація в ньому інфекційних захворювань, що виникли. Карантин може оголошуватися з метою попередження інфекційних захворювань, коли збудник не встановлений, але маються характерні ознаки захворювання.
При оголошенні карантину проводяться наступні заходи:
1. На зовнішніх межах зони карантину встановлюється охорона, організується комендантська служба і патрулювання.
2. В населених пунктах і на об'єктах організується місцева (внутрішня) комендантська служба, здійснюється охорона інфекційних ізоляторів і лікарень, контрольно-передавальних пунктів тощо.
3. Із районів карантину вихід людей, вивіз тварин та майна забороняється. В’їзд на заражену територію дозволяється начальниками цивільної оборони лише спеціальним формуванням і видам транспорту.
4. Транзитний проїзд транспорту через осередки ураження забороняється (винятком може бути лише залізничний транспорт).
5. Об'єкти господарської діяльності, що продовжують свою діяльність, переходять на особливий режим роботи, із суворим дотриманням протиепідемічних вимог. Робітники зміни розподіляються на окремі групи (якомога меншими за складом), контакт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок робітників і службовців організується за групами у спеціально відведених для цього приміщеннях. Припиняється робота всіх навчальних і видовищних закладів, ринків і базарів.
6. Населення в зоні карантину розподіляється на дрібні групи (так звана дрібна карантинізація); йому не дозволяється без крайньої потреби виходити із своїх будинків або квартир. Продукти харчування, вода і предмети першої необхідності доставляються спеціальними командами. При необхідності виконання термінових робіт поза будівлею люди повинні бути обов'язково у засобах індивідуального захисту.
7. Робота магазинів, майстерень, побутових установ може бути відновлена лише після встановлення виду збудників, виявлення епідеміологічної ситуації у тому випадку, коли не потребується строгих режимних заходів одразу ж після закінчення дезинфекції зовнішнього середовища і санітарної обробки населення.
В осередку інфекційних захворювань всі робітники і службовці підприємств і установ повинні вживати наступних заходів особистої безпеки:
носити захисні маски; додержуватись елементарних правил особистої гігієни на роботі і вдома;
не вживати неперевірені або заражені продукти харчування і воду; не палити на зараженій території;
при появі нездужання або кволості негайно звертатися до свого керівника або прикріпленого медичного працівника.
Населення в осередку інфекційного захворювання провадить дезинфекцію своїх квартир, обеззараження води і продуктів харчування, миється в домашніх умовах, змінює одяг, стежить за своїм самопочуттям і при найменшому нездужанні (температура, остуда, понос) негайно викликає до себе лікаря.
Населення і персонал суворо додержується рекомендацій СЕС щодо виконання режиму проведення усіх санітарно-гігієнічних і епідемічних заходів.
Карантин в осередку інфекційних захворювань після дезинфекції зовнішнього середовища замінюють обсервацією.
Обсервація – режимні і обмежувальні заходи, які передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду і проведення протиепідемічних, лікувальних, профілактичних, ветеринарних і санітарних заходів, обмеження пересування і переміщення людей або сільськогосподарських тварин в усіх прилеглих з зоною карантину адміністративно-територіальних утвореннях, які створюють зону обсервації - поширення інфекційних захворювань.
Мета обсервації - попередження розповсюдження інфекційних захворювань. Для цього здійснюються, власне, ті ж лікувально-профілактичні заходи, що і при карантині, але за умов обсервації ізоляційно-обмежувальні заходи є менш суворими. Зокрема, вихід населення із зараженої зони не забороняється, а обмежується і допускаються за умови обов'язкового проведення профілактичних заходів. У меншій мірі обмежується спілкування населення всередині осередку.
Встановлених в осередку інфекційного захворювання режиму і правил поведінки, а також вимог медичної служби мають додержуватися усі громадяни беззастережно. Ніхто не має права ухилятися від запобіжних щеплень і приймання лікарських препаратів.
Для відвернення масового поширення інфекційних захворювань населення зобов'язане ретельно додержуватись правил особистої гігієни, тримати у чистоті житла, двори, місця загального користування. У житлових будинках необхідно обробляти дезинфікуючими розчинами поручні сходів, дверні ручки, унітази засипати хлорним вапном, все прибирання у приміщеннях проводити лише вологим способом, не допускати розведення мух та інших комах.
В осередку інфекційних захворювань воду дозволяється брати лише із водопроводу або із незаражених, перевірених медичною службою вододжерел. Всі продукти слід зберігати у щільно закритій тарі і обробляти перед вживанням: воду і молоко прокип'ятити, сирі овочі і фрукти старанно мити і кип'ятити, для приймання їжі користуватися індивідуальним посудом.
Перед виходом із приміщення надягати індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри; перед входом з вулиці у житлове приміщення взуття і плащі необхідно залишати зовні до обробки їх дезинфікуючими розчинами.
Для дезинфекції приміщень частіше за все використовується освітлений (відстояний) 0,1-0,5 процентний розчин хлорного вапна. Для виготовлення 5-процентного розчину потрібно у 10 л води розвести 0,5 кг хлорного вапна і дати можливість розчину відстоятися.
Карантин або обсервація може оголошуватись у випадках небезпечних захворювань у районі, регіоні. Можливо оголошення карантину місцевого значення (школи, дитячого садку тощо) без обмеження і ізоляції території, без залучення озброєної охорони, комендантської служби і т. ін., силами медичних закладів міста, району.
Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.
