- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
§ 3. Електротравма
Пошкодження електричним струмом (електротравма) виникає при дії блискавки або електричного струму високої напруги на людину.· Дія струму напругою вище 100 вольт небезпечно, а понад 500 вольт - майже завжди смертельно.
При напрузі до 1ООО В
Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин або проводу необхідно використовувати сухий одяг, канат, палицю, дошку або будь-який інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Використання для цих цілей металевих чи вогких предметів не допускається. Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин також можна взятися за його одяг (якщо він сухий і відстає від тіла потерпілого), наприклад, за поли кітеля або шинелі, уникаючи при цьому доторкання до металевих предметів і частин тіла, які не прикриті одягом. Відтягуючи потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без надійної ізоляції рук, оскільки взуття і одяг можуть бути вогкими і перетворитися на провідники електричного струму.
Для ізоляції рук особи, яка надає допомогу, особливо якщо необхідно торкатись тіла потерпілого, не прикритого одягом, необхідно одягти діелектричні рукавиці або обмотати собі руки шарфом, опустити на руки рукав кітеля, використовувати прогумовану матерію (плащ) або звичайну суху матерію. Можна також ізолювати себе, ставши на суху дошку або на будь-яку іншу, що не проводить електричний струм, підстилку, пакунок одягу і т.п.
При відокремленні потерпілого від частин, що проводять електричний струм, рекомендується діяти, за можливістю, однією рукою.
При ускладненні щодо відокремлення потерпілого від струмопровідних частин необхідно перерубати або перерізати провід сокирою із сухою дерев'яною ручкою або іншим відповідним інструментом.
Виконувати це необхідно з належною обережністю (не торкаючись проводів, перерізуючи кожний провід окремо, одягнувши діелектричні рукавиці і калоші або боти).
При напрузі вище 1000 В
Для відокремлення потерпілого від землі або частин, які проводять електричний струм і знаходяться під високою напругою, необхідно одягти діелектричні рукавиці і боти та діяти штангою або кліщами, що розраховані на напругу лінії електромережі.
На лініях електромережі, коли вивільнити потерпілого від струму одним із вказаних вище способів достатньо швидко і безпечно неможливо, необхідно вдатися до короткого замикання (накид і т.ін.) всіх проводів лінії і до надійного їх попереднього заземлення (згідно із загальними правилами безпеки праці); при цьому мають бути вжиті запобіжні заходи для того, щоб провід, що накидається, не торкнувся тіла рятувальника і потерпілого.
Крім того, необхідно мати на увазі :
- якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно запобігти його падінню або зробити його безпечним;
- якщо потерпілий торкався одного проводу, то часто є достатнім заземлення тільки одного проводу;
- провід, що застосовується для заземлення і закорочування, необхідно спочатку з'єднати з землею, а потім накинути на лінійні проводи, які підлягають заземленню.
Необхідно також знати, що і після вимикання лінії, на ній, у разі великої її ємності, може зберегтись заряд, небезпечний для життя, і убезпечити лінію може лише надійне її заземлення.
Заходи першої допомоги потерпілому від електричного струму
Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму.
Для визначення цього стану необхідно негайно вжити таких заходів:
- покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;
- перевірити наявність у потерпілого дихання (визначається за підйомом груд клітини чи будь-яким іншим способом);
- перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії на передньобоковій поверхні шиї;
- з'ясувати стан зіниці (вузька чи широка); широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.
У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.
Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був у стані запаморочення, його треба покласти у зручне положення (на підстилку і накрити зверху будь-чим з одягу) і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, обов'язково спостерігаючи за диханням і пульсом. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості подальшого погіршення стану потерпілого. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт, забезпечивши необхідними транспортними засобами або ношами.
Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але у нього зберігається дихання і пульс, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою і забезпечити повний спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає дуже погано, рідко і судомно, (як помираючий), йому необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж; серця.
У разі відсутності в потерпілого ознак життя (дихання і пульсу) не можна вважати його померлим, тому що смерть часто є уявною. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання і зовнішнього (непрямого) масажу серця, то дійсно настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму і проводити безперервно до досягнення позитивного результату чи появи незаперечних ознак дійсної смерті (великих плям чи трупного заклякнення). Штучне дихання необхідно робити безперервно, як до, так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність чи недоцільність подальшого проведення штучного дихання вирішується лікарем.
У разі надання допомоги уявно померлому, дорогою є кожна секунда, тому першу допомогу необхідно надавати негайно, і за можливості, на місці пригоди. Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе.
Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатувати смерть має право тільки лікар.
Ступінь тяжкості електротравми залежить від стану шкірних покривів людини, вогкості його одягу, тривалості контакту з джерелом електрики.
Поразка електричним струмом може супроводжуватися опіками.
Між опіками від дії електричного струму, кип'ятку і від гарячих предметів немає великої різниці; у обох випадках травма тканин викликається високою температурою. Поразка тканин відбувається швидко, і тут найголовніше, що може зробити рятувальник, це негайно понизити температуру опіку. Охолоджування істотно зменшує серйозність опіку і полегшує сильний біль.
Допомога при електротравмі :
Особиста безпека. Перш ніж приступити до надання допомоги постраждалому, огляньте місце події: чи є дроти, що впали, або інші джерела електричного струму.
Відсовування потерпілого від джерела електричного струму за допомогою сухої палиці.
: Для усунення дії струму на постраждалого слід негайно викликати електрика або відповідального фахівця. Не ставайте новою жертвою дії електричного струму.
Якщо постраждалий знаходиться в транспортному засобі з дротами високої напруги, що впали на нього, не при торкайтеся до транспортного засобу. Потерпілого слід попросити залишитися в машині, або, якщо машина зажевріла, попросити виплигнути з машини, не торкаючись кузова.
Перевірити ABC (прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг). При поразках електричним струмом головне джерело небезпеки - зупинка серця або дихання.
За відсутності серцебиття починайте проводити сердечно-легеневу реанімацію.
Виходьте з того, що травми більш серйозні, чим здається на перший погляд, оскільки поразки електрострумом розповсюджуються углиб.
Закрийте вхідну і вихідну рани чистими пов'язками.
Дайте постраждалому подихати нашатирним спиртом (не більш 0,5-1 секунди).
Зігрійте постраждалого.
Ураження електричним, струмом
Врятування потерпілого, ураженого електричним струмом, у більшості випадків залежить від швидкості вивільнення його від впливу струму, а також від швидкості і правильності надання першої допомоги. Гаяння часу і тривала підготовка можуть призвести до загибелі потерпілого.
Ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його померлим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. У разі враження електричним струмом часто виявляється, що вирішити питання про доцільність чи недоцільність подальших дій з оживлення потерпілого і винесення висновку про його смерть може тільки лікар.
Особовий склад, що обслуговує електроустановки, має періодично проходити інструктаж щодо небезпеки враження електричним струмом і способам надання першої допомоги потерпілим, а також практичне навчання прийомам вивільнення від впливу електричного струму, способам проведення штучного дихання, зовнішнього (непрямого) масажу серця. Заняття мають проводити компетентні особи медичного персоналу разом з технічним персоналом. Організація навчання має покладатись на Відповідних осіб з числа начальницького складу, які несуть відповідальність за правильну експлуатацію пожежної техніки з електроустановками.
В усіх пожежних частинах, на кожному пожежному автомобілі з електроустановкою мають бути набори (аптечки) необхідних пристосувань і засобів для надання першої долікарняної допомоги.
Вивільнення від електричного струму
Доторкання до частин, що проводять електричний струм і знаходяться під напругою, викликають у більшості випадків довільне судорожне скорочення м'язів. Внаслідок цього пальці, якщо потерпілий тримає провід руками, можуть так сильно стиснутись, що визволити провід з його рук стає неможливим.
Якщо потерпілий продовжує торкатись частин, що проводять електричний струм, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі, що торкатись до людини, яка знаходиться під впливом струму без застосування належних заходів запобігання небезпечно для життя людини, яка надає допомогу. Тому першою дією особи, яка надає допомогу, має бути швидке вимикання тієї частини установки, якої торкається потерпілий.
При цьому необхідно враховувати :
- у разі знаходження потерпілого на висоті, вимикання установки і вивільнення потерпілого від електричного струму можуть призвести до падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку мають бути вжиті заходи, що забезпечують безпеку потерпілого;
- при вимиканні установки може одночасно відімкнутися також і електричне освітлення. У зв'язку з цим необхідно забезпечити освітлення від іншого джерела (ліхтар, факел, свічка, аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі і т.п.), не затримуючи відмикання і надання допомоги потерпілому.
Якщо відмикання установки не може бути проведено достатньо швидко, то необхідно вжити заходів до відокремлення потерпілого від струмопровідних частин, до яких він доторкається.
Ознаки поразки:
При електротравмі можливий непритомний стан, зупинка дихання, судоми, паралічі.
На шкірі можуть виникнути термічні опіки, "знаки струму" або "знаки блискавки" (ділянки шкіри жовтувато-бурого кольору або деревовидні розгалужені червоні смуги).
При сильних електричних розрядах може наступити миттєва смерть.
Проводьте заходи щодо невідкладної допомоги до прибуття реанімаційної бригади.
Не закопуйте постраждалого в землю! Це помилкова помилка, постраждалий не оживе, але дорогоцінний час буде упущений!
Обробка опіків від кип'ятку і гарячих предметів
- Видаліть або зрізайте весь одяг, що покриває обпалену поверхню тіла (а).
- Видаліть всі потенційно стискаючі предмети (кільця, браслети, годинник і ін. до того, як почнеться набряк.
- Потримайте обпалене місце під струменем холодної води не менше 10 хвилин (b). За допомогою одного цього заходу можна понизити тяжкість опіку, і він замість важкого виявиться легенею. Її слід застосовувати по можливості при всіх опіках.
- Не мажте опіки маслом, мазями або лосьйонами. Не відривайте нічого, що прилипнуло до поверхні опіку.
Міхури
- Їх потрібно по можливості тримати цілими. Для цього обережно накладіть м'яку прокладку з пишним шаром вати зверху і зафіксуйте її, прагнучи не тиснути на опік.
Обробка прорваних міхурів
- Прорвані міхури накрийте стерильною серветкою (а), якщо є така можливість.
- Зверху покладіть ще одну прокладку з вати і закріпить липкою стрічкою (b).
- Не можна спеціально прорізати або проколювати міхур. Зовнішній шар шкіри утворює ідеальний захист для лежачих під ним тканин, які можуть виявитися дуже сприйнятливими до інфекції.
Спочатку найважливіше - порушити контакт між жертвою і електричною проводкою, і зробити це так, щоб самому не одержати удар струмом.
У разі електричного шоку і опіків:
- Негайно відключите електрику - виверніть пробки або витягнете штепсель, або повністю відключите подачу електрики у ваше житло.
- При необхідності допомагайте собі рукояткою мітли або дерев'яним стільцем, стоячи при цьому на сухому гумовому килимку, книзі або складеній газеті, щоб відсунути руку постраждалого від електричного дроту .
- Коли постраждалий буде в безпеці, перевірте його дихання і пульс.
- При необхідності виконайте штучне дихання і непрямий масаж серця.
- Укладіть постраждалого на бік, якщо він без свідомості.
- Обробіть місця опіків в крапках, де електричний струм входив і виходив з тіла, охолодивши їх водою.
- Накладіть стерильну або чисту серветку і забинтуйте (b).
- Ніколи не лийте воду, якщо постраждалий все ще торкається електричного дроту.
Пошкодження електричним струмом (електротравма) виникає при дії блискавки або електричного струму високої напруги.. Ступінь тяжкості електротравми залежить від стану шкірних покривів людини, вогкості його одягу, тривалості контакту з джерелом електрики. Поразка електричним струмом може супроводжуватися опіками.
Ознаки електротравми
- При пошкодженнях, що супроводжуються легкими загальними явищами (непритомність, короткочасна втрата свідомості, запаморочення, головний біль, болі у області серця), перша допомога полягає в створенні спокою і доставці хворого до лікувальної установи. Необхідно пам'ятати, що загальний стан постраждалого може різко і раптово погіршати в найближчий годинник після травми: виникають порушення кровопостачання м'яза серця, явища вторинного шоку і т.д. Подібні стани іноді спостерігаються навіть у ураженого з найлегшими загальними проявами (головний біль, загальна слабкість); тому всі особи, що одержали електротравму, підлягають госпіталізації. Як перша допомога можуть бути дані болезаспокійливі), заспокійливі (мікстура Бєхтерева, настоянка валеріани), серцеві засоби (краплі Зеленіна і ін.).
При електротравмі можливий непритомний стан, зупинка дихання, судоми, паралічі.
На шкірі можуть виникнути термічні опіки, «знаки струму» або «знаки блискавки» (ділянки шкіри жовтувато-бурого кольору або деревовидні розгалужені червоні смуги).
При сильних електричних розрядах може наступити миттєва смерть.
