- •Глава 1. Пожежні автомобілі та мотопомпи
- •§ 1. Класифікація пожежних автомобілів.
- •Пожежні автомобілі
- •§ 2. Основні пожежні автомобілі.
- •§3. Спеціальні пожежні автомобілі
- •Технічна характеристика колінчатих підйомників
- •Складові частини і загальна будова акп
- •Загальна будова акп – 30(53213) пм 509:
- •Тактико-технічна характеристика
- •§4. Допоміжні пожежні автомобілі.
- •§5. Пожежні мотопомпи
- •§6. Новітні розробки
- •§7. Технічне обслуговування основних пожежних автомобілів.
- •Глава 2. Пожежно-технічне озброєння та спорядження
- •§ 1. Види бойового (спеціального) одягу.
- •§ 2. Спорядження особового складу.
- •§ 3. Освітлювальні прилади.
- •1. Призначення
- •2. Технічні характеристики
- •4. Вказівки заходів безпеки
- •5. Порядок роботи
- •§ 4. Рятувальна мотузка
- •§ 5. Немеханізований ручний інструмент.
- •2.4. Транспортування потерпілого.
- •Глава 3. Пожежне обладнання
- •§ 1. Пожежні гідранти і колонки
- •§ 2. Пожежні насоси
- •§ 3. Пожежні стволи.
- •§ 4 Пожежні рукава та рукавна арматура.
- •§ 5. Ручні пожежні драбини
- •§ 6. Механізований ручний пожежно-рятувальний інструмент.
- •Глава 4. Аварійно-рятувальні автомобілі та їх обладнання
- •§ 1. Аварійно-рятувальні автомобілі
- •Тактико – технічні характеристики апд- 2 “Дельфін”
- •Комплектація автомобіля обладнанням
- •§ 2. Обладнання аварійно-рятувальних автомобілів
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Запуск двигуна з роздільними органами управління:
- •I. Запуск холодного двигуна:
- •II. Запуск прогрітого двигуна:
- •Тактико - технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Двигун «honda gx 100»
- •Руки не повинні знаходитися між лезами!
- •Тактико-технічні характеристики:
- •Глава 5. Засоби оперативного зв’язку
- •Види і засоби зв'язку в дснс України.
- •Організація зв'язку в дснс України.
- •Дисципліна і правила ведення зв'язку
- •Глава 6 Вогнегасники та вогнегасні речовини
- •§ 1. Розташування та комплектація первинних засобів пожежогасіння.
- •§ 2. Припинення горіння.
- •§ 3. Вогнегасні речовини
- •§ 4. Вогнегасники
- •§ 5. Загальні правила застосування вогнегасників та правила безпеки при їх використанні.
- •Глава 7. Системи обладнання протипожежного захисту
- •§ 1. Протипожежне водопостачання
- •§ 2. Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації
- •Групи автоматичних пожежних сповіщувачів:
- •Основні характеристики пожежних сповіщувачів:
- •Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
- •Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
- •Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Орион –12т”.
- •Основні властивості ппкоп :
- •Технична характеристика приладу:
- •§ 3. Установки автоматичного пожежогасіння.
- •Глава 1. Загальні положення щодо організації газодимозахисної служби в пожежно-рятувальних підрозділах. Класифікація ізолюючих протигазів.
- •§ 1. Загальні положення гдзс
- •§ 2. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в апаратах
- •§ 3. Обов’язки особового складу гдзс
- •§ 4. Класифікація протигазів
- •Глава 2. Ізолюючі апарати на стисненому повітрі. Будова, тактико-технічні характеристики
- •§ 1. Призначення та будова іасп
- •Основні складові частини ізолюючих апаратів на стисненому повітрі:
- •§ 2. Технічні характеристики іасп
- •§ 3. Види та розміри масок та порядок їх підбору
- •Глава 3. Киснево-ізолюючі протигази. Будова, тактико-технічні характеристики.
- •§ 1. Призначення, будова та технічна характеристика кіПів
- •Глава 4. Обслуговування апаратів захисту органів дихання та зору.
- •§ 1. Призначення і види перевірок апаратів захисту органів дихання та зору
- •Глава 5. Організація роботи ланок гдзс
- •§ 1. Організація роботи ланок гдзс
- •Глава 6. База гдзс, контрольний пост.
- •§ 1. База гдзс
- •§ 2. Контрольний пост гдзс
- •Глава 1. Поняття про органи та системи організму людини та їх фізіологію
- •§ 1. Кістково-м”язова система. Будова скелета. М”язи тулуба та кінцівок
- •§ 2. Серцево судинна система
- •§ 3. Органи дихання
- •Глава 2. Порушення основних життєво важливих функцій оргнізму
- •§ 1. Гостра дихальна недостатність
- •§ 2. Гостра серцево судинна недостатність
- •Глава 3. Травми
- •§ 1. Рани
- •§ 2. Переломи
- •§ 3. Кровотечі
- •§ 4. Синдром тривалого стиснення
- •Глава 4. Термічні ураження
- •§ 1. Опіки та перегрівання
- •§ 2. Відмороження та переохолодження
- •§ 3. Електротравма
- •Глава 5. Гострі отруєння
- •§ 1. Отруєння токсичними речовинами
- •§ 2. Отруєння продуктами харчування
- •§ 3. Біологічні отруєння
- •Глава 6. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу
- •§ 1. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні дихання
- •§ 2. Підтримка життєво важливих функцій організму при порушенні кровообігу
- •§ 3. Серцево-легенева реанімація (слр)
- •§ 4. Особливості надання медичної допомоги потерпілим з психогенними реакціями
- •Глава 7. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях
- •§ 1. Невідкладна медична допомога при інгаляційних отруєннях окислом вуглецю, хлором, аміаком, фос, парами кислот
- •§ 2. Невідкладна медична допомога при попаданні отрути у шлунок
- •§ 3. Організація медичної допомоги потерпілим у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами
- •Глава 1. Небезпечні хімічні речовини та бактеріальні (біологічні) засоби. Радіаційна безпека
- •§ 1. Основні небезпечні хімічні речовини, що використовуються у виробництві.
- •§2.Основні збудники бактеріальних, вірусних, грибкових захворювань, рикетсіозів і отрути бактерій (токсини).
- •§ 3. Джерела іонізуючого випромінювання та основні правила поводження з ними. Норми радіаційної безпеки.
- •§ 4. Маркування небезпечних вантажів та коди екстрених заходів. Аварійні картки.
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації на хімічно- та радіаційно-небезпечних об’єктах і з розповсюдженням бактеріальних (біологічних) засобів
- •§ 2. Зони радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження.
- •§ 3. Особливості проведення робіт в осередку бактеріологічного ураження.
- •Глава 3. Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки та дозиметричного контролю
- •Глава 4. Спеціальна обробка
- •§ 1. Поняття про дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію та демеркуризацію.
- •§ 2. Способи проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації. Розчини для проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції та демеркуризації.
- •§ 3. Основні технічні засоби для проведення спеціальної обробки (дегазуючий комплект дк – 4у, дегазуючий комплект ідк – 1 та ін.).
- •Глава1. Пожежна профілактика та її задачі
- •§ 1. Класифікація будівель. Вогнестійкість будівель та споруд
- •§ 2. Протипожежні вимоги до шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Протипожежні перешкоди.
- •§3. Протипожежний режим на промислових підприємствах. Вимоги правил пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.
- •§4. Знаки безпеки.
- •§5. Пожежна небезпека вогневих робіт
- •Глава 1. Пожежна тактика та її завдання.
- •§ 1. Пожежа та її розвиток. Припинення горіння.
- •§ 2. Тактичні можливості пожежно-рятувальних підрозділів
- •§3. Збір і виїзд за сигналом «Тривога». Дії пожежного-рятувальника під час виїзду та прямування до місця надзвичайної ситуації.
- •§4. Розвідка пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час проведення розвідки.
- •§5. Розгортання. Дії пожежного-рятувальника під час розгортання.
- •Глава 2. Рятування людей та евакуація майна у надзвичайних ситуаціях.
- •§ 1.Дії пожежного-рятувальника під час рятування людей.
- •§ 2.Гасіння пожежі. Дії пожежного-рятувальника під час гасіння пожежі наоб»єктах різного призначення.
- •§ 2.Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.
- •§3. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях з витоком небезпечних хімічних речовин.
- •§4. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виробничих аваріях із радіаційним забрудненням.
- •§5. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на зруйнованих спорудах, із колодязів підземних комунікацій.
- •§6. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт на водних об»єктах.
- •Глава1.Морально-психологічні основи професійного статусу пожежного-рятувальника в сучасному суспільстві.
- •§ 1. Професійно-психологічна підготовка особового складу дснс.
- •§ 2. Екстремальні ситуації, їх класифікація
- •§ 3. Особливості впливу умов несення служби в аварійно-рятувальних підрозділах на психологічний стан працівників мнс
- •Глава 3. Основи саморегуляції, й психологічної реабілітації.
- •§ 1. Формування стресостійкості.
- •§ 2. Методи корекції психічних станів. Спеціалізована допомога
- •§ 3. Формування мотивації на пріоритетність збереження власного життя та здоров’я.
- •Глава1.Будівельні матеріали, їх класифікація та основні властивості
- •§ 1.Основні види будівельних матеріалів та їх класифікація.
- •§ 2.Метали та сплави з металів, їх властивості та галузь застосування
- •§ 3.Тверді сплави.
- •§ 4.Електроізоляційні матеріали.
- •§5.Пально-мастильні матеріали, їх небезпека та особливості використання.
- •Глава 1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •§ 1.Зміст поняття “охорона праці”. Мета і завдання предмета “Охорона праці”. Додаткові вимоги вивчення предмета щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •§ 2.Загальні положення правил безпеки праці в органах та підрозділах дснс України.
- •§ 3.Види інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, періодичність їх проведення.
- •§ 4. Державний і громадський контроль за охороною праці, відомчий контроль.
- •§6. Електрифікований інструмент та пристрої для освітлення
- •Глава 3. Основи охорони праці в пожежно-рятувальних підрозділах
- •§1.Основні вимоги правил охорони праці до службових приміщень і споруд аварійно-рятувальних служб та формувань. Улаштування штучного освітлення (основне, чергове, аварійне).
- •§2.Вимоги норм охорони праці до спеціального аварійно-рятувального транспорту.
- •§4.Вимоги охорони праці до аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§5. Періодичність і порядок випробовування аварійно-рятувального обладнання та оснащення, приладів, пристроїв, засобів індивідуального захисту.
- •§6. Вимоги безпеки праці під час роботи з ручним механізованим та немеханізованим інструментом
- •§7. Вимоги безпеки праці під час несеня служби,проведення тактичних занять та навчань
- •§9.Вимоги правил охорони праці при проведенні аварійно-рятувальних робіт в будівлях і спорудах, розтині та розбиранні будівельних конструкцій.
- •§10.Заходи охорони праці при проведенні рятувальних робіт в зоні хімічного, радіологічного і бактеріологічного забруднення.
- •§11.Характеристика збудників інфекційних захворювань людини, які можуть бути наявні при бактеріологічному забрудненні (чума, холера, сибірська виразка, тиф, віспа).
- •§12.Заходи охорони праці при роботі на висоті. Види аварійно-відновлювальних робіт на висоті.
- •Глава 4. Загальні відомості про потенціал небезпеки. Психологія охорони праці. Організація роботи з охорони праці
- •§1.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці. Роботи з підвищеною небезпекою в галузі.
- •§2.Фізіологічна та психологічна основи трудового процесу.
- •Глава 5. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека і вибухозахист виробництва
- •§1. Процес горіння, його форми та види. Самозаймання
- •§2.Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •§3.Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •§4.Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкта
- •Глава 6. Основи електробезпеки
- •§1.Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки.
- •§2.Особливості електротравматизму та електричного струму як частина небезпеки. Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
- •§3.Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Причини електротравм.
- •Глава7.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди
- •§1.Основні поняття фізіології праці
- •§2.Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •§3.Особиста гігієна працівників підрозділів аварійно-рятувальних служб.
Кнопочний пожежний сповіщувач пкил-9.
ПКИЛ-9 (пожарный кнопочный извещатель лучевой) – один з найпоширеніших кнопочних сповіщувачів на охороняємих об’єктах, хоча і є суттєво застарілим, призначений для передачі працівником повідомлення про пожежу на приймальну станцію. Спрацьовує при натисканні кнопки (попередньо розбивши скло). Сповіщувач ПКИЛ-9 призначений для роботи з приймальною станцією ТОЛ-10/100 з номінальною напругою живлення 60В (в даний час виробництво ТОЛ-10/100 припинено і на об’єктах зустрічається дуже рідко). У випадку підключення ПКИЛ-9 до інших приймальних станцій даний сповіщувач працює тільки на розімкнення мережі. Ці сповіщувачі виконані в бризгозахищеному виконанні, їх можна експлуатувати при відносній вологості 98% в діапазоні температур від -40° до +50°С.
Теплові пожежні сповіщувачі.
Тепловий пожежний сповіщувач ИП104-1.
Призначений для сигналізації про загорання при підвищенні температури оточуючого середовища вище встановленої норми. Робота сповіщувача полягає у тому, що при підвищенні температури спаяні легкоплавким сплавом Вуда контактні пружини розмикаються в наслідок розплавлення сплаву і електрична мережа розплавляється.
ИП104-1 одноразового використання і працює з приймальними станціями які реагують на розімкнення мережі.
Сповіщувач складається з корпуса та основи, на якій закріплені контактні пружини, спаяні між собою легкоплавким сплавом.
Перевірка працездатності сповіщувача проводиться за допомогою вогневого випробовування (використовуючи електротепловентилятор типу ФЕН) з наступною заміною спрацьованого сповіщувача на новий та відміткою в журналі перевірок працездатності пожежної сигналізації з складанням акту вогневого випробовування. Якщо необхідно перевірити працездатність ліній зв’язку без спрацювання сповіщувача, достатньо розімкнути мережу шляхом відключення сповіщувача від мережі, тобто необхідно відкрутити одну з контактних клем і роз’єднати мережу. Про працездатність буде свідчити звукова та світлова сигналізація на приймальній станції.
Технічна характеристика:
Температура спрацювання, °С 70±4
Захищаєма площа, м2 до 16
Діапазон робочих температур, °С -50 - +50
Інерційність, с до 120
Габаритні розміри, мм 40х60
Маса, г 20
Сповіщувач тепловий магнітний ип105- 2/1.
Сповіщувач ИП105 – 2/1 призначений для автоматичного виявлення пожежі в закритих приміщеннях при підвищенні температури оточуючого повітря, працює сумісно зі всіма станціями пожежної сигналізації і об’єктовими приладами, які сприймають інформацію про обрив сигнального шлейфа. Сповіщувач багаторазового використання, розрахований на безперервну цілодобову експлуатацію при температурі оточуючого середовища від мінус 50 до плюс 50°С і відносній вологості повітря до 98% при температурі +35°С.
Сповіщувач складається з термомагнітного чутливого елемента та пластмасового корпуса. Чутливий елемент зібраний на магнітокеруємому герметичному контакті з замкнутою магнітною системою, яка складається з двох постійних магнітів і термомагнітного феритового осередця. Під дією температури оточуючого середовища, яка перевищує задану, магнітне поле магнітної системи різко зменшується і контакти геркона розмикаються.
Відносними особливостями сповіщувача в порівнянні з імпортними аналогами є: наявність теплоприймальної металевої арматури термомагнітного феритового осередця, конструктивне виконання ребристого корпусу і термомагнітного чутливого елемента, а також їх взаємне розташування.
Перевірка працездатності сповіщувача проводиться струменем гарячого повітря, яке повинне забезпечувати в зоні теплочутливого елементу температуру 90°С (наприклад – за допомогою електрофена), при відсутності джерела гарячого повітря можна перевірити сповіщувач за допомогою постійного магніту який достатньо піднести до сповіщувача (теплочутливого елементу).
Технічна характеристика:
Температура спрацювання - 70±10% °С
Інерційність, не більше – 120с
Захищаєма площа - ≤15м2
Середній строк служби, не менше – 10 років
Тепловий пожежний сповіщувач ДПС-038
Призначений для подання сигналу про скачкоподібну зміну температури оточуючого середовища. Сповіщувач має іскробезпечне виконання і розрахований для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях класу В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ та В-ІІа, в яких можлива наявність хімічних неагресивних вибухонебезпечних сумішей 1, 2, 3, 4 категорій груп Т1, Т2, Т3, Т4, Т5.
Сповіщувач працює в комплекті з проміжним виконавчим органом ПИО-017.
ДПС-038 складається з круглої силумінової основи, на якій закріплені контактні штирі з підпаяною до них термобатареєю з 50-ти хромель-копелевих термоелектричних термопар, які включені послідовно та кожуха, який захищає чутливий елемент датчика від механічних пошкоджень. Чутливий елемент датчика уявляє собою диференційну термобатарею, яка має малоінерційні та інерційні спаї. При зміні температури середовища час нагріву малоінерційних і інерційних спаїв різний, в результаті чого зявляється електрорушильна сила, величина якої залежить від швидкості підвищення температури.
Технічна характеристика:
Захищаєма площа, м кв до 30
Інерційність спрацювання, с до 7
Діапазон робочих температур +5 - +50
Габаритні розміри 120х110х148
Маса, кг 0,350
Максимально-диференційний пожежний сповіщувач МДПИ-028.
Призначений для сигналізації про пожежу при підвищенні температури контролюємого середовища вище допустимої (70 або 90С) або при скачкоподібному підвищенні температури оточуючого середовища.
МДПИ-028 складається з чутливого елемента, контактної групи з регулювальним гвинтом, двох металевих плат, стійок, пластмасового корпусу, кришки та замкнутого перфорованого пластмасового чехла. Чутливі елементи - дві біметалеві спіралі Архімеда, одна з яких розташована в закритій камері, друга - відкрита.
Принцип дії сповіщувача полягає у властивості біметалу деформуватись при зміні температури оточуючого середовища. Сповіщувач працює з станціями пожежної сигналізації, концентраторами та приймально-контрольними приладами, які реагують на розімкнення контактів електричної мережі.
Технічна характеристика:
Найбільший допустимий струм, мА 30
Напруга живлення постійного струму, В 24
Діапазон робочих температур, гр. С -40 - +50
Захищаєма площа, м кв до 30
Виконання водозахисне
Габаритні розміри 120х105х104
Маса, кг 0,5
Димові пожежні сповіщувачі.
Пожежні сповіщувачі ИП212-2 (ДИП-2), ИП212-5 (ДИП-3).
Сповіщувачі призначені для знаходження загорань, які супроводжуються появою диму в закритих приміщеннях різноманітних будівель та споруд.
Сповіщувач ДИП-2 відрізняється від аналогів підвищеною стійкістю до перешкод, надійністю, наявністю вузла пам’яті спрацювання і вбудованого пристрою контролю працездатності методом імітації появи диму в чутливій зоні сповіщувача.
Сповіщувач ДИП-3 відрізняється від аналогів підвищеною чутливістю, стійкістю до перешкод, надійністю завдяки використанню оптимізованого оптичного вузла і цифрової обробки сигналу.
Електричне живлення і передача сигналу в сповіщувачах обох типів здійснюється по двопровідній лінії зв’язку.
Працездатність контролюється за допомогою кнопки на корпусі сповіщувача, яку необхідно натиснути і тримати до 5с. Ознакою спрацювання та працездатності сповіщувача буде миготіння червоного світлодіода на корпусі сповіщувача, а також спрацювання звукової та світлової сигналізації на приймальній станції.
Технічна характеристика:
|
ДИП-2 |
ДИП-3 |
Інерційність, с |
до 5 |
до 5 |
Напруга джерела постійного струму, В |
24±10 |
20±4 |
Маса, кг |
0,38 |
0,38 |
Габаритні розміри, мм |
120х70 |
120х85 |
Середній термін служби, р. |
10 |
10 |
Виносні оповіщувачі світлозвукові.
Оповіщувачі світлозвукові виносні ОСЗВ, ОСЗВ-1.
ОСЗВ,ОСЗВ-1 призначені для видачі світлового та звукового сигналів в системах пожежної та охоронно-пожежної сигналізації при поданні на них напруги живлення з технічних засобів цих систем. У черговому режимі роботи світловий індикатор світиться безперервно, у режимі тривоги – миготить. Оповіщувачі випускаються в залежності від напруги живлення – 10, 12, 24 та 220 В.
Технічні характеристики:
|
ОСЗВ |
ОСЗВ-1 |
Рівень гучності сигналу, дБ |
85 |
85 |
Робоча напруга, В |
10,8-240 |
10,8-242 |
Робочий діапазон темпера тур, °С |
-30 - +50 |
-30 - +50 |
Вага, кг |
1,2-1,9 |
≤ 2,5 |
Розміри, мм |
206х165х110 |
159х127х82 |
Приймально-контрольні прилади пожежної та охоронно-пожежної сигналізації.
Приймальні станції пожежної сигналізації призначені для прийому сигналів тривоги від пожежних сповіщувачів та контролю працездатності ліній зв’язку, а також відображення отриманої інформації у вигляді звукової та оптичної(світлової) сигналізації .
В наш час на об’єктах які підлягають обладнанню установками пожежної сигналізації використовується два види сигналізації, а саме:
пожежна сигналізація
охоронно-пожежна сигналізація
Різниця між пожежною та охоронно-пожежною сигналізацією в тому, що охоронно-пожежна сигналізація призначена для прийому сигналів тривоги від пожежних сповіщувачів та охоронних датчиків, в той час як пристрої пожежної сигналізації працюють лише з пожежними сповіщувачами. Охоронна сигналізація вмикається на визначений час, а пожежна та охоронно-пожежна працюють – цілодобово, тому в системах охоронно-пожежної сигналізації повинна бути передбачена можливість відключення або включення охоронних датчиків для того щоб пожежні сповіщувачі продовжували виконувати свої функції.
Системи пожежної та охоронно-пожежної сигналізації поділяються на два типи:
автономні
централізовані
Структурна схема автономної охоронно-пожежної сигналізації без розподілення сигналів від охоронних та пожежних сповіщувачів складається з охоронних датчиків ОД, пожежних сповіщувачів ПС, приймально-контрольного приладу та виносної звукової ЗВ і світлової СВ сигналізації.
Охоронна сигналізація вмикається на визначений час, а пожежні сповіщувачі цілодобово, тому в такій системі застосовують перемикач для відключення і включення через контакти 1-3 та 2-4 охоронних датчиків. Охоронні та пожежні сповіщувачі включені в мережу сигналізації приймально-контрольного приладу послідовно, тому при спрацюванні любого з них виникає сигнал тривоги. Крім того, прилади звукової та світлової сигналізації виведені за межі захищаємого приміщення, щоб будь яка людина могла викликати міліцію або пожежну охорону. Однак автономна система сигналізації порівняно мало ефективна, так як проходить велика затримка по часу при передачі сигналу в пожежну охорону. Тим більше, що зараз велика кількість об’єктів особливо торгівельних обладнана саме автономними системами сигналізації які до речі не завжди мають здатність до відключення охоронних датчиків і як наслідок – пожежна сигналізація не виконує своїх функцій при відключенні охоронної (тобто з початку і до кінця робочого дня), а пізнє повідомлення про виниклу пожежу призводить до великих матеріальних збитків.
Більш ефективні централізовані системи охоронно-пожежної та пожежної сигналізації, в яких сигнали від пожежних та охоронних сповіщувачів розділяються або ні. Система складається з охоронних (ОД), пожежних (ПС) або охоронно-пожежних приладів (ППКОП), кінцевих пристроїв (КП), пристроїв переключення і трансляції на кросі автоматичної телефонної станції (АТС) та пультів централізованого нагляду. Одна система може слідкувати за декілька десятками і навіть сотнями об’єктів в залежності від типу. Для передачі інформації про стан захищаємого об’єкта (ЗО) використовують лінійні споруди міських АТС (канали зв’язку КС), що підвищує ефективність їх використання і знижує вартість системи охорони.
Пульти централізованого нагляду (ПЦН) влаштовують в спеціальних пунктах охорони (ПО) де цілодобово знаходиться черговий. В одному пункті може бути встановлено декілька ПЦН, що дозволяє охороняти до декілька сотень об’єктів. Черговий приймає сигнали, які поступають з об’єктів і передає повідомлення на ОДС ОКЦ або у відповідне відділення міліції – при подачі роздільних сигналів від охоронних та пожежних сповіщувачів. Якщо розділення сигналів немає то, повідомлення передається одночасно у відділення міліції та ОДС ОКЦ. Використовують лінійні споруди АТС або з ущільненням каналу зв’язку (по ньому можуть одночасно передаватись тривожне повідомлення і телефонна розмова, або з перемиканням на час охорони абонентської лінії на систему охоронно-пожежної сигналізації (виділенні лінії зв’язку).
Також необхідно звернути увагу і на можливість використання радіоефіру для передачі даних про охороняємий об’єкт. Останнім часом значного поширення набули системи централізованого пожежного спостереження (радіомоніторинга) які показують свою перспективність, практичність і надійність.
Системи централізованого пожежного спостереження.
Практичний досвід профілактики пожеж свідчить, що кількість пожеж та збиток від них знижується на об’єктах, які обладнані системами пожежної сигналізації та пожежогасіння і які мають безпосередній прямий зв’язок з ОДС ОКЦ.
Особливістю цих систем є те, що інформація про працездатність систем пожежної сигналізації і пожежогасіння та протипожежний стан об’єкта передається на ОДС ОКЦ міста по радіоканалу.
Приймально-контрольні прилади пожежної та охоронно-пожежної сигналізації.
Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний
ППКОП 0104064 – 20-2 “Рубин – 6”.
Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “Рубин – 6” призначений для прийому та обробки сигналів від автоматичних пожежних сповіщувачів або датчиків охоронної сигналізації з нормально замкненими контактами по двопровідним лініям зв’язку та автоматичної подачі сигналу тривоги на пульти централізованого нагляду служби охорони , системи централізованого пожежного нагляду або на виносні прилади сигналізації на охороняємих об’єктах.
Ємність приладу “Рубин – 6” складає 20 шлейфів, в кожен з яких включається не менше двох пожежних сповіщувачів або датчиків охоронної сигналізації, які видають сигнал у вигляді розмикання електричної мережі. Димові сповіщувачі можуть бути підключені до приладу через проміжковий приймально-контрольний пристрій ППКУ-1М. Теплові сповіщувачі включаються безпосередньо в шлейф приладу.
Прилад повинен забезпечувати технічне діагностування режиму “Тривога” шляхом натискання кнопки “((.))”, при цьому повинна з’явитись переривчаста звукова сигналізація та приривчасте включення відповідних індикаторів шлейфів “1” – “20”. Для зняття сигналу “Тривога” необхідно натиснути кнопку “Сброс” “⋙“, а також відключити звукові оповіщувачі шляхом натискання кнопок♫1 та ♫2
Прилад повинен забезпечувати також технічне діагностування шляхом імітації несправного стану шлейфа сигналізації при натисканні на кнопку “!”, в той час повинен виникнути безперервний звуковий сигнал та безперервне світіння відповідних індикаторів шлейфів “1” – “20”. Після відпускання кнопки звукова та світлова сигналізація зникають.
Перевірку працездатності всієї системи в режимі тривоги проводять шляхом дії на пожежний сповіщувач приладами або способами які імітують виникнення пожежі. Вибираючи прилад або спосіб дії на сповіщувач необхідно звертати увагу на особливості виконання, принцип роботи та способи перевірки працездатності окремо кожного сповіщувача.
Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний “КАСКАД – 68”.
ППКОП “КАСКАД – 68” призначений для прийому сповіщень від охоронних та пожежних сповіщувачів (шлейфів сигналізації), перетворення сигналів, передачі сповіщень на пульти централізованого нагляду по телефонній лінії за допомогою контактів реле, видачі команд для включення звукових та світлових оповіщувачів.
Основні особливості приладу.
Прилад складається з базового приладу приймально-контрольного охоронно-пожежного (ППКОП) “Каскад-68” на 20 шлейфів сигналізації і трьох пристроїв адресних нарощування (ПАН) “Каскад-68” по 16 шлейфів сигналізації з’єднаних між собою трьох провідною лінією зв’язку з загальною довжиною не більше 1200 м.
Керування приладом здійснюється з базового ППКОП за допомогою встроєної клавіатури з відображенням інформації на рідинно-кристалічному індикаторі.
Прилад формує на індикатор повідомлення: про стан шлейфів, про стан живлення, про стантамперної зони, про номер госпоргану поставившого/знявшого ШС з охорони.
Для ідентифікації стану сповіщувачів прилад розрізняє і видає на індикатор чотири стани ШС: “Норма”, “Тривога обрив”, “Тривога замикання”, “R шлейфа менше норми”.
Прилад має пам’ять подій на 200 повідомлень з вказанням типу повідомлень, дати та часу (години, хвилини, секунди).
ШС базового ППКОП та ПАН розподіляється в будьякому сполученні нп три відкритих колектора з можливістю підключення блоку релейного розширення (БРР) для зв’язку з ПЦН, керування системою вентиляції і ін.
Зняття/постановка під охорону кожного шлейфа або групи шлейфів виконується кодом.
Дублювання інформації світлодіодними індикаторами з ППКОП та (або) ПАНна виносний індикаторний пульт ВІП “Каскад-68”. До інтерфейсу приладу через погоджувач інтерфейсів БСІ “Каскад-68”, який встановлюється в ВІП, підключається від 1 до 4-х ВІП.
Документування інформації на принтер за допомогою блоку включення принтера БВП “Каскад – 68”.
Відключення (за допомогою змінного блоку БЗА) акумулятора від навантаження при зниженні напруги на ньому до 10,5В.
Технічні характеристики:
Опір шлейфа сигналізації базового ППКОП та ПАН в черговому режимі від 2,31 до 4,1 кОм.
Напруга в ШС базового ППКОП та ПАН 12В або 24В (з блоком БПШ).
Струм для живлення сповіщувачів базового ППКОП та ПАН, а також сирени базового ППКОП - 350 мА.
Струм споживаємий від встроєного акумулятора базового ППКОП та ПАН 280 мА.
Ємність вбудованого акумулятора базового ППКОП та ПАН – 7Аг.
Електроживлення базового ППКОП, ПАН, ВІП, БВП – 220В (-15%, +10%), 501 Гц.
Габаритні розміри:
Базового ППКОП 300х220х85;
ПАН 300х215х80;
ВІП 180х225х65
БВП 115х115х60
Маса базового ППКОП, УАН – 3,5кг, ВІП – 3,2кг, БВП – 0,9кг.
