- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
§ 2. Отруєння продуктами харчування
У організм людини з їжею можуть потрапити різні бактерії - стрептококи, стафілококи, сальмонелли, протей, ентерококкиі ряд інших. Причиною харчової токсикоінфекції є не стільки самі мікроби, скільки токсини - отруйні речовини, що утворюються в результаті життєдіяльності цих мікробів і при їх руйнуванні.
Хвороботворні мікроби можуть потрапити в продукти і блюда під час їх виготовлення, зберігання, транспортування і продажу. Збудник ботулізму - цієї найважчої харчової токсикоінфекції -находяться в грунті. З неї він може потрапити на поверхню всіх овочів, ягід, грибів. Якщо при консервації їх недостатньо ретельно промити, ботулінус в герметично закупореній банці без доступу кисню розмножується і виділяє найнебезпечніший токсин. Токсини, що як одержані з їжею, так і утворилися в організмі, викликають запальний процес в слизистій оболонці шлунку, тонкої і товстої кишки (гастроентероколіт).
Ознаки харчового отруєння :
Біль в животі.
Нудота, блювота.
Пронос: буває до 10-15 разів на добу, спочатку рідкими каловими масами, а потім водянистими рясними смердючими випорожнюваннями.
Підвищується температура тіла, з'являються озноб, тахікардія (прискорене серцебиття).
Знижується артеріальний тиск.
Може виникнути непритомний стан, іноді наголошуються судоми м'язів.
Допомога при харчовому отруєнні
Особиста безпека під час вживання продуктів.
При підозрі на отруєння або явному отруєнні з'ясуйте можливий характер отрути і яким чином ця отрута потрапила в організм.
Допоможуть відомості, одержані від самого постраждалого або оточуючих його осіб, явні сліди отрути (упаковка, запах від постраждалого, вигляд і запах блювотних мас).
Дайте постраждалому випити 4-5 стаканів теплої води (дітям - по 100г на рік життя).
Викличте блювоту, натиснувши на коріння язика або полоскотавши зів.
Промийте шлунок повторно до повного очищення.
Дайте постраждалому 5 пігулок растолченного активованого вугілля.
Дайте рясне пиття: лужні мінеральні води, 2% розчин харчової соди.
При блюванні в несвідомому стані поверніть голову постраждалого набік.
При неможливості звернутися до медичної установи, промийте шлунок: після рясного пиття викличте блювоту за допомогою пальців.
Отруєння отруйними грибами
Отруєння виникають при випадковому вживанні в їжу отруйних грибів і носять, як правило, сезонний характер. Смертельне отруєння у дорослої людини може викликати вживання в їжу навіть одного отруйного гриба.
Отруєння мухомором
Інкубаційний період триває 0,5-3 години, після чого раптово з'являються нудота, блювота, водянистий понос, рясне потовиділення, гіперсалівація, сльозотеча. Виникає бурхлива перистальтика, буркотіння кишечнику. Порушення з боку центральної нервової системи характеризуються сплутаністю свідомості, галюцинаціями, маренням. Зіниці звужені, зір порушений. Дихання утруднене, гучне, свистячі та вологі хрипи. Брадикардія, гіпотонія. У важких випадках приєднуються симптоми дегідратації.
Перша медична допомога. Специфічним антагоністом є атропін.
Отруєння блідою поганкою
Токсини, що утримуються в блідій поганці, не руйнуються при термічній обробці і висушуванні.
Виділяють 3 ступеня тяжкості перебігу захворювання:
1. Легкий- характеризується помірним гастроентеритом, легкою гепатопатією.
2. Середній - характеризується вираженим гастроентеритом й токсичною гепатопатією.
3. Важкий (50% випадків)- характеризується важкими гастроентеритами, гепатопатією, нефропатією з переходом у гостру ниркову недостатність.
Перебіг отруєння блідою поганкою умовно можна розділити на три періоди.
Інкубаційний період триває від 6 до 24-30 годин. Залежності між тривалістю латентного періоду і тяжкістю отруєння немає.
Період гострого гастроентериту. Захворювання починається раптово, на тлі повного благополуччя, і проявляється болем в животі переймоподібного характеру, блювотою, профузним поносом із домішкою слизу, спрагою, слабкістю. У результаті тривалої діареї може настати загальна дегідратація організму з розвитком гострої серцево-судинної недостатності.
3. Період ураження паренхіматозних органів починається з З—4-го дня після отруєння. З'являється жовтяниця, темніє сеча та знебарвлюється кал, печінка стає болючою, збільшеною в розмірах, розвивається клініка гострої ниркової і печінкової недостатності, стан хворого прогресивно погіршується.
Перша медична допомога. Специфічних антидотів при отруєнні блідою поганкою немає. Лікування складається з патогенетичної і симптоматичної терапії.
Харчові токсикоінфекції
Харчові токсикоінфекції - гострі, короткочасні захворювання, викликані умовно-патогенними бактеріями, здатними продукувати екзотоксини поза організмом людини (в продуктах харчування). Вони протікають із симптомами ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (гастрит, гастроентерит) і порушеннями водно-сольового обміну.
Тяжкість клініки залежить від виду і дози ентеротоксину.
При стафілококових отруєннях інкубаційний період триває від 2 до 4 годин (іноді скорочується до 30 хвилин і рідко подовжується до 6 годин). Початок бурхливий - з'являються нудота, багаторазова і болюча блювота, рідкі переймоподібні болі в епіга-стрії, часто приєднуються болі у суглобах, У момент початку захворювання діарея може бути відсутньою (у 50% випадків) або з'являється пізніше. Випорожнення рідке, не часте, без патологічних домішок. Температура тіла нормальна або субфебрильна.
Відзначаються слабкість, блідість, запаморочення, гіпотензія, іноді судоми литкових м'язів. Усі ці явища короткочасні, звичайно через 1-2 доби настають поліпшення і видужання. Перебіг хвороби порівняно легкий.
Перша медична допомога
Для видалення токсинів, що не всмокталися, використовується промивання шлунка водою або слабким розчином соди (2-4%) до чистих промивних вод.
Призначається сольове проносне.
Проводиться масивна інфузійна і дегідратаційна терапія.
Симптоматична терапія.
Отруєння стафілококом
Стафілококк відноситься до гноєродних коків, в природі розповсюджений широко відрізняється високою стійкістю до факторів завнішньої середи.
Мікроб зберігає свою життєздатність від 3 діб до 3-6 місяців особливо тривало він зберігається на харчових продуктах (особливо на фруктах), а також в сухому пилу на бавовняних таканинах.
Стафілокок стійкий до дії високих температур. Так при температурі +80 градусів збудник гине лише через 20 хвилин, а під дією сухої пари через 2 години. За своїми біологічними властивостями мікроб може виділяти єнтеротаксин, який обумовлює тяжку картину гастероколіту. Попадання стафілококу на харчові продукти можливе при порушенні правил особистої гігєни та порядку та правил приготування харчових продуктів. У людини стафілокок викликає гостре шлункове захворювання з підвищенням температури, блюванням та рідким, відносно нечастим стулом з примісю слизу. В подальшому можливе виникнення збільшення частоти випорожнення, блювання, підвищення температури судоми падіння кровяного тиску. У зв’язку зі значним погіршенням стану здоровя напротязв 1-2 діб може настати смерть.
Ботулізм
Ботулізм - отруєння токсинами бактерій ботулізму, що протікає із симптомами важкого ураження нервової системи.
Джерелом хвороби частіше є гриби (мариновані, іноді солоні), в'ялена риба, рідше - м'ясо, ковбаси, шинка домашнього консервування (анаеробне середовище). Хворий на ботулізм не заразний.
Інкубаційний період коливається в межах 6-24 годин, але може подовжуватися до 6-10 днів. Чим він коротший, тим важче протікає захворювання і гірший прогноз.
Початок хвороби гострий, характерні помірні динамічні розлади і нудота, блювота, біль в животі, нечастий пронос, випорожнення без патологічних домішок. За характером перебігу виділяють важку, средньоважку і легку форми.
Важка форма. Інкубаційний період - 12-36 годин. З'являється слабкість, виражені очні симптоми: діплопія, іноді страбізм (косоокість), двосторонній птоз повік, ослаблення зору, часто відзначається вертикальний ністагм. Це поєднується із сухістю у роті, утрудненням ковтання, спрагою, сиплістю голосу, невиразністю мови ("каша в роті"), головним болем, запамороченням. Температура тіла підвищена. Виникають ознаки розвитку розладів дихання: відчуття браку повітря, стиснення і тяжкості в грудях, іноді болю в області серця, неможливість глибокого вдиху. Потім приєднуються парез м'якого піднебіння, кашель, може розвитися аспіраційна пневмонія, можлива поява симптомів токсичного міокардиту.
Середньоважка форма. Інкубаційний період - 36-48 годин. Відзначається незначною виразністю перелічених вище ознак: очна симптоматика помірна, слабкість менша, однак мають місце утруднення при ковтанні, осиплість голосу, спрага, метеоризм, запори. Температура тіла нормальна або трохи підвищена. Типово більш повільне наростання патологічних симптомів і більш швидкий зворотний їх розвиток.
Легка форма. Інкубаційний період - 5-6 діб. Дана форма далеко не завжди може бути виявлена, унаслідок пізнього звернення хворого за допомогою, слабкої симптоматики і тривалого інкубаційного періоду.
Діагноз ставиться на підставі анамнезу, клінічного обстеження і лабораторних даних. Найбільш важлива офтальмологічна симптоматика, що не зустрічається при інших отруєннях.
Перша медична допомога
Видалення токсину, що не всмоктався, здійснюється промиванням шлунка 2% розчином гідрокарбонату натрію і за допомогою сифонних клізм.
Уводиться специфічна антиботулінічна сироватка.
