Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.

§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.

Пожежна тактика – це теорія і практика підготовки та проведення бойових дій підрозділів, які спрямовані на гасіння пожеж. Основним змістом вивчення пожежної тактики є підготовка до гасіння пожеж різною кількістю сил та засобів у різноманітних умовах та обстановці.

Необхідність вивчання цієї дисципліни під час проходження первинної підготовки продиктована тим що:

Пожежна тактика вирішує наступні завдання:

• вивчає та узагальнює закономірності розвитку пожеж;

• виробляє найбільш раціональні способи і прийоми рятування людей та гасіння пожеж у різноманітних умовах і обстановці;

• визначає організацію та способи ведення бойових дій підрозділами та удосконалює їх організаційну структуру;

• вивчає тактичні можливості підрозділів та їх організаційні форми, методи підготовки особового складу пожежної охорони.

У зв’язку з тим, що пожежну охорону МВС України у 2003 році було включено у склад МНС України, то у зв’язку з цим виникли нові функції - приймати участь в ліквідації НС техногенного та природного характеру, проводити комплекс аварійно-рятувальних робіт.

Пожежа – це неконтрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та утворенням загрози життю та здоров’ю людей, тварин, навколишньому середовищу.

Горінням називається складний фізико-хімічний процес поєднання горючої речовини та окисника під впливом температури. Під час горіння органічна речовина змінює свою форму, вид, властивості. Тобто змінюються її початкові фізичні та хімічні властивості. Під час горіння частина речовини перетворюється в чадний газ, виділяється тепло та випромінюється світло. Горіння можливе, як сказано вище, за наявності трьох складових умов – горючої речовини (твердої, газоподібної, рідкої), окисника (кисню повітря або технічного кисню) та температури, що може викликати спалахування або горіння речовини. У випадку відсутності одного з перерахованих факторів – горіння припиняється.

Мал.1. Фактори горіння.

Пожежа, після її виникнення, певний час розвивається хаотично. В цей час знищуються матеріальні цінності, утворюються умови для виникнення обвалів, вибухів, перекидання вогню на інші приміщення чи споруди. Утворена загазованість створює небезпеку людям.

Простір, у якому виникла пожежа, умовно поділяється на три зони: горіння, теплової дії та задимлення.

Зоною горіння називається частина простору, в якому протікають процеси термічного розкладання або випаровування горючих речовин і матеріалів в обсязі факелу полум’я.

Зона теплової дії примикає до межі зони горіння. В цій частині простору протікають процеси теплообміну між поверхнею полум’я, навколишніми горючими речовинами та будівельними конструкціями. Тепло від полум’я передається у всіх напрямках: горизонтально, вертикально та вниз. Підраховано, що майже 50% всього тепла зразу йде в гору (за рахунок чого здійснюється наповнення повітряних шарів теплим повітрям і вони можуть летіти). 50% відсотків тепла, що не пішли в гору ідуть на прогрівання оточуючих горючих речовин, з цієї кількості тепла більша частина повертається назад в осередок горіння після того, як прогріта горюча речовина спалахує.

Мал.2. Зони на пожежі

Зона задимлення – частина простору, заповнена димом в якому неможливе перебування людей без апаратів захисту органів дихання, а дії підрозділів ускладнені недостатньою видимістю.

Мал.3. Приклад утворення зони задимлення на пожежі

В деяких випадках за зовнішніми ознаками (колір, запах, смак) можливо встановити вид палаючої речовини(див. таблицю 1.). Це в деяких випадках дозволяє під час оперативного розгортання вирішити які вогнегасні речовини застосовувати під час подавання вогнегасної речовини на вирішальному напрямку.

Таблиця 1.

Горюча речовина	Характеристика диму
	Колір	Запах	Смак
Деревина	сірувато-чорний	смолистий	кислуватий
Папір, сіно, солома	білувато-жовтий	специфічний	кислуватий
Бавовна, тканини	бурий	специфічний	кислуватий
Нафтопродукти	чорний	нафтовий	кислуватий
Фосфор	щільний білий	часниковий	не має
Магній	білий	не має	металевий
Сірка	не визначений	сірчистий	кислий
Гума	чорно-бурий	сірчистий	кислий
Калій металевий	щільний білий	не має	кислуватий

Інтенсивність тепловиділення залежить від газового обміну на пожежі.

Газовий обмін на пожежі – це рух атмосферного повітря до зони горіння і видалення з зони горіння нагрітих продуктів згоряння. Газовий обмін є обов’язковою складовою розвитку кожної пожежі.

А

Б

В

Мал.4 А-зона високого тиску, Б-нейтральна зона, В-пониженого тиску

Найбільший газовий обмін відбувається на відкритій місцевості, у великих виробничих цехах, будинках підвищеної поверховості. Під час великих зовнішніх пожеж газові потоки підхоплюють іскри, палаючі частки у гору, а потім це опадає на землю і утворює додаткові осередки горіння.

Управління газовими потоками під час гасіння пожеж є важливою тактичною дією, що виконується для створення умов успішного гасіння пожежі та рятування людей.

Процес гасіння пожежі є доцільно керованим і становить собою систему дій керівництва гасінням пожежі та дій підрозділів з виконання розпоряджень керівництва, що спрямовані на гасіння пожежі.

Успіх гасіння будь-якої пожежі залежить від швидкості дій КГП, що зумовлюється рівнем його тактичної підготовки та практичного досвіду і часу бойової роботи пожежних підрозділів, скерованих на гасіння пожежі, який залежить від рівня підготовки особового складу караулів пожежної охорони.

Весь етап гасіння пожежі за часом можливо умовно розділити на два періоди: період локалізації і період ліквідації пожежі.

Локалізація пожежі – це дії пожежних підрозділів, спрямовані на попередження подальшого розповсюдження вогню і створення умов для його ліквідації.

Час, впродовж якого здійснюються ці дії, називають періодом локалізації пожежі.

Початком періоду локалізації є момент введення вогнегасних речовин до осередку пожежі (пожежними підрозділами, автоматичними системами гасіння, населенням). Закінчення періоду локалізації є момент, коли утворені умови запобігання подальшому розповсюдженню вогню.

Пожежа вважається локалізованою, коли немає погрози людям і тваринам, а розвиток пожежі обмежений і забезпечена можливість його ліквідації наявними силами і засобами які прибули на пожежу.

Отже, загальна тривалість локалізації пожежі складається з часу, витраченого на наступальні та захисні дії підрозділів до моменту локалізації пожежі.

У період локалізації пожежі підрозділи здійснюють такі види бойових дій:

• розвідку пожежі;

• оцінку пожежної обстановки;

• рятування людей та тварин у випадку загрози їх життю від небезпечних факторів пожежі;

• зосередження сил та засобів, що необхідні для бойової роботи на пожежі з урахуванням резерву;

• оперативне розгортання та введення додаткових сил та засобів підрозділів та нарощування їх до необхідної кількості та безперебійна подача;

• розгортання підрозділів на спеціальних автомобілях;

• евакуація матеріальних цінностей;

• розкривання та розбирання конструкцій;

• регулювання газового обміну, боротьба з димом, високою температурою та іншими чинниками розвитку пожежі, що витікають із особливостей об’єкта та обстановки, що складаються на пожежі.

Обмеження розвитку пожежі досягається:

1. Своєчасним зосередженням і запровадженням у дію необхідної кількості сил і засобів.

2. Швидким виходом пожежних з стволами на позиції і їхній умілій дії.

3. Безперебійною подачею вогнегасних засобів.

4. Створенням протипожежних розривів.

Ліквідація пожежі – це час з моменту локалізації до повного припинення горіння на пожежі. Тривалість періоду ліквідації пожежі залежить від її розмірів на момент локалізації, місця горіння, величини та виду горючого завантаження, способу гасіння, ефективності вогнегасних засобів, кількості і тактичних можливостей пожежних підрозділів та служб об’єкта (міста), інших факторів.

Період ліквідації пожежі характеризується безперервними наступальними та забезпечувальними бойовими діями підрозділів, зменшенням розмірів площі горіння та інших його параметрів і поступовим скороченням загального об’єму робіт пожежних підрозділів.

Для ліквідації пожежі достатньо двох умов:

• повне припинення горіння горючих речовин і матеріалів у зоні горіння та у просторі навколо неї, яке виникло у результаті факторів, що діяли у цій зоні (розлітання часток матеріалів, що горять, коротке замикання електромереж, прогрівання конструкцій, попадання іскор до систем вентиляції, пневмотранспорту та ін.);

• виключення можливості повторного займання горючих речовин та матеріалів після від’їзду пожежних підрозділів до місць дислокації ( займання від нагрітих конструкцій, в результаті саморозігрівання вже нагрітих деяких речовин, схованих осередків тління тощо).

У період ліквідації пожежі КГП і всі командири на своїх дільницях повинні ретельно перевірити всі місця скритого можливого розповсюдження вогню або занесення його конвекційними потоками через системи вентиляції та аспірації, щоб не допустити повторного виникнення пожежі. Якщо КГП не впевнений у тому, що виключені всі можливості повторного виникнення пожежі, він повинен виставити пост на місці пожежі із засобами гасіння або залишити один підрозділ.

По тому, як в процесі ліквідації пожежі фронт пожежі зменшується, необхідність в застосуванні великої кількості вогнегасних речовин відпадає. Тому з метою економії вогнегасних речовин, ПММ слід перейти з стволів “А” на перекривні стволи “Б”, а далі, по тому, як відпадає потреба в подаванні великої кількості стволів, збираються рукавні лінії. Під час розбирання конструкцій, а також у зимових умовах, при низьких температурах, стволи з метою запобігання розливу води на місці пожежі, виводяться на вулицю.

Ліквідація горіння досягається:

1. Впливом на поверхню палаючого матеріалу охолоджуючими вогнегасними речовинами.

2. Створенням у зоні горіння чи навколо неї газового чи парового середовища в якому процес горіння неможливий.

3. Створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних засобів і матеріалів.

4. Хімічним гальмуванням реакції горіння.

У період ліквідації пожежі можуть здійснюватись підготовчі бойові дії по введенню додаткових сил та засобів, основні бойові дії, забезпечення бойових дій (розкривання і розбирання конструкцій, регулювання газообміну, евакуація матеріальних цінностей, відключення електромереж та установок, захист конструкцій від вогню та високих температур).

По закінченні ліквідації пожежі проходить процес згортання сил і засобів. Частково цей процес відбувається також у результаті скорочення обсягу робіт на пожежі, коли прибулі по підвищеному номеру виклику пожежні підрозділи вже виконали свій обсяг роботи.

Прибувши до місця дислокації, особовий склад підрозділу в мінімальний час вживає заходів по приведенню пожежної техніки в бойову готовність. Перевіряється кількість води, піноутворювача, палива, цілісність та кріплення пожежно-технічного озброєння. Мокрі напірні рукави підлягають заміні на сухі.