Глава 5. Організація роботи ланок гдзс

§ 1. Організація роботи ланок гдзс

Порядок включення і виключення з апаратів

Після прибуття пожежного підрозділу до місця пожежі, керівник гасіння пожежі (КГП) приймає рішення про використання газодимозахисної служби для гасіння пожежі або рятування людей.

Якщо таке рішення КГП прийняте, то для особового складу газо-димозахисної служби подається команда “Апарати-одягнути!”. За цією командою газодимозахисники виймають свої апарати з відсіку пожежного автомобіля і одягають їх на спину. Підтягують плечові ремені, застібують поясний ремінь. Знімають захисний чохол з маски.

Командир ланки або КГП вказує яке пожежне обладнання необхідно брати з собою в непридатне для дихання середовище і де буде знаходитись пост безпеки.

Газодимозахисники беруть необхідне обладнання і прямують до місця встановлення поста безпеки. Командир ланки чи КГП доводить газодимозахисникам завдання, яке вони повинні виконати в НДС і план дій. На посту безпеки, по команді командира ланки “ Апарати–перевірити!”, газодимозахисники виконують оперативну перевірку. Командир ланки слідкує за правильністю виконання перевірки підлеглими, приймає доповіді від газодимозахисників за формою “Петренко до роботи готовий, тиск 19 !”. Після доповіді останнього газодимозахисника, особисто перевіряє тиск на манометрі кожного і вказує данні постовому на посту безпеки, перевіряє зв’язок з постом безпеки, включає ліхтар і подає команду “За мною кроком руш!” По цій команді газодимозахисники, беруть пожежне обладнання і прямують в задимлене середовище виконувати поставлене завдання.

Після виконання завдання, ланка у повному складі виходить з НДС на пост безпеки. На посту безпеки командир ланки оцінює обстановку для виключення з апаратів (задимленість чи загазованість навколишнього середовища, погодні умови і т.і.), перший знімає маску і після цього подає команду особовому складу ланки “З апаратів – виключись!”. По цій команді газодимозахисники знімають каски, маски і тільки після цього закривають запірні вентилі балонів.

Командир ланки доповідає КГП про виконання завдання або результати розвідки в НДС. Після оцінки обставин КГП приймає рішення про подальше використання ГДЗС. Якщо таке рішення прийняте, то ланка поступає в резерв. Якщо завдання повністю виконане і немає необхідності подальшого використання ланок ГДЗС, то особовий склад ланки знімає апарати і встановлює їх у відсік пожежного автомобіля.

Спорядження ланки ГДЗС і організація зв’язку з постом безпеки

В залежності від фізико–хімічних властивостей речовин, які знаходяться в НДС, для забезпечення безпечної роботи, ланка ГДЗС повинна мати відповідні засоби захисту і пожежно–технічне обладнання.

Для виконання робіт і проведення розвідки в приміщеннях, які задимлені в результаті пожежі, ланка ГДЗС повинна обов’язково мати мінімум необхідного оснащення, а саме:

- рукавну лінію з пожежним стволом;

- пожежну рятувальну мотузку;

- пожежний лом;

- засоби зв’язку з постом безпеки (мобільну радіостанцію, сиг-нально–переговорний пристрій СПУ-3А, шляховий шпагат);

- засоби освітлення (індивідуальний ліхтар на кожного газодимо-захисника і груповий ліхтар на ланку ГДЗС);

- індивідуальні сигналізатори визначення місця перебування газодимозахисника.

Додатково ланка ГДЗС може комплектуватись:

– термо або газоаналізаторами;

– зв’язкою;

– індикаторами визначення електричного обладнання під напругою;

– ізолюючими апаратами з пристроями для рятування потерпілих або саморятівниками (один на кожного газодимозахисника) з часом захисної дії від 15 хвилин і більше.

Рішення про використання додаткового оснащення ланки ГДЗС приймає КГП (НОТД).

Для виконання робіт і проведення розвідки у приміщеннях, які заповнені вибухонебезпечними газами чи парами, ланка ГДЗС повинна користуватись таким пожежно–технічним обладнанням і засобами захисту:

- газоаналізатор;

- засоби пожежогасіння (рукавна лінія з стволом та ін.);

- засоби зв’язку (рятувальна мотузка або шляховий шпагат, радіостанція, якщо вона має відповідне вибухобезпечне виконання);

- засоби страхування (рятувальна мотузка);

- засоби освітлення (груповий ліхтар, якщо він має вибухобезпечне виконання)

Примітка. Весь особовий склад ланки повинен бути одягнений в гумові чоботи. Замість шанцевого інструменту, у разі потреби, використовувати інструмент, який не дає іскор або дерев’яну палку.

Виконання розвідки або роботи в середовищі, яке містить СДОР, особовому складу ГДЗС дозволяється тільки після дозволу на виконання робіт, що виданий адміністрацією об’єкта, проведення інструктажу особового складу інженерно–технічним персоналом об’єкта і забезпечення газодимозахисників відповідними захисними костюмами.

Зв’язок поста безпеки з командиром ланки ГДЗС підтримується за допомогою однотипних переносних мобільних радіостанцій, сигнально–переговорного пристрою СПУ–3А, гучномовних пристроїв (мегафон, СГП–30, СГП–60 і т.д.).

Командир ланки повинен підтримувати постійний зв’язок з постом безпеки, інформувати про результати розвідки в НДС, самопочуття особового складу і найменший тиск у балонах.

При неможливості використання вищеназваних засобів зв’язку (робота ланки ГДЗС у вибухонебезпечному середовищі), необхідно використовувати рятівну мотузку або шляховий шпагат один кінець якого знаходиться у постового на посту безпеки, а другий у командира ланки. По домовленості між командиром ланки і постом безпеки, встановлюються наступні сигнали:

- один ривок мотузки – “Все добре, прямуємо до місця роботи.” Після виконання завдання, на зворотному шляху, означає “Повертаємось назад.”

- два ривки мотузки – “Дійшли до місця роботи, працюємо.”;

- три ривки мотузки або часті ривки – “Необхідна негайна допомога, щось трапилось.”

При використанні рятувальної мотузки або шляхового шпагату в якості засобу зв’язку між командиром ланки ГДЗС і постом безпеки слід пам’ятати, що його ефективність залежить від відстані до місця роботи і кількості поворотів. Практика свідчить, що при кількості поворотів більше двох і відстані до поста безпеки більшій за 30 м, зв’язок за допомогою рятувальної мотузки або шляхового шпагату втрачає свою ефективність.

Склад ланки ГДЗС

При роботі в НДС ланка ГДЗС повинна складатись, як правило, з 3-х газодимозахисників, включаючи командира ланки.

В залежності від поставленої перед ланкою задачі і умов в яких доводиться працювати, за рішенням КГП (НОТД), кількість газодимозахисників в ланці може бути збільшена або зменшена.

При проведенні розвідки чи гасінні пожежі (ліквідації аварії) в підземних спорудах великої площі (станції метрополітену, багатоповерхові підвали, підземні автостоянки і т.д.), група, що направляється, повинна складатися з двох ланок ГДЗС. В цьому випадку один з командирів ланки призначається старшим. На посту безпеки виставляється резервна ланка ГДЗС.

Примітка. При проведенні розвідки чи гасінні пожежі в підземних спорудах великої площі, трюмах кораблів забороняється використовувати апарати з часом захисної дії меншим ніж 2 години.

Ланка ГДЗС повинна складатись, як правило, з газодимозахисників які несуть службу в одному відділенні або караулі. У виняткових випадках, за рішенням КГП або НОТД, можуть бути організовані збірні ланки.

До складу ланки ГДЗС входять: командир ланки, газодимозахисники – члени ланки, заступник командира ланки.

Командирами ланок ГДЗС на пожежі є:

- начальник караулу, при роботі одного караулу;

- командир відділення, при роботі одного караулу, у випадку коли начальник караулу організовує і виконує роботи по рятуванню людей;

- старший начальник, якщо він включається в склад ланки;

- командир спеціального відділення ГДЗС, при прибутті на пожежу спеціалізованого відділення;

- особи начальницького складу, при роботі на пожежі декількох підрозділів.

Примітка. Якщо командир ланки ГДЗС з будь-яких причин не може виконувати свої обов’язки (травмування, втрата свідомості тощо), то керівництво ланкою бере на себе заступник командира ланки.

Порядок пересування ланки ГДЗС в задимлених приміщеннях

Спосіб пересування ланки (у повний зріст, зігнувшись, навпочіпки, переповзанням) в залежності від задимлення і температури в приміщенні, визначає командир ланки.

Якщо планування приміщень відоме заздалегідь (вивчення оперативно–тактичної характеристики об’єкта, відпрацювання плану або картки пожежогасіння і т.д.), то ланка ГДЗС пересувається в задимленому приміщенні найкоротшим відомим шляхом.

Якщо планування приміщень не відоме, тоді для безпеки слід пересуватись вздовж капітальних стін або стін з вікнами.

При пересуванні по маршах сходової клітки, слід триматися якнайближче до капітальної стіни, бо огороджуючі перила можуть бути несправні або зруйновані. Спускатись сходами у підвальне приміщення, звідки виходять розпечені продукти горіння, слід навпочіпки обличчям до виходу, сповзати на животі або боком.

Пересуватись по задимленому горищі слід в середній його частині. У випадку можливого руйнування перекриття горища, поблизу капітальних стін.

До місця пожежі (роботи) газодимозахисники пересуваються один за одним, тримаючи вільну руку на корпусі апарата газодимозахисника, що йде попереду. Щоб краще запам’ятовувати орієнтири для зворотного шляху, необхідно прямуючи вздовж стіни, торкатись її ліктем або тильною стороною руки (щоб запобігти враження електричним струмом). Такий спосіб пересування в задимленому приміщенні дозволяє забезпечувати взаємозв’язок між газодимозахисниками ланки і сприяє вивченню маршруту пересування.

Ведучим ланки ГДЗС є командир ланки. Він озброюється груповим ліхтарем і легким ломом, за допомогою яких перевіряє стан будівельних конструкцій і виявляє перешкоди на шляху ланки ГДЗС. Конструкції попереду слід простукувати тупим кінцем легкого лома, щоб не поранити ймовірного потерпілого. За командиром ланки пересуваються газодимозахисники, які про-кладають рукавну лінію з стволом або переносять інше пожежно–технічне обладнання. Замикаючим ланки ГДЗС є заступник командира ланки, який спостерігає за психологічним станом і самопочуттям газодимозахисників і допомагає їм у роботі. Виконуючи поставлену задачу, ланці ГДЗС доводиться відкривати двері які ведуть в задимлені і палаючі приміщення. При цьому слід пам’ятати, що ці двері слід відкривати обережно, так як при різкому відкриванні дверей можливий викид полум’я або розпечених продуктів горіння.

Якщо двері відкриваються “на себе”, то перед тим як їх відкрити, особовий склад ланки стає за стіну зі сторони завіс. Командир ланки обережно привідкриває двері, використовуючи полотно дверей для захисту, впираючись в нього ступнею ноги і тримаючи його за ручку. Якщо викиду полум’я або розпечених продуктів горіння не сталось, двері поступово відкриваються на всю ширину і ланка заходить в задимлене приміщення.

Якщо двері відкриваються “від себе”, то перед тим як їх відкрити, особовий склад ланки стає за стіну з того боку, де знаходиться ручка дверей. Командир ланки, стоячи за стіною, рукою натискає на ручку і штовхає двері у приміщення. Зачекавши деякий час, ланка заходить у задимлене приміщення.

При прямуванні до місця пожежі, двері на шляху ланки ГДЗС лишаються відкритими.

Не слід заходити у приміщення на дверях яких є застерігаючі надписи або попереджувальні знаки небезпеки і де можуть знаходитись: електричне обладнання під напругою, отруйні, випромінюючі, вибухонебезпечні, токсичні речовини, апарати під високим тиском. Пересуватись і виконувати якісь роботи в таких приміщеннях слід тільки після консультацій з обслуговуючим персоналом і вжиття відповідних додаткових заходів безпеки для захисту особового складу ланки ГДЗС.

Не слід заходити з вибухонебезпечним обладнанням у приміщення, де можуть знаходитись вибухонебезпечні або легкозаймисті речовини. Це стосується приміщень (підвали, сауни, замкнені приміщення з великим горючим навантаженням і т.д.), де при нестачі кисню можуть виділятися вибухонебезпечні продукти неповного згорання (CO, CHH2 і інші гази).

Виходити з задимлених приміщень ланка ГДЗС повинна тим же шляхом що і заходила, використовуючи рукавну лінію як орієнтир. Командир ланки розвертається і виводить ланку з НДС. При цьому слід пам’ятати, якщо при пересуванні до місця роботи газодимозахисники торкались стін правою рукою, то при поверненні з НДС вони повинні торкатись тієї ж стіни лівою рукою.

Виходячи з задимлених приміщень, слід закривати двері, що були відкриті ланкою при пересуванні до місця роботи.

Розбиватись на групи або залишати газодимозахисників в задимлених приміщеннях – категорично забороняється.

При втраті орієнтирів (стіни, рукавної лінії і т.д.) у задимленому приміщенні з будь–яких обставин, слід простягнути вперед руки, долонями до себе, і обережно просуватись в одному з напрямків до тих пір, поки руки не торкнуться стіни. Відчувши стіну, слід пересуватись вздовж неї у пошуку вікон або виходу.

Порядок пошуку і рятування людей ланкою ГДЗС

Рятування – це дії, спрямовані на надання допомоги людям, які знаходяться під впливом небезпечних факторів пожежі і не можуть самостійно покинути небезпечну зону.

При рятуванні людей, розвідці, гасінні пожежі або ліквідації аварії ланка ГДЗС діє у відповідності з вимогами оперативно-тактичного статуту пожежної охорони і з урахуванням обставин, що виникають.

Головне завдання першої ланки ГДЗС, що прибула до місця пожежі, це – встановити наявність людей в задимлених приміщеннях і організувати їх рятування.

В умовах пожежі у більшості випадків люди, помітивши небезпеку, стараються врятуватись самостійно. Але інколи вони піддаються сильному нервовому збудженню, яке часом приводить до безглуздих дій. Людина починає ховатись у ванній, шафах, тумбах, під ліжком і т.д. і не може самостійно покинути небезпечну зону. Особливо це стосується дітей.

Входячи в задимлене приміщення газодимозахиснику слід голосно повідомити про свою присутність і запитати: “Пожежна охорона. Хто тут є ? (або “Є хто небудь?”)”. Після цього необхідно прислухатись, чи не відгукнеться хто. Інколи потерпілі не можуть голосно відізватись, а тільки стогнуть.

Якщо на голос хтось відізвався або почувся стогін, необхідно негайно розшукати цю людину і надати їй допомогу.

Якщо на голос ніхто не відізвався, необхідно ретельно оглянути всі приміщення, починаючи з тих, де загроза найбільша.

Дітей слід шукати під ліжками, на ліжку, у шафі, під столами, у різних тумбах, баках, кладовках, за диваном і навіть в дивані, за пічками, в санвузлах, під ванною, на балконах і інших непримітних місцях.

Дорослих людей слід шукати на шляхах, що ведуть до виходу з приміщення, біля вікон, на балконах. Якщо пожежа сталась уночі, то в ліжку або біля нього. На промислових об’єктах, людей, що раптово були захоплені небезпечними факторами пожежі (вибух, інтенсивне горіння, отруйні ре-човини), слід шукати на робочих місцях або поблизу них.

При пошуку людей у сильно задимлених приміщеннях або приміщенні великої площі, ланка ГДЗС повинна пересуватись уступом або по фронту, перевіряючи одразу якомога більшу площу. У всіх випадках особовий склад повинен бути разом, не втрачати зв’язок між собою, слідкувати один за одним і при необхідності відразу надавати допомогу. Виконання пошукових робіт однією ланкою у межах одного приміщення або квартири (будівлі) невеликої площі, не складного планування і з розташованим поруч виходом, за умови візуального і голосового контакту між газодимозахисниками, може здійснюватись відразу в декількох напрямках.

При виявленні ланкою ГДЗС на шляху пересування потерпілого, потрібно повідомити пост безпеки, винести (вивести) його з небезпечної зони і передати медичним працівникам або іншим працівникам для надання невідкладної медичної допомоги. Передавши потерпілого, ланка повертається до виконання поставленої задачі. При виявленні у небезпечній зоні декількох потерпілих, у першу чергу рятують людей з ознаками життя. При виконанні будь-яких рятувальних робіт, послідовність рятування залежить не від кількості людей а від ступеня небезпеки для їх життя. В першу чергу рятують людей з найбільш небезпечних місць. При однаковій загрозі спочатку рятують дітей, хворих, людей літнього віку. Необхідно пам’ятати, що більшість людей не готові до екстремальної ситуації в якій опиняються. Тому вони знаходяться у стані нервового збудження або паніки, шукаючи вихід із ситуації, втративши надію бути врятованими. Газодимозахисникам слід це враховувати і поява пожежних у такий момент дуже важлива, навіть і тоді, коли ще немає змоги надати їм допомогу. Це застереже людей від безглуздих кроків (саморятування, вистрибування з вікон), надасть їм впевненості, що допомога поруч і вони обов’язково будуть врятовані.

При виконанні масових рятувальних робіт або інших робіт в невеликих за об’ємом приміщеннях з нескладним плануванням і розташованим поруч виходом, допускається направлення в НДС одночасно усіх газодимозахисників. Дії газодимозахисників повинні бути рішучими і впевненими, команди голосними і спокійними. Ініціатива в організації рятувальних робіт постійно повинна знаходитись в їх руках.

Для виконання рятувальних робіт слід застосовувати резервні апарати або саморятівники. При масовому рятуванні людей, при нестачі засобів захисту органів дихання, слід вказати людям найбільш безпечне місце, вивести їх на балкон, організувати випуск диму з приміщення, встановити брезентову перемичку на шляху розповсюдження продуктів горіння і викликати через пост безпеки додаткові ланки ГДЗС.

При ускладненні обставин на пожежі, додаткові ланки ГДЗС можуть затриматись, а стан потерпілих може бути таким, що залишати їх без нагляду неможливо, і немає змоги одразу всіх вивести на чисте повітря. У такому випадку, залежно від наявності повітря (кисню) в балоні (балонах) ізолюючого апарата, ланка повинна по можливості дочекатись прибуття резервних ланок ГДЗС і разом з ними транспортувати потерпілих. Якщо прибуття резервних ланок ГДЗС затримується, то ланка, що виявила потерпілих, бере одного або двох потерпілих (в залежності від відстані до поста безпеки і фізичного стану газодимозахисників) і транспортує їх на чисте повітря або більш безпечне місце.

Перед транспортуванням потерпілого з небезпечної зони на чисте повітря, слід включити його в резервний або запасний апарат, а якщо такої можливості немає, то необхідно обгорнути голову змоченою у воді тканиною, а перед подоланням зони з відкритим полум’ям або розпеченими продуктами горіння, укрити людину покривалом, ковдрою або накидкою.

Людей, що не втратили свідомості, слід виводити з небезпечної зони у супроводі газодимозахисників. Людей, що втратили можливість самостійно пересуватись (втрата свідомості, хвороба, страх), слід виносити на руках.

Дітей завжди потрібно виносити з небезпечної зони на руках.

Як правило, переносять потерпілого двоє газодимозахисників, ногами вперед, щоб не вдарити голову людини об будівельні конструкції, двері і т.д.

До основних способів рятування людей відносяться:

• самостійний вихід людей у напрямку вказаному газодимозахисниками;

• виведення людей з небезпечної зони газодимозахисниками;

• винос людей з небезпечної зони на чисте повітря;

• спуск людей по драбинах (висувних, штурмових, автодрабинах, автопідйомниках, стаціонарних драбинах);

• спуск людей з висоти за допомогою рятувальної мотузки (у винятко-вому випадку, коли інші засоби рятування застосувати неможливо).

Для рятування людей в першу чергу обирають найкоротші і найбезпечніші шляхи.

Основними шляхами для рятування людей є основні входи і виходи, запасні виходи, незадимлювані сходові клітки, віконні прорізи, балкони, люки в балконах і перекриттях, а також отвори, що пробивають в конструкціях пожежні для рятування людей.

Після того, як буде проведено ретельну перевірку, огляд усіх приміщень і місць де можливе перебування людей, і тільки переконавшись у їх відсутності, пошукові і рятувальні роботи припиняються. Рішення про припинення пошукових і рятувальних робіт приймає тільки керівник гасіння пожежі.

Методика проведення розрахунків параметрів роботив захисних дихальних апаратах. Відсутня методика розрахунків в ізолюючих протигазах та респіраторах. Замінити на розрахунки з Настанови…

Всі нижчевикладені формули можна використовувати для розрахунків параметрів роботи в будь-якому ізолюючому апараті на стисненому повітрі.

У формулу потрібно підставити значення параметрів тисків для конкретних апаратів. Відрізнятися можуть робочі тиски та тиск спрацювання сигнального пристрою чи вмикача резерву.

Окремо хотілося б звернути увагу на витрату повітря в ІАСП. Це дуже відносне питання. Витрата залежить в основному від двох факторів:

• важкості роботи;

• особистих фізичних данних кожного газодимозахисника, його тренованості, психічної стійкості.

Як показує досвід проведення практичних занять в ІАСП, навіть при однаковому навантаженні розхід повітря у різних газодимозахисників відрізняється. Через певний час роботи в димокамері падіння тиску у всіх різне, та деколи може відрізнятися в півтори рази – від 4 до 6 кгс/хв. Це залежить від об’єму легень частоти дихання, яка в свою чергу залежить від фізичної тренованості та хвилювання (психологічна стійкість). А при підйомі по сходовій клітині із вантажем чи по автодрабині без вантажу (важка робота) – витрата може досягати значень у 10-11 кгс/хв.

Рекомендовано використовувати усереднений показник витрати повітря при роботі середньої важкості в ІАСП – 6 кгс/см2.

Розрахунок контрольного тиску повітря в повітряному дихальному апараті (Р к. вих ), при якому необхідно виходити на чисте повітря.

Для визначення Рк.вих. при нескладному плануванні приміщень необхідно визначити максимальне падіння тиску при руху ланки ГДЗС від поста безпеки до місця роботи, потім додати до нього значення тиску спрацювання сигнального пристрою (50 кгс/см²).

Приклад. Перед входом ланки ГДЗС у НДС тиск повітря в балонах становив 270, 290 та 300 кгс/см². За час просування до місця роботи воно знизилось відповідно до 250, 265, 280 кгс/см², тобто максимальне падіння тиску повітря становить 25 кгс/см² . Контрольний тиск, при досягненні якого необхідно виходити на чисте повітря, буде дорівнювати:

Рк.вих. = Ршл+Ррез – нормальні умови роботи

Рк.вих. = 1,5хРшл+Ррез – складні умови роботи

Де, Рк.вих – тиск при якому потрібно виходити з НДС;

Ршл – тиск потрачений на шлях до місця;

Ррез - значення резервного тиску (тиск спрацювання сигнального пристрою чи вмикача резерву)

В данній задачі розв’язок матиме наступний вигляд:

Р к. вих. = 25 + 50 = 75 кгс/см². (при нескладному плануванні приміщень).

При складному плануванні приміщень для визначення Рк.вих., необхідно, визначити максимальне падіння тиску при руху ланки ГДЗС від поста безпеки до місця роботи, потім додати до нього половину від цього значення та значення тиску спрацювання сигнального пристрою (50 кгс/см²).

Р к. вих. = 25 + 12,5 + 50 = 87,5 кгс/см². (при складному плануванні приміщень).

Розрахунок часу, через який ланка ГДЗС повинна вийти з НДС (Твих).

Для розрахунку Твих. необхідно перед входом у непридатне для дихання середовище визначити в складі ГДЗС найменше значення тиску повітря в балоні і відняти від нього значення тиску спрацювання сигнального пристрою (50 кгс/см²). Отриманий результат поділити на середню витрату повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах (6 кгс/см²/хв – при роботі середньої важкості).

Приклад. Перед входом ланки ГДЗС в НДС тиск повітря в балонах становив 300, 270, та 280 кгс/см². Загальний час у НДС з моменту включення в повітряний дихальний апарат буде дорівнювати:

Твих = Рб1 – Ррез

Q

Де, Твих – час, через який ланка повинна вийти з НДС;

Рб1 – найменший тиск в апараті в ланці;

Ррез - значення резервного тиску (тиск спрацювання сигнального пристрою чи вмикача резерву).

Q - 6 кгс/см²/хв - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах.

В данній задачі розв’язок матиме наступний вигляд:

270 - 50

Т вих = » 36 хв,

6

де:

270 - найменший тиск повітря в балонах перед входом ланки ГДЗС в НДС, кгс/ см²;

50 - значення тиску спрацювання сигнального пристрою, кгс/см².

6 - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах, кгс/см²/хв.

Розрахунок часу роботи повітряних дихальних апаратів біля осередку пожежі (Троб).

Для визначення Троб. необхідно визначити найменше значення тиску повітря в балоні апарата безпосередньо біля осередка пожежі, потім відняти з нього значення тиску повітря, необхідного для виходу на чисте повітря (Рк.вих.), отриману різницю поділити на середню витрату повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах (6 кгс/см²/хв).

Приклад. Перед входом ланки ГДЗС у НДС тиск в балонах становить 270, 290 та 300 кгс/см². За час проходження до місця роботи він знизився відповідно до 250, 265, 280 кгс/см² За умовою час роботи біля осередку пожежі буде дорівнювати:

Троб = Рб.боп – Рк.вих

Q

Де, Троб – час, протягом якого можна працювати на місці пожежі;

Рб.боп – найменший тиск в апараті в ланці біля осередку пожежі;

Рк.вих - значення тиску при якому потрібно виходити з НДС (тиск спрацювання сигнального пристрою чи вмикача резерву).

Q - 6 кгс/см²/хв - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах.

В данній задачі розв’язок матиме наступний вигляд:

250 - 75

Т роб = » 29хв,

6

де:

250 - найменший тиск повітря в балонах по прибуттю до осередка пожежі, кгс/см²;

75 - Рк.вих, кгс/ см²;

6 - середня витрата повітря при роботі в повітряних дихальних апаратах, кгс/см²/хв;

Організація роботи ланок ГДЗС в умовах високих температур

При пожежах у приміщеннях температурний показник залежить від багатьох факторів (фізико–хімічних властивостей матеріалу що горить, висоти приміщення, інтенсивності газообміну і т.д.).

Найвища температура підтримується біля зони горіння (до 900 С). Основним носієм високої температури на внутрішніх пожежах (в при-міщеннях) є конвективні і розпечені газові (димові) потоки. З віддаленням від зони горіння, температура продуктів горіння зменшується за рахунок змішування розпечених газових потоків з повітрям.

Середня об’ємна температура при пожежах в приміщеннях може сягати 200-350С.

Щоб забезпечити нормальні умови роботи, газодимозахисники завжди повинні вживати заходи для зменшення температури і видалення диму з приміщень. Це досягається широким застосуванням набутого досвіду роботи, теоретичних знань і технічних засобів газодимозахисної служби.

Для роботи в умовах високої температури газодимозахисникам слід пам’ятати, що інтенсивне горіння в осередку пожежі відбувається тільки завдяки тому, що через нижню частину приміщення (біля підлоги) надходить інтенсивний притік чистого повітря до зони горіння.

У приміщеннях з малою інтенсивністю горіння, пожежа відбувається з великою нестачею кисню і температура у такому приміщенні майже однакова по всьому об’єму і може бути дуже високою за рахунок незначного відтоку продуктів горіння (диму). Ці особливості розвитку пожежі слід враховувати особовому складу ГДЗС при забезпеченні безпечної роботи особового складу у приміщеннях з замкненим об’ємом (підвали, сауни, холодильники, горища, склади і т.д.).

При створенні ланкою ГДЗС витягу продуктів горіння у вигідному напрямку і зниженні температури, необхідно пам’ятати, що загальна площа отворів працюючих на витяг диму повинна бути завжди більшою ніж загальна площа отворів, через які надходить чисте повітря. Якщо при недостатній кількості отворів для видалення диму, ланка ГДЗС своїми діями збільшить кількість отворів для надходження чистого повітря (відкриє двері або якийсь отвір у нижній частині приміщення), раптово може змінитись напрямок виходу розпечених продуктів горіння, значно зросте температура по всій висоті приміщення. При таких умовах, робота ланки ГДЗС стане неможливою, а перебування в зоні високої температури небезпечним. Тому, при створенні умов для нормальної роботи ланок ГДЗС слід у першу чергу збільшити кількість отворів для видалення диму у верхній частині приміщення.

При пожежах у підвалах чи інших приміщеннях з замкненим об’ємом, необхідно направляти пожежного по периметру будівлі з завданням – відкривати усі отвори і вікна, які ведуть у підвал чи приміщення де сталась пожежа.

Під час пересування задимленим поверхом або приміщенням, ланка ГДЗС повинна відкривати на своєму шляху отвори і вікна у верхній частині для випуску диму і зменшення температури. (Повтор мислі одно і тоже что указано више.)!!!!!!

Для видалення диму і зменшення температури на сходових клітках необхідно відкривати вікна на верхніх поверхах будинку, а якщо це неможливо – організовувати випуск продуктів горіння через горище.

Якщо кількість отворів для випуску диму і зменшення температури збільшити неможливо, то зменшують площу отворів, через які надходить чисте повітря, встановлюючи брезентові перемички.

Для збільшення отворів для видалення продуктів горіння і зниження температури інколи виконуються роботи по розтинанню будівельних конструкцій (стін, міжповерхового перекриття тощо).

Для створення безпечних умов роботи в зоні пожежі, газодимозахисною службою широко використовують димососи. Правильне і своєчасне застосування димососів дозволяє полегшити умови роботи і прискорити процес гасіння пожежі шляхом зниження концентрації диму і температури в приміщенні, де відбувається пожежа.

Якщо кількість отворів для виходу продуктів горіння недостатня, слід встановлювати димососи на видалення диму. Якщо кількість отворів через які виходить дим значна, то димососи встановлюють на нагнітання чистого повітря.

Видаляти продукти горіння необхідно з верхньої частини приміщення, а нагнітати чисте повітря у нижню його частину.

При достатній кількості димососів, використовується комбінований спосіб видалення диму, коли один димосос працює на видалення диму, а другий на нагнітання чистого повітря.

Забороняється змінювати режим роботи димососів (зупиняти, пе-реставляти), якщо в приміщення де відбувається горіння і створилась висока температура, зайшла ланка ГДЗС. У результаті різкої зміни потоку розпечених продуктів горіння, ланка ГДЗС може опинитись в небезпечному становищі під впливом високої температури.

Якщо робота ланок ГДЗС у приміщеннях з замкненим об’ємом (підвали, трюми кораблів і т.д.) неможлива через високу температуру і щільне задимлення, або виникла загроза руйнування будівельних конструкцій, тоді таке приміщення за допомогою димососів або стволів ГПС–600 заповнюється піною. Піна, заповнюючи увесь об’єм приміщення, витискає розпечені продукти горіння і температура зменшується до 40-60С.

При заповненні приміщення піною, в деяких його частинах утворюється протитиск продуктів горіння. І ця частина приміщення може бути незаповнена піною. Найбільший ефект по заповненню піною приміщення з замкненим об’ємом дає одночасне використання димососів працюючих на видалення диму і тих що подають піну.

Після заповнення приміщення піною, ланка ГДЗС направляється для огляду місця пожежі і ліквідації окремих осередків горіння.

Для зменшення температури ефективно використовувати ланкам ГДЗС стволи з насадками–розпилювачами НРТ-5, НРТ-10 та інші. Зволоження середовища зменшує концентрацію продуктів горіння, знижує температуру і полегшує роботу ланки. Для цього розпилений струмінь води подають вверх приміщення а потім різко змінюють його напрям.

При роботі з водяними стволами у сильно задимлених приміщеннях слід бути обережним при виборі напряму струменя і його компактності. В приміщенні де горіння відбувалось довгий час, дуже сильно нагріваються будівельні конструкції і негорючі предмети. Газодимозахисникам слід пам’ятати, що вода при попаданні на сильно нагріті будівельні конструкції або розжарені предмети, швидко випаровується (1 літр води дає 1725 літрів пари). Пара води, маючи температуру близько 100 С, миттєво заповнює приміщення по усьому його об’єму, викликаючи опіки частин тіла (навіть під оперативним одягом) і різко погіршує видимість. Ланка ГДЗС опиняється у “паровому мішку”. Щоб цього уникнути, не слід подавати воду на сильно нагріті будівельні конструкції і розжарені негорючі матеріали. Крім того, при необережному управлінні в задимленому приміщенні струменем води, вона може попасти на прилади чи апарати під напругою, або небезпечні при контакті з водою речовини.

Окрім небезпеки для газодимозахисників, під дією високої температури може статись деформація окремих частин протигазів і оплавлення гумових деталей (шолом–маска, дихальний мішок, мембрана легеневого автомата). Тому, щоб зменшити вплив високої температури, газодимозахисникам слід обирати низьку позицію, пригинатись або лягати на підлогу, захищатись розпиленим струменем води, періодично охолоджувати водою апарати, змоченими рукавицями захищати маску і оголені частини тіла (шию).

У випадку, коли хтось з газодимозахисників ланки, не витримавши високої температури в НДС зняв маску, необхідно миттєво покласти його обличчям до підлоги, щоб не встиг вдихнути розпечені продукти горіння, одягнути маску і створити під нею надлишковий тиск. Після цього негайно виносити (виводити) потерпілого на чисте повітря.

Ланки, які працюють в умовах високої температури, слід частіше змінювати. Як правило, зміна ланок проводиться на чистому повітрі. При необхідності, за рішенням КГП (НОТД), вона може здійснюватись в НДС, безпосередньо на місці роботи.

Організація роботи ланок ГДЗС в умовах низьких температур

Низька температура навколишнього середовища майже не впливає на самопочуття газодимозахисників. Однак існує небезпечний вплив низької температури на працездатність ізолюючих апаратів.

При диханні людини в апараті виділяється значна кількість вологи, яка конденсується на дихальних клапанах маски (повітряні апарати), клапанної коробки (КИП-8), шлангах вдиху і видиху (Р-30, Р-34). Тому, після роботи в апаратах і відпочинку, при повторному включенні в них можливе примерзання дихальних клапанів до сідла клапана.

Існує і ще одна небезпека для кисневих ізолюючих апаратів. Це використання недосушеного медичного кисню. В такому випадку відбувається заповнення льодом каналів і отворів малого діаметра (дюза, сопло, канал редуктора) механізму постійної подачі кисню і припинення його надходження у дихальний мішок.

Щоб запобігти можливим ускладненням у роботі ізолюючих апаратів при низькій температурі необхідно:

- зберігати апарати на пожежних автомобілях у чарунках з теплоізоляцією, щоб запобігти їх охолодженню під час транспортування до місця роботи;

- включення в апарати виконувати у теплому приміщенні або у прогрітому пожежному автомобілі;

- при виконанні газодимозахисниками невідкладних робіт (рятувальних, аварійних, по захисту шляхів евакуації і т.д.), включення в апарат проводити біля пожежного автомобіля з подальшим виконанням робіт (оперативне розгортання, підготовка необхідного пожежно–технічного обладнання тощо) у апараті;

- через 3-5 хвилин після включення в апарат перевірити працездатність регенеративного патрона (через отвори у корпусі апарата пальцями руки доторкнутись до регенеративного патрона, який повинен бути теплим);

- використовувати для роботи кисневі балони, заправлені осушеним медичним киснем;

- працюючи в апараті на стисненому повітрі робити неглибокі вдихи тому, що охолоджене повітря розширюється (збільшується в об’ємі) в легенях людини за рахунок тепла тіла;

- виключення з апаратів і відпочинок особового складу ланок ГДЗС проводити тільки в приміщеннях з температурою навколишнього середовища більшою за +4С (температури кристалізації води);

- при можливості повторного включення в апарати, не виносити їх до середовища з низькою температурою.

З метою запобігання захворювання особового складу газодимозахисної служби, зразу після виключення з апаратів в умовах низьких температур не рекомендується дихати холодним повітрям (температура газової суміші в дихальному мішку до +50С), пити холодну воду, палити цигарки.

Правила безпеки праці при роботі в ізолюючих апаратах (Перенести в розділ по ОП!!!!!!!)

(згідно «Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”, які затверджені наказом МНС України від 07.05.2007р. № 312.)

До роботи в апаратах допускаються особи, які пройшли відповідну підготовку (перепідготвку) та здали заліки. Результати підготовки (перепідготовки) та здачі заліків оформлюються актом учбового підрозділу.

На основі рішення кваліфікаційної комісії учбового підрозділу видається наказ керівника підрозділу про допуск до роботи в апаратах.

Апарати на стисненому повітрі являються груповими, вони не закріплюються за окремими посадовими особами, а передаються по зміні з обов’язковою перевіркою №1.

Надягання апарату та приведення його в бойове положення проводиться по прибуттю до місця пожежі, аварії по команді “Апарати - надіти”.

Перед кожним включенням а апарати особовий склад ланки (відділення) по команді командира “Апарати – перевірити!” проводить бойову перевірку. Бойова перевірка повинна проводитись в суворій послідовності і займати не більше однієї хвилини. Про справність апарату і готовність до включення газодимозахисник зобов’язаний доповісти командиру ланки. Командир ланки особисто перевіряє показання манометрів апаратів газодимозахисників, запам’ятовує найменший тиск повітря в балоні і повідомляє його постовому на посту безпеки.

Забороняється включатися в апарат без проведення бойової перевірки або при виявлені під час перевірки несправностей.

Під час роботи в апаратах газодимозахисники ланки повинні слідкувати за показаннями манометрів.

Кожний газодимозахисник зобов’язаний вміти виконувати розрахунок тривалості роботи в апараті.

Виключення особового складу з апаратів проводиться по команді командира ланки “З апаратів – виключись!”. По цій команді газодимозахисники, знявши каску, знімають маску і закривають вентиль балону.

Споряджений та справний апарат при правильному включенні в нього забезпечує повну безпеку під час роботи. У випадку порушення нормальної роботи апарату газодимозахисник зобов’язаний доповісти про це командиру ланки та прийняти заходи, що забезпечують роботу апарату до виходу ланки на чисте повітря.

При виявленні несправності в апараті або з’явленні поганого самопочуття газодимозахисник зобов’язаний негайно доповісти про це командиру ланки і діяти пойого вказівці.