- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
Дезактивація, дегазація і дезинфекція техніки і транс-порту може бути частковою і повною.
Часткова дезактивація проводиться з метою зниження ступені зараження техніки і транспорту. Проводиться зви-чайно після виходу з зараженого району, коли позволяє обстановка. Для її проведення в першу чергу викорис-товують підручні засоби, а також розчини для дезактива-ції і дегазаційні комплекти і прибори.
Повна дезактивація проводиться з метою повного ви-далення радіоактивних речовин з всієї поверхні техніки і транспорту до допустимих величин зараження.
Способи дезактивації техніки і транспорту:
змивання радіоактивних речовин розчинами для дезак-тивації, водою і розчинниками з одночасною обробкою за-раженої поверхні щітками дегазаційних машин і приборів дозволяє знизити зараженість в 50-80 разів;
змивання радіоактивних речовин струменем води під тиском дозволяє знизити зараженість в 10-20 разів;
видалення радіоактивних речовин переривистим газо-крапельним потоком з використанням спеціальної техніки з турбореактивними двигунами;
видалення радіоактивних речовин обтиранням заражених поверхонь тампонами з мотлоху (з клоччя), змоченими розчинами для дезактивації, водою або розчинниками; використовується, в основному, для внутрішніх поверхонь техніки і транспорту;
замітання (змивання) радіоактивного пилу віниками, щітками, мотлохом та іншими підручними засобами; вико-ристовується, в основному, при проведенні часткової дезактивації;
видалення радіоактивного пилу методом відсмоктування пилу, здійснюється за допомогою спеціальних комплектів (ДК-4).
При частковій дегазації і дезинфекції з використанням дегазаційних комплектів насамперед оброблюються ті час-тини і поверхні техніки і транспорту, з якими необхідний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі).
Повна дегазація складається з повного обеззаражуван-ня або видалення з всієї поверхні техніки і транспорту отруйних речовин шляхом протирання заражених повер-хонь розчинами для дегазації; при відсутності їх можуть бути використані розчинники і розчини для дезактивації. Для протирання використовуються щітки дегазаційних машин, комплектів і приборів або мотлох (клоччя).
Повна дезинфекція виконується тими же способами, що і дегазація, але тільки з використанням активних розчи-нів для дегазації і дезинфекції. Якщо можливо, то доцільно провадити відразу повну, а не часткову дезактивацію, дега-зацію і дезинфекцію техніки і транспорту.
Засоби обеззаражування техніки і транспорту: авто-розливальна станція АРС-12У (АРС-14), комплекти ДК-4, ІДК-1, ДК-3; комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка, що здібна для використання при вико-нанні робіт з обеззаражування.
Автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4 призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції ав-томобільної техніки і включає: газорідинний прибор, комп-лект для дегазації озброєння і обмундирування (ИДС-С), чотири індивідуальні протихімічні пакети, порошок для дезактивації СФ-2 (СФ-2У), ЗІП і деталі кріплення, ящик для укладки і транспортування комплекту.
Основні тактико-технічні дані: маса комплекту 32,3 кг, час розгортання (згортання) 3-4 хв., витрати розчину на об-робку автомобілів типу ЗІЛ- 50-60 л, типу ГАЗ-30-40 л, час на обробку відповідно 40-50 і 30-40 хв., витрати 0,075 % водяного розчину порошку СФ-2У 1,5 л/хв., максимальне розрідження в лінії ежектора 5000 мм вод. ст., температура струменю на виході 55-65 °C.
Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотракторної техніки ІДК-1 призначається для дезак-тивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням стисненого повітря від компресору автомо-біля. Всі частини комплекту вкладаються в сумку з хлоп-кочатопаперової ткані. Основні технічні дані ІДК-1: робо-чий тиск при роботі з ежекторною насадкою 3-4 кгс/см2, при роботі з ручним насосом – 1-1,2 кгс/см2, витрати роз-чинів при дезактивації (ковпачок з отвором 2 мм без сер-дечника) 2 л/хв., при дегазації або дезинфекції (ковпачок з отвором 1,5 мм без сердечника) при створені тиску ручним насосом 0,4-0,6 л/хв., а при створені тиску за допомогою пневмосистеми автомобіля – 0,5-1,5 л/хв., час розгортання 3-4 хв., маса (без бідону і насоса) 5 кг.
Спеціальна обробка.
Порядок проведення часткової і повної санітарної обробки
При зараженні РР обробка містить у собі механічне видалення РР з відкритих частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження і повторюється після виходу із зони зараження.
При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження ЗІЗ не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забрудненні засоби захисту, одяг, спорядження і взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. Додаток №3
При зараженні отруйними речовинами – повна спеціальна обробка (ПСО) проводиться після часткової санітарної обробки.
При зараженні бактеріальними засобами ПСО піддається весь особистий склад незалежно від засобів захисту і проведення часткової санітарної обробки. ПСО заключається в обеззараженні дезинфікуючими розчинами відкритих частин тіла з миттям теплою водою з милом.
Заражене спорядження і обмундирування піддається дезинфекції або заміняється. ПСО проводиться на санітарних обмивочних пунктах (СОП), які створюються на базі бань, санпропускників, дешевих або на пунктах спеціальної обробки.
Одночасно з повною санітарною обробкою проводиться обеззараження одягу, взуття і ЗІЗ на станціях обеззараження одягу (СОО) або на площадках обеззараження одягу.
Для проведення санітарної обробки, заміни зараженого обмундирування і спорядження знезараженим, а також для дезинфекції обмундирування, взуття, спорядження і ЗІЗ розгортається „Майданчик санітарної обробки особового складу”, яка входить в склад пункту спеціальної обробки.
На брудній половині площадки відводяться місця для зняття захисного одягу, для сортування і підготовки зараженого майна до дезинфекції, а також для сортування і зберігання майна зараженого РВ і ОР. Брудна половина відмічається знаком „Заражено”.
Повна санітарна обробка заключається в обливанні тіла теплою водою з милом. При зараженні радіоактивними речовинами повна санітарна обробка проводиться у тому випадку, якщо після проведення часткової санітарної обробки зараження шкіряних покривів та одягу залишається більше допустимих величин.
Повна санітарна обробка повинна проводитися при можливості не пізніше 3-5 годин з моменту зараження, проведення її після 10-12 годин практично не ефективно. Одяг замінюється, якщо після його оброблення зараження залишається вище допустимих норм. Повна санітарна обробка при зараженні краплинно-рідинними ОР та їх аерозолями може проводитися після проведення часткової обробки з гігієнічними цілями.
При зараженні бактеріальними засобами повній санітарній обробці підлягають всі люди, що знаходяться в районі дії бактеріальних засобів, незалежно від того, використовувалися засоби захисту і чи приводилася часткова санітарна обробка. Заражений одяг підлягає дезинфекції або заміні.
Для проведення повної санітарної обробки використовуються: санітарні пункти обливання на базі стаціонарних лазень, душових павільйонів і санпропускників; комплекти санітарної обробки КСО; дезинфекційно-душеві установки ДДА-53А, ДДА-66; ДДП.
Санітарний обмивочний пункт СОП розгортається в містах і сільській місцевості на базі бань, душових павільйонів, санпропускників та інших приміщень, які придатні для проведення санітарної обробки. Пропускна здатність СОП, що має 10 душових сіток – 1600 чол. за добу при роботі 20 годин. На одного чоловіка витрачається 30 г мила і 30-35 л води, що нагріта до температури 38-40оС.
Висновок: Своєчасно проведена часткова та повна санітарна обробка особового складу формувань та населення – гарантія збереження їх життя та здоров’я
Заходи безпеки при проведенні спеціальної обробки
Дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію виконувати, як правило, в засобах індивідуального захисту;
Одягати і знімати засоби захисту тільки в спеціально відведених місцях, де виключається можливість зараження;
Не знімати і не розстібати засоби захисту без наказу командира. При пошкодженні або при сильному зараженні ЗІЗ негайно доповідати командирові.
Дотримуватись встановленого часу перебування в захисному одязі і при слабості або захворюванні працюючого негайно направити його на медичний огляд і надати йому допомогу.
Бережливо поводитися з дегазаційними, дезинфекційними і дезактиваційними засобами і матеріалами, не класти їх на заражену місцевість або предмети.
Складати використані при дегазації і дезактивації матеріали для обтирання в спеціально вириті ями, а по закінченню робіт ями закопувати, матеріали для обтирання, використанні при дезінфекції, закопувати, або спалювати.
Уникати непотрібного контакту із зараженими предметами, не сідати на них і не доторкатися до них.
На місці проведення робіт не приймати їжу і не курити.
При обробці не допускати підняття пилу і створення бризок.
Не торкати ся до відкритих ділянок тіла зараженими руками (захисними рукавицями).
Дегазувати або дезактивувати після закінчення робіт площадку, на якій проводилася дегазація або дезактивація.
При роботі з технікою, яка піддавалася частковій дегазації, дезинфекції або дезактивації, дотримуватись заходів безпеки і не торкатися до необроблених місць.
Висновок: Суворе дотримання заходів безпеки при проведенні спеціальної обробки зараженого населення, особового складу формувань, техніки, озброєння та майна – запорука успішного виконання поставлених завдань.
Засоби для проведення часткової і повної спеціальної обробки
Пункт спеціальної обробки (ПуСО) призначається для проведення повної санітарної обробки особового складу і населення, повної дезактивації, дегазації і дезинфекції озброєння, техніки, дезактивації і дезинфекції обмундирування, одягу, взуття і засобів захисту. Розгортається на незараженій місцевості близько або безпосередньо у районі дій сил ЦО, що підлягають спеціальній обробці.
Станція обеззараження транспорту (СОТ) створюється для проведення повного обеззараження техніки і автотранспорту невоєнізованих формувань ЦО. СОТ формується на базі автомобільних колон, гаражів, міських автогосподарств, станцій технічного обслуговування автомобілів, мийних відділень, трамвайних і тролейбусних ДЕПО.
Можливості СОТ з розрахунку роботи 20 годин на добу:
по дезактивації вантажних автомобілів струменем води з брандспойта – 90 од.;
по дегазації протиранням змоченим ганчір’ям – 60 од.
Розчин, які використовуються для спеціальної обробки:
миючий порошок СФ-2У – однорідний дрібно дисперсійний порошок від білого до темно-жовтого кольору, добре розчиняється у воді при температурі 10-15оС, розфасовується у пакети масою 300, 500 і 750 г.
При проведенні часткової і повної санітарної обробки особового складу, дезактивації, дегазації, дезинфекції майна і техніки використовуються як табельні комплекти, прилади, пакети, так і підручні матеріали. Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8
Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 застосовується для обеззараження крапельно-рідких ОР, які попали на відкриті ділянки тіла і одяг.
В комплект входить флакон з дегазуючим розчином і 4 ватно-марлевих тампони. При попаданні ОР на відкриті ділянки тілі і одягу необхідно змочити тампоном рідиною із флакону і протерти ним заражені ділянки тілі і одягу. Рідина флакону отруйна при попаданні в очі.
Дегазуючий розчин можна приготувати із: 3% розчину перекису водню з 3% розчином їдкого натрію, взятих в рівних частинах, або із 3% розчину перекису водню і 150 г конторського силікатного клею (із розрахунку на 1 л). Можна використати нашатирний спирт. Застосовують його так, як і ІПП-8.Автомобільний комплект для спеціальної обробки ДК-4
Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки ДК-4 застосовується для дезактивації, дегазації і дезинфекції вантажних машин, автопоїздів, спеціальних шассі і бронетранспортерів з карбюраторними двигунами.
Тактично-хімічні характеристики:
Маса комплекту 26-32 кг
Час розкладання (складання) 3-4 хвилини
Час обробки автомобіля бронетранспортера
типу ЗІЛ-164, ЗІЛ-157, БТР-152 40-50 хвилин
типу ГАЗ-51, ГАЗ-66, БТР-40 30-40 хвилин
Розхід розчину порошку ОФ-2 (АР-21) або водяної суспензії ДГС-ГК на обробку автомобілів, бронетранспортерів
типу ЗІЛ-157, ЗІЛ-164, БТР-152 50-60 л.
типу ГАЗ-51, ГАЗ-16, БТР-40 30-40 л.
До складу комплекту ДК-4 входять укладочний ящик, брандсбойт, продовжувач, рукав газорідинний, рукав рідинний, ежектор, два ніпеля, кришка з клапаном і газовідбірником, перехідник, щітка, порошок ОФ-2, поліетиленова банка з порошком ДТС-ГК, ЗНП і закріплювальні деталі.
Комплект можна збирати:
для газорідинного методу обробки;
для дезактивації методом відкачуванням радіоактивного пилу.
Дія газорідинного приладу заснована на використанні відпрацювавши газів двигунів автомобілів. Прилад приєднується до вихлопної труби глушника і забезпечує при газорідинному методі – подачу розчину в брандсбойт, а при методі пилевідсмоктування відсос з поверхні.
Авторозливальна станція АРС-12У (АРС-14) призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції техніки і транспорту, дегазації і дезинфекції території рідкими розчинами, транспортування і тимчасового зберігання рідин, спорядження рідинами оболонок, а також для перекачування рідин з однієї тари в іншу.
АРС-12У представляє собою автомобіль ЗІЛ-150, на якому змонтовано спеціальне обладнання, а станція АРС-14змонтована на шасі автомобіля ЗІЛ-131.
Можливості АРС-12У (АРС-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою складає по дезактивації розчинами до 25 (33) од., по дегазації – 105 (138) одиниць.
Поливальна мийна машина ПМ-130 може використовуватися для дезактивації, дегазації і дезинфекції території, споруд і техніки. В обладнанні ПМ-130 для цього є три насадки, два пожежних рукава з брандсбойтами і обладнання для очищення від снігу.
Основні тактико-технічні дані ПМ-130:
шасі – автомобіль ЗІЛ-130;
ємність цистерни – 6 000 л;
ширина полоси миття – до 8 м;
ширина полоси поливки – до 18 м;
ширина смуги підмітання – 2,3 м;
витрати води при митті – 1 л/хв.;
при поливі – 0,25 л/хв.;
робоча швидкість при митті (поливі) – 20 км/год.
Дезинфекційна душова установка ДДА-53А (ДДА-66, ДДП) призначена для миття людей і дезинфекції (дезинсекції) одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту в польових умовах.
Основні технічні характеристики ДДА-53 (ДДА-66) :
кількість дезинфекційних камер – 2(1);
об’єм однієї камери – 1,8 (2,5) м3;
витрати дизельного палива – 21-29 кг/год;
дров – 60-85 кг/год;
ємність котла водонагрівача – 277 л;
продуктивність за паром при роботі на рідкому паливі – 3,5 кг/год;
при роботі на сухих дровах – 205 кг/год;
робочий тиск у котлі – 4 кг/см2;
- час розгортання установки: літом – 35-40 хв.; зимою – 50-60 хв;
час згортання установки – 13-15 хв.;
розрахунок – 4 (3) чол.
Пропускна здатність установки за годину при роботі на рідкому паливі: миття людей з одночасною дезинсекцією одягу літом – 96 (56) чол., зимою – 48 (32) чол.; миття людей з одночасною дезинфекцією одягу, зараженого вегетативними формами мікробів, літом – 72 (40) чол., зимою – 48 (28) чол., миття людей без обробки одягу літом – 96 (56) чол., зимою – 64 (56) чол.; дезинфекція суконно-паперового одягу, зараженого вегетативними формами мікробів (без миття людей), літнього – 188 (80) комплектів, зимового – 72 (44) комплектів; дезинсекція суконно-паперового одягу (без миття людей), літнього – 154 (120), зимового – 90 (66) комплектів.
Мотопомпа М-600 використовується для дезактивації струменем води великої техніки, а також для попадання води з відкритих джерел води на майданчики оброблення.
Основні тактико-технічні дані М-600:
продуктивність при напорі55 м вод. ст. – 530 л/хв.;
висота забору води – 5 м;
висота нагнітання води – до 55 м;
час розгортання у робочий стан – 5 хв.;
кількість об’єктів, що обробляються одночасно – 1-2 од.;
розрахунок – 1-2 чол.
Комплект санітарної обробки КСО призначається для повної санітарної обробки особового складу сил ЦО в теплу пору року і часткової обробки у холодний час року. Комплект працює від автомобілів ГАЗ,ЗІЛ, Урал.
Пропускна здатність 10-12 чоловік за годину, продуктивність за гарячою водою (38-42оС) при роботі від автомобіля ГАЗ-3 4л/хв.; від автомобіля ЗІЛ – 5-6 л/хв., час розгортання (згортання) комплекту 8-10 хв., маса комплекту з ящиком для упакування – 40 кг.
Розділ VІІІ. Пожежна профілактика
